Рішення

від 25.11.2019 по справі 520/10853/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2019 р. № 520/10853/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Тітов О.М., розглянувши адміністративний позов та додані до нього документи ОСОБА_1 до Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області (вул. Гагаріна, буд. 2,смт. Мартове,Печенізький район, Харківська область,62820, код ЄДРПОУ 04397804 ) в якому просить суд:

- визнати дії Мартівської сільської ради щодо ненадання повної відповіді на інформаційний запит незаконними;

- зобов`язати Мартівську сільську раду надати повну та розгорнуту відповідь з документальним підтвердженням на інформаційний запит від 30 липня 2019 року;

- стягнути з відповідача на користь позивача усі судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 30.07.2019 року вона звернувся із запитом про доступ до публічної інформації до Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області щодо доказів на підтвердження відсутності можливості надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

06.08.2018 позивачу надіслана відповідь на запит, у якому зазначено, що запитувана інформація не знаходиться у володінні Мартівської сільської ради, відповідно до ч. З ст.22 Закону України Про доступ до публічної інформації , а запит позивача направлено за належністю до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, для подальшого розгляду та підготовки інформаційного запиту у визначений Законом термін.

Не погоджуючись із вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 24.10.2019 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача 07.11.2019 року надано пояснення до позовної заяви, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що Мартівська сільська рада не є розпорядником інформації та вказує, що право власності на земельну ділянку виникло у іншої особи на підставі державного акта.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

На адресу Мартівської сільської ради ОСОБА_1 направлялося клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

В подальшому відповідач направив на адресу позивача лист разом із Рішенням ХХХХІУ сесії VII скликання від 04 липня 2019 року "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності, землі житлової та громадської забудови для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Мартове, для подальшої передачі у власність гр. ОСОБА_1 ".

Даним рішенням позивачці відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою орієнтовною площею 0,2500 га, по причині відсутності вільної земельної ділянки вказаному на графічному матеріалі доданому до заяви.

Позивачка направила заяву про надання інформації від 30.07.2019 року, в якому просила надати докази підтвердження відсутності доступної земельної ділянки відповідно до заяви.

Відповідач направив свою відповідь про розгляд запиту на інформацію від 06 08.2019 року №147, в якій зазначив, що запитувана інформація не знаходиться у володінні Мартівської сільської ради і відповідний запит направлено за належністю до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області розглянуло запит позивача та в листі від 12.08.2019 року № ПІ-211/0-200/0/63-19, зазначило на тому, що розпорядником земельних ділянок вказаної категорії є виключно сільська рада і саме вона є володільцем інформації про вільні земельні ділянки, та направило копію запиту на інормацію для надання відповіді запитувачу відповідно до компетенції Мартівській сільській раді.

Повторно розглядаючи запит відповідач у листі від 22.08.2019 року №162 вважає, що відповідно до вимог законодавства у сфері земельних відносин забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки відображено в Державному земельному кадастрі, введення якого покладено на органи держгеокадастру , які також формують та зберігають фонд документації із землеустрою. Це пояснює те, що Мартівська сільська рада не володіє документально підтверджуючою запитуваною позивачем інформацією.

У листі міститься рекомендація ОСОБА_1 самостійно звернутися до органів держгеокадастру, для отримання інформації, а вразі не вирішення питання в компетентні органи.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про доступ до публічної інформації публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Частиною першою статті 2 Закону України Про доступ до публічної інформації , метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Згідно зі статтею 12 Закону України Про доступ до публічної інформації , суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України Про доступ до публічної інформації , розпорядники інформації зобов`язані:1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до пп.13 п. "б" ч.1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі делеговані повноваження як надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону.

Тобто, позивач у порядку, визначеному Законом, є запитувачем інформації та наділений правом одержувати публічну інформацію, яка знаходиться у володінні відповідних розпорядників, а Мартівська сільська рада є розпорядником інформації, відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 13 Закону України Про доступ до публічної інформації , отже, зобов`язана надавати таку інформацію за запитами на інформацію.

При цьому, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону. (ст.22 Закону України "Про доступ до публічної інформації").

Відповідно до ч.5 ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит на інформацію має містити:

1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Позивачка направила заяву про надання інформації від 30.07.2019 року, в якому просила надати докази на підтвердження відсутності можливості надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки відповідно до заяви.

Проте суд зазначає, що з формулювання запиту вбачається бажання отримати докази, які стосуються відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Не дивлячись на факт того, що Мартівська сільська рада направила запит за належністю та в кінцевому рахунку не змогла надати відповідь на нього, такий запит не може розцінюватись судом як запит на отримання публічної інформації. Докази, які ОСОБА_1 бажала отримати спрямовані на вирішення питання щодо не отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, а зміст запиту не містить загального опису публічної інформації або виду, назви, реквізити чи змісту документа, щодо якого зроблено запит, що не відповідає п. 2, ч.5 ст.19 Закону України "Про доступ до публічної інформації"

З огляду на це, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Натомість, запит позивача породжений відмовою Мартівської сільської ради у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності, землі житлової та громадської забудови для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в с. Мартове, для подальшої передачі у власність гр. ОСОБА_1 .

Рішення Мартівської сільської ради від 04 липня 2019 року ХХХХІУ сесії VII скликання "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" мотивоване тим, що згідно графічного матеріалу доданого до заяви, по причині відсутності на земельній території, зазначеної в графічному матеріалі доданого до заяви, вільної земельної ділянки яка могла б бути використана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Отже, відмова в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо бажаної земельної ділянки стала підставою звернення позивача до відповідача з запитом про надання публічної інформації. Натомість, в рамках заявлених позивачем позовних вимог у суду відсутня можливість встановити, який конкретно обсяг доказів на підтвердження відсутності можливості надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки відповідно до заяви є у відповідача, як розпорядника інформації та що стало дійною підставою для відмови ОСОБА_1 в реалізації її законних прав.

Суд зазначає, що сторонами не надано доказів оскарження рішення Мартівської сільської ради від 04 липня 2019 року ХХХХІУ сесії VII скликання "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" відносно заяви ОСОБА_1 . Проте, встановлення всіх обставин та кола доказів щодо підстав відмови відповідача та вчинених суб`єктом владних повноважень дій є можливим у ході дослідження причин та підстав прийняття Мартівською сільською радою рішення від 04 липня 2019 року ХХХХІУ сесії VII скликання "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" відносно заяви ОСОБА_1 .

Окрім цього, надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).

Отже, зі змісту запиту та рішення Мартівської сілької ради не можливо встановити обсяг запитуваної інформації, а задоволення позовної заяви з такими позовними вимогами не відновить право позивача на безоплатне отримання земельної ділянки.

Суд роз`яснює, що найбільшефективно захистити свої права та отримати докази щодо відсутності можливості надання дозволу на розробку проекту землеустрою позивач матиме змогу в рамках дослідження судом правомірності рішення Мартівської сільської ради від 04 липня 2019 року ХХХХІУ сесії VII скликання "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" відносно заяви ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову та роз`яснив позивачу щодо предмету, підстав та меж звернення до суду, що у підсумку надало б можливість реально захисти та відновити право, у разі його порушення.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оскільки, позов задоволенню не підлягає, підстави для стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відсутні, тому заяву про стягнення таких слід залишити без задоволення.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Мартівської сільської ради Печенізького району Харківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов