Рішення

від 25.11.2019 по справі 540/2050/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/2050/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом`якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби міста Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України у Херсонській області про зняття арешту з автомобіля накладений постановою у рамках виконавчого провадження від 21.05.2014 р. № 43167298,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом до відповідача, в якому просить зняти з автомобіля VOLKSWAGEN TOURAN, 2012 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , номер кузову (шасі) НОМЕР_2 , належного ОСОБА_1 , арешт, накладений постановою Корабельного РВДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області від 21.05.2014 року, у рамках виконавчого провадження №43167298.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що з метою продажу власного транспортного засобу він звернувся до Територіального сервісного центру МВС № 6541, де йому повідомили про наявність арешту на належне йому, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого 30.11.2012 року МРЕВ ДАІ м. Херсон, нерухоме майно (автомобіль VOLKSWAGEN TOURAN 2012, державний номер НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 ), накладеного постановою Корабельного РВДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області від 21.05.2014 року (ВП № 43167298). Для з`ясування підстав арешту на нерухоме майно, позивач звернувся до Корабельного РВ ДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області із заявою про зняття арешту та надання постанови про закінчення виконавчого провадження, на підставі якої арешт знято. З відповіді Корабельного РВ ДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області від 24.10.2017 № 13467 слідувало, що згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження з виконання постанови №141019, виданої Державною автомобільною інспекцією 07.04.2014 , про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 510 грн. Так, державним виконавцем в рамках виконавчого провадження накладено арешт на все майно боржника, про що винесено відповідну постанову. 22.08.2014 року державним виконавцем закінчено виконавче провадження, на підставі п.8 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції 1999 року), у зв`язку з повним фактичним виконанням. Також, відповідач повідомив, що постанова про закінчення виконавчого провадження разом із виконавчим документом були направлені до Відділу державної автомобільної інспекції м. Херсона, а, відповідно до Порядку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, реєстри на відправлену кореспонденцію зберігаються 1 рік, і реєстри за 2014 рік вже знищено за закінченням терміну зберігання. У зв`язку із неможливістю зняття арешту ДВС, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 04.10.2019 залишено позовну заяву без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Після усунення позивачем 23.10.2019 недоліків поданої позовної заяви, судом ухвалою від 28.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України у Херсонській області, та призначено судове засідання на 04.11.2019 за правилами спрощеного позовного провадження.

30.10.2019 представником позивача до суду подано заяву щодо уточнення позовних вимог, в якій останній вже просить зняти арешт з автомобіля VOLKSWAGEN TOURAN, 2012 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , номер кузову (шасі) НОМЕР_2 , належного ОСОБА_1 , накладений постановою Корабельного РВДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області від 21.05.2014 року, у рамках виконавчого провадження №43167298 та автомобіля ВАЗ 21103, 2004 року випуску, номер кузову (шасі) НОМЕР_4 , належного також ОСОБА_1 , накладеного постановою Корабельного РВДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області від 21.05.2014 року, у рамках виконавчого провадження №43167298. Обґрунтовуючи подані уточнення, представник позивача зазначає, що, у результаті направлення адвокатського запиту, Територіальний сервісний центр МВС України Херсонської області надав відповідь від 23.10.2019, якою повідомив про наявність накладеного арешту на все рухоме майно позивача, у тому числі й, окрім VOLKSWAGEN TOURAN, на автомобіль ВАЗ 21103, 2004 року випуску, номер кузову (шасі) НОМЕР_4 , належного також ОСОБА_1 , накладеного постановою Корабельного РВДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області від 21.05.2014 року, у рамках виконавчого провадження №43167298.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

З огляду на викладені обставини, суд вважає можливим прийняти до уваги подані представником позивача уточнення та викласти прохальну частину позову в наступній кінцевій редакції: "зняти арешт з автомобіля VOLKSWAGEN TOURAN, 2012 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , номер кузову (шасі) НОМЕР_2 , та автомобіля ВАЗ 21103, 2004 року випуску, номер кузову (шасі) НОМЕР_4 , належних ОСОБА_1 , накладений постановою Корабельного РВДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області від 21.05.2014 року, винесеною у рамках виконавчого провадження №43167298".

У судовому засіданні 04.11.2019 оголошувалась перерва до 11.11.2019.

06.11.2019 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення з приводу заявлених позивачем позовних вимог. Третя особа зазначає, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів на автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель TOURAN, 2012 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_1 накладений та є діючим арешт (постанова ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні від 21.05.2014), на підставі постанови № 141019 виданої ВДАІ від 07.04.2014. Також вказує, що на транспортний засіб позивача був як накладений, так і скасований розшук. Окрім того, звертає увагу, що РСЦ МВС є органом, який володіє інформацією про зареєстровані транспортні засоби та їх власників, а також вносить інформацію про накладення або зняття, встановлених у визначеному законодавством порядку, обмежень щодо транспортних засобів і не наділений повноваженнями з накладання/скасування арештів на власний розсуд.

11.11.2019 розгляд справи на відбувся, у зв`язку із перебуванням судді в нарадчій кімнаті по справі № 540/1374/19, що підтверджується відповідною довідкою. Слухання справи перепризначено на 18.11.2019.

Відповідач у судове засідання 18.11.2019 вдруге не прибув, про причини своєї неявки суд жодним чином не інформував, відзиву на позовну заяву або будь-яких письмових пояснень щодо позовних вимог ним також подано не було.

Представником позивача 18.11.2019 до суду надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, позов підтримує в повному обсязі.

Представник третьої особи також 18.11.2019 подав заяву щодо проведення судового засідання без участі уповноваженого представника в порядку письмового провадження.

Частиною 9 ст. 205 КАС України передбачено, що, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Ухвалою суду від 18.11.2019 подальший розгляд справи за позовом ОСОБА_1 вирішено здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 є власником автомобіля VOLKSWAGEN, модель TOURAN, 2012 року випуску, номер кузову НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_1 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого 30.11.2012 року МРЕВ ДАІ м. Херсон, що на день розгляду справи ніким не заперечується.

У 2014 році позивач притягався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, у зв`язку з чим до нього був застосований штраф у розмірі 510 грн., який вчасно ним сплачений не був.

Корабельним РВДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області відкрито виконавче провадження №43167298 по стягненню штрафу в розмірі 510 грн., в рамках якого державним виконавцем винесено постанову від 21.05.2014 про арешт рухомого майна боржника та направлено до виконання до ВМЕВ ВДАІ м. Херсона.

Отримавши постанову про відкриття провадження, ОСОБА_1 виконав її та оплатив штраф, у зв`язку із чим провадження було закінчено. Постанови про закриття виконавчого провадження та про зняття арешту позивач не отримував.

В подальшому, з метою продажу VOLKSWAGEN TOURAN, 2012 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , номер кузову (шасі) НОМЕР_2 , позивач звернувся до третьої особи по справі, де його повідомили про наявність арешту на належне йому рухоме майно, накладеного постановою Корабельного РВДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області від 21.05.2014 року (ВП №43167298).

Територіальний сервісний центр МВС України Херсонської області надав відповідь від 23.10.2019, якою повідомив про наявність арешту на все рухоме майно позивача, у тому числі й, окрім VOLKSWAGEN TOURAN, на автомобіль ВАЗ 21103, 2004 року випуску, номер кузову (шасі) НОМЕР_4 , належного також ОСОБА_1 , накладеного постановою Корабельного РВДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області від 21.05.2014 року, у рамках виконавчого провадження №43167298.

Надалі, після сповіщення РСЦ МВС, позивач звернувся до Корабельного РВДВС у м. Херсоні ГТУЮ у Херсонській області із заявою про зняття арешту та надання постанови про закінчення виконавчого провадження, на підставі якої знято арешт, на яку Корабельний РВДВС у м. Херсоні ГТУЮ у Херсонській області надав відповідь № 13467 від 24.10.2017 року, із якої вбачається, що на виконанні дійсно перебувало провадження щодо стягнення з нього штрафу. Однак, дане провадження було закінчено, у зв`язку із його повним виконанням, а реєстри вже знищено за закінченням терміну зберігання.

Статтею 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" № 1403-VIII, від 02.06.2016 (далі по тексту - Закон № 1403-VIII), встановлено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Згідно ст. 3 Закону № 1403-VIII, завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Статтею 50 Закону України від 21 квітня 1999 року №606-XIV "Про виконавче провадження" (далі - Закон №606-XIV; у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови) передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. У випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Згідно із частиною першою статті 55 Закон №606-XIV, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що з метою забезпечення реального виконання рішення державний виконавець наділений повноваженнями щодо накладення арешту на майно боржника.

Разом з тим, з відповіді відповідача від 24.10.2017 № 13467 вбачається, що виконавче провадження, в рамках якого було накладено арешт на майно позивача, знищено у зв`язку із закінченням строку зберігання. Згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження, на виконанні органів державної виконавчої служби виконавчі провадження в яких боржником є позивач не перебувають.

Згідно з пунктом 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25 грудня 2008 року №2274/5, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.

Відповідно до пункту 9.10 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення (додаток 17), якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня року, в якому складений акт.

Таким чином, знищенню підлягають лише завершені виконавчі провадження.

У свою чергу, статтею 38 Закону №606-XIV установлено, що у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Частиною 1 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, від 02.06.2016 далі по тексту - Закон № 1404-VIII) ( в редакції чинній на час звернення позивача до відповідача із заявою про зняття арешту з майна) передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Згідно з частиною 2 цієї ж статті про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Частиною 4 статті 59 Закону №1404-VIII визначено підстави, за яких державний виконавець знімає арешт з усього майна або його частини: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині 6 статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Цей перелік є вичерпним.

Частиною 5 ст. 59 Закону №1404-VIII зазначено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Якщо на майно особи накладено арешт, і воно належить їй на праві власності, то така особа може звернутися з позовом до суду про зняття арешту з майна. Після розгляду справи, у разі задоволення такого рішення державний виконавець повинен зняти з такого майна арешт не пізніше наступного для, коли йому стало відомо про такі обставини (ч.1 ст.59 Закону №1404-VIII ).

Отже, наслідки завершення виконавчого провадження щодо зняття арешту з майна боржника, можуть бути застосовані лише у випадку закінчення виконавчого провадження.

Суд зазначає, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження прийнято у виконавчому провадженні (боржником в яких був позивач) яке завершено у 2014 році та знищене.

Разом з тим, арешт майна боржника є заходом забезпечення реального виконання виконавчого документу в межах виконавчого провадження.

В свою чергу відсутність виконавчих проваджень в яких позивач виступає як боржник, свідчить про відсутність правової підстави для здійснення примусового виконання відносно позивача, а отже і відсутність правової підстави для забезпечення його реального виконання.

Відповідачем не надано доказів зняття арешту, накладеного на майно позивача - боржника у виконавчих провадженнях. Отже, продовження існування арешту, накладеного постановою державного виконавця про арешт майна боржника , не відповідає меті його застосування, а саме: забезпечення реального виконання рішення, з огляду на його фактичне виконання.

З огляду на викладене, позовна вимога про зобов`язання відповідача вчинити дії щодо зняття арешту з рухомого майна позивача, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Суд вважає за необхідне звернути увагу, що дане судове рішення ухвалюється з підстав неможливості поновлення прав позивача, в інший спосіб, ніж через судове рішення. За власною ініціативою для ефективного захисту прав позивача в адміністративному процесу, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати бездіяльність відповідача з приводу не зняття арешту протиправною.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 768,40 грн.

Керуючись статтями 9, 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Корабельного відділу Державної виконавчої служби м. Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області щодо не зняття арешту з належного ОСОБА_1 рухомого майна при закінченні виконавчого провадження № 43167208.

Зняти з автомобіля VOLKSWAGEN TOURAN, 2012 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , номер кузову (шасі) НОМЕР_2 , та автомобіля ВАЗ 21103, 2004 року випуску, номер кузову (шасі) НОМЕР_4 , належних ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ), арешт, накладений постановою Корабельного відділу Державної виконавчої служби м. Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (73000, м. Херсон, вул. Стрітенська, 7, код ЄДРПОУ 34906677) від 21.05.2014 року, винесеною у рамках виконавчого провадження №43167298.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Корабельного відділу Державної виконавчої служби м. Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (73000, м. Херсон, вул. Стрітенська, 7, код ЄДРПОУ 34906677) у розмірі 768,40 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.

Суддя Хом`якова В. В .

кат. 105000000