Ухвала

від 25.11.2019 по справі 540/2501/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 листопада 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/2501/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Пекного А.С., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника позивача про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕСТОР ЛОТО" до Головного управління Держпраці у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕСТОР ЛОТО" (далі-позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Херсонській області (далі-відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №ХС4543/326/АВ/П/ТД-ФС від 25.10.2019р. про накладення штрафу у розмірі 500760,00 грн.

Крім того, представником позивача подане клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення стягненняна підставі виконавчого документа - постанови ГУ Держпраці у Херсонській області від 25.10.2019р. №ХС4543/326/АВ/П/ТД-ФС, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

на підставі виконавчого документа - постанови ГУ Держпраці у Херсонській області від 25.10.2019р. №ХС4543/326/АВ/П/ТД-ФС, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що оскаржувана постанова про накладення штрафу є виконавчим документом, та чинним законодавством не передбачено зупинення її дії у разі оскарження. Разом з тим, початок виконання оскаржуваної постанови фактично призведе до повної зупинки господарської діяльності позивача та його подальшого банкрутства, оскільки у разі арешту рахунків підприємства, воно буде позбавлене можливості виплачувати призи переможцям державних лотерей, розраховуватись за спожиті комунальні послуги, оренду офісу, тощо.

Представник позивача зазначає, що у разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови і задоволення позовних вимог ТОВ ЛЕСТОР ЛОТО про її скасування, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення у разі примусового виконання цієї постанови.

Наведене, на думку представника позивача, свідчить про наявність очевидної небезпеки для подальшого функціонування ТОВ ЛЕСТОР ЛОТО як суб`єкта господарювання, що заподіє значної шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що є підставою для забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскарженої постанови, що є виконавчим документом..

Відповідно до ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа ... не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

За змістом ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.

Отже, за загальним правилом заява про забезпечення позову розглядається на будь-якій стадії розгляду справи без повідомлення учасників справи та не пізніше двох днів з дня її надходження. З цього правила зроблено лише один виняток - у разі, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Наявні у матеріалах позовної заяви та заяви про забезпечення позову докази надають можливість вирішити заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Надаючи оцінку обґрунтованості поданої представником позивача заяви про забезпечення позову, суддя виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 статті 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч.4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Приписами ч.2 ст.151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З аналізу вказаних норм слідує, що при розгляді клопотання про забезпечення позову суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених ст.150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; необхідності у зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Фактично, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Вжиття заходів забезпечення гарантує виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що забезпечення позову є не тільки гарантією виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог, а й засобом запобігання порушення прав.

У рішенні від 31.07.2003 р. у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 р.) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування.

З позовної заяви та долучених до неї документів слідує, що прийнятою уповноваженими посадовими особами ГУ Держпраці у Херсонській області постановою від 25.10.2019р. №ХС4543/326/АВ/П/ТД-ФС на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, за порушення позивачем вимог законодавства про працю застосовано до останнього штраф у розмірі 500 760, 00 грн.

Вищевказана постанова прийнята ГУ Держпраці у Херсонській області згідно з Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509 (далі - Порядок № 509).

Згідно п.9 Порядку № 509 штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб`єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу.

Водночас приписами п.11 Порядку № 509 встановлено, що не сплачені у добровільному порядку штрафи за порушення, які передбачені частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, стягуються органами державної виконавчої служби.

Як уже було зазначено, оскаржувана постанова прийнята на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, отже, є виконавчими документами і пред`являються до виконання органам державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом. З її змісту видно, що набрала вона законної сили 25.10.2019р., а строк пред`явлення її до виконання установлено до 25.01.2020р.

Разом з тим, представником позивача не надано доказів того, що станом на день звернення до суду із позовом та клопотання про забезпечення позову оскаржувана постанова звернута до примусового виконання. Також відсутні докази відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови ГУ Держпраці у Херсонській області від 25.10.2019р. №ХС4543/326/АВ/П/ТД-ФС.

Таким чином представником позивача обрано неналежний вид забезпечення позову.

Однак, суд погоджується з доводами представника позивача про наявність підстав для забезпечення позову.

Суд враховує, що в разі несплати позивачем у добровільному порядку штрафу згідно оскаржуваної постанови, такий штраф буде стягнуто в примусовому порядку, а з огляду на значний розмір штрафу, який підлягатиме сплаті - 500 760, 00 грн., вважає, що наведені обставини свідчать про те, що по-перше ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача внаслідок вилучення з господарської діяльності грошових коштів або майна буде суттєво ускладнено, а по-друге, у разі задоволення позовних вимог для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, пов`язаних з поверненням сплачених грошових коштів або майна, на яке може бути звернено стягнення у разі примусового виконання цієї постанови.

Крім того, стягнення штрафу у примусовому порядку призведе до покладення на позивача обов`язку сплатити додаткові витрати у вигляді виконавчого збору, чим буде заподіяно шкоду правам, свободам та інтересам позивача.

Зважаючи на те, що подання адміністративного позову, а також відкриття провадження у справі не зупиняють дію рішення суб`єкта владних повноважень, то суд, відповідно до ст.154 КАС України, в порядку забезпечення позову, може ухвалою застосувати відповідні заходи забезпечення позову.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для забезпечення позову, але на відміну від запропонованого представником позивача способу - шляхом зупинення дії постанови ГУ Держпраці у Херсонській області від 25.10.2019р. №ХС4543/326/АВ/П/ТД-ФС до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Такий спосіб забезпечення позову є співмірним з позовними вимогами та не унеможливлює здійснення відповідачем покладених на нього законодавством функцій і обов`язків.

Також застосування цього способу забезпечення позову не призведе до унеможливлення виконання оскарженої постанови ГУ Держпраці у Херсонській області від 25.10.2019р. №ХС4543/326/АВ/П/ТД-ФС у разі відмови позивачу у задоволенні позову.

Крім того, у такий спосіб суд не вирішує позовні вимоги без розгляду спору по суті, а зберігає існуюче становище протягом розгляду справи.

Таким чином, суд убачає підстави для часткового задоволення клопотання про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 243, 248 КАС України,

ухвалив :

Клопотання представника позивача про забезпечення позову - задовольнити частково.

Зупинити дію постанови Головного управління Держпраці у Херсонській області від 25.10.2019р. №ХС4543/326/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕСТОР ЛОТО" у розмірі 500760,00 грн., до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Копії ухвали направити сторонам (їх представникам).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Пекний А.С.