Рішення

від 22.11.2019 по справі 826/11690/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

22 листопада 2019 року справа №826/11690/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Вікторія" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Видавництво Вікторія") доГоловного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС) провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 червня 2017 року №0004021402 та №0004011402 В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправними оскаржувані податкові повідомлення-рішення, виходячи з того, що господарські операції із підприємствами-постачальниками підтверджені належним чином оформленими первинними документами та податковими накладними, є реальними та відповідають дійсному економічному змісту, а ТОВ "Видавництво Вікторія" дотримано передбачені Податковим кодексом України умови для формування даних податкового обліку, що враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування, та податкового кредиту.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/11690/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, який співпадає з висновками акта перевірки, в якому зазначив про безпідставність позовних вимог.

В судовому засіданні 03 вересня 2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив; на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 20 червня 2017 року №0004011402 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктами 86.7, 86.8 статті 86, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ "Видавництво Вікторія" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 584 916,00 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням - 467 933,00 грн. та за штрафними санкціями - 116 983,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 20 червня 2017 року №0004021402 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктами 86.7, 86.8 статті 86, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ТОВ "Видавництво Вікторія" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 519 052,00 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - 454 691,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 64 361,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі акта від 30 травня 2017 року №205/26-15-14-02-03/35371730 "Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Вікторія" (код 35371730) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016" (далі по тексту - акт перевірки).

В акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог:

- пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2014-2016 роки на загальну суму 454 691,00 грн, в тому числі по періодах: 2014 рік у сумі 256 393,00 грн.; 2015 рік у сумі 197 246,00 грн.; 2016 рік у сумі 1 052,00 грн.;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 506 245,00 грн., в тому числі по періодах:

за квітень 2014 року на суму 38 312,00 грн., за травень 2014 року на суму 36 514,00 грн., за червень 2014 року на суму 16 030,00 грн., за липень 2014 року на суму 16 022,00 грн., за жовтень 2014 року на суму 37 831,00 грн., за листопад 2014 року на суму 9 869,00 грн., за грудень 2014 року на суму 131 336,00 грн., за січень 2015 року на суму 8 568,00 грн., за лютий 2015 року на суму 35 107,00 грн., за березень 2015 року на суму 73 526,00 грн., за квітень 2015 року на суму 101 961,00 грн., за травень 2015 року на суму 1 169,00 грн.

Висновки акта перевірки в частині оскаржуваних податкових повідомлень-рішень про порушення норм Податкового кодексу України мотивовані відображенням позивачем у податковій звітності відповідних сум по господарським операціям з ТОВ "Петра Груп", ТОВ "ТД Екопрінт", ТОВ "Сократ Дівелопмент", ТОВ "Деманд Груп", ТОВ "Камея Груп", ТОВ "Еліт Технолоджи", ТОВ "Клірфілд", ТОВ "Укроптторг-2014" та ТОВ "Баста Трейд" у зв`язку з відсутністю ресурсів, необхідних для здійснення господарських операцій у задекларованих обсягах; діяльність контрагентів спрямована на здійснення операцій для надання податкової вигоди третім особам, які не виконуються податкові зобов`язання, з метою штучного формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість, та які не мають реального товарного характеру.

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, виходить із наступних міркувань.

Згідно усталеної судової практики при розгляді справ даної категорії судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій позивачем з його контрагентами - ТОВ "Петра Груп", ТОВ "ТД Екопрінт", ТОВ "Сократ Дівелопмент", ТОВ "Деманд Груп", ТОВ "Камея Груп", ТОВ "Еліт Технолоджи", ТОВ "Клірфілд", ТОВ "Укроптторг-2014" та ТОВ "Баста Трейд"; мету придбання та обставини використання придбаних робіт/товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб`єктність учасників господарської операції.

Матеріали справи підтверджують, що між ТОВ "Видавництво Вікторія" (покупець) та ТОВ "Петра Груп" (продавець) укладено договір поставки поліграфічної продукції від 05 грудня 2014 року №35, за умовами якого продавець протягом строку дії та на умовах цього договору приймає на себе зобов`язання щодо виготовлення поліграфічної продукції, покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах та в порядку, визначених цим договором продукцію в асортименті.

Згідно з видатковими накладними ТОВ "Петра Груп" протягом грудня 2014 року - лютого 2015 року постачало позивачу товари, обумовлені договором поставки поліграфічної продукції від 05 грудня 2014 року №35 (плакати, флаєри, брошури, листівки, конверти, візитки, бланки, календарі, зошити, тощо) та виписало податкові накладні на загальну суму 1 050 063,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 175 010,50 грн.

Згідно рахунків на оплату та видаткових накладних, датованих березнем-листопадом 2015 року, квітнем-травнем 2016 року, ТОВ "ТД Екопрінт" поставило позивачу продукцію (стрейч-плівка технічна, двостороння клейка стрічка, двостороння вспінена клейка стрічка) та виписало податкові накладні на загальну суму 37 983,60 грн., у тому числі податок на додану вартість 6 330,60 грн.

Між позивачем (покупець) та ТОВ "Сократ Дівелопмент" (продавець) укладено договір поставки поліграфічної продукції від 02 березня 2015 року №22, за умовами якого продавець протягом строку дії та на умовах цього договору приймає на себе зобов`язання щодо виготовлення поліграфічної продукції, покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах та в порядку, визначених цим договором продукцію в асортименті.

Наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних, датованих березнем 2015 року підтверджують, що ТОВ "Сократ Дівелопмент" поставило ТОВ "Видавництво Вікторія" продукцію (бірки, наліпки, плакати, листівки, візитки тощо) та виписало податкові накладні на загальну суму 352 944,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 58 824,00 грн.

Також, в акті перевірки встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ "Сократ Дівелопмент" (виконавець) укладено договір про надання поліграфічних послуг від 02 березня 2015 року №23, за умовами якого продавець протягом строку дії та на умовах цього договору приймає на себе зобов`язання щодо виготовлення поліграфічної продукції, покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах та в порядку, визначених цим договором продукцію в асортименті.

Як зазначено в акті перевірки, згідно актів виконаних робіт від 12 березня 2015 року та від 26 березня 2015 року ТОВ "Сократ Дівелопмент" виконано обумовлені договором роботи (виготовлення упаковок, буклетів, цінників тощо) та виписано податкові накладні на загальну суму 88 212,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 14 702,00 грн.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що вказані документи в матеріалах справи відсутні.

Судом встановлено, що 06 квітня 2015 року, між ТОВ "Видавництво Вікторія" (покупець) та ТОВ "Деманд Груп" (продавець) укладено договір поставки поліграфічної продукції №27, за умовами якого продавець протягом строку дії та на умовах цього договору приймає на себе зобов`язання щодо виготовлення поліграфічної продукції, покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах та в порядку, визначених цим договором продукцію в асортименті.

Між ТОВ "Деманд Груп" (кредитор) та ТОВ "Сократ Дівелопмент" (новий кредитор) укладено угоду про уступку на вимогу від 17 квітня 2015 року №01, за умовами якої кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги першого перед ТОВ "Видавництво Вікторія" (боржником) і стає кредитором, по домовленості між новим кредитором та боржником.

Згідно з видатковими накладними ТОВ "Деманд Груп" в квітні 2015 року поставило позивачу продукцію (стікери, флаєри, плакати, листівки, каталоги, буклети) та виписало податкові накладні на загальну суму 611 826,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 101 971,00 грн.

Згідно видаткової накладної від 03 листопада 2014 року №311/118, ТОВ "Еліт Технолоджи" поставило позивачу продукцію (блокнот, візитки, листівкиплакати тощо) та виписало податкову накладну на загальну суму 59 214,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 9 869,00 грн.

За умовами договору поставки поліграфічної продукції від 06 жовтня 2014 року №122, укладеного між позивачем (покупець) та ТОВ "Клірфілд" (постачальник), останній протягом строку дії та на умовах цього договору приймає на себе зобов`язання щодо виготовлення поліграфічної продукції, покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах та в порядку, визначених цим договором продукцію в асортименті, кількості та за цінами відповідно до рахунків-фактур або специфікацій, що являються невід`ємними частинами даного договору.

Видатковими накладними, датованими жовтнем 2014 року підтверджується, що ТОВ "Клірфілд" поставило позивачу продукцію (папки, флаєри, наліпки тощо) та виписало податкові накладні на загальну суму 157 296,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 26 216,00 грн.

Як встановлено в акті перевірки, між ТОВ "Видавництво Вікторія" (покупець) та ТОВ "Укроптторг-2014" (постачальник) укладено договір поставки поліграфічної продукції від 01 жовтня 2014 року №17, за умовами якого продавець протягом строку дії та на умовах цього договору приймає на себе зобов`язання щодо виготовлення поліграфічної продукції, покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах та в порядку, визначених цим договором продукцію в асортименті, кількості та за цінами відповідно до рахунків-фактур або специфікацій, що являються невід`ємними частинами даного договору.

За даними акта перевірки, згідно видаткових накладних від 16 жовтня 2014 року, ТОВ "Укроптторг-2014" поставило позивачу продукцію (папки, холдер, плакати тощо) та виписало податкові накладні на загальну суму 69 690,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 116 145,00 грн.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що вказані документи в матеріалах справи відсутні.

14 квітня 2014 року, між ТОВ "Баста Трейд" (продавець) та ТОВ "Видавництво Вікторія" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №143, за умовами якого продавець протягом строку дії та на умовах цього договору приймає на себе зобов`язання щодо виготовлення поліграфічної продукції, покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах та в порядку, визначених цим договором продукцію в асортименті, кількості та за цінами відповідно до рахунків-фактур або специфікацій, що являються невід`ємними частинами даного договору.

Наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних, які датовані квітнем 2014 року підтверджують, що ТОВ "Баста Трейд" поставило позивачу продукцію (буклети, флаєри, листівки тощо) та виписало податкові накладні на загальну суму 229 872,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 38 312,00 грн.

Оплата за придбаний товар здійснювалась у порядку безготівкового розрахунку, на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи копії банківських виписок та платіжних доручень.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За правилами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пункт 135.1 статті 135 Податкового кодексу України встановлює, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Таким чином, фінансовий результат до оподаткування та, відповідно, база оподаткування податком на прибуток, визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до підпункту 139.1.1 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або у разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток навіть за наявності складених документів чи сплати грошових коштів.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам; міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - міжнародні стандарти) - прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з цим, формальна наявність у покупця первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до складу витрат відповідного періоду не є безумовною підставою формування витрат, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та придбання товарів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку.

Так, досліджуючи питання пов`язаності придбаних позивачем товарів з його господарською діяльністю та реальність господарських операцій, суд зазначає про наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Видавництво Вікторія" має право на здійснення наступних видів діяльності: Код КВЕД 18.11 Друкування газет (основний); Код КВЕД 18.12 Друкування іншої продукції; Код КВЕД 18.13 Виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг; Код КВЕД 18.14 Брошурувально-палітурна діяльність і надання пов`язаних із нею послуг; Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Код КВЕД 58.11 Видання книг; код КВЕД 58.13 Видання газет; код КВЕД 58.14 Видання журналів і періодичних видань; код КВЕД 58.19 Інші види видавничої діяльності.

Позивач зазначив, що придбану в межах спірних господарських операцій продукцію, в подальшому реалізовано його контрагентам, зокрема ПАТ "Банк Михайлівський", ТОВ "Рема", ТОВ "Шекспір Україна", ПАТ "Банк Форвард", ПП "СМІК", ТОВ "МЛ "Діла", ТОВ "Нео-Дизайн", ТОВ "Поліграф-Сервіс", ПрАТ "Нова Лінія", ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія", ТОВ "Аполло-Тур", ТОВ "К.А.Н. Девелопмент", ТОВ "Українська рекламна група", ТОВ "Сабріз", ДП "Мілкіленд-Україна" та інші, на підтвердження чого надано в матеріали справи копії господарських договорів та додатків до них, копії податкових та видаткових накладних, рахунків-фактури, банківських виписок.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази, які б давали можливість встановити відповідність продукції, придбаної у ТОВ "Петра Груп", ТОВ "ТД Екопрінт", ТОВ "Сократ Дівелопмент", ТОВ "Деманд Груп", ТОВ "Камея Груп", ТОВ "Еліт Технолоджи", ТОВ "Клірфілд", ТОВ "Укроптторг-2014" та ТОВ "Баста Трейд" продукції, яку реалізовано позивачем третім особам, а також відсутні докази чи відповідні пояснення на підтвердження неможливості самостійного виконання зобов`язань перед контрагентами, необхідність замовлення такої продукції.

Суд звертає увагу, що позивач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували взаємовідносини із ТОВ "Укроптторг-2014", зокрема господарських договорів та первинних документів.

Так, згідно з частиною другою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Крім того, частково відсутні договори та первинні документи по відносинам із ТОВ "Сократ Дівелопмент".

В матеріалах справи відсутні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "ТД Екопрінт" та ТОВ "Укроптторг-2014", у зв`язку із чим у суду відсутня можливість дослідити їх відповідність вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Також, в акті перевірки встановлено, що між ТОВ "Видавництво Вікторія" (покупець) та ТОВ "Камея Груп" (продавець) укладено договір купівлі-продажу від 19 травня 2014 року №195, згідно якого продавець протягом строку дії та на умовах цього договору приймає на себе зобов`язання щодо виготовлення поліграфічної продукції, покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах та в порядку, визначених цим договором продукцію в асортименті, кількості та за цінами відповідно до рахунків-фактур або специфікацій, що являються невід`ємними частинами даного договору.

Як значиться в акті перевірки, згідно видаткових накладних, датованих травнем-липнем 2014 року, ТОВ "Камея Груп" поставило позивачу продукцію (брошури, папки, каталоги, плакати, листівки, візитки тощо) та виписало податкові накладні на загальну суму 611 826,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 101 971,00 грн.

У свою чергу, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься договір від 19 травня 2014 року №195, укладений між позивачем та ПП "Кінос" (код ЄДРПОУ 37009035; юридична адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 26, офіс 94), а також податкові, видаткові накладні та рахунки-фактури.

Разом з тим, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за кодом ЄДРПОУ 37009035 зареєстровано Приватне підприємство "Камея Груп", що знаходиться за адресою: 49074, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11.

При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Камея Груп" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не зареєстровано.

Позивачем не надано до суду будь-яких пояснень з приводу зазначеного, у зв`язку із чим, суд не має можливості дослідити правомірність формування позивачем витрат по взаємовідносинах із ТОВ "Камея Груп", оскільки первинні документи в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, позивачем не доведено реальність господарських операцій по відносинам із ТОВ "Петра Груп", ТОВ "ТД Екопрінт", ТОВ "Сократ Дівелопмент", ТОВ "Деманд Груп", ТОВ "Камея Груп", ТОВ "Еліт Технолоджи", ТОВ "Клірфілд", ТОВ "Укроптторг-2014" та ТОВ "Баста Трейд" та пов`язаність придбаних товарів із господарською діяльністю підприємства.

Таким чином, висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи, тому збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток є правомірними.

Оцінюючи правомірність висновків акта перевірки про безпідставне включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість відповідних сум податку по спірних господарських операціях, суд керується наступним.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товарів, а виписані ними позивачу податкові накладні за перевіряємий період формально відповідають вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

При цьому, наявність у позивача податкової накладної не є безумовною підставою для віднесення до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість по сумнівним господарським операціям.

Як зазначено вище, судом не встановлено факту використання в межах господарської діяльності позивача товарів, придбаних у ТОВ "Петра Груп", ТОВ "ТД Екопрінт", ТОВ "Сократ Дівелопмент", ТОВ "Деманд Груп", ТОВ "Камея Груп", ТОВ "Еліт Технолоджи", ТОВ "Клірфілд", ТОВ "Укроптторг-2014" та ТОВ "Баста Трейд", що виключає можливість формування податкового кредиту з податку на додану вартість по вказаним операціям.

Враховуючи викладене, висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи, тому збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за даним епізодом порушення є правомірним.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень документально та нормативно не підтверджуються.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Видавництво Вікторія" задоволенню не підлягає.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Видавництво Вікторія" відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво Вікторія" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34-Б; ідентифікаційний код 35371730);

Головне управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980).

Суддя В. А. Кузьменко Кузьменко