Постанова

від 25.11.2019 по справі 420/1672/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/1672/19 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю СТАРГРУП ТОРГ на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю СТАРГРУП ТОРГ до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0226851210 від 08.11.2018 року, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

21.03.2019 року товариство з обмеженою відповідальністю СТАРГРУП ТОРГ звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0226851210 від 08.11.2018 року;

- розподілити судові витрати згідно чинного законодавства.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що податкові накладні за період з січня 2017 року по квітень 2017 року, які були предметом розгляду перевірки посадовою особою ГУ ДФС в Одеській області, виписані та направлені засобами електронного зв'язку (M.E.doc) для реєстрації у ЄРПН у чіткій відповідності до вимог ПК України, що підтверджується відповідними квитанціями №1, але в подальшому контролюючим органом у такій реєстрації було відмовлено з підстав: можливо припинено дію договору про визнання електронних документів , що підтверджується квитанціями №2.

11.12.2018 року позивач отримав податкове повідомлення-рішення за формою Н ГУ ДФС в Одеській області №0226851210 від 08.11.2018 року, винесене на підставі Акту №31857/15-32-12-10/38622315 від 11.10.2018 року Про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних .

ТОВ СТАРГРУП ТОРГ вважає податкове повідомлення-рішення №0226851210 від 08.11.2018 року незаконним, складеним з порушенням норм податкового кодексу, а обставини викладені в Акті помилковими, надуманими та такими, що не відповідають фактичним обставинам, що порушує його права, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, зазначаючи, що всі дії відносно проведення перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідають вимогам Податкового кодексу України та Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28.12.2015 року. Також ГУ ДФС в Одеській області звертав увагу суду, що єдиною підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивач вважає протиправну бездіяльність Одеського управління ОВПП ДФС , проте в даній справі відповідачем є саме ГУ ДФС в Одеській області. Відповідач також зазначає, що посилання позивача на судові рішення по справам №815/729/17, №815/2606/17 та №815/2574/17 не мають жодного відношення до винесеного ГУ ДФС в Одеській області податкового повідомлення-рішення №0226851210 від 08.11.2018 року.

Представник третьої особи також надав пояснення, в яким зазначив, що ТОВ СТАРГРУП ТОРГ 16.01.2017 року, 20.01.2017 року та 26.01.2017 року засобами телекомунікаційного зв'язку було надано договори про визнання електронних документів. Відомості з ЄДР та договори про визнання електронних документів містили адресу: Україна, 54017, Миколаївська область, м. Миколаїв, Центральний р-н, вул. Московська, буд.55, в той час, як фактично підприємство за вказаною адресою не знаходилося.

Таким чином, договори про визнання електронних документів від 16.01.2017 року, 20.01.2017 року та 26.01.2017 року ТОВ СТАРГРУП ТОРГ було відхилено у зв'язку з тим, що місцезнаходження юридичної особи не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру.

Після усунення обставин, що стали підставою для відмови в укладанні договорів та надання підприємством договору оренди нежитлового приміщення Одеським управлінням Офісу великих платників податків ДФС 07.02.2017 року було укладено з ТОВ СТАРГРУП ТОРГ договір від 01.02.2017 року про визнання електронних документів. Станом на час подання податкових накладних договір був чинним. Зазначений факт підтверджує і позивач у своєму позові. Таким чином з 07.02.2017 року ТОВ СТАРГРУП ТОРГ могло без перешкод реєструвати податкові накладні.

Відповідно до квитанцій №1 до податкових накладних, наданих позивачем, Автоматизована система Єдине вікно подання електронної звітності ДФС України повідомила ТОВ СТАРГРУП ТОРГ , що документи не прийняті. Також було вказано позивачу про необхідність виправити документи та направити їх знову. Але як вбачається з матеріалів справи ТОВ СТАРГРУП ТОРГ не вжило заходів щодо повторної подачі електронних документів, та з'ясування дійсних підстав їх не прийняття. Чи то мали місце несправності будь-яких засобів телекомунікаційного зв'язку, відключення та перебоїв у мережах живлення, або інше.

Також, третя особа звертала увагу суду, що відповідно до тих же квитанцій податкові накладні були доставлені до центрального рівня Державної фіскальної служби України 28-30.03.2017 року та 16.06.2017 року, тобто вже з порушенням граничних строків реєстрації податкових накладних.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю СТАРГРУП ТОРГ задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0226851210 від 08.11.2018 року в частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 782 194,63 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) на користь товариства з обмеженою відповідальністю СТАРГРУП ТОРГ (код ЄДРПОУ 38622315) суму сплаченого судового збору в розмірі 7 651,00 грн. (сім тисяч шістсот п'ятдесят одна гривня нуль копійок). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю СТАРГРУП ТОРГ подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення та прийняття нового про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Апелянт вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права та не повністю з'ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Крім цього, апелянт зазначає, що справа не була розглянута повно та всебічно, судом не було досліджено та надано належної правової оцінки таким обставинам як прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення не у спосіб передбачений законом та наявність нерозглянутої скарги ДФС України у строки визначені законом.

Згідно до вимог п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, проте про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю СТАРГРУП ТОРГ (код ЄДРПОУ 38622315) є юридичною особою, основним видом діяльності якого є неспеціалізована оптова торгівля.

11 жовтня 2018 року головним державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності м. Одеси управління податків і зборів юридичних осіб Головного управління ДФС в Одеській області Хрустальовою Альоною Вячеславівною, на підставі п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75, п.п.20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України проведено перевірку своєчасності реєстрації податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю СТАРГРУП ТОРГ в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на січень - квітень 2017 року.

За результатами проведення перевірки, відповідачем складено Акт №31857/15-32-12-10/38622315 від 11.10.2018 року Про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних (т.1 а.с.11-14).

У висновках до Акту №31857/15-32-12-10/38622315 від 11.10.2018 року зазначено, що перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації. Відповідальність платника податків за порушення визначена ст.120 1 ПКУ. Порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також допущення помилок, при визначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної.

07 листопада 2018 року за вих. №07/11/18 позивачем до ГУ ДФС в Одеській області подано заперечення до Акту №31857/15-32-12-10/38622315 від 11.10.2018 року (т.1 а.с.16-17).

За результатами встановлених порушень Головним управлінням ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення рішення №0226851210 від 08.11.2018 року, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 171517 грн. 95 коп., застосовано штраф в розмірі 30% у сумі 51455 грн. 39 коп., за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 4780572 грн. 33 коп., застосовано штраф в розмірі 40% у суму 1912228 грн. 93 коп., загальна сума штрафу становить 1963684,32 грн. (т.1 а.с.9).

20 листопада 2018 року відповідачем надано відповідь на заперечення ТОВ СТАРГРУП ТОРГ (т.1 а.с.19-22).

19 грудня 2018 року за вих. №19/12/18 позивач подав до ДФС України скаргу на податкове повідомлення-рішення №0226851210 від 08.11.2018 року (т.1 а.с.24-26).

08 січня 2019 року ДФС України прийнято рішення про продовження строку розгляду скарги (т.1 а.с.29).

Крім того, встановлено, що відповідно до постанов Одеського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року по справі №815/729/17 (т.1 а.с.191-195), від 26 червня 2017 року по справі №815/2606/17 (т.1 а.с.196-202), від 21 червня 2017 року по справі №815/2574/17 (т.1 а.с.203-207), від 14 липня 2017 року по справі №815/728/17 (т.1 а.с.208-215), які набрали законної сили, дії Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС щодо відмови у прийнятті податкової звітності були визнані протиправними.

Не погоджуючись з рішенням контролюючого органу, вважаючи податкове повідомлення-рішення №0226851210 від 08.11.2018 року - протиправним, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів п. 75.1статті 75 Податкового кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 75.1.1 Податкового кодексу камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки встановлено статтею 76 Податкового кодексу, пунктами 76.1 та 76.2 якої передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно із п. 76.3. Податкового кодексу камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Пунктом 86.2 статті 86 ПК України визначено, що за результатами камеральної перевірки, у разі встановлення порушень, складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За таких обставин на дату складання податковим органом акту камеральної перевірки у податкового органу були наявні правові підстави для перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п.86.7 ст.86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За змістом п.44.7 ст.44 ПК України протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.2 ст.201 ПК України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до абз.1 п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

На виконання зазначених вимог ТОВ СТАРГРУП ТОРГ були формовані податкові накладні: №12 від 04.01.2017 року на суму ПДВ 12420,96 грн.; №13 від 03.01.2017 року на суму ПДВ 96601,06 грн.; №18 від 10.01.2017 року на суму ПДВ 42191,39 грн.; №17 від 10.01.2017 року на суму ПДВ 445496,85; №19 від 11.01.2017 року на суму ПДВ 289800,68 грн.; №16 від 10.01.2017 року на суму ПДВ 19282,00 грн.; №41 від 17.01.2017 року на суму ПДВ 282318,74 грн.; №28 від 20.01.2017 року на суму ПДВ 30117,90 грн.; №30 від 23.01.2017 року на суму ПДВ 143209,21 грн.; №35 від 26.01.2017 року на суму ПДВ 2727,60 грн.; №43 від 27.01.2017 року на суму ПДВ 10906,28 грн.; №29 від 20.01.2017 року на суму ПДВ 175318,80 грн.; №23 від 16.01.2017 року на суму ПДВ 9314,59 грн.; №37 від 27.01.2017 року на суму ПДВ 60382,14 грн.; №24 від 16.01.2017 року на суму ПДВ 186625,81 грн.; №27 від 19.01.2017 року на суму ПДВ 57098,80 грн.; №40 від 13.01.2017 року на суму ПДВ 26613,85 грн.; №26 від 18.01.2017 року на суму ПДВ 14306,20 грн.; №20 від 12.01.2017 року на суму ПДВ 80232,80 грн.; №33 від 24.01.2017 року на суму ПДВ 55048,00 грн.; №31 від 23.01.2017 року на суму ПДВ 100,92 грн.; №32 від 24.01.2017 року на суму ПДВ 3031,20 грн.; №22 від 16.01.2017 року на суму ПДВ 147537,97 грн.; №34 від 25.01.2017 року на суму ПДВ 39642,75 грн.; №44 від 17.01.2017 року на суму ПДВ 82072,00 грн.; №38 від 30.01.2017 року на суму ПДВ 3976,56 грн.; №14 від 04.01.2017 року на суму ПДВ 217432,74 грн.; №39 від 31.01.2017 року на суму ПДВ 91104,88 грн.; №4 від 03.02.2017 року на суму ПДВ 49318,27 грн.; №3 від 02.02.2017 року на суму ПДВ 44891,40 грн.; №2 від 02.02.2017 року на суму ПДВ 6800,00 грн.; №1 від 01.02.2017 року на суму ПДВ 91674,59 грн.; №6 від 06.02.2017 року на суму ПДВ 270694,65 грн.; №9 від 07.02.2017 року на суму ПДВ 2665,00 грн.; №7 від 06.02.2017 року на суму ПДВ 43755,00 грн.; №16 від 20.02.2017 року на суму ПДВ 68616,60 грн.; №5 від 06.02.2017 року на суму ПДВ 193296,27 грн.; №12 від 13.02.2017 року на суму ПДВ 30144,33 грн.; №11 від 10.02.2017 року на суму ПДВ 15395,70 грн.; №13 від 13.02.2017 року на суму ПДВ 5252,10 грн.; №15 від 14.02.2017 року на суму ПДВ 33039,07 грн.; №14 від 13.02.2017 року на суму ПДВ 47990,40 грн.; №10 від 09.02.2017 року на суму ПДВ 47,04 грн.; №17 від 21.02.2017 року на суму ПДВ 36002,97 грн.; №8 від 07.02.2017 року на суму ПДВ 66979,54 грн.; №1 від 01.03.2017 року на суму ПДВ 49012,80 грн.; №2 від 01.03.2017 року на суму ПДВ 89,54 грн.; №3 від 01.03.2017 року суму ПДВ 10152,35 грн.; №5 від 02.03.2017 року на суму ПДВ 105348,00 грн.; №6 від 02.03.2017 року на суму ПДВ 13392,00 грн.; №4 від 01.03.2017 року на суму ПДВ 28664,40 грн.; №11 від 10.03.2017 року на суму ПДВ 16040,77 грн.; №14 від 13.03.2017 року на суму ПДВ 77250,61 грн.; №16 від 13.03.2017 року на суму ПДВ 16577,95 грн.; №15 від 13.03.2017 року на суму ПДВ 26,33 грн.; №18 від 17.03.2017 року на суму ПДВ 24680,39 грн.; №21 від 20.03.2017 року на суму ПДВ 4204,03 грн.; №23 від 20.03.2017 року на суму ПДВ 7200,00 грн.; №20 від 20.03.2017 року на суму ПДВ 7256,95 грн.; №22 від 20.03.2017 року на суму ПДВ 83123,42 грн.; №29 від 29.03.2017 року на суму ПДВ 35368,41 грн.; №26 від 24.03.2017 року на суму ПДВ 1041,60 грн.; №9 від 06.03.2017 на суму ПДВ 13213,58 грн.; №10 від 07.03.2017 року на суму ПДВ 1441,20 грн.; №12 від 13.03.2017 року на суму ПДВ 272434,96 грн.; №13 від 13.03.2017 року на суму ПДВ 41600,00 грн.; №31 від 31.03.2017 року на суму ПДВ 8580,80 грн.; №24 від 21.03.2017 року на суму ПДВ 1702,45 грн.; №28 від 27.03.2017 року на суму ПДВ 858,66 грн.; №30 від 29.03.2017 року на суму ПДВ 301088,08 грн.; №8 від 06.03.2017 року на суму ПДВ 9,38 грн.; №17 від 16.08.2017 року на суму ПДВ 3389,30 грн.; №7 від 06.03.2017 року на суму ПДВ 4580,00 грн.; №19 від 20.03.2017 року на суму ПДВ 4834,50 грн.; №25 від 21.03.2017 року на суму ПДВ 39128,00 грн.; №27 від 27.03.2017 року на суму ПДВ 6806,26 грн.; №2 від 03.04.2017 року на суму ПДВ 14334,00 грн.; №3 від 04.04.2017 року на суму ПДВ 5358,09 грн.; №4 від 04.04.2017 року на суму ПДВ 115938,00 грн.; №1 від 03.04.2017 року на суму ПДВ 25217,67 грн.; №5 від 05.04.2017 року на суму ПДВ 10670,19 грн.

Відповідно до квитанцій №1, які наявні в матеріалах справи, сформовані у період з 27 - 30 березня 2017 року, вищевказані податкові накладні не прийняті, виявлені помилки: Можливо припинено дію Договору про визнання електронних документів .

Принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначені в Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233 (далі - Інструкція №233).

Зокрема, згідно з п. 1 розділу 2 Інструкції №233, платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Для подання податкових документів в електронному вигляді платник податків, серед іншого, має заповнити та подати до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору про визнання електронних документів, а орган ДПС де зареєстрований платник податків, на його запит, приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів; звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС; після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.

Додатком 1 до Інструкції №233 затверджено примірний договір про визнання електронних документів, відповідно до п.4 розділу 6 якого, орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

16.01.2017 року позивачем до Одеського управління офісу великих платників податків ДФС надсилався договір №160120171 про визнання електронних документів (т.2 а.с.22-24).

Згідно квитанції №2 документ не прийнято, виявлені помилки: місцезнаходження юридичної особи не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру (т.2 а.с.27).

20.01.2017 року позивачем до Одеського управління офісу великих платників податків ДФС надсилався договір №200120171 про визнання електронних документів (т.2 а.с.17-19).

Відповідно до квитанції №2 документ не прийнято, виявлені помилки: місцезнаходження юридичної особи не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру (т.2 а.с.21).

26.01.2017 року позивачем до Одеського управління офісу великих платників податків ДФС надсилався договір №260120171 про визнання електронних документів (т.2 а.с.11-13).

Згідно квитанції №2 документ не прийнято, виявлені помилки: місцезнаходження юридичної особи не відповідає відомостям Єдиного державного реєстру (т.2 а.с.16).

01.02.2017 року позивачем до Одеського управління офісу великих платників податків ДФС надсилався договір №260120171 про визнання електронних документів (т.2 а.с.7-9).

Відповідно до квитанції №2 документ прийнято (т.2 а.с.10).У відповідності до абзацу 14 п. 201.10 ст. 201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Наслідки порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, передбачені пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, та тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; - 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

Отже, приписами ПК України на платника податків покладено обов'язок з реєстрації податкової накладної протягом 15 календарних днів, наступних за датою її складання.

Судами встановлено, що за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, контролюючим органом застосовано штрафні санкції по кожній накладній.

Під час розгляду справи апелянтом не було надано жодних доказів відправлення на реєстрацію податкових накладних в межах строку їх реєстрації, та фактично ним не заперечувалось про їх не направлення, а саме: №12 від 04.01.2017 року на суму ПДВ 12420,96 грн.; №13 від 03.01.2017 року на суму ПДВ 96601,06 грн.; №18 від 10.01.2017 року на суму ПДВ 42191,39 грн.; №17 від 10.01.2017 року на суму ПДВ 445496,85; №19 від 11.01.2017 року на суму ПДВ 289800,68 грн.; №16 від 10.01.2017 року на суму ПДВ 19282,00 грн.; №41 від 17.01.2017 року на суму ПДВ 282318,74 грн.; №28 від 20.01.2017 року на суму ПДВ 30117,90 грн.; №30 від 23.01.2017 року на суму ПДВ 143209,21 грн.; №35 від 26.01.2017 року на суму ПДВ 2727,60 грн.; №43 від 27.01.2017 року на суму ПДВ 10906,28 грн.; №29 від 20.01.2017 року на суму ПДВ 175318,80 грн.; №23 від 16.01.2017 року на суму ПДВ 9314,59 грн.; №37 від 27.01.2017 року на суму ПДВ 60382,14 грн.; №24 від 16.01.2017 року на суму ПДВ 186625,81 грн.; №27 від 19.01.2017 року на суму ПДВ 57098,80 грн.; №40 від 13.01.2017 року на суму ПДВ 26613,85 грн.; №26 від 18.01.2017 року на суму ПДВ 14306,20 грн.; №20 від 12.01.2017 року на суму ПДВ 80232,80 грн.; №33 від 24.01.2017 року на суму ПДВ 55048,00 грн.; №31 від 23.01.2017 року на суму ПДВ 100,92 грн.; №32 від 24.01.2017 року на суму ПДВ 3031,20 грн.; №22 від 16.01.2017 року на суму ПДВ 147537,97 грн.; №34 від 25.01.2017 року на суму ПДВ 39642,75 грн.; №44 від 17.01.2017 року на суму ПДВ 82072,00 грн.; №38 від 30.01.2017 року на суму ПДВ 3976,56 грн.; №14 від 04.01.2017 року на суму ПДВ 217432,74 грн.; №39 від 31.01.2017 року на суму ПДВ 91104,88 грн.; №4 від 03.02.2017 року на суму ПДВ 49318,27 грн.; №3 від 02.02.2017 року на суму ПДВ 44891,40 грн.; №2 від 02.02.2017 року на суму ПДВ 6800,00 грн.; №1 від 01.02.2017 року на суму ПДВ 91674,59 грн.; №6 від 06.02.2017 року на суму ПДВ 270694,65 грн.; №9 від 07.02.2017 року на суму ПДВ 2665,00 грн.; №7 від 06.02.2017 року на суму ПДВ 43755,00 грн.; №16 від 20.02.2017 року на суму ПДВ 68616,60 грн.; №5 від 06.02.2017 року на суму ПДВ 193296,27 грн.; №12 від 13.02.2017 року на суму ПДВ 30144,33 грн.; №11 від 10.02.2017 року на суму ПДВ 15395,70 грн.; №13 від 13.02.2017 року на суму ПДВ 5252,10 грн.; №15 від 14.02.2017 року на суму ПДВ 33039,07 грн.; №14 від 13.02.2017 року на суму ПДВ 47990,40 грн.; №10 від 09.02.2017 року на суму ПДВ 47,04 грн.; №17 від 21.02.2017 року на суму ПДВ 36002,97 грн.; №8 від 07.02.2017 року на суму ПДВ 66979,54 грн.; №1 від 01.03.2017 року на суму ПДВ 49012,80 грн.; №2 від 01.03.2017 року на суму ПДВ 89,54 грн.; №3 від 01.03.2017 року суму ПДВ 10152,35 грн.; №5 від 02.03.2017 року на суму ПДВ 105348,00 грн.; №6 від 02.03.2017 року на суму ПДВ 13392,00 грн.; №4 від 01.03.2017 року на суму ПДВ 28664,40 грн.; №11 від 10.03.2017 року на суму ПДВ 16040,77 грн.; №14 від 13.03.2017 року на суму ПДВ 77250,61 грн.; №16 від 13.03.2017 року на суму ПДВ 16577,95 грн.; №15 від 13.03.2017 року на суму ПДВ 26,33 грн.; №18 від 17.03.2017 року на суму ПДВ 24680,39 грн.; №21 від 20.03.2017 року на суму ПДВ 4204,03 грн.; №20 від 20.03.2017 року на суму ПДВ 7256,95 грн.; №22 від 20.03.2017 року на суму ПДВ 83123,42 грн.; №9 від 06.03.2017 на суму ПДВ 13213,58 грн.; №10 від 07.03.2017 року на суму ПДВ 1441,20 грн.; №12 від 13.03.2017 року на суму ПДВ 272434,96 грн.; №13 від 13.03.2017 року на суму ПДВ 41600,00 грн.; №8 від 06.03.2017 року на суму ПДВ 9,38 грн.; №17 від 16.08.2017 року на суму ПДВ 3389,30 грн.; №7 від 06.03.2017 року на суму ПДВ 4580,00 грн.; №19 від 20.03.2017 року на суму ПДВ 4834,50 грн.; №2 від 03.04.2017 року на суму ПДВ 14334,00 грн.; №3 від 04.04.2017 року на суму ПДВ 5358,09 грн.; №4 від 04.04.2017 року на суму ПДВ 115938,00 грн.; №1 від 03.04.2017 року на суму ПДВ 25217,67 грн.; №5 від 05.04.2017 року на суму ПДВ 10670,19 грн.

Крім цього, колегія бере до уваги той факт 01.02.2017 року між ТОВ СТАРГРУП ТОРГ та Одеським управлінням Офісу великих платників податків ДФС було укладено договір про визнання електронних документів, а отже з 07.02.2017 року ТОВ СТАРГРУП ТОРГ міг без перешкод реєструвати податкові накладні, проте цього зроблено не було, що й стало підставою для пропуску строку реєстрації податкових накладних, та як наслідок і застосування штрафних санкцій.

Щодо загальної суми штрафних санкцій, то суд погоджується з висновками суду першої інстанції про встановлену судом розбіжність суми штрафних санкцій у розмірі 782 194,63 грн., згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та розрахунку штрафних санкцій наданого відповідачем.

Так, в матеріалах справи відсутні квитанції про відправлення на реєстрацію наступних податкових накладних:

№23 від 20.03.2017 року на суму ПДВ 7200,00 грн.;

№29 від 29.03.2017 року на суму ПДВ 35368,41 грн.;

№26 від 24.03.2017 року на суму ПДВ 1041,60 грн.;

№31 від 31.03.2017 року на суму ПДВ 8580,80 грн.;

№24 від 21.03.2017 року на суму ПДВ 1702,45 грн.;

№28 від 27.03.2017 року на суму ПДВ 858,66 грн.;

№30 від 29.03.2017 року на суму ПДВ 301088,80 грн.;

№25 від 21.03.2017 року на суму ПДВ 39128,00 грн.;

№27 від 27.03.2017 року на суму ПДВ 6806,26 грн.

Факт не направлення вищевказаних податкових накладних було підтверджено представник позивача в судовому засіданні та не заперечувалось представником відповідача.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що Головним управлінням ДФС в Одеській області вірно встановлено факт порушення реєстрації податкових накладних і відповідне доведено при розгляді справи, проте, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів направлення на реєстрацію податкових накладних: №23 від 20.03.2017 року; №29 від 29.03.2017 року; №26 від 24.03.2017 року; №31 від 31.03.2017 року; №24 від 21.03.2017 року; №28 від 27.03.2017 року; №30 від 29.03.2017 року; №25 від 21.03.2017 року; №27 від 27.03.2017 року, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0226851210 від 08.11.2018 року підлягає скасуванню в частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 782 194,63 грн.

ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

Як на підставу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0226851210 від 08.11.2018 року є посилання апелянта на порушення органом вимог пунктів 86.7, 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, а саме: що спірне рішення прийнято без урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків.

Утім, як з'ясовано судами в розглядуваній ситуації, оскаржувані акти індивідуальної дії прийнято за результатами складання акту камеральної перевірки від 11.10.2018 року з урахуванням положень пунктів 86.7, 86.8 статті 86 Податкового кодексу України.

Апеляційна скарга інших доводів, окрім посилання на вищенаведене не містить, що свідчить про обґрунтованість прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Преамбула Закону України Про судоустрій і статус суддів визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю СТАРГРУП ТОРГ без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя Джабурія О.В. Судді Кравченко К.В. Вербицька Н. В.