Рішення

від 13.11.2019 по справі 927/707/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

13 листопада 2019 року м. Чернігівсправа № 927/707/19

Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., секретар Скороход А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства Укргазвидобування , код ЄДРПОУ 30019775, вул. Кудрявська, 26/28, м. Київ, 04053, в особі філії Бурове управління Укрбургаз Акціонерного товариства Укргазвидобування , вул. Полтавська, 86, м. Красноград, Харківська область, 63304, код ЄДРПОУ 00156392

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче комерційне підприємство Лідер МСК , код ЄДРПОУ 41104679, вул. 1 Травня, 53 Б, м.Городня, Чернігівська область, 15100

про стягнення 1 838 166,95 грн

Представники учасників справи:

від позивача: Лобач Н.І.;

від відповідача: Водолагін С.М.

В судовому засіданні, на підставі ч.1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Акціонерне товариство Укргазвидобування в особі філії Бурове управління Укрбургаз Акціонерного товариства Укргазвидобування звернулось з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче комерційне підприємство Лідер МСК про стягнення 553 043,08 грн штрафу та 1 285 123,87 грн пені за неналежне виконання зобов`язання, а всього 1 838 166,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе за Договором поставки №УБГ371/015-18 від 20.06.2018 зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у специфікаціях до даного договору. Внаслідок чого, позивач просить застосувати до нього за прострочення поставки товару передбачені п.7.10. договору та законом заходи відповідальності у вигляді стягнення пені та штрафу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2019 справа №927/707/19 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом ухвалено здійснювати розгляд даної справи у порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 18.09.2019 та встановлено позивачу та відповідачу строки подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень, додаткових документів тощо.

04.09.2019 від відповідача надійшов відзив на позов (№01/707 від 04.09.2019).

У поданому відзиві відповідач зазначає, що у нього не виникло ніяких зобов`язань перед філією Бурове управління Укрбургаз АТ Укргазвидобування , тоді як за договором поставки №УБГ371/015-18 від 20.06.2018 у нього, як постачальника, виникло зобов`язання перед покупцем - АТ Укргазвидобування , а не вказаною філією. Претензії, отримані відповідачем від філії Бурове управління Укрбургаз АТ Укргазвидобування не розглядались, оскільки до таких претензій не було додано довіреностей підтверджуючих повноваження на право підпису та звернення з відповідними претензіями, а також відповідачу не надавалось положення філії, з якого вбачались би повноваження філії звертатись від імені АТ Укргазвидобування .

Відповідач вважає договір поставки №УБГ371/015-18 від 20.06.2018 неукладеним (нікчемним), оскільки його підписано та скріплено печаткою не іншої сторони - АТ Укргазвидобування , а філією Бурове управління Укрбургаз АТ Укргазвидобування .

Також відповідач зазначає, що по даному договору позивачем в порушення п.4.1. не було здійснено оплати за товар, а акти приймання-передачі товару, на які посилається позивач не можуть бути належними та допустимими доказами, оскільки такі акти підписані не уповноваженою стороною зі сторони покупця.

Відповідач наполягає, що між ним та філією Бурове управління Укрбургаз АТ Укргазвидобування було укладено усний правочин, який не передбачав терміну поставки товару та відповідальності сторін за порушення такого правочину, що на думку відповідача підтверджується рахунками виставленими філії Бурове управління Укрбургаз АТ Укргазвидобування , а не покупцю за договором №УБГ371/015-18 від 20.06.2018.

Крім того, у відзиві відповідачем відзначено, що листування відбувалось з філією Бурове управління Укрбургаз АТ Укргазвидобування , а не з АТ Укргазвидобування , від якого не надійшло жодного листа та не вчинено жодної дії за договором №УБГ371/015-18 від 20.06.2018.

Посилаючись на вищевикладене відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Отриманий відзив разом з доданими документами долучено судом до матеріалів справи.

В підготовчому засіданні 18.09.2019 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.10.2019.

20.09.2019 на адресу суду від філії Бурове управління Укрбургаз АТ Укргазвидобування надійшла відповідь на відзив (№032-032-9282-1 від 16.09.2019). У відповіді на відзив позивач звертає увагу, що при зверненні з позовною заяву до суду, таку заяву від юридичної особи підписано представником на підставі доданої до матеріалів такої заяви довіреності, усний договір, на який посилається відповідач не укладався, оскільки це суперечить ст. 206 Цивільного кодексу України, договір №УБГ371/015-18 від 20.06.2018 укладався і підписувався уповноваженою на те особою, в тому числі уповноваженими особами підписувались і акти приймання-передачі товару, про що у відповідача не викликало сумнівів.

Також надіслані на адресу відповідача претензії з вимогами щодо погашення штрафних санкцій були отримані останнім 29.03.2019 та 12.08.2019 та залишені без реагування.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просить суд не приймати доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву під час розгляду справи.

Відповідь на відзив долучено судом до матеріалів справи.

01.10.2019 від ТОВ Виробничо комерційне підприємство Лідер МСК надійшли заперечення №02/707 від 27.09.2019 на відповідь на відзив позивача.

У відповіді на відзив відповідач наголошує, що права позивача не були порушені, та зазначає, що якби філія Бурове управління Укрбургаз АТ Укргазвидобування належним чином виконало свої зобов`язання за договором в частині авансового платежу за товар, то відповідач виконав би зобов`язання з поставки товару в термін визначений договором, а в разі невиконання, в такому випадку, у позивача могло виникнути право на стягнення пені та штрафу відповідно до вимог договору.

Відповідач посилаючись на ст. 618 Цивільного кодексу України наголошує, що порушення зобов`язання сталось з вини кредитора, а тому суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.

Вважаючи, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення його прав з боку відповідача, останній просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі

Отримані заперечення долучено судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 16.10.2019 на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 06.11.2019.

18.10.2019 на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення №032-032-10480-1 від 10.10.2019 в якому позивач наполягає на своєчасному здійсненні сплати авансових внесків, які за умовами договору здійснювалась без затримки, на підставі рахунків виставлених відповідачем.

Суд долучив додаткові пояснення до матеріалів справи.

24.10.2019 від відповідача надійшли додаткові пояснення №03/707 від 23.10.2019.

В поданих поясненнях відповідач висловлює думку про можливість часткового задоволення позовних вимог з огляду на не доведення позивачем факту належного виконання взятого за договором зобов`язання щодо перерахування йому авансового платежу за кожну партію товару.

Посилаючись на листування з позивачем щодо готовності та надання дозволу відвантажити товар, відповідач звертає увагу суду на зволікання позивача у наданні відповідей (дозволів на відвантаження товару) без яких, в свою чергу, відповідач не міг поставити такий товар і що вплинуло на строки поставки товару.

Посилаючись на вищевикладене та ст. 219-221 Господарського кодексу України та ст. 618 Цивільного кодексу України відповідач просить суд задовольнити позовні вимоги частково та стягнути з відповідача на користь позивача 7% штрафу в сумі 553 043,00 грн, а в іншій частині позову відмовити.

Суд долучив додаткові пояснення відповідача до матеріалів справи.

В судовому засіданні 06.11.2019 на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 13.11.2019.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 202 та ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із статтею 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується, і він вважається правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

20.06.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче комерційне підприємство Лідер МСК (відповідач у справі) як постачальник в особі директора ОСОБА_1 та Акціонерне товариство Укргазвидобування в особі першого заступника директора філії Бурове управління Укрбургаз Акціонерного товариства Укргазвидобування ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності за №2-568д від 19.03.2018 з іншої сторони уклали договір поставки №УБГ371/015-18.

Згідно з частиною 1 статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відповідності до частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Довіреністю №2-568д від 19.03.2018 (а.с. 157) ПАТ Укргазвидобування в особі голови правління ОСОБА_5 уповноважило першого заступника директора філії Бурове управління Укрбургаз Акціонерного товариства Укргазвидобування ОСОБА_2 без погодження з товариством, окрім випадків, коли розпорядчими документами встановлено необхідність отримання (в тому числі і попереднього) погодження, укладати, змінювати та розривати договори, які стосуються фінансово-господарської діяльності філії, в тому числі договори на закупівлю товарів послуг і робіт, договори на реалізацію продукції власного виробництва філії тощо. Підписувати, укладати, змінювати та розривати інші договори, в тому числі договори на закупівлю товарів, послуг і робіт, які підлягають попередньому погодженню з товариством відповідно до розпорядчих документів товариства за умови отримання відповідного погодження товариства.

Підписувати документи, необхідні для виконання вищезазначених договорів (довіреності на отримання та передачу матеріальних цінностей, акти приймання передачі товарів, виконаних робіт або наданих послуг, довідки про вартість виконаних робіт та витрат, рознарядки).

Отже, договір поставки №УБГ371/015-18 від 20.06.2018 з боку позивача підписано уповноваженою та те особою.

Доказів дострокового припинення, розірвання або визнання недійсним договору поставки №УБГ371/015-18 від 20.06.2018, сторонами суду не надано.

За умовами вищевказаного договору постачальник (відповідач) зобов`язується поставити покупцеві (позивачу) Блок-контейнер (Вагон-будинок житловий на 8 чоловік) та Блок-контейнер (вагон-майстра) (надалі - Товар), зазначений у специфікаціях, що додаються до договору і є його невід`ємними частинами, а покупець - прийняти і оплатити такий Товар (п.1.1. договору поставки №УБГ371/015-18 від 20.06.2018).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 3.1. договору визначено, що ціна договору вказується в специфікаціях в гривнях з урахуванням ПДВ.

Приписами статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Розілом 4 договору поставки №УБГ371/015-18 від 20.06.2018 сторони погодили порядок здійснення розрахунків: -попередня оплата покупцем 30% вартості кожної партії Товару, яка здійснюється на підставі рахунку, наданого постачальником; решта, 70% вартості кожної партії Товару сплачується покупцем по факту поставки після пред`явлення постачальником рахунка на оплату Товару та підписаного сторонами акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, на умовах, зазначених у специфікаціях. До рахунка додаються: підписаний уповноваженими представниками сторін акт приймання-передачі Товару або видаткова накладна.

Пунктами 5.1.-5.2. договору поставки №УБГ371/015-18 від 20.06.2018 сторони визначили, що строк поставки, умови та місце поставки Товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікаціях та графіку поставки до цього договору. Датою поставки Товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі Товару, форма якого наведена в додатку №4 до цього договору, який є його невід`ємною частиною (для нерезидентів) або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника покупцю з дати підписання сторонами акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної. (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем).

По прибуттю Товару в кінцевий пункт призначення його приймання проводиться безпосередньо вантажоотримувачем покупця (п. 5.8. договору)

Передача та отримання товару проводиться шляхом підписання уповноваженими представниками сторін акту/актів приймання-передачі Товару або видаткової/видаткових накладної/накладних (п.5.9. договору)

Пунктом 10.1. договору передбачено набрання чинності договором з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), і діє до повного виконання сторонами зобов`язань.

Додатком №1 до договору поставки №УБГ371/015-18 від 20.06.2018 є специфікації №1 та №2 від 20.06.2018.

Специфікацією №1 сторони погодили наступне: найменування товару Блок-контейнер (Вагон-будинок житловий, на 8 чоловік) у кількості 22 шт., ціна за одиницю 264 634,00грн без ПДВ, загальна вартість 5 821 948,00 грн, ПДВ - 1 164 389,60 грн, загальна вартість з ПДВ 6 986 337,60 грн.

Умови поставки Товару DDP (згідно Інкотермс 2010), кінцеве місце призначення в разі доставки автотранспортом: 63303 Харківська область, м. Красноград, вул. Українська, 165, Красноградська база виробничо-технічного забезпечення і комплектації (КБВТЗіК) БУ Бургаз ; залізничним транспортом: станція Красноград Південної залізниці, код 441606. Одержувач БУ Бургаз , код 9239.

Умови та строки оплати: відповідно до графіку поставки та здійснення розрахунків (попередня оплата 30% вартості кожної партії Товару, решта 70% вартості кожної партії Товару по факту поставки на протязі 30 календарних днів з дати поставки Товару).

Специфікацією №2 сторони погодили: найменування товару Блок-контейнер (Вагон-майстра) у кількості 4 шт., ціна за одиницю 253 930,00 грн без ПДВ, загальна вартість 1 015 720,00 грн, ПДВ - 203 144,00 грн, загальна вартість з ПДВ 1 218 864,00 грн.

Умови поставки Товару DDP (згідно Інкотермс 2010), кінцеве місце призначення в разі доставки автотранспортом: 63303 Харківська область, м. Красноград, вул. Українська, 165, Красноградська база виробничо-технічного забезпечення і комплектації (КБВТЗіК) БУ Бургаз ; залізничним транспортом: станція Красноград Південної залізниці, код 441606. Одержувач БУ Бургаз , код 9239.

Умови та строки оплати: відповідно до графіку поставки та здійснення розрахунків (попередня оплата 30% вартості кожної партії Товару, решта 70% вартості кожної партії Товару по факту поставки на протязі 30 календарних днів з дати поставки Товару).

Передбачений умовами специфікацій тип поставки DDP (Delivered Duty Paid (... named place of destination) означає, що продавець надасть товар, що пройшов митне очищення і не був розвантажений із прибулого транспортного засобу у розпорядження покупця в названому місці призначення. Продавець зобов`язаний нести усі витрати і ризики, пов`язані з транспортуванням товару, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для імпорту в країну призначення (під словом мито тут розуміється відповідальність і ризики за проведення митного очищення, а також за оплату митних формальностей, митних мит, податків і інших зборів). Термін DDP припускає максимальні обов`язки продавця.

Графіком поставки Товару та здійснення розрахунків (додаток №3 до договору поставки №УБГ371/015-18 від 20.06.2018) сторони погодили поставку 4 партій Товару з наступними умовами поставки та оплати:

- 30% попередньої оплати від вартості першої партії перераховуються на підставі рахунку у строк 30 днів після заключення договору.

- 1 партія товару у складі 1шт Блок-контейнер (Вагон-майстра) та 6шт Блок-контейнерів (Вагон-будинок житловий, на 8 чоловік) поставляються на пункт приймання товару КБВТЗіК БУ Укрбургаз в термін 60 днів після заключення договору зі сплатою 30% попередньої оплати від вартості другої партії Товару через 30 дній від сплати за першу партію Товару на підставі рахунку, акту готовності першої партії Товару.

- 2 партія товару у складі 1шт Блок-контейнер (Вагон-майстра) та 6шт Блок-контейнерів (Вагон-будинок житловий, на 8 чоловік) поставляються на пункт приймання товару КБВТЗіК БУ Укрбургаз в термін 90 днів після заключення договору зі сплатою 30% попередньої оплати від вартості третьої партії Товару через 30 дній від сплати за другу партію Товару на підставі рахунку, акту приймання-передачі першої партії Товару, акту готовності другої партії Товару.

- 3 партія товару у складі 1шт Блок-контейнер (Вагон-майстра) та 5шт Блок-контейнерів (Вагон-будинок житловий, на 8 чоловік) поставляються на пункт приймання товару КБВТЗіК БУ Укрбургаз в термін 120 днів після заключення договору зі сплатою 30% попередньої оплати від вартості четвертої партії Товару через 30 дній від сплати за третю партію Товару на підставі рахунку, акту приймання-передачі другої партії Товару, акту готовності третьої партії Товару.

- 4 партія товару у складі 1шт Блок-контейнер (Вагон-майстра) та 5шт Блок-контейнерів (Вагон-будинок житловий, на 8 чоловік) поставляються на пункт приймання товару КБВТЗіК БУ Укрбургаз в термін 150 днів після заключення договору зі сплатою за Товар на підставі акту приймання-передачі третьої партії Товару, акту готовності четвертої партії Товару.

Всього графіком сторони погодили поставку 26 блок-контейнерів.

В період з 15.09.2019 по 25.06.2019 за актами приймання-передачі Товару ТОВ Виробниче комерційне підприємство Лідер МСК поставлено, а позивачем прийнято 26 блок-контейнерів: за актом №1 від 15.09.2018 - 1шт вагон-майстра; за актом №2 від 26.09.2018 - 1шт. вагон-будинок житловий; за актом №3 від 26.09.2018 - 1шт. вагон-будинок житловий, за актом №4 від 19.10.2018 - 1шт. вагон-будинок житловий; за актом №5 від 26.01.2019 - 1шт. вагон-будинок житловий; за актом №6 від 26.01.2019 - 1шт. вагон-будинок житловий; за актом №7 від 14.03.2019 - 1шт. вагон-будинок житловий; за актом №8 від 19.03.2019 - 1шт. вагон-будинок житловий; за актом №9 від 19.03.2019 - 1шт. вагон-будинок житловий; за актом №10 від 21.03.2019 - 1шт. вагон-будинок житловий; за актом №11 від 25.03.2019 - 1шт. вагон-майстра; за актом №12 від 28.03.2019 - 1шт. вагон-будинок житловий; за актом №13 від 28.03.2019 - 1шт. вагон-будинок житловий; за актом №14 від 09.04.2019 - 1шт. вагон-майстра; за актом №15 від 09.04.2019 - 1шт. вагон-майстра; за актом №16 від 24.04.2019 - 1шт. вагон-будинок житловий; за актом №17 від 02.05.2019 - 1шт. вагон-будинок житловий; за актом №18 від 03.05.2019 - 1шт. вагон-будинок житловий; за актом №19 від 08.05.2019 - 1шт. вагон-будинок житловий; за актом №20 від 13.05.2019 - 1шт. вагон-будинок житловий; за актом №21 від 17.05.2019 - 1шт. вагон-будинок житловий; за актом №22 від 20.05.2019 - 1шт. вагон-будинок житловий; за актом №23 від 27.05.2019 - 1шт. вагон-будинок житловий; за актом №24 від 03.06.2019 - 1шт. вагон-будинок житловий; за актом №25 від 21.06.2019 - 1шт. вагон-будинок житловий; за актом №26 від 25.06.2019 - 1шт. вагон-будинок житловий.

Всього поставлено відповідачем та прийнято позивачем 26 блок-контейнерів.

Акти приймання передачі зі сторони відповідача підписані ОСОБА_2 (акти №1-3), ОСОБА_3 (акти №4-6, 8-11, 17-24) та ОСОБА_4 (акти №7, 12-16, 25-26), які відповідно до довіреностей №2-698д від 29.05.2018, №2-515д від 11.01.2019, №2-700д від 29.05.2018 та № 2-1д від 29.11.2018 (а.с. 157-161) є особами уповноваженими на прийняття Товару з правом підпису документів щодо його отримання.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач в порушення умов п. 5.1.-5.2. договору поставки №УБГ371/015-18 від 20.06.2018 та строків, визначених у додатку №3 (Графік поставки Товару та здійснення розрахунків) прострочив поставку партій товару у визначений строк поставивши позивачу 1 партію товару у повному обсязі 14.03.2019 (останнім днем поставки першої партії є 19.08.2018), 2 партію 24.04.2019 (останнім днем поставки другої партії за графіком є 18.09.2018), 3 партію 17.05.2019 (останнім днем поставки третьої партії графіком є 18.10.2018), 4 партію 25.06.2019 (останнім днем поставки четвертої партії графіком є 17.11.2018).

При цьому, умови договору містять чітко визначені строки поставок, кількість і місце отримання Товару, однак, не містять жодних положень, які б ставили в з залежність строки поставки відповідачем Товару від отримання останнім авансових платежів від позивача.

Разом з тим, в договорі також відсутні будь-які застереження щодо обов`язкового отримання постачальником-резидентом дозволу (погодження) покупця на відвантаження Товару та відповідно положення, які б змінювали чи відтерміновували строки здійснення таких поставок на час отримання постачальником-резидентом такого дозволу.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частинами 4 та 6 статті 231 та частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом п.7.10. договору поставки №УБГ371/015-18 від 20.06.2018 сторони погодили у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки Товару у строки, зазначені у даному договорі, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару.

Позивачем в порядку п.7.10. Договору з урахуванням термінів та обсягів прострочення поставки Товару, нараховано до сплати відповідачу 553 043,08 грн штрафу та 1 285 123,87 грн пені.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Всупереч наведеним нормам доказів зміни строків поставки, доказів своєчасності здійснення поставок партій Товару, контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідачем суду не надано.

Матеріалами справи підтверджується прострочка поставки позивачу Товару відповідачем, отже позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу 553 043,08 грн штрафу та 1 285 123,87 грн пені за порушення строків поставки Товару, в межах строків зазначених у позовній заяві.

Разом з тим, ч.3. ст. 551 Цивільного кодексу України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною другою статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій, іншими способами, передбаченими законом.

Правовий аналіз вказаний статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто, сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Суд зазначає, що законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, дане питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи той факт, що позивачем не заявлено про спричинення збитків у зв`язку з несвоєчасною поставкою відповідачем Товару; ступінь виконання зобов`язання - відповідач здійснив поставку всіх 4 партій виконавши умови договору в частині обсягів поставки Товару в повному обсязі. Зважуючи на те, що передбачений умовами договору до поставки Товар є технологічно складним у виготовленні, а позивачем не було перераховано відповідачу авансовий платіж за 2, 3 та 4 партію товару, що об`єктивно обумовлює труднощі відповідача щодо залучення коштів на його виготовлення та затримку подальшого його поставки, а також те, що заявлений до стягнення розмір санкцій є неспіврозмірно великим до загальної суми договору ( 8 205 201,60 грн проти заявлених до стягнення 1 838 166,95 грн) суд дійшов висновку про зменшення суми нарахованої до сплати відповідачу пені та штрафу до 50 % (642 561,94грн пені, 276 521,54грн штрафу). В іншій частині позовних вимог суд відмовляє.

Відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином 27 572,50грн грн судового збору, сплаченого за подання позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче комерційне підприємство Лідер МСК (вул. 1 Травня, 53 Б, м.Городня, Чернігівська область, 15100, код ЄДРПОУ 41104679) на користь Акціонерного товариства Укргазвидобування (вул. Кудрявська, 26/28, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 30019775) 642 561,94грн пені, 276 521,54грн штрафу та 27 572,50грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 25 листопада 2019 року.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/