Рішення

від 14.11.2019 по справі 908/1968/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/91/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2019 Справа № 908/1968/19

м. Запоріжжя

За позовом: Керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Байбулатова, 22) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах -

позивач: Чкаловська сільська рада Веселівського району Запорізької області (72212, Запорізька область, Веселівський район, с. Чкалове, вул. Чкалова, буд. 27, код ЄДРПОУ 25970923)

до відповідача-1: Комунального закладу «Чкаловська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Чкаловської сільської ради Веселівського району Запорізької області» (72212, Запорізька область, Веселівський район, с. Чкалове, вул. Черняховського, буд. 1, ЄДРПОУ 26318165)

до відповідача-2: Фермерського господарства «Лавіс» (72212, Запорізька область, Веселівський район, с. Чкалове, вул. 70 років Жовтня, буд. 1, код ЄДРПОУ 31016513)

про визнання недійсним договору та зобов`язання повернути земельну ділянку

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників:

прокурор: Маруєва Т.В., службове посвідчення № 052430 від 07.03.2019;

від позивача: Калиновський С.В., сільський голова, посвідчення № 01 від 13.11.2015;

від відповідача-1: Романенко Л.Г., директор, витяг з наказу № 84 від 26.09.2002;

від відповідача-2: Носов І.В., керівник

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Керівника Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області подана в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - позивача: Чкаловської сільської ради Веселівського району Запорізької області до відповідачів: Комунального закладу «Чкаловська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Чкаловської сільської ради Веселівського району Запорізької області» та Фермерського господарства «Лавіс» про визнання недійсним договору підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 11.02.2019, укладеного між відповідачами та зобов`язання відповідача-2 повернути займану земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності, шляхом підписання акту прийому-передачі із відповідачем-1.

Ухвалою суду від 07.08.2019 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1968/19, присвоєний номер провадження 9/91/19, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

14.11.2019 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги мотивовано наступним. 15.06.2004 між Веселівською районною державною адміністрацією та КЗ «Чкаловська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Чкаловської сільської ради Веселівського району Запорізької області» на підставі розпорядження голови Веселівської РДА № 87 від 20.04.2004 Про надання дозволу на підготовку проекту відведення земельних ділянок, надання земель в оренду та внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації був укладений договір оренди землі № 20, згідно з яким передано в строкове платне користування земельну ділянку площею 25,32 га за кадастровим номером 2321286800:02:018:0001 для ведення сільськогосподарського виробництва, строком на п`ять років. Додатковою угодою від 28.01.2009 строк оренди продовжено до 29.01.2019. Рішенням Чкаловської сільської ради Веселівського району № 1 від 03.01.2019 земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення прийнято до комунальної власності. 22.01.2019 між КЗ «Чкаловська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Чкаловської сільської ради Веселівського району Запорізької області» та Чкалівською сільською радою укладено додаткову угоди про поновлення (продовження) терміну дії договору оренди земельної ділянки від 15.04.2004 № 20, згідно з якою вищезазначена земельна ділянка передана у користування строком на 10 років. 11.02.2019 КЗ «Чкаловська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» та ФГ Лавіс було укладено договір підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується своїми силами провести комплекс робіт з вирощування та збирання ворожою сільськогосподарської культури, а замовник - надати для цього земельну ділянку площею 25,32 га та забезпечити доступ до неї з метою вимокання умов даного договору. У договорі вказано обов`язок підрядника щомісячно сплачувати замовнику обмовлену суму коштів, що за своєю правовою природою є орендними правовідносинами. Отже, за умовами вказаного договору ФГ Лавіс виконує роботу з вирощування товарної сільськогосподарської продукції та, при цьому, здійснює оплату у вартісному вираженні 3405,31 грн. щомісяця, що суперечить вимогам ст. 837 ЦК України, яка передбачає, що за виконані роботи, кошти сплачує замовник. За умовами даного договору замовник не отримує від підрядника жодного результату виконання робіт, що є основною ознакою договору підряду. Основною ознакою спірного договору підряду є платне володіння та користування на певний строк земельною ділянкою ФГ Лавіс . У зв`язку з цим договір підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 11.02.2019 є удаваним правочином, оскільки укладено з метою приховування справжнього проточину, адже фактично між сторонами укладено договір суборенди землі. Згідно з умовами договору оренди та додаткових угод до нього, передача земельної ділянки в суборенду можлива за письмово згодою Орендодавця шляхом прийняття відповідного рішення Чкаловською сільською радою. Проте питання щодо укладення договору підряду з власником земельної ділянки не узгоджувалось, Чкаловська сільська рада згоду на його укладання не надавала. Враховуючи викладене, ФГ Лавіс незаконно використовує земельну ділянку, чим порушує вимоги земельного законодавства. З цих підстав прокурором було заявлено позов про визнання недійсним додаткового договору підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 11.02.2019 та зобов`язання відповідача-2 повернути займану земельну ділянку відплвідачу-1, шляхом підписання акту прийому-передачі. Позов обґрунтовано ст.ст. 5, 13, 14, 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» , ст. 44 Закону України «Про загальну середню освіту» , ст. 22 Закону України «Про освіту» , ст.ст. 3, 8, 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» , ст.ст. 22, 93, 95 Земельного кодексу України, ст.ст. 20, 216, 235, 837, 853, 854, 1212 Цивільного кодексу України.

25.10.2019 від прокурора надійшло повідомлення про те, що 01.10.2019 між КЗ Чкавловська ЗОШ І-ІІІ ступенів та ФГ Лавіс підписано акт приймання-передачі об`єкта договору підряду (земельної ділянки) та додано копію цього акту.

Представник позивача (сільський голова) в судовому засіданні в усній формі зазначив, що не заперечує проти позову та вказав на те, що спірна земельна ділянка вже повернута Комунальному закладу «Чкаловська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Чкаловської сільської ради Веселівського району Запорізької області» за актом приймання-передачі.

Відповідач-1 відзив на позов суду не надав. В судовому засіданні представник відповідача-1 в усній формі надав свої пояснення та зазначив, що спірна земельна ділянка вже повернута Комунальному закладу «Чкаловська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Чкаловської сільської ради Веселівського району Запорізької області» за актом приймання-передачі.

Відповідач-2 відзив на позов суду не надав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

15.06.2004 між Веселівською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Комунальним закладом Чкаловська загальноосвітня школа (орендар, відповідач-1 у справі) укладено договір оренди землі № 20, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 25,32 га, у т.ч. ріллі - 25,32 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Чкаловської сільської ради (п.п. 1, 2, 15 договору). Договір укладено на п`ять років - до 01.01.2009 (п.8).

Договір оренди землі зареєстровано у Веселівському РВ Запорізької РФ ДП «Центр ДЗК» 02.07.2004 за номером 138.

Актом від 16.06.2004 було встановлено на місцевості (в натурі) та погоджено межі земельної ділянки площею 25,32 га (кадастровий номер 2321286800:01:018:0001), що передається в оренду Чкаловській ЗОП І-ІІІ ступенів, у відповідності до розпорядження голови Веселівської районної державної адміністрації від 20.04.2004 № 87.

28.01.2009 укладено додаткову угоду до вказаного договору оренди, згідно з якою, в тому числі, продовжено дію договору на 10 років - до 29.01.2019. Підписано акт приймання-передачі земельної ділянки з земельної державної власності.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 21.12.2018 № 5-2297/15-18-СГ Чкаловській об`єднаній територіальній громаді передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2069,1739 га, які розташовані на території Чкаловської сільської об`єднаної територіальної громади Веселівського району Запорізької області за межами населеного пункту.

На підставі вказаного наказу, розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 № 60-р рішенням Чкаловської сільської ради Веселівського району Запорізької області № 1 від 03.01.2019 земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташовані на території сільської ради за межами населених пунктів прийнято до комунальної власності.

09.01.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію комунального права власності земельної ділянки площею 25,32 га, кадастровий номер 2321286800:01:018:0001, за Чкаловською сільської радою Веселівського району Запорізької області.

22.01.2019 Чкаловською сільською радою (Орендодавець) та КЗ Чкаловська ЗОШ І-ІІІ ступенів Веселівського району Запорізької області (Орендар) укладено додаткову угоду про поновлення (продовження) терміну дії договору оренди земельної ділянки від 15.06.2004 № 20 на підставі рішення Чкаловської сільської ради №5 від 21.01.2019, відповідно до якої внесено зміни до договору в частині орендодавця та надано орендодавцем у строкове платне користування орендарю земельну ділянку площею 25,32 га з кадастровим номером 2321286800:01:018:0001, для ведення сільськогосподарського виробництва; змінено строк дії договору: договір укладено на 10 років - до 28.01.2029. Встановлено розмір орендної плати - 1% від нормативної грошової оцінки землі, що становить у грошовій формі 6810,62 грн. на рік.

01.02.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право оренди земельної ділянки орендаря Комунальний заклад Чкаловська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Чкаловської сільської ради Веселівського району Запорізької області строком дії до 21.01.2029, на підставі договору оренди землі № 20 від 15.06.2004 та додаткових угод до нього.

11.02.2019 між КЗ Чкаловська ЗОШ І-ІІІ ступенів в особі директора школи (Замовник) та ФГ Лавіс (Підрядник, відповідач-2) укладено Договір підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції, згідно з яким Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на власний ризик виростити урожай товарної сільськогосподарської продукції у відповідності до умов даного договору, та розподілити її відповідно до умов договору. Найменування сільськогосподарської культури, яка підлягає вирощуванню встановлюється окремою угодою сторін (розділ 1 договору).

Характер робіт, що виконується підрядником - вирощування товарної сільськогосподарської продукції (п. 2.1). Предметом договору підряду (результатом виконаних робіт за договором) є вирощений та зібраний урожай товарної сільськогосподарської продукції в заліковій вазі або сплата фіксованого розміру доходу Замовнику (п.3.1).

11.02.2019 сторонами договору підряду підписано угоду про погодження сільськогосподарської культури, яка підлягає вирощуванню у 2019 році на умовах, визначених договором підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 11.02.2019, на всій площі земельної ділянки - соняшник.

В пунктах 4.1, 4.2 вказаного договору визначено, що Замовник зобов`язується надати земельну ділянку площею 25,32 гектарів в придатному для виконання Підрядником умов договору стані із земель, які належать Замовнику на підставі договору оренди землі від 15.06.2004 та забезпечити Підряднику можливість доступу до неї з метою виконання умов даного договору. Підрядник зобов`язується після закінчення терміну дії договору передати Замовнику надану земельну ділянку у аналогічному стані в якому вона була передана в момент укладення договору.

За змістом п.5.2 договору з метою забезпечення майнових інтересів Замовника, сторони встановлюють фіксований рівень частки доходу від реалізації даного договору, які має отримати Замовник, що у вартісному вираженні становить 3405,31 грн. щомісяця. За згодою сторін Підрядник зобов`язується сплачувати зазначену суму у строк до 20-го числа щомісяця до закінчення строку дії даного договору. У випадку оплати зазначеної суми Замовнику, Підрядник є таким, що повністю виконав свої зобов`язання перед Замовником по даному договору і в повній мірі набуває право власності на весь вирощений урожай за даним договором.

Згідно з п. 8.1 договір набирає чинності та вступає в дію з 11.02.2019 та діє до 31.12.2019.

У серпні 2019 року керівник Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних відносинах - Чкаловської сільської ради Веселівського району Запорізької області (позивач у справі) до відповідачів: Комунального закладу «Чкаловської загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Веселівської районної ради Запорізької області та Фермерського господарства «Лавіс» про визнання недійсним договору підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 11.02.2019, укладеного між відповідачами та зобов`язання відповідача-2 повернути займану земельну ділянку відповідачу-1 шляхом підписання акту прийому-передачі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор вказує на те, що правовідносини пов`язані з незаконним вибуттям земель із державної чи комунальної власності, а рівно із передачею у користування із порушенням встановленого законом порядку, становлять суспільний, публічний інтерес. Оспорюваний договір укладено з порушенням земельного законодавства та є удаваним, як такий що укладено з метою приховати передачу земельної ділянки в суборенду, суперечить інтересам держави, що є підставою для визнання договору недійсним та застосування відповідних наслідків.

За змістом ст.ст. 2, 7 Господарського процесуального кодексу України основними засадами господарського судочинства є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 3 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ГПК України гарантовано право на звернення до господарського суду в порядку установленому цим Кодексом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатись також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до змісту ч.ч. 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

З огляду на викладене, прокурор може представляти інтереси держави в суді у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Враховуючи встановлені вище обставини щодо передачі та прийняття земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів до комунальної власності та укладення додаткової угоди від 22.01.2019 до договору оренди земельної ділянки від 15.06.2004 № 20, власником та орендодавцем земельної ділянки є Чкаловська сільська рада Веселівського району Запорізької області.

В матеріалах справи міститься лист Чкаловської сільської рада Веселівського району Запорізької області від 17.07.2019 № 947 (а.с.57), яким сільським головою на запит прокурора було повідомлено, що сільська рада не вживала заходи щодо розірвання договору підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 11.02.2019.

Оскільки уповноважений орган, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження - в особі Чкаловської сільської ради Веселівського району Запорозької області, не здійснював дій щодо припинення незаконного використання земельної ділянки комунальної форми власності, що не відповідає інтересам держави та не сприяє їх захисту, прокурором забезпечується представництво порушених прав та інтересів держави щодо володіння, розпорядження земельною ділянкою.

Таким чином, охорона інтересів держави і дотримання суспільних інтересів у цій сфері відповідає функціям прокурора у господарському процесі.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України слідує, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є: визнання правочину недійсним; відновлення становища, яке існувало до порушення;

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Статтею 627 Цивільного кодексу України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно з частиною першою статті 628 цього ж Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Із змісту зазначеної норми цивільного законодавства слідує, що обов`язком підрядника є виконання певного виду роботи, результат якої замовник зобов`язується прийняти та оплатити.

Умови оспорюваного правочину не містять зобов`язання відповідача-1, як замовника, прийняти та оплатити роботи, послуги тощо. За умовами цього договору Замовник не отримує від Підрядника жодного результату виконання останнім робіт, що однією із головних ознак договору підряду. Натомість, договором передбачена щомісячна сплата певної суми грошових коштів відповідачем-2 в обмін за надання для використання земельної ділянки, тобто фактично суборендна плата за землю. Вказаний в пункті 3.1 договору предмет підряду (результат виконаних робіт), а саме: вирощений та зібраний урожай сільськогосподарської продукції в заліковій вазі або сплата фіксованого розміру доходу Замовнику, не відповідає чітко визначеній правовій природі договору даного виду.

Виходячи з загальних положень про договір підряду, визначених главою 61 ЦК України, Замовник зобов`язаний сплатити підрядникові грошові кошти після остаточної здачі роботи, а не навпаки. За наслідками аналізу умов оспорюваного договору слідує висновок, що основною його ознакою є платне володіння та користування ФГ Лавіс протягом певного строку земельною ділянкою.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.ч. 1-3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з приписами статті 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Відповідно до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними за удаваним правочином (стаття 235 ЦК) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Пунктом 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2011 № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними передбачено, що встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 ЦК України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків.

За таких обставин, у разі встановлення факту неправомірності насправді вчиненого правочину, удаваний правочин може бути визнаний недійсним на підставі ч.1 ст. 215, ч.3 ст.203 Цивільного кодексу України, оскільки зовнішнє волевиявлення сторін не збігається з їх внутрішньою волею. Обов`язковою ознакою удаваного правочину є фактичне встановлення між сторонами правочину інших правовідносин ніж ті, щодо яких його було оформлено.

Виходячи з положень оспорюваного Договору підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 11.02.2019, укладеного між відповідачами, слідує, що його предметом фактично є передача відповідачем-1 відповідачу-2 земельної ділянки в строкове користування з метою її використання останнім для вирощування врожаю сільськогосподарської продукції. При цьому, в договорі передбачено одержання відповідачем-1 від відповідача-2 щомісячної грошової винагороди, визначеної як фіксований гарантований рівень частки доходу від реалізації цього договору. Копіями платіжного доручення № 400 від 25.02.2019 та банківської виписки (а.с.52,54) підтверджується здійснення відповідачем-2 оплати орендної плати (за січень-червень 2019) згідно договору оренди від 11.02.2019 в загальному розмірі 20863,70 грн. на рахунок Чкаловської сільської ради. Тобто, фактично СФ Лавіс вносилися кошти як оплата оренди землі, яка була надана в користування КЗ Чкаловська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів .

Отже, предметом укладеного відповідачами договору підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції фактично є використання відповідачем-2 земельної ділянки. Саме на використанні ФГ Лавіс земельної ділянки (споживанні її корисних властивостей) ґрунтується оспорюваний договір, який без використання земельної ділянки не має сенсу, не становить комерційного та економічного інтересу для сторін.

Виходячи з положень договору підряду, що регулюють в тому числі предмет договору, права та обов`язки сторін, суд приходить до висновку, що при укладенні оспорюваного договору, сторони приховали інший правочин, що за своєю правовою є договором суборенди землі та регулюється, зокрема, Законом України Про оренду землі , Земельним кодексом України, яких мали дотримуватись сторони при укладенні цього договору .

Згідно із частиною 2 ст. 792 Цивільного кодексу України відносини по найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

За змістом ст.ст. 2, 3 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Відповідно до п. в ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону України Про загальну середню освіту матеріально-технічна база закладів загальної середньої освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно закладів загальної середньої освіти належить їм на правах, визначених законодавством України.

Відповідно до п.1.5 Статуту Комунального закладу «Чкаловська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Чкаловської сільської ради Веселівського району Запорізької області» , затвердженого рішенням сільського голови № 5 від 31.01.2018, засновником закладу освіти з 01.01.2018 у зв`язку з переходом до комунальної власності Чкаловської об`єднаної територіальної громади є Чкаловська сільська рада Веселівського району Запорізької області.

Згідно з ч. 1 ст. 93 цього Кодексу, ст. 1 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди землі згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендна плата відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: самостійно господарювати на землі; мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.

Статтею 96 ЗК України передбачено, що землекористувачі, зокрема, зобов`язані: забезпечувати використання землі за цільовим призначенням; своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом. Законом можуть бути встановлені інші обов`язки землекористувачів.

Відповідно до ч. 8 ст. 93 Земельного кодексу України орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Згідно з ч. 6 ст. 93 Земельного кодексу України передбачено, що орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України Про оренду землі (зі змінами, внесеними згідно із Законом № 2498-VIII від 10.07.2018) орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Згідно з ч.ч. 2, 5 ст. 8 Закону України Про оренду землі умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

В додатковій угоді від 22.01.2019 до договору оренди земельної ділянки визначено, що орендар (КЗ Чкаловська ЗОШ І-ІІ ступенів ) має право за письмовою згодою орендодавця (Чкаловської сільської ради) передавати у суборенду орендовану земельну ділянку або її частину без зміни цільового призначення іншій особі виключно шляхом прийняття відповідного рішення Чкаловською сільською радою.

Відповідно до пояснень та інформаційної довідки закладу освіти від 20.05.2019 №148 (а.с.51), наданої на запит прокуратури, адміністрація школи не зверталась до Чкаловської сільської ради про надання письмової згоди на укладення договору підряду з ФГ Лавіс . Відповідно до умов договору підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 11.02.2019 ФГ Лавіс на рахунок школи перераховано 20863,70 грн.

Згідно з інформацією наданою на запит прокурора Чкаловською сільською радою (а.с.56, 57), сільська рада не надавала дозвіл КЗ Чкаловська ЗОШ І-ІІІ ступенів Веселівської районної ради Запорізької області на укладення договору підряду з вирощування сільськогосподарської продукції.

Враховуючи викладене, суд констатує, що всупереч ч.2 ст. 203 Цивільного кодексу України відповідач-1 не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності без згоди орендодавця на укладення договору підряду, який по суті є договором суборенди земельної ділянки, що за змістом ч.1 ст. 215 ЦК України є підставою для визнання вказаного договору недійсним.

Таким чином, фактичні обставини справи у їх сукупності свідчать, що сторони оспорюваного договору (відповідачі) приховали дійсні правовідносини суборенди землі, шляхом укладення договору підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 11.02.2019, приймаючи до уваги той факт, що землекористувач (відповідач-1) був позбавлений права на передачу земельної ділянки в суборенду, а тому позовні вимоги про визнання зазначеного договору недійсним є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Положеннями ч. 1 ст. 236 ЦК України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частинами 1-3 статті 1212 глави 83 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4)відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (ч. 1 ст. 1213 ЦК України).

Господарський суд вважає доведеними доводи прокурора, що внаслідок укладення договору підряду з вирощування сільськогосподарської продукції від 11.02.2019, предметом якого є використання земельної ділянки комунальної форми власності площею 25,32 га, кадастровий номер 2321286800:01:018:0001, ФГ Лавіс безпідставно набуло у користування зазначену земельну ділянку.

25.10.2019 від прокурора на адресу суду надійшло письмове повідомлення в якому зазначено, що 01.10.2019 між КЗ Чкаловська ЗОШ І-ІІІ ступенів Чкаловської сільської ради Веселівського району Запорізької області та ФГ Лавіс підписано акт приймання-передачі об`єкта договору підряду (земельної ділянки), згідно з яким підрядник (відповідач-2) передав земельну ділянку замовнику (відповідачу-1). До повідомлення додано копію Акту приймання-передачі від 01.10.2019 згідно з яким відповідач-2 передав, а відповідач-1 прийняв земельну ділянку кадастровий номер 2321286800:01:018:0001, площею 25,32 га, розташовану на території Чкаловської сільської ради, у стані придатному для використання за цільовим призначенням.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За змістом ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих же підстав не допускається.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі №908/1968/19 в частині вимоги про зобов`язання відповідача-2 повернути займану земельну ділянку шляхом підписання акту прийому-передачі із відповідачем-1 у зв`язку з тим, що на час розгляду справи предмет спору за цією вимогою відсутній.

З огляду на вищевикладене, позов в цілому задовольняється частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України за вимогою про визнання договору недійсним з відповідачів на користь Прокуратури Запорізької області необхідно стягнути витрати зі сплати судового збору в рівних частинах - по 960,50 грн. з кожного.

Згідно з п. 5 частини 1, частини 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

На підставі викладеного, судовий збір в розмірі 1921,00 грн. за вимогою про зобов`язання повернути земельну ділянку, підлягає поверненню Прокуратурі Запорізької області із Державного бюджету України ухвалою суду за відповідним клопотанням прокуратури.

Керуючись ст. 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ч. 3 ст. 231, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір підряду з вирощування товарної сільськогосподарської продукції від 11.02.2019, укладений між Комунальним закладом «Чкаловська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Чкаловської сільської ради Веселівського району Запорізької області» та Фермерським господарством «Лавіс» .

Закрити провадження у справі № 908/1968/19 за відсутністю предмета спору в частині позовних вимог про зобов`язання Фермерського господарства «Лавіс» повернути займану земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності, загальною площею 25,32 га за кадастровим номером 2321286800:01:018:0001, розташовану на території Чкаловської сільської ради Веселівського району Запорізької області, шляхом підписання акту прийому-передачі із Комунальним закладом «Чкаловська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Чкаловської сільської ради Веселівського району Запорізької області» .

Стягнути з Комунального закладу «Чкаловська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Чкаловської сільської ради Веселівського району Запорізької області» (72212, Запорізька область, Веселівський район, с. Чкалове, вул. Черняховського, буд. 1, ЄДРПОУ 26318165) на користь Прокуратури Запорізької області (69000, м.Запоріжжя, вул.Матросова, 29а, розрахунковий рахунок №35217095000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, код ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) суму 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Фермерського господарства «Лавіс» (72212, Запорізька область, Веселівський район, с. Чкалове, вул. 70 років Жовтня, буд. 1, код ЄДРПОУ 31016513) на користь Прокуратури Запорізької області (69000, м.Запоріжжя, вул.Матросова, 29а, розрахунковий рахунок №35217095000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, код ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) суму 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 26.11.2019.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва