Рішення

від 19.11.2019 по справі 911/1663/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2019 р. м. Київ Справа № 911/1663/19

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання О.О.Стаднік, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпакінвест , Київська область, Бориспільський район, с. Мартусівка

про стягнення заборгованості

представники:

від позивача - Ж.В.Шлейченко

від відповідача - не з`явився

від прокуратури - Ю.О.Заєць

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області №34-7953вих19 від 26.06.2019 року (вх.№1731/19 від 04.07.19 року) (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпакінвест (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №17589 від 19.01.2019 року.

Ухвалою суду від 02.08.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1663/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.09.2019 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 17.09.2019 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не надіслав.

Представники позивача та прокуратури у судовому засіданні 17.09.2019 року подали спільне клопотання про продовження строків підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою суду від 17.09.2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/1663/19 на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 08.10.2019 року.

До суду від позивача надійшла заява б/н б/д (вх. №19194/19 від 08.10.2019 року) про заміну сторони правонаступником, у зв`язку з реорганізацією Регіональних відділень Фонду державного майна.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 08.10.2019 року повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не надіслав.

Ухвалою суду від 08.10.2019 року замінено позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області (03039, м. Київ, просп. Голосіївський, 50, код 19028107) його правонаступником Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, м. Київ, просп. Голосіївський, 50, код 43173325) та відкладено підготовче засідання на 29.10.2019 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 29.10.2019 року втретє не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не надіслав. Ухвалою суду від 29.10.2019 року закрито підготовче провадження у справі №911/1663/19 та призначено розгляд справи по суті на 19.11.2019 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 19.11.2019 року не з`явився.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні 19.12.2019 року вимоги позовної заяви підтримали та просили суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 року №18, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом враховано, що ухвали суду направлені судом на адресу відповідача, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 08343, Київська обл., Бориспільський район, с. Мартусівка, вул. Заводська, буд. 1, згідно з наявним у матеріалах справи витягом №1005515538 станом на 04.07.2019 року та повернуті ПАТ Укрпошта із зазначенням причини - за закінченням встановленого строку зберігання .

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає, що відповідач належним чином та завчасно повідомлявся про розгляд справи, а також керуючись ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, яка зобов`язує учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача та про розгляд справи за відсутності повноважного представника відповідача.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 19.11.2019 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19.01.2016 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (за договором - орендодавець) (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях) та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрпакінвест ) (за договором - орендар) укладено Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого майна), що належить до державної власності №1759 (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - будівлю ангару, реєстровий номер ЄРОДВ 08680201.39.АААЖВС615 (далі - майно), загальною площею 420,0 кв.м., за адресою: Київська область, Бориспільский р-н, с. Мартусівка та перебуває на балансі підприємства Бориспільської виправної колонії управління ДПтС України в м. Києві та Київській області (№119, код ЄДРПОУ 08563719 (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на жовтень 2015 року і становить за незалежною оцінкою 860000,00 грн. без врахування ПДВ.

Згідно п. 1.2. Договору, майно передається в оренду з метою розташування виробництва.

Відповідно до п. 2.1. Договору, орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, вказаний в Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та Акта приймання-передачі майна.

Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди (п. 2.2. Договору).

За змістом п. 3.1., п. 3.3. Договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку жовтень 2015 року 10750,00 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Держаною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

Відповідно до п. 3.6. Договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Згідно п.п. 3.7., 3.8. Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з врахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

У разі припинення (розірвання) Договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу (п. 3.11. Договору).

Відповідно до п. 9.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

У пункті 10.1. Договору, сторони погодили, що цей Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 09.01.2016 року до 18.12.2018 року включно.

Згідно п. 10.4. Договору, у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформлюються додатковим Договором, який є невідємною частиною Договору при обов`язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об`єктом оренди.

На виконання умов Договору між позивачем та відповідачем складено Акт приймання-передачі орендованого майна від 19.01.2016 року (Додаток №2 до Договору) згідно п. 1 якого, орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - будівлю ангару, реєстровий номер ЄРОДВ 08680201.39.АААЖВС615 (далі - майно), загальною площею 420,0 кв.м., за адресою: Київська область, Бориспільский р-н, с. Мартусівка, що обліковується на балансі підприємства Бориспільської виправної колонії управління ДПтС України в м. Києві та Київській області (№119), код ЄДРПОУ 08563719. Зазначений Акт приймання-передачі орендованого майна від 19.01.2016 року підписано повноважними представниками сторін та скріплено їх печатками без зауважень та заперечень.

Також, 21.12.2017 року між сторонами укладено Додатковий договір №1 про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна від 19.01.2016 року №1759, яким сторони погодили в п. 1.1 Договору, Додатку №2 до Договору (Акт приймання-передачі) та Додатку №1 до Договору (Розрахунок плати за базовий місяць оренди нерухомого майна) слова та перебуває на балансі підприємства Бориспільської виправної колонії управління ДПтС України в м. Києві та Київській області (№119), код ЄДРПОУ 08563719 замінено словами та перебуває на балансі Державного підприємства Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№119), код ЄДРПОУ08680201 .

Як зазначає прокурор в позовній заяві, в порушення умов Договору, відповідач не виконував взяті на себе зобов`язання зі сплати орендних платежів, у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпакінвест станом на 23 жовтня 2018 року виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 38498,14 грн., що підтверджується довідкою про стан надходження орендної плати по Договору оренди від 19.01.2016 року №1759 та розрахунком заборгованості з орендної плати.

Позивач звертався до відповідача з вимогою №53-09-1495 від 22.03.2018 року та вимогою (претензією) №50-08-3966 від 13.08.2018 року погасити заборгованість з орендної плати та сплатити нараховану пеню, однак такі вимоги залишені відповідачем без відповіді та задоволення у зв`язку із чим за ним утворилась заборгованість за період з 16.03.2018 року по 23.10.2018 року у розмірі 38498,14 грн.

Згідно п. 5.3. Положення Про регіональне відділення Фонду державного майна по м. Києву , з метою захисту майнових інтересів держави регіональне відділення здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна по договорам оренди, укладених регіональним відділенням, та договорах оренди, укладених підприємствами, організаціями, установами, розмір орендної плати по яких погоджений відділенням.

У зв`язку з невиконанням відповідачем грошових зобов`язань за Договором Регіональне відділення Фонду державного майна по Київській області звернулося до Прокуратури Київської області листом №51-03-6590 від 29.12.2018 року з проханням вжити заходи шляхом пред`явлення позову до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпакінвест заборгованості з орендної плати до Державного бюджету України, оскільки у Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області відсутнє фінансування для сплати судового збору.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У зв`язку з викладеним, Бориспільська місцева прокуратура Київської області звернулась до суду із даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Договором №1759 від 19.01.2016 року нерухомого майна, що належить до державної власності в розмірі 38498,14 грн. основного боргу, 1157,25 грн. пені та 2570,50 грн. штрафу.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою укладений між сторонам правочин є договором оренди державного нерухомого майна.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно ч. 3 ст. 283 Господарського кодексу України, об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України, визначено що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна , орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності.

Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах.

Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Як зазначалось вище, відповідно до п. 3.6. Договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу встановлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Договором виконав належним чином, надавши в орендне користування відповідачу нерухоме майно, про що складено відповідний акт, однак, відповідачем взяті на себе обов`язки зі сплати орендних платежів не виконано.

Отже, факт порушення відповідачем зобов`язань судом встановлено та по суті відповідачем не спростовано. Станом на день прийняття рішення доказів сплати заборгованості з орендної плати матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного та встановлення судом наявності заборгованості відповідача з орендної плати перед позивачем у розмірі 38498,14 грн. за Договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №1759 від 19.01.2016 року, позовні вимоги Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Київській області про стягнення з відповідача 38498,14 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, крім стягнення основного боргу, враховуючи невиконання відповідачем зобов`язання щодо своєчасної оплати орендних платежів, прокурор просить суд стягнути з відповідача 2570,50 грн. штрафу, нарахованого на суму боргу у розмірі 25704,99 грн. за період з 16.03.2018 року по 15.09.2018 року та 1157,25 грн. пені, нарахованої на заборгованість відповідача за період з 16.03.2018 року по 15.09.2018 року, згідно виконаного позивачем розрахунку.

Так, пунктами 3.7., 3.8. Договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з врахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Перевіривши розрахунок пені, наданий прокурором, судом встановлено, що такий розрахунок є арифметично вірним, а отже, вимоги про стягнення пені у розмірі 1157,25 грн. та штрафу у розмірі 2570,50 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Частиною 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для розгляду справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпакінвест про стягнення 42225,89 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпакінвест (08343, Київська область, Бориспільський район, с. Мартусівка, вул. Заводська, буд. 1, код ЄДРПОУ 39369730) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, м. Київ, проспект Голосіївський, буд. 50, код ЄДРПОУ 19028107) 38498 (тридцять вісім тисяч чотириста дев`яносто вісім) грн. 14 коп. заборгованості з орендної плати, 1157 (одну тисячу сто п`ятдесят сім) грн. 25 коп. пені, 2570 (дві тисячі п`ятсот сімдесят) грн. 50 коп. штрафу та 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 26.11.2019 року.

Суддя Д.Г. Заєць