Ухвала

від 25.11.2019 по справі 910/11508/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

25 листопада 2019 року м.Харків Справа № 910/11508/19

Провадження №913/510/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Каштан (вул.Барбашова, б.39, смт Станиця Луганська Луганської області, 93600)

до відповідача-1 - Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства ВТБ Банк Шевченка Олександра Володимировича (бульвар Тараса Шевченка, 8/26, м.Київ, 01024)

відповідача-2 - Приватного нотаріуса Станично-Луганського районного нотаріального округу Луганської області Незнайко Наталії Миколаївни (АДРЕСА_1 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , поштова адреса: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про визнання недійсним іпотечного договору та зняття заборони відчуження,

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Медуниця Р.І.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 - директор на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 21.08.2019 №1005673604;

від відповідача-1: Сербінов О.В. - адвокат на підставі довіреності від 05.11.2019 №149;

від відповідача-2: представник не прибув;

третя особа: ОСОБА_1

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Каштан (далі - ТОВ Каштан 22.08.2019 звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача-1 - Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства ВТБ Банк Шевченка Олександра Володимировича та відповідача-2 - Приватного нотаріуса Станично-Луганського районного нотаріального округу Луганської області Незнайко Наталії Миколаївни про визнання недійсним іпотечного договору, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Каштан та Відкритим акціонерним товариством ВТБ-Банк , посвідчений 17.04.2008 Незнайко Н.М. приватним нотаріусом Станично-Луганського районного нотаріального округу Луганської області за реєстровим №802 та зняття заборони відчуження, зареєстровану в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, про що видано витяги від 17.04.2008 №18176912 та від 17.04.2008 №18177079.

Позивач з посиланням на приписи ст.ст.51, 5, 3, 18 Закону України Про іпотеку , ст.ст.202, 203, 215, 572, 575, 628, 638 Цивільного кодексу України обґрунтовує свої вимоги тим, що наведений в іпотечному договорі, який укладений між ТОВ Каштан та Відкритим акціонерним товариством ВТБ-Банк , посвідчений 17.04.2008 приватним нотаріусом Станично-Луганського районного нотаріального округу Луганської області Незнайко Н.М. за реєстровим №802, опис та реєстраційні дані предмета іпотеки стосовно виробничої бази у своїй сукупності не достатні для однозначної ідентифікації предмета іпотеки, а дані про земельну ділянку зазначені із порушенням вимог законодавства, чинного на момент укладення договору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, відповідача-1 та третю особу, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2019 позовну заяву передано за виключною підсудністю до Господарського суду Луганської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2019 справа передана на розгляд судді Смолі С.В.

Ухвалою господарського суду від 19.09.2019 позовну заяву ТОВ Каштан залишено без руху.

23.10.2019 від ТОВ Каштан надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду від 28.10.2019, зокрема прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 ; підготовче засідання призначено на 25.11.2019.

У підготовче засідання 25.11.2019 відповідач-2 не прибув, причин неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 6102229805281.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач-2 відзив на позовну заяву не подав.

Відповідач-1 у відзиві від 14.11.2019 зазначив, що вимоги позивача є незаконними та безпідставними.

Зазначив, що 16.04.2008 дійсно між ВАТ ВТБ банк та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1000014.01-02/08-СК, в рамках якого позичальнику було відкрито кредитну лінію з кредитним лімітом в 450 000 грн 00 коп. за програмою Кредит на розвиток та в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором приватним нотаріусом Станично-Луганського РНО Луганської області Незнайко Н.М. було посвідчено договір іпотеки за реєстровим №802.

Вказав, що супровід кредиту здійснювався Луганською дирекцією АТ ВТБ Банк та усі оригінали документів станом на 2014 рік і наразі перебувають у м.Луганську, тому банк не має доступу та контролю над приміщеннями, в яких перебувають витребувані судом документи.

Повідомив, що ОСОБА_2 відповідно до даних програмного комплексу АБС Б2 є поручителем за вищезазначеним кредитним договором, тому проти залучення її до справи у якості третьої особи АТ ВТБ Банк не заперечує.

18.11.2019 від третьої особи ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення від 14.11.2019, у яких він зазначив, що 16.04.2008 між ним та ВАТ ВТБ Банк укладено кредитний договір №1000014.01-02/08-СК, відповідно до умов якого банк надав йому кредит у розмірі 450 000 грн 00 коп. на особисті потреби строком повернення до 15.04.2015 з відсотковою ставкою за користування кредитом 17% річних.

Вказав, що наведений в іпотечному договорі опис і реєстраційні дані предмета іпотеки стосовно виробничої бази у своєї сукупності недостатні для однозначної ідентифікації предмета іпотеки, а дані про земельну ділянку зазначені із порушенням вимог законодавства.

Зазначив, що надати оригінал або копію кредитного договору не має можливості, оскільки вони залишилися в офісному приміщенні в м.Луганську, тобто на тимчасово окупованій території.

Кредитний договір №1000014.01-02/08-СК укладався з метою отримання грошових коштів на власні потреби - будівництво приватного будинку.

Також заперечив проти залучення в якості третьої особи ОСОБА_2 , оскільки предметом позову є визнання недійсним іпотечного договору.

18.11.2019 від позивача надійшли письмові пояснення від 14.11.2019, у яких він зазначив, що кредитний договір №1000014.01-02/08-СК був укладений 16.04.2008, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 450 000 грн 00 коп. на особисті потреби строком повернення до 15.04.2015 з відсотковою ставкою за користування кредитом 17% річних.

ТОВ Каштан вважає за недоцільне залучення до участі у справі ОСОБА_2 , оскільки предметом позову є визнання недійсним іпотечного договору.

18.11.2019 від позивача надійшло клопотання від 14.11.2019 про витребування доказів, у якому ТОВ Каштан просить витребувати у Луганського обласного державного нотаріального архіву та Київського державного нотаріального архіву з архівних матеріалів приватного нотаріуса Станично-Луганського районного нотаріального округу Луганської області Незнайко Н.М. примірник іпотечного договору, укладеного між ТОВ Каштан та Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк .

Суд зауважує, що визначення юрисдикції спору має важливе значення для практичної реалізації принципу доступу до правосуддя.

Згідно із ч.2 ст.4 (Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Пунктом 1 ч.1 ст.20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Частинами 1, 2 ст.3 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до ч.1 ст.24 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

У статтях 25, 26 цього ж Кодексу передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті. Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст.42 Конституції України). Це право закріплено й у ст.50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч.2 ст.50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст.128 ГК України передбачено, що громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур не позбавляється статусу фізичної особи, а набуває до свого статусу фізичної особи нової ознаки - суб`єкта господарювання. Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб`єкт господарювання чи ні, та від визначення цих правовідносин як господарських.

Викладене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 06.08.2019 (справа №904/5896/18), які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

Предметом спору у даній справі є, зокрема вимога про визнання недійсним іпотечного договору, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Каштан та Відкритим акціонерним товариством ВТБ-Банк , посвідчений 17.04.2008 Незнайко Н.М . приватним нотаріусом Станично-Луганського районного нотаріального округу Луганської області за реєстровим №802.

До позовної заяви і на вимоги ухвал суду сторонами не надано ані оригіналів, ані належним чином засвідчених копій кредитного та іпотечного договорів.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Сторонами визнається факт укладення 16.04.2008 між ОСОБА_1 як позичальником та Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк як банком, яке в подальшому перейменоване на Акціонерне товариство ВТБ Банк , кредитного договору №1000014.01-02/08-СК, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 450 000 грн 00 коп. на особисті потреби строком повернення до 15.04.2015 з відсотковою ставкою за користування кредитом 17% річних.

В забезпечення виконання зобов`язань позичальника - ОСОБА_1 , перед банком за кредитним договором, між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю Каштан укладений іпотечний договір, посвідчений 17.04.2008 приватним нотаріусом Станично-Луганського районного нотаріального округу Луганської області Незнайко Н.М. за реєстровим №802.

Згідно зі ст.ст.173, 179 ГК України господарським зобов`язанням визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт господарювання зобов`язаний вчинити певну дію господарського характеру, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Оскільки в даному випадку оспорюваний іпотечний договір укладався з метою забезпечення виконання основного зобов`язання, яке виникло на підставі кредитного договору від 16.04.2008 №1000014.01-02/08-СК, тому при визначенні юрисдикції цього спору суд виходить саме з умов кредитного договору.

Як зазначило ТОВ Каштан у письмових поясненнях від 14.11.2019 та ОСОБА_1 у письмових поясненнях від 14.11.2019, підтвердив представник банку у судовому засіданні цільове призначення видачі кредиту за кредитним договором від 16.04.2008 №1000014.01-02/08-СК - на власні потреби для будівництва приватного будинку.

Стороною (позичальником) за кредитним договором від 16.04.2008 №1000014.01-02/08-СК є ОСОБА_1 як фізична особа.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 27.10.1997 був зареєстрований як суб`єкт господарювання, про що вчинено запис 29.06.2006 №2376017 0000000902, в той же час 29.10.2009 діяльність була припинена (запис №237600600030000902).

Суд зауважує, що набуття статусу підприємця не позбавляє людину як учасника суспільних відносин статусу фізичної особи.

Таким чином, станом на дату укладення кредитного договору №1000014.01-02/08-СК - 16.04.2008 ОСОБА_1 хоч і мав статус фізичної особи-підприємця, але укладав цей договір як фізична особа для задоволення своїх особистих потреб - будівництво приватного будинку.

У даному випадку цивільні права й обов`язки ОСОБА_1 , зокрема щодо отримання кредиту на особисті потреби, набуваються і здійснюються у порядку реалізації його цивільної дієздатності як фізичної особи, а не у зв`язку із здійсненням підприємницької діяльності.

Отже, вирішення спору про визнання недійсним договору іпотеки, укладеного для забезпечення виконання кредитного зобов`язання, стороною якого є фізична особа (не підприємець), в силу п.1 ч.1 ст.20 ГПК України не належить до юрисдикції господарських судів.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з п.1 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ч.ч.2-4 ст.231 ГПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про те, що враховуючи предмет позову та характер правовідносин у цій справі, даний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, а провадження у справі - закриттю.

Клопотання позивача від 14.11.2019 про витребування доказів суд залишає без розгляду у зв`язку із закриттям провадження у справі.

Розв`язуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

При зверненні з позовом до суду позивачем за квитанціями від 22.08.2019 №39 сплачений судовий збір у сумі 1 921 грн 00 коп. та від 16.10.2019 №11 - у сумі 1 921 грн 00 коп. відповідно, всього 3 842 грн 00 коп.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, судовий збір у сумі 3 842 грн 00 коп. може бути повернутий ухвалою господарського суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись ст.ст.231 - 235 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі №910/11508/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Каштан до відповідача-1 - Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства ВТБ Банк Шевченка Олександра Володимировича та відповідача-2 - Приватного нотаріуса Станично-Луганського районного нотаріального округу Луганської області Незнайко Наталії Миколаївни закрити .

2. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю Каштан , що розгляд справи за позовом про визнання недійсним іпотечного договору, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Каштан та Відкритим акціонерним товариством ВТБ-Банк , посвідчений 17.04.2008 Незнайко Н.М. приватним нотаріусом Станично-Луганського районного нотаріального округу Луганської області за реєстровим №802, віднесено до юрисдикції загальних судів у порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення 25.11.2019 у відповідності до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст ухвали складено 26.11.2019.

Суд доводить до відома учасників судового процесу, що вони можуть отримувати інформацію у справі, що розглядається за офіційною вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України - https://court.gov.ua/fair/.

Суддя С. Смола