Ухвала

від 26.11.2019 по справі 477/2835/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

26.11.19

22-ц/812/2074/19

Справа № 477/2835/19

Провадження №22-ц/812/2074/19

У Х В А Л А

26 листопада 2019 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі судді Темнікової В.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану через її представника ОСОБА_2 , на ухвалу Жовтневого районного суду Миколаївської області від 13 листопада 2019 року по цивільній справі за поданням приватного виконавця Миколаївського виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича про надання дозволу на примусове проникнення до нежитлових приміщень та на земельну ділянку особи, у якої знаходиться майно боржника, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2019 року приватний виконавець Миколаївського виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Д.О. звернувся до суду з поданням про надання дозволу на примусове проникнення до нежитлових приміщень та на земельну ділянку, яка належить на праві власності ОСОБА_1 для проведення огляду, опису та арешту майна, на яке звертається стягнення і яке належить боржнику ТОВ Діонісій VN .

Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 13 листопада 2019 року подання задоволено.

15 листопада 2019 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою на вказану ухвалу суду.

Апеляційна скарга підписана ОСОБА_2 на підставі довіреності від 21 жовтня 2019 року (а.с.36).

Відповідно до ч.1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, яким відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України може бути адвокат або законний представник.

У пункті 18 розділу XІІІ Перехідні положення ЦПК України вказано, що положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України.

Починаючи з 30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02 червня 2016 року №1401-VIII, яким Конституцію України доповнено статтею 131-2.

Відповідно до ч. 3 ст. 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 Перехідних положень Конституції України, представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 та ст. 131-2 Конституції України у судах апеляційної інстанції здійснюється з 1 січня 2018 року виключно прокурорами або адвокатами.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , ст. 62 ЦПК України документами, що посвідчують повноваження адвоката як представника, можуть бути довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до частини другої статті 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини шостої, частини дев`ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом заявленого позову у даній цивільній справі є вимоги немайнового характеру. Проте, виходячи зі змісту 4 виконавчих написів нотаріуса, які знаходяться на виконанні у приватного виконавця, вони видані про звернення стягнення на рухоме майно ТОВ Діонісій VN , керівником якого є ОСОБА_1 , для задоволення вимог АТ РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ на суму 18 725 751,80грн., 6 276 600грн., 403732грн. та 65 973 939,50 грн. відповідно. Тобто справа не є малозначною у силу вимог закону.

Аналіз судових рішень у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень свідчить, що в ньому відсутні відомості про визнання судом цієї справи малозначною на підставі пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Отже, спір, який виник між сторонами, не є трудовим та не віднесений до малозначних відповідно до вимог ст. ст. 274-279 ЦПК України.

Відповідно до даних Єдиного реєстру адвокатів України відомості щодо наявності у ОСОБА_2 статусу адвоката відсутні. Документів на спростування цього не надано. Отже він не має повноважень представляти інтереси ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, а отже і підписувати апеляційну скаргу.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, зокрема, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Таким чином, оскільки апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, а саме представником ОСОБА_1 , який не є адвокатом, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись п. п. 11 п. 16-1 Перехідних положень Закону України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , ст.ст. 60, 357 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подачу через її представника ОСОБА_2 , на ухвалу Жовтневого районного суду Миколаївської області від 13 листопада 2019 року повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя Миколаївського

Апеляційного суду В.І.Темнікова