Ухвала

від 18.11.2019 по справі 522/23151/16-к

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/23151/16-к

Провадження № 1-кп/522/18531/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

18 листопада 2019 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м Одеси ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , яке погоджено з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №42016160000000664 від 17.08.2016 року про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваній:

ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Вікторівка, Ширяївського району,Одеської області, громадянка України, з вищою освітою, на момент вчинення злочину, у якому вона підозрюється обіймала посаду судді Малиновського районного суду м. Одеси, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 375 КК України,

учасники процесу:

прокурор ОСОБА_4 ,

підозрювана - ОСОБА_5 ,

захисник - ОСОБА_6

в с т а н о в и в:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

Старший слідчийСВ прокуратуриОдеської області ОСОБА_3 ,за погодженнямпрокурора відділупрокуратури Одеськоїобласті ОСОБА_4 ,звернувся до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваній ОСОБА_5 .

Досудовим слідством встановлено, що Указом Президента України від 14.04.2008 за № 346/2008 ОСОБА_5 призначено на посаду судді Малиновського районного суду міста Одеси. 18.06.2008 ОСОБА_5 склала присягу судді. Постановою Верховної ради України від 16.05.2013 № 248-VII, суддю ОСОБА_5 обрано на посаду безстроково.

На підставі статті 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ОСОБА_5 , як професійний суддя, реалізовувала судову владу в Україні.

Статтею 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з`їздом суддів України.

Відповідно до статті 1 Кодексу професійної етики судді, затвердженого 24.10.2002 V з`їздом суддів України, суддя повинен бути прикладом законослухняності, неухильно додержувати присяги й завжди поводитися так, щоб зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Статтею 2 Кодексу визначено, що суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов`язану зі здійсненням правосуддя, та не вправі використовувати своє службове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб.

Згідно з вимогами статей 5 та 7 Кодексу суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов`язки і підтримувати свою професійну компетентність на належному рівні.

Суддя повинен здійснювати судочинство в межах та в порядку, визначеному процесуальним законом, і виявляти тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб.

Крім того, статтями 10 та 11 Кодексу визначено, що суддя має утримуватись від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до втрати віри в рівність професійних суддів, народних засідателів та присяжних при здійсненні правосуддя.

У статті 12 Кодексу зазначено, що суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Таким чином, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді судді Малиновського районного суду міста Одеси, здійснювала функції представника судової влади.

Проте будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, уповноваженою на виконання функцій держави, суддя Малиновського суду міста Одеси ОСОБА_5 вчинила умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 04.11.2014 за вхідним номером 474000 до Малиновського районного суду міста Одеса, розташованого за адресою: вул. Василя Стуса 1 а, м. Одеса, надійшла позовна заява ОСОБА_7 до ОСОБА_8 , товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Гепард»» та ОСОБА_9 , про звільнення та усунення перешкод у користуванні майном.

Разом із вказаною позовною заявою до суду надійшла заява, про забезпечення позову ОСОБА_7 до ОСОБА_8 , товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Гепард»» та ОСОБА_9 .

Відповідно до звіту про автоматизований розподіл судової справи № 521/19272/14-ц (провадження № 2/521/7170/14) між суддями Малиновського районного суду міста Одеса, автоматизований розподіл проведено 04.11.2014 о 16 годині 39 хвилин. Під час автоматизованого розподілу зазначеної справи в штаті суду перебувало 27 суддів, з яких 16 виключено з автоматизованого розподілу, 11 суддів приймали участь у автоматизованому розподілі, для одноособового розгляду головуючим суддею по вказаній справі обрано суддю ОСОБА_5 .

Ухвалою судді Малиновського районного суду міста Одеси ОСОБА_5 від 05.11.2014 за вказаною позовною заявою відкрито провадження. Судове засідання по вказаній справі призначено на 11.00 годину 10.12.2014.

У невстановлений під час досудового розслідування час та місці у судді Малиновського районного суду міста Одеси ОСОБА_5 , виник злочинний умисел направлений на винесення завідомо неправосудного рішення.

Реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, в порушення норм матеріального та процесуального права 05.11.2014, точний час під час досудового розслідування встановити не представилось можливим, суддею Малиновського районного суду міста Одеси ОСОБА_5 у приміщенні Малиновського районного суду міста Одеси, яке розташовано за адресою: м. Одеса, вул. Василя Стуса 1а, винесено ухвалу, якою задоволено частково заяву про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_7 до ОСОБА_8 , товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «Гепард»» тертя особа ОСОБА_9 , про звільнення та усунення перешкод у користуванні майном.

ОСОБА_8 відсторонено від посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАВБУД ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 31997824), місце реєстрації: м. Одеса, вул. Сабанєєв міст, 5/7 кв. 2 з - 05 листопада 2014 року.

ОСОБА_7 , призначено виконуючим обов`язки директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАВБУД ПЛЮС» (код 31997824), місце реєстрації: вул. Сабанєєв міст, 5/7 кв. 2 з 05 листопада 2014 року, до набрання судового рішення по даній справі законної сили.

Державного реєстратора відділу Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції зобов`язано виключити з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців запис про ОСОБА_8 в графі «ПІБ керівника юридичної особи» та в графі «прізвище, ім`я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи» Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАВБУД ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 31997824), місце реєстрації: м. Одеса, вул. Сабанєєв міст, 5/7 кв. 2 з 05 листопада 2014 року.

Державного реєстратора відділу Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції зобов`язано включити в Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних осіб-підприємців запис про ОСОБА_7 в графу «ПІБ керівника юридичної особи» та в графу «прізвище, ім`я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи» Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАВБУД ПЛЮС» (код 31997824), місце реєстрації: м. Одеса, вул. Сабанєєв міст, 5/7 кв. 2 з 05 листопада 2014 року.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Охоронне агентство «ГЕПАРД»» (код 34996116), ОСОБА_8 та будь-яким іншим юридичним та фізичним особам заборонено вчиняти будь-які дії щодо недопущення ОСОБА_7 до нежитлових будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Одеса, Остапа Вишні, буд. 1, що належать ТОВ «ГЛАВБУД ПЛЮС» (код 31997824).

ОСОБА_8 зобов`язано передати ОСОБА_7 статут та печатки ТОВ «ГЛАВБУД ПЛЮС» (код 31997824).

Вказане судове рішення ухвалено із грубими порушеннями норм матеріального і процесуального права та є завідомо неправосудним, що стало можливим через зловживання ОСОБА_5 повноваженнями судді і професійними знаннями всупереч інтересам правосуддя.

Проголошення вказаної ухвали суддею ОСОБА_5 здійснено всупереч нормам матеріального та процесуального закону, а тому не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Так, відповідно до статті 151ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 п. п. 1, 2 ст.152ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Згідно до ст.152ЦПК України на будь-якій стадії розгляду справи позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Серед видів такого забезпечення ст.152ЦПК України не передбачає вжиття судом відсторонення з посади, призначення на посаду.

У цивільно-процесуальномукодексі України відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому статтями 151-153 ЦПК України, вживати такий захід забезпечення позову, як відсторонення з посади, призначення на посаду, у зв`язку з порушенням у суді цивільної справи.

В свою чергу суддя ОСОБА_5 , діючи умисно, виходячи за межі своїх процесуальних повноважень, відсторонила від посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАВБУД ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 31997824) ОСОБА_8 та призначила виконуючим обов`язки ОСОБА_7 .

Крім того, стаття 153ЦПК України зазначає, що про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК України, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановлені ухвали.

Проте, суддя ОСОБА_5 задовольняючи клопотання ОСОБА_7 про забезпечення позову, не навела у своїй ухвалі мотиви прийняття нею такого рішення, не зазначила, яким чином не прийняття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, не навела жодних обставин та не послалася на докази, які б обґрунтовували припущення щодо необхідності вжиття заходів по забезпеченню позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя ОСОБА_5 умисно не перевірила, чи дійсно між сторонами виник спір та чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Також суддя ОСОБА_5 не з`ясувала обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, суддя ОСОБА_5 , діючи умисно обрала спосіб забезпечення позову, яким фактично вирішила спір по суті чим порушила норми процесуального права.

Згідно зі статтею 312 ЦПК України, допущені порушення норм процесуального права є підставою для скасування ухвали та постановлення нової ухвали. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає за необхідне заяву позивача про забезпечення позову залишити без задоволення.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Крім того, суддя ОСОБА_5 умисно порушила вимоги статей 151 - 153 ЦПК України, задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову та постановляючи відповідну ухвалу про забезпечення позову, визначила наперед результати розгляду справи по суті позову.

Таким чином, заходи забезпечення позову, які застосовані суддею ОСОБА_5 суперечать сенсу забезпечення позову і меті його застосування. Мета застосування заходів забезпечення позову полягає в захисті інтересів учасника процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб.

Таким чином, постановляючи ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, суддя Малиновського районного суду міста Одеси ОСОБА_5 умисно обрала заходи забезпечення, які не перебувають у необхідному (обов`язковому) правовому зв`язку із позовними вимогами, а вирішила справу по суті у спосіб, непередбачений процесуальним законом.

Порушення суддею ОСОБА_5 зазначених вимог є недотримання принципу верховенства права, проголошеного Конституцією України, та вимог ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо вирішення справи судом, встановленим законом, оскільки ухвала про забезпечення позову прийнята суддею ОСОБА_5 поза межами її компетенції, тому в розумінні цих норм не можна вважати, що ухвала постановлена суддею ОСОБА_5 на законних підставах.

Вищевказані порушення норм матеріального та процесуального права при постановленні суддею ОСОБА_5 ухвали від 05.11.2014 підтверджуються ухвалою апеляційного суду Одеської області.

Відповідно до рішення апеляційного суду Одеської області від 03.12.2014, рішення судді Малиновського районного суду міста Одеси ОСОБА_5 від 05.11.2014 скасовано. Постановлено нову ухвалу, якою заяву ОСОБА_7 про забезпечення позову залишено без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набрала законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає

Після повернення справи з апеляційного суду 04.12.2014 ОСОБА_7 звернувся із заявою про залишення позову без розгляду. Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 10.12.2014 цю заяву задоволено та залишено позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 207 ЦПК України.

Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що 06.11.2014 на підставі ухвали Малиновського районного суду міста Одеси від 05.11.2014, справа № 521/19272/14-ц, ОСОБА_7 приступив до виконання обов`язки директора ТОВ «Главбуд Плюс» відповідно до наказу № 1 від 06.11.2014.

21.11.2014 о 16.49 годині, державним реєстратором права на нерухове майно приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , проведено реєстрацію права власності на нежитлові приміщення розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , за товариством з обмеженою відповідальністю «Главбуд Плюс», податковий номер 31997824 на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яку подав ОСОБА_7 , що діяв на підставі наказу № 1 від 06.11.2014.

Цього ж дня, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , посвідчено договір купівлі продажу укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Главбуд Плюс», від імені якого діяв ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , відповідно до якого виконуючий обов`язки директора ТОВ ОСОБА_7 продав, а ОСОБА_11 купив 34/100 часток нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 . За домовленістю сторін продаж майна здійснена за 1 478 505 грн.

Відповідно до висновку ПП «ТОП.ПРОЕКТ», про вартість майна від 17.10.2014, в цілому оцінка вищезазначених нежитлових приміщень становить 7 025 022 грн. Оцінка відчужуваного майна складає 2 388 507 грн.

Цього ж дня о 18.20 годині, державним реєстратором права на нерухове майно приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 проведено реєстрацію права власності на 34/100 нежитлових приміщень розташовані за адресою: АДРЕСА_3 за ОСОБА_11 на підставі договору купівлі продажу, серія та номер: 1468, виданий 21.11.2014 приватним нотаріусом ОСОБА_10 .

Також, 21.11.2014 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , посвідчено договір купівлі продажу укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Главбуд Плюс», від імені якого діяв ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , відповідно до якого виконуючий обов`язки директора ТОВ ОСОБА_7 продав, а ОСОБА_12 купив 34/100 часток нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 . За домовленістю сторін продаж майна здійснена за 1 478 505 грн.

Відповідно до висновку ПП «ТОП.ПРОЕКТ» про вартість майна від 17.10.2014, в цілому оцінка вищезазначених нежитлових приміщень становить 7 025 022 грн.. Оцінка відчужуваного майна складає 2 388 507 грн.

Цього ж дня о 18.44 годині, державним реєстратором права на нерухове майно приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , проведено реєстрацію права власності на 34/100 нежитлових приміщень розташовані за адресою: АДРЕСА_3 за ОСОБА_12 на підставі договору купівлі продажу, серія та номер: 1473, виданий 21.11.2014 приватним нотаріусом ОСОБА_10 .

Крім того, 21.11.2014 ОСОБА_10 , посвідчено договір купівлі продажу укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Главбуд Плюс», від імені якого діяв ОСОБА_7 та ОСОБА_13 , відповідно до якого виконуючий обов`язки директора ТОВ ОСОБА_7 продав, а ОСОБА_13 купив 32/100 часток нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 . За домовленістю сторін продаж майна здійснена за 1 391 534 грн.

Відповідно до висновку ПП «ТОП.ПРОЕКТ» про вартість майна від 17.10.2014, в цілому оцінка вищезазначених нежитлових приміщень становить 7 025 022 грн.. Оцінка відчужуваного майна складає 2 248 007 грн.

Цього ж дня о 19.05 годині, державним реєстратором права на нерухоме майно приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , проведено реєстрацію права власності на 32/100 нежитлових приміщень розташовані за адресою: АДРЕСА_3 за ОСОБА_13 на підставі договору купівлі продажу, серія та номер: 1478, виданий 21.11.2014 приватним нотаріусом ОСОБА_10 .

Таким чином, ОСОБА_7 на підставі рішення судді ОСОБА_5 незаконно відчужив нежитлові приміщення ТОВ «Главбуд Плюс», що знаходяться за адресою: місто Одеса, вул. Остапа Вишні 1, які у рівних долях належали йому та ОСОБА_9 як засновникам ТОВ «Главбуд Плюс», чим спричинив останній матеріальні збитки у розмірі п`ятдесяти відсотків від оціночної вартості об`єктів вищезазначеного нерухомого майна на день продажу 7 025 022 грн., тобто матеріальні збитки у розмірі 3 512 511 грн.

Враховуючи вищезазначене, незаконними діями судді ОСОБА_5 ОСОБА_9 заподіяно тяжкі наслідки у вигляді збитків на загальну суму 3 512 511 (три мільйони п`ятсот дванадцять тисяч п`ятсот одинадцять) гривень.

31.10.2019 року стосовно ОСОБА_5 старшим слідчим СВ прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_14 складено та вручено повідомлення про підозру за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України.

06.11.2019 року ОСОБА_5 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України.

Позиція учасників судового розгляду.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання в повному обсязі, просив застосувати домашній арешт із забороною покидати житло цілодобово.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечили проти клопотання просили слідчого суддю відмовити у застосуванні запобіжного заходу, так як ризики передбачені в ст. 177 КПК України - відсутні.

Положення закону, якими керувався слідчий суддя при вирішенні клопотання.

Кримінальний процесуальний кодекс України.

Стаття 177. Мета і підстави застосування запобіжних заходів

1. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

2. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 178. Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу

1. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Стаття 179. Особисте зобов`язання

1. Особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

2. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Стаття 181. Домашній арешт

1. Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

2. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

3. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

4. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.

5. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

6. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Стаття 194. Застосування запобіжного заходу

1. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

2. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

3. Слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3частини першої цієї статті.

4. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

5. Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;

6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;

7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

9) носити електронний засіб контролю.

6. Обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Мотиви,із якихвиходив слідчийсуддя припостановленні ухвали.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України.

Відповідно до ст. 12 ч. 4 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 375 КК України є тяжким.

Підозра ОСОБА_5 , на даній стадії кримінального провадження обґрунтовується рішенням судді Малиновського районного суду м. Одеси; рішенням апеляційного суду Одеської області, копією позовної заяви про звільнення та усунення перешкод у користуванні майном, копією документів ТОВ "ГлавСтрой Плюс" і іншими матеріалами, долученими до клопотання та вказаних доказів є достатньо, щоб переконати стороннього спостерігача у тому, що підозрюваною могло бути вчинено кримінальне правопорушення.

Крім цього Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства", зазначив що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Слідчий суддявважає,що ОСОБА_5 ,підозрюючись увчиненні тяжкогозлочину можеухилятися відявки дооргану досудовогорозслідування.Даний ризикпідтверджується такожтією обставиною,що підозрюванийв порушеннявимог чинногозаконодавства,при змінімісця проживанняне зареєструвавсвоє місцепроживання,як тоговимагає п.4Правил реєстраціїмісця проживаннязатверджених ПостановоюКабінету МіністрівУкраїни від2березня 2016р.№ 207. Така обставина, свідчить про імовірність зміни місця проживання особи без повідомлення про це компетентних органів, що в свою чергу свідчить про порушення ОСОБА_5 своїх обов`язків, як особи, котра проживає на території України. Варто зазначити, необхідність реєструвати своє поточне місце проживання, є законодавчо закріпленою задля можливості ведення офіційної переписки із особою, а також можливістю встановити її місце знаходження у разі потреби.

В той же час, слідчий суддя враховує наявність у підозрюваної стійких соціальних зв`язків та те, що остання на виклики до суду з`являлася під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

При цьому, у відповідності до ст. 23 КПК України та 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо, а тому, зважаючи на стадію кримінального провадження, слідчий суддя вбачає реальним ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Інших ризиків передбачених ст. 177 КПК України, на даному етапі не вбачається, адже ОСОБА_5 раніше не судима. Досудове розслідування триває достатньо, щоб сторона обвинувачення вилучила усі необхідні документи, які мають значення речових доказів, та застосувала відповідні заходи забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт є найбільш суворим запобіжним заходом після тримання під вартою, оскільки передбачає собою обмеження прав особи на вільне пересування, для застосування такого запобіжного заходу повинні бути доведені обставини, які свідчать про неможливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу.

Беручи до уваги вище викладене, та обставини вказані у ст. 178 КПК України, а саме, характер кримінальних правопорушень, що ставиться у підозру, вік та стан здоров`я підозрюваної, наявність стійких соціальних зв`язків, репутацію підозрюваної слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ч.4 ст. 194 КПК України, Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання..

Відповідно до ч.1 ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України.

Слідчий суддя приходить до висновку, що встановлені у судовому засіданні обставини дають підстави застосувати до підозрюваної більш м`який запобіжний захід, ніж домашній арешт.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора чи суду; не відлучатися з міста, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування із заявником у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 179, 181, 194, 372 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого СВ прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , яке погоджено з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №42016160000000664 від 17.08.2016 року про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваній ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

ОСОБА_5 обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на ОСОБА_5 виконувати передбачені ст. 194 КПК України обов`язки 1) прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора чи суду; 2) не відлучатися з міста, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватись від спілкування із заявником у кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали слідчого судді складає два місяці, у межах строку досудового розслідування тобто до 31.12.2019 року.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу протягом п`яти діб з дня її постановлення.

Слідчий суддя

18.11.2019