Рішення

від 14.11.2019 по справі 340/188/19

ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№340/188/19

Провадження № 2/340/135/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2019 року смт Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,

з участю секретаря судового засідання Ласкурійчук С.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

представника третьої особи Рашковської Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області, третя особа - ОСОБА_4 про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити дії, визнання незаконним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

позивач звернулася до суду із позовом до відповідача, третьої особи, вимоги за яким уточнила заявою від 13.06.2019, просить визнати незаконними дії Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області щодо відмови їй у погодженні (підписанні акту прийому-передачі межових знаків на зберігання) та затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Івано-Франківської області Верховинського району смт Верховина присілок В.Присліп; зобов`язати Верховинську селищну раду Верховинського району Івано-Франківської області погодити (підписати акт прийому-передачі межових знаків на зберігання) та затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Івано-Франківської області Верховинського району смт Верховина присілок В.Присліп; визнати незаконним та скасувати рішення Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області від 21 вересня 2018 року №174-23/2018 щодо надання дозволу ОСОБА_4 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; стягнути судові витрати.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона проживає однією сім`єю з ОСОБА_5 , якому рішенням Верховинської селищної ради від 26.10.2000 надано земельну ділянку площею 18,38 га в смт Верховина присілок Присліп для ведення особистого селянського (фермерського) господарства, що підтверджується Державним актом на право постійного користування. Після розпаду фермерського господарства, члени її сім`ї, а саме чоловік та його батьки приватизували по 2 га даної з цієї землі, іншою частиною земельної ділянки її чоловік користується на умовах оренди. Реалізуючи своє право на приватизацію 2 га земельної ділянки, якою користується її сім`я, вона звернулася до відповідача із відповідною заявою. Рішенням Верховинської селищної ради від 27.04.2007 їй надано дозвіл на виготовлення проекту відводу земельної ділянки площею 2,15 га за адресою смт Верховина, присілок В . Присліп . На підставі цього рішення, в 2016 році вона розпочала виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. У 2018 році земельній ділянці присвоєно кадастровий номер. Після виготовлення проекту землеустрою, вона звернулася до відповідача для його погодження, однак Верховинською селищною радою їй було відмовлено з тих підстав, що на частину земельної ділянки, яка вказана у документації, на той час уже розроблено проект землеустрою ОСОБА_4 . Вважає, що така відмова є неправомірною, оскільки виготовлення проекту землеустрою іншою особою, не може бути перешкодою для набуття у власність земельної ділянки, якою постійно користувалися члени її сім`ї, як члени фермерського господарства. А тому просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 22.04.2019 прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідачем Верховинською селищною радою 08.05.2019 подано на адресу суду відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги заперечив. Вказав, що проект землеустрою, який був поданий на погодження до Верховинської селищної ради не міг бути погоджений, оскільки було виявлено порушення меж земельних ділянок, не було погоджено межі з іншими землекористувачами та не присвоєно кадастровий номер. Крім того, слід внести зміни до рішення селищної ради про надання позивачу дозволу на виготовлення проекту відводу земельної ділянки, оскільки ЗК України не передбачено для даного виду цільового призначення, надання земельної ділянки площею 2,15 га. Не відповідають дійсності і доводи позивача щодо фактичного користування земельною ділянкою, оскільки така не огороджена, оплата земельного податку не здійснювалася. Також, фермерське господарство, на даний час не є діючим та зняте з реєстру, оскільки частина земельних ділянок приватизована членами сім`ї ОСОБА_1 , землі, що залишилися перейшли до земель запасу Верховинської селищної ради. Просить в задоволенні позову відмовити.

Позивачем 04.06.2019 надано відповідь на відзив, де вона зазначає, що проект відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства розроблений на земельну ділянку площею 2 га, тобто згідно норм земельного законодавства. Також вважає, що межі земельної ділянки погоджені з суміжними землекористувачами, а саме Верховинським районним лісгоспом. Безпідставним вважає і посилання відповідача на ті обставини, що земельна ділянка не перебувала у її постійному користуванні, оскільки дані обставини підтверджуються Державним актом на право постійного користування землею. Просить позов задовольнити.

13.06.2019 позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про уточнення предмета позову, де зазначила, що проект землеустрою виготовлений на її замовлення отримав відповідні погодження згідно ст.186-1 ЗК України, розмір, межі земельної ділянки були узгоджені, для завершення процедури надання земельної ділянки у власність необхідне підписання акту прийому-передачі межових знаків на зберігання та затвердження проекту землеустрою відповідачем.

Відповідачем 03.07.2019 подано відзив на уточнюючий позов, де відповідач зазначив, що в наданому позивачем на погодження проекті землеустрою були відсутні такі документи, як копія клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га., екстериторіальний висновок та форма №6, а також присвоєння кадастрового номера земельній ділянці. В задоволенні позову просить відмовити.

На підставі ухвали суду від 23.07.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 , в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, додатково пояснили, що оскільки ОСОБА_1 фактично користувалася земельною ділянкою, а тому вона мала переважне право на її приватизацію. ОСОБА_4 користується суміжною земельною ділянкою, а тому відмова відповідача у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є неправомірною. Просять позов задовольнити.

Представник відповідача Верховинської селищної ради, ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вказала, що позивач ОСОБА_1 звернулася до Верховинської селищної ради з проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за адресою смт Верховина присілок В.Присліп для його погодження. Однак Верховинською селищною радою позивачу було відмовлено у погодженні проекту землеустрою, оскільки було встановлено, що межі земельної ділянки накладаються на іншу земельну ділянку, на яку виготовлено проект землеустрою ОСОБА_4 . А тому селищна рада порекомендувала внести зміни в рішення, яким позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, а саме уточнити площу земельної ділянки згідно норм земельного законодавства та після чого виготовити нову технічну документацію. Просять в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи ОСОБА_4 , ОСОБА_6 позовні вимоги заперечила, вказала що ОСОБА_4 на підставі оскаржуваного рішення Верховинської селищної ради на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виготовлено проект землеустрою на земельну ділянку площею 2,5 га, яка знаходиться в смт Верховина присілок В.Присліп згідно з нормами чинного законодавства. А тому підстав для скасування рішення не має.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, допитавши свідків, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з статей 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що рішенням восьмої сесії п`ятого демократичного скликання Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області від 27.04.2007 (а.с.9) надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту відводу земельної ділянки площею 2,15 га за адресою смт Верховина пр.В.Присліп , для ведення особистого селянського господарства.

ОСОБА_1 на підставі цього рішення, 08.11.2016 замовлено в ПП Земексперт-ІФ проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території смт.Верховина, присілок В.Присліп , Верховинського району, Івано-Франківської області.

Листом від Верховинської селищної ради від 28.03.2019 №85/02-15/06 (а.с.19) повідомлено ОСОБА_1 про те, що ознайомившись із розробленим проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, яка розташована в смт Верховина, присілок В.Присліп, згідно рішення восьмої сесії п`ятого демократичного скликання від 27.04.2007 для ведення особистого селянського господарства, така документація органом місцевого самоврядування не може бути погодженою у зв`язку з тим, що на частину земельної ділянки, яка вказана в документації, розроблено проект землеустрою ОСОБА_4 . Рекомендовано ОСОБА_1 внести зміни в рішення восьмої сесії п`ятого демократичного скликання від 27.04.2007 щодо уточнення та погодження меж і місця розташування земельної ділянки, а в подальшому звернутися в проектну організацію.

В той же час встановлено, що рішенням двадцять третьої сесії сьомого демократичного скликання Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області від 21.09.2018 №174-23/2018 (а.с.16) надано дозвіл ОСОБА_4 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності Верховинської селищної ради з метою передачі її в оренду площею 2,5 га, яка знаходиться за адресою с Віпче присілок Великий Присліп для сінокосіння та випасання худоби.

На підставі цього рішення, ОСОБА_4 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння та випасання худоби в с . Віпче , присілок Великий Присліп , Верховинської селищної ради, Верховинського району, Івано-Франківської області.

Позивач звернулася до суду з позовом про визнання недійсним та скасування рішення Верховинської селищної ради від 21.09.2018 №174-23/2018, оскільки вважає, що винесення рішення на користь іншої особи призвело до накладення земельних ділянок та як наслідок відмови у погодженні їй проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та приватизації земельної ділянки, яка перебувала у її користуванні.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.5 ЗК України, принципами земельного законодавства України, серед інших, є забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення раціонального використання та охорони земель, а відповідно до ст.12 зазначеного Кодексу, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, серед іншого, належить організація землеустрою.

Згідно ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

У відповідності до ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян, провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок при ватизації, державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (ч.3 ст. 116 ЗК України).

Статтею 118 ЗК України встановлено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Так, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки (ч.2 ст. 118 ЗК України).

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (ч.7 ст. 118 ЗК України).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1цього Кодексу (ч.8 ст. 118 ЗК України).

Відповідно до ч.1 ст. 186-1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (ч.5). Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації (ч.6).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. (ч.9 ст. 118 ЗК України).

У відповідності, до п.11 ст.118 ЗК України, у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Судом безспірно встановлено, що як позивач, так і третя особа претендують на надання у власність та оренду відповідно, земельних ділянок, розташованих в присілку Присліп, смт Верховина, Верховинського району, Івано-Франківської області, в межах загальної площі земель 18,38 га, що раніше надавалися на підставі рішення сесії Верховинської районної ради народних депутатів Верховинського району Івано-Франківської області від 26.10.2000 №16 у користування для ведення фермерського господарства ОСОБА_5 (державний акт на право постійного користування землею серія ІФ-02 №03-4/002728 (а.с.15).

В той же час судом встановлено, що в 2005 році фермерське господарство припинило свою діяльність, частина земельних ділянок із вказаного об`єму земель було приватизовано. Зокрема, ОСОБА_7 було передано у власність земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер 2620855101:01:001:0113 та площею 2,0 га кадастровий номер 2620855100:01:001:0086, ОСОБА_5 - земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер 2620855101:01:001:0211, ОСОБА_8 - земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер 2620855101:15:001:0008, ОСОБА_4 - земельну ділянку площею 0,15 га, кадастровий номер 2620855101:15:001:0002 та земельну ділянку площею 0,7736 га, кадастровий номер 2620855101:15:001:0004, ОСОБА_9 - земельна ділянка площею 2,0 га, кадастровий номер земельної ділянки 2620855101:15:001:0003. Решту земель залишилися у комунальній власності.

Таким чином, станом на даний час із загального об`єму земель бувшого фермерського господарства оформлено право власності на декілька земельних ділянок, загальною площею 10,9236 га, що шляхом математичного підрахунку вказує на наявність вільної землі в межах бувшого фермерського господарства загальною площею 7,4564 га.

Вказані обставини підтверджені представленими відповідачем витягом із Публічної кадастрової карти України із нанесенням площ та місць розташувань приватних земельних ділянок в межах бувшого фермерського господарства.

В той же час, з оглянутих в судовому засіданні проектів землеустрою встановлено, що ОСОБА_1 розробляючи технічну документацію щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0 га, а ОСОБА_4 розробляючи технічну документацію щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 2,50 га, частково претендують на одну і ту ж земельну ділянку.

Як вбачається з комісійного акту обстеження земельної ділянки ОСОБА_4 та ОСОБА_1 від 02.10.2019 та викопіювання із проекту землеустрою (а.с.113,114), площа накладення цих земельних ділянок становить 1,5501 га.

До того ж, з показів допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_5 , який являється співмешканцем позивача ОСОБА_1 та спеціаліста геодезиста, виконавця робіт ОСОБА_10 встановлено, що визначення розмірів, конфігурації та місця розташування земельної ділянки наданої ОСОБА_1 проводилися зі слів ОСОБА_5 . Свідок ОСОБА_11 який являється депутатом Верховинської селищної ради, суду показав, що при проведенні обмірів земельної ділянки наданої ОСОБА_1 він присутнім не був, натомість був присутнім при проведенні обмірів земельної ділянки наданої в оренду ОСОБА_4 .

Також, свідок ОСОБА_10 суду показав, що при виготовленні проектної документації на земельну ділянку ОСОБА_1 йому не пред`являлися жодні первинні картографічні, погоджувальні документи, які б встановлювали конфігурацію, розміри, місце розташування земельної ділянки на час надання дозволу на розробку проекту землеустрою 27.04.2007, чи в подальшому. Взагалі наявність таких документів він не перевіряв, а визначив місце розташування земельної ділянки ОСОБА_1 зі слів її чоловіка ОСОБА_5 , який на власний вибір показав на місцевості межі та розміри земельної ділянки, яка на його переконання вилучалася з його користування та передавалася у власність його дружини.

Крім цього, позивачем суду не представлено жодних належних та допустимих доказів про те, що у 2007 році, надаючи дозвіл на розробку проектної документації щодо відведення земельної ділянки площею 2,15 га, Верховинською селищною радою, чи будь яким іншим органом, особою, було визначено попередню первинну конфігурацію, розміри, місце розташування її земельної ділянки, яка б відповідала конфігурації, розмірам, місцю розташування земельної ділянки у проектній документації.

В той же час суд враховує, що позивач отримавши у 2007 році рішення про надання дозволу на розробку технічної документації на відведення земельної ділянки, не маючи документів про погодження місця розташування, розмірів, конфігурації земельної ділянки, тривалий час зволікала із виготовленням технічної документації, розпочала розробляти таку лише у 2016 році та визначивши її місцезнаходження, конфігурацію на власний розсуд, звернулася до органу місцевого самоврядування про її затвердження у 2019 році після розробки технічної документації ОСОБА_4 .

На підставі наведеного, оскільки позивачем не представлено суду жодних доказів, що у 2007 році їй надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо конкретно визначеної земельної ділянки, розмір, конфігурація та місце розташування якої відповідає технічним характеристикам земельної ділянки визначених її технічною документацією, такі технічні характеристики були визначені в процесі розробки проектної документації не у встановлений законодавством спосіб, внаслідок чого було розроблено технічну документацію щодо частини земельної ділянки, на яку розробила технічну документацію інша особа, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість відмови відповідача у затвердженні акту прийому-межових знаків на зберігання та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, та відсутність підстав для покладення обов`язку на нього затверджувати документацію в чинній редакції.

На переконання суду Верховинська селищна рада в даному випадку діяла в межах повноважень визначених законом, оскільки виготовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки містить помилку в частині визначення меж земельної ділянки, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

При цьому, не зважаючи на наявність у відмові лише однієї підстави, суд не вважає її такою, що прийнята незаконно, чи є такою, що порушує права позивача на отримання у власність земельної ділянки, оскільки у позивача на момент такої відмови було відсутнє право на затвердження проектної документації в розробленій редакції. Одночасно суд вважає, що відмова відповідача не позбавляє права позивача належним чином розробити та оформити повторно проектну документацію з погодженням відповідних меж із суміжними землекористувачами та подати її на затвердження у встановленому законом порядку. До того ж слід зазначити, що по даний час Верховинською селищною радою не затверджено і проект відведення земельної ділянки ОСОБА_4 , таку земельну ділянку не передано їй у власність, що не позбавляє можливості позивача на засадах добросусідства розробити проектну документацію та погодити взаєморозташування земельних ділянок в межах вільної землі бувшого фермерського господарства.

Також суд не приймає доводи позивача про те, що земельній ділянці присвоєно кадастровий номер, і такі є необґрунтованими, оскільки згідно з п.4 ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію подаються: заява про реєстрацію земельної ділянки; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа; документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки. Відповідно до п.9 цієї статті, при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

А як встановлено в судовому засіданні, формування земельної ділянки (визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок) та її державна реєстрація, а відтак і присвоєння кадастрового номера, не відбулося, оскільки проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 не погоджений та не затверджений Верховинською селищною радою.

Також, суд враховує заперечення відповідача в частині внесення змін в рішення Верховинської селищної ради від 27.04.2007, яким позивачу надано дозвіл на виготовлення проекту відводу земельної ділянки, щодо уточнення та погодження меж і місця розташування земельної ділянки, оскільки як вбачається з такого рішення, позивачу надано дозвіл на виготовлення проекту відводу земельної ділянки площею 2,15 га для ведення особистого селянського господарства, в той час як для даного виду цільового призначення, згідно ст. 121 Земельного кодексу Українипередбачено надання земельної ділянки площею до 2,0 га. Крім цього, в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність виготовленого ОСОБА_1 рішення селищної ради, яким їй надано дозвіл на виготовлення проекту відводу, взагалі відсутнє.

Щодо позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування рішення Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області від 21 вересня 2018 року №174-23/2018 щодо надання дозволу ОСОБА_4 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки суд також зазначає про їх безпідставність з огляду на таке.

Як вбачається із змісту вказаного рішення, органом місцевого самоврядування надавалося право на розробку проектної документації щодо відводу не конкретно визначеної земельної ділянки, а земельної ділянки площею 2,50 га в прис. Великий Присліп смт Верховина.

При цьому, встановлено, що така земельна ділянка надавалася в межах бувшого фермерського господарства, де на даний час є вільних земель, загальною площею 7,4564 га.

В той же час, позивачу надано дозвіл на розробку проектної документації щодо відведення в межах цього ж бувшого фермерського господарства земельної ділянки, площею 2,15 га, що за наявності вільних земель та відсутності документів про конкретне місце розташування, конфігурацію та розміри земельної ділянки на момент прийняття рішення приводить до переконливого висновку про те, що оскаржуваним рішенням жодним чином не може порушуватися право позивача.

А тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити за їх безпідставності, понесені позивачем судові витрати з відповідача не стягувати.

Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355, Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання незаконними дій Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області щодо відмови ОСОБА_1 у погодженні (підписанні акту прийому-передачі межових знаків на зберігання) та затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Івано-Франківської області Верховинського району смт Верховина присілок В.Присліп; зобов`язання Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області погодити (підписати акт прийому-передачі межових знаків на зберігання) та затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Івано-Франківської області Верховинського району смт Верховина присілок В.Присліп; визнання незаконним та скасування рішення Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області від 21 вересня 2018 року №174-23/2018 щодо надання дозволу ОСОБА_4 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; стягнення судових витрат, відмовити за його безпідставністю.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області або безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: смт Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область, присілок Підмагора; персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Відповідач: Верховинська селищна рада Верховинського району Івано-Франківської області, юридична адреса: смт Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область, вул.Франка, 3; ЄДРПОУ 04357294.

Третя особа: ОСОБА_4 , місце проживання: смт Верховина , Верховинський район, Івано-Франківська область, прис.Віпче; персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення сскладено 25 листопада 2019 року.

Суддя: Бучинський А.Б.