Рішення

від 25.11.2019 по справі 200/8197/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2019 р. Справа№200/8197/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Стойки В.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» до Ганнівської сільської ради про визнання незаконним та часткове скасування рішення Ганнівської сільської ради № VII/44-2 від 12.06.2018 року, зобов`язати вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

27 червня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» до Ганнівської сільської ради про визнання незаконним та часткове скасування рішення Ганнівської сільської ради № VII/44-2 від 12.06.2018 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне рішення Ганніввської сільської ради ухвалено з порушенням Конституції України та вимог Податкового законодавства України, оскільки при його прийнятті не взято до уваги, що вимоги пункту 274.2. статті 274 Податкового кодексу України не поширюються на користувачів державної та комунальної форми власності, яким є Акціонерне товариство «Українська залізниця» . Позивач вважає, що ставка земельного податку повинна регулюватись вимогами пункту 274.1. статті 274 Податкового кодексу України, де ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

30 липня 2019 року відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву посилається на те, що земельні ділянки на території Ганніввської сільської ради знаходяться у позивача на праві постійного користування, при цьому законодавець виділив із загального правила земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) та встановив щодо них окрему ставку податку у розмірі не більше 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки (п. 274.2 ст. 274 ПК України), що і було ураховано при прийнятті спірного рішення. Вважає, що встановлення сільською радою у спірному рішенні ставки земельного податку позивачу в розмірі 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, вчинено законно та у межах, визначених Податковим кодексом України.

13 серпня 2019 року позивачем надано відповідь на відзив, в якому зазначено, що пунктом 274.2 статті 274 Податкового кодексу України має виключення, а саме: для суб`єктів господарювання державної та комунальної власності, оскільки нормативна грошова оцінка по земельним ділянкам не проводилась, тому максимальна ставка повинна бути встановлена у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.07.2019 року/, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 24.10.2019 року, прийнято до розгляду позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» до Ганнівської сільської ради про визнання незаконним та часткове скасування рішення Ганнівської сільської ради № VII/44-2 від 12.06.2018 року і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 27.08.2019 року витребувано у Ганнівської сільської ради засвідчену належним чином копію спірного рішення. Розгляд адміністравної справи за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» до Ганнівської сільської ради про визнання незаконним та часткове скасування рішення Ганнівської сільської ради № VII/44-2 від 12.06.2018 року ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2019 року повторно витребувано у Ганнівської сільської ради засвідчену належним чином копію спірного рішення. Відкладено розгляд справи до 24.10.2019 року.

Ухвалою суду від 24.10.2019 року закінчено підготовче провадження та призначено адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» до Ганнівської сільської ради про визнання незаконним та часткове скасування рішення Ганнівської сільської ради № VII/44-2 від 12.06.2018 року до судового розгляду на 21.11.2019 року.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - Акціонерне товариство «Українська залізниця» (юридична адреса: м. Київ, вул. Тверська, 2, код ЄДРПОУ 40075815) має відокремлений підрозділ - Регіональна філія «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» , який зареєстрований 26 листопада 2015 року (код ЄДРПОУ 40150216) місцезнаходження: Донецька область, місто Лиман, вул. Привокзальна, будинок 22, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Рішенням Ганніввської сільської ради №VII/44-2 від 12.06.2018 року встановлені ставки та пільги сплати земельного податку 2019 року, зокрема для земель розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту (код 12.01) встановлені ставки оподаткування земельним податком у розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки землі в межах населеного пункту та у розмірі 12 відсотків віл нормативної грошової оцінки одиниці ріллі по області - за межами населеного пункту (Додаток 1 до Рішення Ганніввської сільської ради від 12.06.2018).

Регіональна філія «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» листом від 18 грудня 2018 року №НГ-НЗ-1-06/3853 зверталася до Голови Ганніввської сільської ради про розгляд питання щодо приведення розмірів ставок оподаткування земельним податком для земель залізниці у відповідність до вимог діючого податкового законодавства, що спростовує твердження відповідача щодо згоди позивача з прийнятим рішенням. При цьому, матеріали справи не містять доказів розгляду зазначеного вище звернення.

Позивач, не погоджуючись з розміром встановлених ставок оподаткування земельним податком звернувся з даним позовом до суду.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідності до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини п`ятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Ганнівською сільською радою 12 червня 2018р було прийнято оскаржуване рішення №УІ1/44-4 «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2019 рік". Згідно з пункту 3 зазначене рішення набрало чинності з 01 січня 2019 року.

Суд вважає, що саме з часу набрання оскарженого рішення чинності воно підлягає обов`язковому виконанню позивачем та несе для нього правові наслідки. Отже шестимісячний строк звернення до суду повинен обчислюватись з 01 січня 2019 року.

Таким чином, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача щодо порушення строку звернення до суду оскільки вони не ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункт 269.1 статті 269 ПК України, платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно пункту 12.3 статті 12 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Відповідно до пункту 274.1. статті 274 ПК України (в редакції чинній на час прийняття спірного рішення) ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно пункту 274.2. цієї ж статті ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

З наведеної норми вбачається, що при встановленні ставок земельного податку на земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання державної та комунальної форми власності, не може застосовуватись пункт 274.2 ПК України.

Так, оскаржуване рішення сільської ради не містить розмежувань ставки податку на землі, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання, в залежності від форми власності відповідного суб`єкта.

Натомість, у рішенні ставка податку на земельні ділянки для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту встановлена у розмірі 12 % безвідносно правового титулу ділянки (власність, оренда або право постійного землекористування), а також безвідносно форми власності суб`єкта господарювання, який володіє земельною ділянкою на праві постійного землекористування.

З аналізу статті 274 ПК України суд приходить висновку про відсутність такої диференціації є порушенням прав осіб, які згідно закону можуть розраховувати на ставку, відмінну від тієї, що передбачена в пункті 274.2 ПК України.

Разом з тим, пунктом 277.1. статті 277 ПК України (в редакції чинній на час прийняття спірного рішення) встановлено ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, так ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Таким чином, нормами податкового законодавства наділено відповідача повноваженнями встановлювати місцеві податки та збори, в тому числі плату за землю у розмірі не вище 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено та у випадку, коли такі земельні ділянки перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання така ставка не може перевищувати 12%, за виключенням суб`єктів господарювання державної та комунальної форми власності. При цьому, у разі розташування земельної ділянки за межами населених пунктів, нормативно грошову оцінку яких не проведено, ставка податку за земельні ділянки, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Так, Державними актами на право користування земельних ділянок підтверджено право постійного користування Донецькій залізниці земельними ділянками для обслуговування об`єктів Донецької залізниці площею 34, 2110 га (кадастровий номер №1 1422081100:01:000:0064), 64, 8293 га (кадастровий номер №2 1422081100:01:000:0065) на території Ганнівської сільської ради Добропільського району Донецької області.

Згідно листів Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 31 січня 2019 року №1043/0/193-19, №1044/0/193-19 нормативно грошова оцінка земельних ділянок кадастровий номер №1422081100:01:000:0064; №2 1422081100:01:000:0065 не проводилася.

Таким чином, згідно пункту 277.1. статті 277 максимальна ставка оподаткування за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів повинна бути встановлена у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Відповідності до статті 65 Земельного кодексу України землями промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Порядок використання земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

До земель транспорту на підставі статті 67 Земельного кодексу України належать землі, надані підприємствам установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об`єктів транспорту.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про транспорт» до земель залізничного транспорту належать землі надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту. Цю норму підтверджує також і ст. 68 Земельного кодексу України, в якій зазначено, що до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням станціями та іншими будівлями. Землі залізничного транспорту повинні утримуватися у належному санітарному стані. Дана норма зазначена також у статті 6 Закону України «Про залізничний транспорт» .

Частиною 2 статті 73 Господарського кодексу України передбачено, що орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених Кодексом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до частини 5 статті 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України здійснює управління об`єктами державної власності відповідно до закону.

Так, публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» утворено згідно постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25 червня 2014 року «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» , 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (код згідно з ЄДРПОУ 00034045) (далі - Укрзалізниця), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування (далі - підприємства), які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1. Так додатком 1 визначено перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» до яких віднесено Державне підприємства «Донецька залізниця» (код ЄДРПОУ 01074957).

Згідно пунктів 4 і 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року № 200, проведенню реорганізації (злиття) має передувати проведення інвентаризації майна підприємств, що реорганізуються (зливаються) та складання актів інвентаризації майна, після чого мають складатися та затверджуватися передавальні акти майна та зведені акти майна, що вносяться до статутного капіталу ПАТ«Укрзалізнтія» .

При цьому, майно (активи, власний капітал та зобов 'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризаірї майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до цього пункту, а відображасться в балансі (крім зобов`язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до пункту 2 Постанови КМ № 604 від 12 листопада 2014 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 року №604 «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції» передбачено, що проведення інвентаризації та оцінки майна (активи, власний капітал та зобов`язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, має бути здійснено після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та завершення проведення антитерористичної операції, після чого мають бути подані пропозиції щодо зміни статутного капіталу публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» .

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року №938 «Деякі питання акціонерного товариства «Українська залізниця» змінено тип публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з публічного на приватне та перейменоване його на акціонерне товариства «Українська залізниця» .

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що пункт 12.01 додатку 1 до оскаржуваного рішення було застосовано до позивача як правонаступника Державного підприємства "Донецька залізниця".

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, суд дійшов висновку, що встановлюючи земельний податок на землі залізничного транспорту, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання державної форми власності, на рівні 12 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, відповідач діяв поза межами владних повноважень, тому відповідне рішення в цій частині є протиправним.

Враховуючи вищезазначене, позовна вимога про визнання незаконним та скасування п.12.01 рішення Ганнівської сільської ради №VII/44-2 від 12 червня 2018 року в частині встановлення ставок земельного податку для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту підлягає задоволенню.

Стосовно позовної вимоги щодо зобов`язання привести спірне рішення в частині встановлення ставок земельного податку для розміщення та експлуатації будівель та споруд залізничного транспорту відповідно до вимог пункту 274.1 статті 274 та пункту 277.1 статті 277 Податкового кодексу України, зазначивши іншу ставку земельного податку, суд зазначає, що повноваження щодо встановлення ставок земельного податку та прийняття рішення з цього питання відноситься до компетенції відповідача і суд не може підміняти цей орган або перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Таким чином, враховуючи, що прийняття рішення щодо встановлення ставок земельного податку, є дискреційними повноваженнями відповідача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить висновку, що позов слід задовольнити частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Положеннями частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1921 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1941589 від 25 червня 2019 року.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати зі сплати судового збору у 50 % розмірі, тобто у сумі 960,50 грн.

Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815, м. Київ, в. Тверська, 5) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» (ЄДРПОУ 40150216, м. Лиман, вул. Привокзальна, б. 22) до Ганнівської сільської ради (ЄДРПОУ 05420451, с. Ганнівка, в. Комарова, 48) про визнання незаконним та часткове скасування рішення Ганнівської сільської ради № VII/44-2 від 12.06.2018 року, - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Ганнівської сільської ради №VII/44-2 від 12 червня 2018 року в частині встановлення ставок земельного податку для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ганніввської сільської ради (ЄДРПОУ 05420451, с. Ганнівка, в. Комарова, 48) судові витрати на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (м. Київ, вул.Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» (Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150219) зі сплати судового збору в сумі 960, 50 грн.

Судове рішення складено та підписано 25.11.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Стойка