Рішення

від 12.11.2019 по справі 440/2905/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2905/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лайко О.В.,

представника відповідачів - Боровик Ю.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

06 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.06.2019 №119441-5013-1601.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користування у поточному році. Стверджував, що 31.07.2017 провів відчуження належного йому нерухомого майна розташованого за адресою АДРЕСА_1 ТОВ АДРЕСА_2 Буд Еліт Плюс АДРЕСА_2 . Частиною 3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда. Отже, з переходом нерухомого майна розташованого за адресою АДРЕСА_1 до ТОВ "Буд Еліт Плюс" у ОСОБА_1 припинилося право користування земельною ділянкою розташованою за вказаною адресою та відсутній обов`язок по сплаті земельного податку за земельну ділянку розташовану за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 27 серпня 2019 року провадження по справі відкрито вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

17.09.2019 до суду надійшла відповідь Головного управління ДФС у Полтавській області на позов у якій останні провис відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 право оренди зареєстровано за ОСОБА_1 . Пунктом 4.1 договору оренди укладеного між позивачем та Полтавською міською радою встановлено, що орендна плата за користування земельною ділянкою становить 21492,96 грн.

У зв`язку з несплатою позивачем орендною плати за землю за 2019 рік відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 26.06.2019 №119441-5013-1601, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання в сумі 40776,58 грн.

Протокольною ухвалою від 26.09.2019 частково задоволено клопотання представника відповідача та залучено до участі у справі у якості співвідповідача ГУ ДПС у Полтавській області.

08.10.2019 ГУ ДПС у Полтавській області до суду подано відзив на позовну заяву у якому останні посилався на обставини аналогічні тим, що вказані у відзиві ГУ ДПС у Полтавській області.

Позивач в судове засідання не з`явився надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

26.06.2019 Головним управлінням ДФС у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення №119441-5013-1601 яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем: Орендна плата з фізичних осіб за 2019 рік, 18010900 в сумі 40776,58 грн.

Позивач не погоджуючись з вказаним рішенням звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно зі статтею 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до пункту 287.1 статті 287 цього Кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Пунктами 288.1, 288.2 та 288.4 статті 288 вказаного Кодексу встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Системно аналізуючи неведенні положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що обов`язок по сплаті земельного податку виникає у особи лише за наявності у її користуванні земельної ділянки на підставі договору оренди землі.

Судом встановлено, що 04.02.2014 між ОСОБА_1 та Полтавською міською радою (орендодавець) укладено договір оренди землі, за умов якого орендодавець на підставі рішення позачергової сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 27.12.2013 надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку для експлуатації та обслуговування майстерні та складських приміщень, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 . Строк дії договору до 27.12.2018.

Частиною третьою статті 7 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відповідно до частини другої статті 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналогічні положення містяться й у статті 377 Цивільного кодексу України.

Однією із підстав припинення договору оренди землі у відповідності до статті 31 Закону України "Про оренду землі" є набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Системно аналізуючи наведені вище положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що у разі переходу права власності на об`єкт нерухомості розташований на земельній до нового власника переходить й право користування земельною ділянкою, а отже й обов`язок по сплаті земельного податку.

З матеріалів справи встановлено, що 25.07.2017 ОСОБА_1 проведено відчуження належного їй нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 шляхом його внесення до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Еліт Плюс". Отже, починаючи з 25.07.2017 право власності на нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_4 . Полтава АДРЕСА_1 та право користування земельною ділянкою розташованою за вказаною адресою перейшли до ТОВ "Бул Еліт Плюс", що в свою чергу призвело до виникнення у вказаного товариства обов`язку по сплаті земельного податку.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про відсутність у позивача обов`язку по сплаті земельного податку за 2019 рік за користування земельною ділянкою розташованою за адресою м. Полтава, АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим позовні вимог підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмір 768,40 грн, у зв`язку з чим суд, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Полтавській області на користь позивача понесених останнім судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 39461639), Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 43142831) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 26.06.2019 №119441-5013-1601.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22 листопада 2019 року.

Суддя С.С. Бойко