Рішення

від 25.11.2019 по справі 824/94/18-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 р. м. Чернівці справа № 824/94/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом за позовом ОСОБА_1 до Санковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області, Санковецького сільського голови ОСОБА_9 про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Санковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області, Санковецького сільського голови ОСОБА_9, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Санковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області XX сесії VII скликання № 80/20-17 від 04.12.2017 р. "Про схвалення проекту рішення Санковецької сільської ради "Про добровільне приєднання Санковецької територіальної громади до Кішковецької сільської об`єднаної територіальної громади";

- визнати дії Санковецького сільського голови ОСОБА_9 протиправними, такими що порушують Конституцію та Закони України, права і свободи громадян села Санківці Хотинського району Чернівецької області, не забезпечують здійснення наданих їй повноважень.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що оскаржуване рішення є таким, що прийнято з порушенням Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", Закону України "Про місцеве самоврядування", не враховує результати громадських обговорень та таємного опитування мешканців села Санківці Хотинського району Чернівецької області щодо підтримки об`єднання територіальних громад.

Крім того, позивач зазначав, що Санковецький сільський голова протидіє об`єднанню с. Санківці із с. Колінківці в Колінківську ОТГ, при цьому порушуючи законодавство України, Конституцію України, права і свободи громадян села Санківці Хотинського району Чернівецької області та не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.02.2018 р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Санковецька сільська рада Хотинського району Чернівецької області та Санковецький сільський голова ОСОБА_9 (далі - відповідачі) подали до суду відзив, у якому зазначали, що адміністративний позов є необґрунтованим, безпідставним та надуманим, а також таким, що не підлягає задоволенню.

Стверджували, що при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано вимоги Конституції України та Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад".

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.03.2018 р. на підставі клопотання позивача зупинено провадження по адміністративній справі №824/94/18-а до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №724/1656/17.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.07.2018 р. клопотання позивача задоволено, поновлено провадження у справі №824/94/18-а та призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.07.2018 р. клопотання відповідача задоволено, зупинено провадження по адміністративній справі №824/94/18-а до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №724/1656/17.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.09.2019 р. за власною ініціативою поновлено провадження у справі №824/94/18-а та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.10.2019 р. витребувано з Санковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області письмові докази.

24.10.2019 р. представники сторін подали до суду письмові заяви про розгляд адміністративної справи за їх відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Частиною 3 ст. 194 КАС України встановлено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи приписи ч. 3 ст. 194 КАС України, суд вважає, що немає перешкод для розгляду справи в письмовому порядку за наявними у справі матеріалами.

06.11.2019 р. відповідачі подали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності та не заперечували щодо розгляду справи у письмовому провадженні. Всі обставини та пояснення, викладені у відзиві на позовну заяву, підтримали, у задоволенні позову просили відмовити в повному обсязі.

Крім того, 06.11.2019 р. відповідачами на виконання вимог ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.10.2019 р. надано витребувані докази.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.10.2015 р. № 1073-р, в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.12.2015 р. № 1345-р, затверджено перспективний план формування територій громад Чернівецької області, згідно якого визначено перелік спроможних територіальних громад Чернівецької області, серед яких, в т.ч.: Клішковецька територіальна громада, код адміністративного центру територіального громади згідно КОАТТУ - 7325083601, назва населеного пункту - територіальної громади - с. Клішківці.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.10.2017 р. №794-р було внесено зміни до перспективного плану формування територій громад Чернівецької області, зокрема у позиції "Клішковецька 7325083601 с. Клішківці" викладено в такій редакції: Клішковецька, Полянська, Рухотинська", та доповнено перелік такими позиціями: "Колінковецька 7325084001 с. Колінківці", до якої входять села Колінківці, Бочківці, Грозинці та Санківці Хотинського району.

Судовими рішеннями у справах № 824/165/18-а та № 727/1656/17 встановлено, що 03.06.2015 р. листом № 282 голова Клішковецької сільської ради звернувся до голови Санковецької сільської ради з ініційованою ним пропозицією про добровільне об`єднання територіальних громад, обговорену територіальними громадами сіл Клішківці і Млинки, погоджену 38-ою (позачерговою) сесією Клішковської сільської ради VI скликання від 26.05.2015 р.

18.08.2016 р. листом № 02-11/543 голова Клішковецької сільської ради надав до Санковецької сільської ради пропозицію про добровільне об`єднання територіальних громад.

19.08.2016 р. рішенням № 35/6-16 Санковецька сільська рада вирішила прийняти пропозицію Колінковецької сільської ради щодо добровільного об`єднання територіальних громад села Санківці в Колінковецьку територіальну громаду з центром у селі Колінківці Хотинського району Чернівецької області, прийняти пропозицію Грозинецької сільської ради щодо добровільного об`єднання територіальних громад села Санківці в Грозинецьку територіальну громаду з центром у селі Грозинці Хотинського району Чернівецької області, прийняти пропозицію Клішковецької сільської ради щодо добровільного об`єднання територіальних громад села Санківці в Клішковецьку територіальну громаду з центром у селі Клішківці Хотинського району Чернівецької області. Дане рішення винести на збори уповноважених представників громади.

21.08.2016 р. рішенням №1 Загальних зборів уповноважених представників громадян с. Санківці Санковецької сільської ради "Про добровільне об`єднання територіальних громад" вирішено прийняти пропозицію Клішковецької об`єднаної територіальної громади щодо об`єднання з територіальною громадою Санковецької сільської ради. Винести дане рішення на затвердження на позачергову сесію Санковецької сільської ради.

08.09.2016 р. рішенням № 38/7-16 Санковецької сільської ради "Про затвердження рішення зборів представників уповноважених громадян с. Санківці "Про добровільне об`єднання територіальних громад" вирішено затвердити рішення зборів уповноважених представників громадян села Санківці № 1 від 21.08.2016 р. "Про добровільне об`єднання Санковецької територіальної громади з Клішковецькою об`єднаною територіальною громадою".

08.09.2016 р. рішенням № 39/7-16 Санковецької сільської ради "Про створення ініціативної групи з питань добровільного об`єднання територіальних громад" вирішено створити ініціативну групу з членів територіальної громади Санковецької сільської ради з питань добровільного об`єднання територіальних громад в кількості п`яти чоловік.

12.09.2016 р. голова Санковецької сільської ради звернулася до Клішковецького сільського голови з листом, в якому просила розглянути пропозицію щодо добровільного об`єднання територіальної громади села Санківці Санківської сільської ради до Клішковецької сільської ради об`єднаної територіальної громади з центром у селі Клішківці.

Рішенням Клішковецької сільської ради від 11.10.2016 р. № 154/13/2016 прийнято до відома лист Санковецької сільської ради від 12.09.2016 р. про пропозицію щодо добровільного об`єднання територіальної громади села Санківці до Клішковецької об`єднаної територіальної громади. Рекомендовано Санковецькій сільській раді винести на розгляд чергової сесії сільської ради проект рішення "Про надання згоди на добровільне приєднання до Клішковецької об`єднаної територіальної громади", після прийняття Верховною Радою України Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо добровільного приєднання територіальних громад)".

28.07.2017 р. розпорядженням №40-р "Про ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад сіл" голова Колінковецької сільської ради Хотинського району ініціював добровільне об`єднання територіальних громад села Бочківці Хотинського району Бочківецької сільської ради, села Грозинці Хотинського району Грозинецької сільської ради, села Колінківці Хотинського району Колінковецької сільської ради, села Санківці Хотинського району Санковецької сільської ради в Колінковецьку територіальну громаду з центром у селі Колінківці.

04.08.2017 р. рішенням № 194/17/17 "Про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад" надано згоду на добровільне об`єднання громад сіл Колінківці Хотинського району Чернівецької області, Санківці Хотинського району Чернівецької області, Грозинці Хотинського району Чернівецької області, Бочківці Хотинського району Чернівецької області в Колінковецьку територіальну громаду з центром у селі Колінківці Хотинського району Чернівецької області.

04.08.2017 р. листом № 156-02-17 голова Колінковецької сільської ради надав до Санковецької сільської ради пропозицію про добровільне об`єднання територіальних громад з центром у селі Колінківці Хотинського району Чернівецької області.

14.08.2017 р. рішенням № 67/13-17 Санковецької сільської ради "Про розгляд пропозиції щодо добровільного об`єднання територіальних громад" вирішено прийняти пропозицію Колінковецької сільської ради щодо добровільного об`єднання територіальних громад сіл Колінківці Хотинського району Чернівецької області, сіл Бочківці, Грозинці Хотинського району Чернівецької області, села Санківці Санковецької сільської ради в Колінковецьку територіальну громаду з центром у селі Колінківці Хотинського району Чернівецької області. Дане рішення винести на громадські слухання жителів села.

За наслідками роботи позачергової ХІІІ сесії VII скликання Санковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області, сесія сільської ради прийняла рішення № 68/13-17 від 14.08.2017 р., яким вирішила затвердити рішення громадських слухань громадян села Санківці № 4 від 14.08.2017 р. "Про добровільне об`єднання Санковецької територіальної громади з Колінковецькою територіальною громадою в Колінковецьку об`єднану територіальну громаду з центром в с. Колінківці" та дати згоду на добровільне об`єднання територіальної громади села Санківці Санковецької сільської ради в Колінковецьку об`єднану територіальну громаду з адміністративним центром в селі Колінківці Хотинського району Чернівецької області. Делегувати своїх представників до робочої групи з підготовки проектів рішень щодо добровільного об`єднання села Санківці Санковецької сільської ради Чернівецької області в Колінковецьку територіальну громаду з центром в селі Колінківці Хотинського району Чернівецької області.

20.08.2017 р. відбулося позачергове засідання ХV сесії VII скликання Санковецької сільської ради Хотинського району, оформлене протоколом №15 від 20.08.2017 р.

За наслідками роботи позачергової ХV сесії VII скликання Санковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області, сесія сільської ради прийняла рішення № 71/15-17 від 20.08.2017 р., яким вирішила: 1) схвалити проект рішення "Про добровільне об`єднання територіальних громад", підготовлений спільною робочою групою, разом із планом організаційних заходів щодо добровільного об`єднання територіальних громад сіл Санківці Санковецької сільської ради, села Колінківці Колінковецької сільської ради в Колінковецьку територіальну громаду з адміністративним центром у селі Колінківці Хотинського району Чернівецької області; 2) Колінковецькому сільському голові Мельник Д.І. подати проект рішення сільської ради "Про добровільне об`єднання територіальних громад" до Чернівецької обласної державної адміністрації.

Розпорядженням Чернівецької обласної державної адміністрації № 721-р від 31.08.2017 р. затверджено висновок на відповідність Конституції та законам України схвалених проектів рішень Колінковецької сільської ради та Санковецької сільської ради Хотинського району щодо добровільного об`єднання територіальних громад, як таких, що відповідають нормам Конституції України та законам України. При цьому зауважено, що об`єднання територіальних громад сіл Санківці та Колінківці в Колінковецьку сільську об`єднану територіальну громаду, здійснюється в інших межах, ніж визначено Перспективним планом формувань територій громад Чернівецької області, схваленим рішенням сесії Чернівецької обласної ради від 28.07.2015 р. №103-32/15.

Листом від 04.10.2017 р. депутати Санковецької сільської ради звернулися до сільського голови з проханням організувати та провести позачергове скликання сесії сільської ради на 05.10.2017 р. з порядком денним: про об`єднання територіальних громад.

Згідно розпорядження сільського голови Санковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області від 04.10.2017 р. №18-р на 13.10.2017 р. о 14:00 год. скликано позачергову ХІХ сесію VІІ скликання Санковецької сільської ради з наступним порядком: про добровільне об`єднання територіальних громад; про надання згоди на добровільне приєднання територіальної громади до Клішковецької об`єднаної територіальної громади.

13.10.2017 р. рішенням № 78/19/17 Санковецької сільської ради "Про надання згоди на добровільне приєднання територіальної громади до Клішковецької об`єднаної територіальної громади" вирішено дати згоду на добровільне приєднання територіальної громади села Санківці до Клішковецької об`єднаної територіальної громади. Санковецькому сільському голові звернутися до Клішковецької сільської ради об`єднаної територіальної громади до якої є намір приєднатися з пропозицією про добровільне приєднання територіальних громад.

24.11.2017 р. Санковецьким сільським головою ОСОБА_9 видано розпорядження № 21-р "Про скликання ХХ сесії VII скликання Санковецької сільської ради", яким скликано позачергову ХХ сесії VII скликання Санковецької сільської ради 04.12.2017 р. в приміщенні сільської ради о 14 год. 00 хв., з наступним порядком денним: про внесення змін в сільський бюджет на 2017 р.; про місцеві податки та збори на 2018 р.; про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); про виділення земельних ділянок громадянам села із земель запасу сільської ради; про представництво інтересів сільської ради в суді (Т. 2 а.с. 19).

04.12.2017 р. рішенням № 80/20-17 Саньковецької сільської ради "Про схвалення проекту рішення Санковецької сільської ради "Про добровільне приєднання Санковецької територіальної громади до Клішковської сільської об`єднаної територіальної громади" вирішено схвалити проект рішення Санковецької сільської ради "Про добровільне приєднання Санковецької територіальної громади до Клішковської сільської об`єднаної територіальної громади". Доручено Клішковецькому сільському голові ОСОБА_2 подати проект рішення у п`ятиденний строк Чернівецькій обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України (Т. 2 а.с. 29).

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

Судом також встановлено, що не погоджуючись з рішення Санковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області № 68/13-17 від 14.08.2017 р. "Про добровільне об`єднання Санковецької територіальної громади з Колінковецькою територіальною громадою в Колінковецьку об`єднану територіальну громаду з центром в с.Колінківці" та № 75/15/17 від 20.08.2017 р. "Про схвалення проекту рішення "Про добровільне об`єднання територіальних громад" в Колінковецьку територіальну громаду, житель села Санківці, а саме ОСОБА_3 звернувся до суду з відповідним позовом.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.06.2018 р., залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду, постановою Верховного Суду від 22.03.2019 р., адміністративний позов ОСОБА_3 до Санковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Колінковецька сільська рада Хотинського району Чернівецької області про визнання протиправними та скасування рішень, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення Санковецької сільської ради № 68/13-17 від 14.08.2017 р. "Про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та делегування представника до спільної робочої групи" та № 71/15/17 від 20.08.2017 р. "Про схвалення проекту рішення сільської ради "Про добровільне об`єднання територіальних громад" (Т.1 а.с. 146 - 159, 225 - 230, 231 - 235).

Крім того, з матеріалів справи видно, що не погоджуючись з рішенням Санковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області № 78/19-17 від 13.10.2017 р. "Про надання згоди на добровільне приєднання до Клівшковецької об`єднаної територіальної громади" жителі села Санкцівці, а саме ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 звернулися до суду з відповідним позовом.

Рішенням Хотинського району суду Чернівецької області від 14.05.2018 р. у справі № 727/1656/17, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2018 р., за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 до Санковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Клішковецької сільської об`єднаної територіальної громади Хотинського району Чернівецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення позачергової ХІХ сесії VІІ скликання Санковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області № 78/19-17 від 13.10.2017 р. "Про надання згоди на добровільне приєднання до Клішковецької об`єднаної територіальної громади". (Т. 1 а.с. 131-137, 189 - 197).

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Приписами ст. 144 Конституції України визначено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правовий статус і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно ст. 2 Закону № 280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 4 Закону № 280/97-ВР визначено, що місцевого самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.

Нормами ст. 6 Закону № 280/97-ВР зазначено, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об`єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову. Територіальні громади села, селища, міста, що добровільно об`єдналися в одну територіальну громаду, можуть вийти із складу об`єднаної територіальної громади в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Приписами ч. 1 та 3 ст. 24 Закону № 280/97-ВР встановлено, що правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Загальна компетенція сільських, селищних, міських рад врегульована ст. 25 Закону № 280/97-ВР, згідно якої сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що сільські, селищні, міські ради повинні представляти інтереси територіальної громади та здійснювати від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України.

Суд вважає помилковим твердження відповідачів, що при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано вимог Конституції України та Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", виходячи з наступного.

Щодо дотримання вимог Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у процесі добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об`єднаних територіальних громад регулюються Законом України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" № 157-VIII від 05.02.2015 р. (далі - Закон №157-VIII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 2 цього Закону передбачено, що добровільне об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких принципів: 1) конституційності та законності; 2) добровільності; 3) економічної ефективності; 4) державної підтримки; 5) повсюдності місцевого самоврядування; 6) прозорості та відкритості; 7) відповідальності.

Відповідно ст. 4 Закону №157-VIII добровільне об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких умов: 1) у складі об`єднаної територіальної громади не може існувати іншої територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування; 2) територія об`єднаної територіальної громади має бути нерозривною, межі об`єднаної територіальної громади визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об`єдналися; 3) об`єднана територіальна громада має бути розташована в межах території Автономної Республіки Крим, однієї області; 4) при прийнятті рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад беруться до уваги історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток об`єднаної територіальної громади; 5) якість та доступність публічних послуг, що надаються в об`єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об`єднання.

Адміністративним центром об`єднаної територіальної громади визначається населений пункт (село, селище, місто), який має розвинуту інфраструктуру і, як правило, розташований найближче до географічного центру території об`єднаної територіальної громади.

Добровільне об`єднання територіальних громад не призводить до зміни статусу населених пунктів як сільської чи міської місцевості.

Найменування об`єднаної територіальної громади, як правило, є похідним від найменування населеного пункту (села, селища, міста), визначеного її адміністративним центром.

Статтями розділу другого Закону №157-VIII визначено умови та порядок добровільного об`єднання громадян, а також чітка послідовність дій, які тісно взаємопов`язані між собою. Так, кожен наступний етап добровільного об`єднання громадян може бути розпочато виключно після закінчення попереднього.

Саме дотримання послідовності всіх етапів є обов`язковою передумовою для добровільного об`єднання громадян на підставі чинного законодавства України з дотриманням Конституції України.

Так, ч. 1 ст. 5 Закону №157-VIII передбачено, що ініціаторами добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: 1) сільський, селищний, міський голова; 2) не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради; 3) члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи; 4) органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).

Згідно ч. 3 ст. 5 Закону №157-VIII сільський, селищний, міський голова забезпечує вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи.

Відповідно ст. 6 Закону №157-VIII сільський, селищний, міський голова після прийняття відповідною радою рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад надсилає пропозицію про таке об`єднання сільському, селищному, міському голові суміжної територіальної громади.

Сільський, селищний, міський голова суміжної територіальної громади забезпечує вивчення пропозиції щодо добровільного об`єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи або про відмову в наданні згоди.

У разі прийняття рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад сільський, селищний, міський голова, який ініціював об`єднання, приймає рішення про утворення спільної робочої групи з підготовки проектів рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад та інформує про це Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні обласну раду, обласну державну адміністрацію.

Спільна робоча група формується з однакової кількості представників від кожної територіальної громади, що об`єднується.

Утворення спільної робочої групи є початком процедури добровільного об`єднання територіальних громад.

Спільна робоча група готує проекти відповідних рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад.

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 7 Закону №157-VIII проекти рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад повинні, зокрема, містити: 1) перелік територіальних громад, що об`єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів; 2) визначення адміністративного центру об`єднаної територіальної громади та її найменування; 3) план організаційних заходів щодо добровільного об`єднання територіальних громад.

Сільські, селищні, міські голови забезпечують протягом 60 днів проведення обов`язкового громадського обговорення (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю) підготовлених спільною робочою групою проектів рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад, за результатами якого сільські, селищні, міські голови вносять питання про його схвалення на розгляд сільських, селищних, міських рад.

Питання про схвалення проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад розглядається сільськими, селищними, міськими радами протягом 30 днів з дня його внесення на їх розгляд та з врахуванням результатів громадського обговорення.

Схвалені сільськими, селищними, міськими радами проекти рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад у п`ятиденний строк подаються Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України.

Отже, із положень процитованих норм випливає, що Закон № 157-VIII визначає принципи та певні умови добровільного об`єднання територіальних громад. Так, адміністративним центром такої об`єднаної громади може визначатись населений пункт, який має розвинуту інфраструктуру, може бути розташований найближче до географічного центру території громади і найменування громади, суд акцентує увагу, може бути похідним від найменування такого населеного пункту. Ініціаторами добровільного об`єднання територіальних громад можуть бути відповідні голови рад, не менш як третина депутатів від загального складу рад, члени територіальної громади. Відповідний голова у визначений термін забезпечує вивчення пропозиції щодо добровільного об`єднання громад та її громадське обговорення, подає її до відповідної ради для прийняття рішення про надання згоди на об`єднання та делегування представників до спільної робочої групи. Порядок проведення громадського обговорення визначається відповідною радою. Після прийняття такого рішення відповідний голова надсилає пропозицію голові суміжної територіальної громади, який, у свою чергу, вчиняє вищевказані дії. Надалі голова, який ініціював об`єднання, приймає рішення про утворення спільної робочої групи з підготовки проектів рішень. Спільна робоча група готує проекти рішень щодо добровільного об`єднання і також забезпечує громадське обговорення, за результатами якого відповідні голови вносять питання про його схвалення на розгляд рад. Схвалені радами проекти рішень подаються обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності Конституції та законам України. Обласна державна адміністрація у визначений строк готує відповідний висновок, що затверджується розпорядженням голови. У разі відповідності проекту рішення Конституції та законам України ради приймають рішення про добровільне об`єднання територіальних громад.

Судовим розглядом встановлено, що прийняттю оскаржуваного рішення № 80/20-17 від 04.12.2017 р. передувало рішення Санковецької сільської ради № 78/19-17 від 13.10.2017 р. "Про надання згоди на добровільне приєднання до Клівшковецької об`єднаної територіальної громади", правомірність якого перевірено в судовому порядку.

Так, рішенням Хотинського району суду Чернівецької області від 14.05.2018 р. у справі № 727/1656/17, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2018 р., визнано протиправним та скасовано рішення позачергової ХІХ сесії VІІ скликання Санковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області № 78/19-17 від 13.10.2017 р. "Про надання згоди на добровільне приєднання до Клішковецької об`єднаної територіальної громади".

Оскільки судовим рішенням у справі № 727/1656/17 встановлено порушення під час прийняття рішення про надання згоди на добровільне приєднання до Клішковецької об`єднаної територіальної громади, яке має преюдиційне значення для прийняття оскаржуваного рішення № 80/20-17 від 04.12.2017 р. в процедурі добровільного приєднання до об`єднаної територіальної громади, суд вважає, що оскаржуване рішення № 80/20-17 від 04.12.2017 р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд також враховує положення ст. ст. 77 та 78 КАС України.

Так, ч. 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 78 КАС України врегульовано підстави звільнення від доказування. Так, ч. 4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене ч. 4 ст. 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Тобто, за змістом ч. 4 ст. 78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Водночас, передбачене ч. 4 ст. 78 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами ст. 90 КАС України.

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 23.12.2015 р. № 6-327цс15, а також у постановах Верховного Суду від 28.04.2018 р. у справі № 825/705/17, від 06.03.2019 р. у справі № 813/4924/13-а, від 05.09.2019 р. у справі № 2340/3396/18 та від 06.09.2019 р. У справі № 804/10237/13-а.

З матеріалів справи видно, що спір між сторонами фактично виник щодо правомірності прийняття Санковецькою сільською радою оскаржуваного рішення № 80/20-17 від 04.12.2017 р., яким схвалено проект рішення Санковецької сільської ради "Про добровільне приєднання Санковецької територіальної громади до Клішковецької сільської об`єднаної територіальної громади".

Судом встановлено, що прийняттю оскаржуваного рішення № 80/20-17 від 04.12.2017 р. передувало рішення Санковецької сільської ради № 78/19-17 від 13.10.2017 р. "Про надання згоди на добровільне приєднання до Клішковецької об`єднаної територіальної громади", правомірність якого перевірено в судовому порядку та встановлено його протиправність, у зв`язку з чим воно скасоване.

Беручи до уваги наведені норми процесуального права та встановлені по справі обставини, суд вважає, що судове рішення у справі № 727/1656/17, яке набрало законної сили, є преюдиційним для справи, що розглядається.

Зокрема, у справі № № 727/1656/17 брали участь ті самі особи, зокрема ОСОБА_1 та Санковецька сільська рада, в якій встановлено обставини щодо протиправності рішення Санковецької сільської ради № 78/19-17 від 13.10.2017 р. "Про надання згоди на добровільне приєднання до Клішковецької об`єднаної територіальної громади", яке передувало прийняттю оскаржуваному рішенню № 80/20-17 від 04.12.2017 р.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідачі під час розгляду даної справи не заперечували щодо встановлення преюдиційних обставин по справі № 727/1656/17 та не надали до суду належних та допустимих доказів на їх спростування.

Судовим рішенням у справі № 727/1656/17, яке набрало законної сили, та є преюдиційним, встановлено, що Санковецька сільська рада протиправно, з порушенням вимог Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про добровільне об`єднання територіальних громад", а також Регламенту роботи Санковецької сільської ради прийнято рішення про надання згоди на добровільне приєднання до Клішковецької об`єднаної територіальної громади.

Оскільки, рішення Санковецької сільської ради, яке мало преюдиційне значення для прийняття оскаржуваного рішення № 80/20-17 від 04.12.2017 р. в процедурі добровільного приєднання до об`єднаної територіальної громади визнано протиправним та скасоване, суд вважає, що незаконним є також прийняте під час такої процедури добровільного приєднання і оскаржуване рішення.

Беручи до уваги наведене, оскаржуване рішення № 80/20-17 від 04.12.2017 р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, судовим розглядом встановлено порушення вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" під час прийняття Санковецькою сільскою радою оскаржуваного рішення.

Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень про об`єднання в асоціації або вступ до асоціацій, інших форм добровільних об`єднань органів місцевого самоврядування та про вихід з них.

Частиною 1 ст. 46 Закону № 280/97-ВР передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Згідно ч. 4, 5 ст. 46 Закону № 280/97-ВР наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал.

Рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради (ч. 10 ст. 46 Закону № 280/97-ВР).

Статтею 59 Закону № 280/97-ВР встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Відповідно до ч. 15 ст. 46 Закону № 280/97-ВР скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради.

Порядок діяльності сільської ради визначено Регламентом роботи Санковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області, який затверджено рішення Санковецької сільської ради 2-ої сесії VII скликання від 21.12.2015 р. (далі - Регламент) (Т. 2 а.с. 4-174).

Статтею 1 Регламенту визначено, що порядок діяльності Ради, її органів та посадових осіб визначається Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", "Про службу в органах місцевого самоврядування" "Про запобігання корупції", іншими законодавчими актами, статутом територіальної громади, цим Регламентом та Положенням про постійні комісії ради.

Згідно ст. 2 Регламенту передбачено, що регламент ради є обов`язковим для виконання всіма депутатами, сільським головою та іншими посадовими особами місцевого самоврядування. Регламент встановлює порядок скликання і проведення сесії ради, формування виконавчих органів ради, порядок прийняття рішень та звітів, порядок здійснення контрольної діяльності, прийняття рішень та спеціальними процедурами, процедуру діяльності депутатів, посадових осіб та органів ради.

Відповідно ст. 10 Регламенту рада проводить свою роботу сесійно. Сесії ради складаються з пленарних засідань ради і засідань постійних та інших комісій ради, що проводяться у перерві між пленарними засіданнями.

Згідно ст. 22 Регламенту чергові сесії ради скликаються за розпорядженням сільського голови в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок - не рідше ніж один раз на місяць.

Апарат ради за 10 днів повідомляє депутатів про час скликання і місце проведення та перелік питань, які передбачається внести на розгляд чергової сесії гази. Ця інформація обов`язково публікується на інформаційному стенді.

Відповідно ст. 23 Регламент позачергові сесії скликаються у випадку гострої необхідності.

Мотивовані пропозиції про скликання позачергової сесії ради підписані ініціаторами, надсилаються сільському голові з зазначенням питань до порядку генного та проектами документів, розгляд яких пропонується, не пізніше як за три дні до початку сесії.

Рішення про скликання позачергової сесії ради доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається винести на розгляд ради.

Матеріали позачергової сесії видаються депутатам при їх реєстрації.

Судом встановлено, що 24.11.2017 р. Санковецьким сільським головою ОСОБА_9 видано розпорядження № 21-р "Про скликання ХХ сесії VII скликання Санковецької сільської ради", яким скликано позачерговою ХХ сесії VII скликання Санковецької сільської ради 04.12.2017 р. в приміщенні сільської ради о 14 год. 00 хв., з наступним порядком денним: про внесення змін в сільський бюджет на 2017 р.; про місцеві податки та збори на 2018 р.; про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); про виділення земельних ділянок громадянам села із земель запасу сільської ради; про представництво інтересів сільської ради в суді (Т. 2 а.с. 19).

Отже, Санковецьким сільським головою не було включено до порядку денного позачергової сесії питання про схвалення проекту рішення Санковецької сільської ради "Про добровільне приєднання Санковецької територіальної громади до Клішковської сільської об`єднаної територіальної громади", чим порушено приписи ч. 10 ст. 46 Закону № 280/97-ВР щодо обов`язку доведення до відома депутатів і населення питань, які передбачалися внести на розгляд ради, не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії.

Дослідженням протоколу №20 засідання ХХ сесії VII скликання Санковецької сільскої ради від 04.12.2017 р. встановлено, що під час обговорення порядку денного за пропозицією депутата ради ОСОБА_3 до порядку денного сесії також внесено питання про схвалення проекту рішення сільської ради "Про добровільне приєднання територіальних громад" (Т. 2 а.с. 20-28).

Частинами 11, 12, 13, 16, 17 ст. 46 Закону № 280/97-ВР встановлено, що сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради; сесію районної у місті, районної, обласної ради - голова ради або відповідно заступник голови районної у місті, районної ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради. У випадку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради - один з депутатів цієї ради.

Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради - головою відповідної ради, у разі їх відсутності - відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні.

Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Частиною 1, 2, 10, 11 ст. 47 Закону № 280/97-ВР визначено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. Постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії.

За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. Висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Рекомендації постійних комісій підлягають обов`язковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у встановлений ними строк.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова, в т.ч.: забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання; скликає загальні збори громадян за місцем проживання; представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів; видає розпорядження у межах своїх повноважень.

За приписами ч. 5, 6 ст. 42 Закону № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень. При здійсненні наданих повноважень сільський, селищний, міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним - перед відповідною радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

У ч. 1 ст. 52 Закону № 280/97-ВР зазначено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.

Частиною 2 цієї статті Закону № 280/97-ВР визначено, що виконавчий комітет ради: 1) попередньо розглядає проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради; 2) координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників; 3) має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.

Згідно п. 4, 5 ч. 3 ст. 50 Закону № 280/97-ВР секретар сільської, селищної, міської ради організує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради, забезпечує оприлюднення проектів рішень ради відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" та інших законів; забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організує контроль за їх виконанням, забезпечує оприлюднення рішень ради відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", забезпечує офіційне оприлюднення рішень ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення радою регуляторної діяльності, та інформації про здійснення радою регуляторної діяльності.

Приписами ч. 11 ст. 59 Закону № 280/97-ВР визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" 13.01.2011 р. № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати в т.ч.: нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності; іншу інформацію про діяльність суб`єктів владних повноважень, порядок обов`язкового оприлюднення якої встановлений законом.

Згідно ч. 3 ст. 15 Закону № 2939-VI проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Невідкладному оприлюдненню підлягає будь-яка інформація про факти, що загрожують життю, здоров`ю та/або майну осіб, і про заходи, які застосовуються у зв`язку з цим (ч. 4 ст. 15 Закон № 2939-VI).

Судом встановлено, що під час прийняття оскаржуваного рішення № 80/20-17 від 04.12.2017 р. "Про схвалення проекту рішення Санковецької сільської ради "Про добровільне приєднання Санковецької територіальної громади до Клішковської сільської об`єднаної територіальної громади" Санковецькою сільською радою та її посадовими особами не дотримано вимог ст. ст. 47, 50, 52, 59 Закону № 280/97-ВР та ст. 15 Закон № 2939-VI.

Зокрема, Санковецькою сільською радою та її посадовими особами в порушення вимог:

- ст. 47 Закону № 280/97-ВР не забезпечено попереднє обговорення та розгляд постійними комісіями ради проекту рішення "Про схвалення проекту рішення Санковецької сільської ради "Про добровільне приєднання Санковецької територіальної громади до Клішковської сільської об`єднаної територіальної громади";

- ст. 52 Закону № 280/97-ВР не забезпечено попередній розгляд виконавчим комітетом Санковецької сільської ради проекту рішення "Про схвалення проекту рішення Санковецької сільської ради "Про добровільне приєднання Санковецької територіальної громади до Клішковської сільської об`єднаної територіальної громади", що включено до порядку денного сесії на розгляд ради на 04.12.2017 р.;

- ст. ст. 50, 59 Закону № 280/97-ВР та ст. 15 Закон № 2939-VI не підготовлено та не оприлюднено проект рішення "Про схвалення проекту рішення Санковецької сільської ради "Про добровільне приєднання Санковецької територіальної громади до Клішковської сільської об`єднаної територіальної громади" не пізніше як за 20 робочих днів до дати його розгляду.

Оскільки оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог ст. ст. 46, 47, 50, 52, 59 Закону № 280/97-ВР, ст. 15 Закон № 2939-VI, суд вважає, що воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно позовної вимоги про визнання дій Санковецького сільського голови ОСОБА_9 протиправними, такими що порушують Конституцію та закони України, права і свободи громадян села Санківці Хотинського району Чернівецької області, не забезпечують здійснення наданих їй повноважень, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Стаття 5 КАС України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Отже, право на захист можна визначити як надану правомочній особі можливість застосування заходів правоохоронного характеру для відновлення її порушених прав чи таких, що оспорюються.

Право на захист є самостійним суб`єктивним правом, яке з`являється у власника прав лише в момент їх порушення або оспорювання і реалізується в межах охоронюваних правовідносин, які виникли при цьому.

Відтак, захист порушених прав, свобод та інтересів особи є похідним, тобто передбачає наявність встановленого факту їх порушень.

Крім того, здійснюючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Системний аналіз наведених норм КАС України свідчить, що судовий захист прав, свобод або інтересів шляхом повного чи часткового задоволення адміністративного позову, можливий виключно щодо інтересу, порушеного протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень за наявності між ними та порушенням причинно-наслідкового зв`язку умови порушення її прав.

Отже, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

В розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Таким чином, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Отже, позивач, звертаючись з адміністративним позовом, на власний розсуд, тобто суб`єктивно, визначає, що його права порушені рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, проте такі рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Суд вважає за необхідне зазначити, що право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у ст. 5 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом, ще не означає, що суд зобов`язаний надати такий захист, адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.

Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинені ними при здійсненні владних управлінських функцій, цими рішеннями, діями чи бездіяльністю порушені або порушуються права чи свободи позивача.

Водночас, позовна вимога позивача про визнання дій Санковецького сільського голови ОСОБА_9 протиправними, такими що порушують Конституцію та закони України, права і свободи громадян села Санківці Хотинського району Чернівецької області, не забезпечують здійснення наданих їй повноважень, на думку суду, не відповідає матеріально-правовим способам захисту порушеного права, оскільки в даному випадку результатом вчинених дій стало прийняття оскаржуваного рішення Санковецькою сільською радою "Про схвалення проекту рішення Санковецької сільської ради "Про добровільне приєднання Санковецької територіальної громади до Клішковської сільської об`єднаної територіальної громади" від 04.12.2017 р. № 80/20-17.

На думку суду, оскарження наведеного рішення, сприяє у повній мірі реалізації права на судовий захист та відновленню порушених прав та інтересів позивача в даних правовідносинах.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до переконання, що позов в цій частині позовних вимог є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Стосовно клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Компенсація витрат на правничу допомогу здійснюється у порядку, встановленому ст. 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 4 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат, згідно ч. 7 ст. 134 КАС України, покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Судом встановлено, що в клопотанні про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу представник позивача зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу складають 5638, 40 грн та включають у себе:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань у сумі 352,40 грн;

- аналіз поданих клієнтом документів щодо перспективи та розробка стратегії у справі у сумі 352,40 грн;

- визначення предмета доказування та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу у сумі 352,40 грн;

- визначення обставин справи, які підлягають встановленню, збиранню та аналіз відповідних доказів у сумі 352,40 грн;

- підготовка позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви у сумі 1409,60 грн;

- складання заяв, клопотань, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру у сумі 704,80 грн;

- підготовка до судового розгляду у судах під час здійснення адміністративного судочинства у сумі 352,40 грн;

- представництво інтересів у суді під час здійснення адміністративного судочинства у сумі 1762,00 грн (Т. 1 а.с. 83-84).

З огляду на наведене, представник позивача просив стягнути з Санковецької сільської ради витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5638,40 грн.

З наданого до суду договору № 05221017 про надання правової допомоги від 22.10.2017 р. (далі - Договір) видно, що вказаний договір було укладено між адвокатом Бабічук Д.Д. та Андрійчук Р .В. (а.с. 85-89).

Згідно умов договору, адвокат зобов`язувався надати позивачу правову допомогу як захисник або представник у адміністративному судочинстві, в порядку та на умовах встановлених цим договором.

Пунктом 5.1 вказаного Договору передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

При встановленні розміру гонорару враховується витрачений адвокатом час, складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші обставини (п. 5.2 Договору).

Пунктом 5.3. Договору визначено, що порядок встановлення, розмір гонорару та порядок його сплати визначається додатковою угодою про узгодження розміру гонорару.

З матеріалів справи видно, що 22.10.2017 р. між адвокатом Бабічук Д.Д. та Андрійчук Р.В. було укладено угоду про узгодження розміру гонорару (далі - Угода) (Т. 1 а.с. 90 - 92).

Пунктом 1 Угоди обумовлено, що дана Угода визначає порядок встановлення розміру та оплати гонорару за подання правової допомоги у справі про визнання протиправним та скасування рішення Санковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області від 04.12.2017 р., визнати дії Санковецького сільського голови протиправними та зобов`язання Санковецького сільського голови утриматися від вчинення певних дій.

Згідно п. 2 Угоди, при визначенні розміру гонорару враховується: витрачений адвокатом час; складність справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг) тощо.

Відповідно до п. 3 Угоди, вартість надання правової допомоги становить 6343,20 грн, з них:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань у сумі 352,40 грн;

- аналіз поданих клієнтом документів щодо перспективи та розробка стратегії у справі у сумі 352,40 грн;

- визначення предмета доказування та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу у сумі 352,40 грн;

- визначення обставин справи, які підлягають встановленню, збиранню та аналіз відповідних доказів у сумі 352,40 грн;

- підготовка позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви у сумі 1409,60 грн;

- підготовка відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення у сумі 704,80 грн;

- складання заяв, клопотань, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру у сумі 704,80 грн;

- підготовка до судового розгляду у судах у сумі 352,40 грн;

- представництво інтересів у суді у сумі 1762,00 грн.

Судом встановлено, що 19.03.2018 р. адвокатом Бабічук Д.Д. на підставі договору № 05221017 від 22.10.2017 р. видано ордер Серії ЧЦ № 16112 на надання правової допомоги Андрійчук Р.В. у Чернівецькому окружному адміністративному суді (Т. 1 а.с. 178).

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 р. № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 6 цього Закону адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, у т.ч. як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Під час розгляду справи представник позивача адвокат Бабічук Д.Д. надав копію посвідчення адвоката України № 000188, видане 27.09.2017 р. Радою адвокатів Чернівецької області (Т. 1 а.с. 111, 179).

Згідно відомостей, які містяться в Єдиному Реєстрі адвокатів України, ОСОБА_8 здійснює адвокатську діяльність на підставі Свідоцтва № 000188, виданого Радою адвокатів Чернівецької області від 27.09.2017 р (Т. 2. а.с. 49).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що на час укладення та фактичного виконання договору № 05221017 від 22.10.2017 р. про надання правової допомоги, адвокат Бабічук Д.Д. був адвокатом, отже, понесені позивачем витрати на оплату правничої допомоги фахівцем у галузі права підлягають розподілу між сторонами за правилами, визначеними ст. ст. 134 , 139 КАС України.

Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з п. 11 ч. 16-1 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 та ст. 131 - 2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Наведені положення Основного Закону гарантують кожному громадянину України, іноземцям та особам без громадянства, які перебувають на території України, право на правову допомогу та вибір захисника своїх прав - особу, яка є фахівцем у галузі права і на законних підставах має право надавати таку допомогу особисто.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Гарантії дотримання та захисту, зокрема заборону скасування конституційних прав і свобод закріплені у ст. 22 Конституції України.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно зі ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Отже, Конституцією України закріплено не лише основні права і свободи людини і громадянина, а й передбачено відповідні конституційно-правові гарантії їх дотримання та захисту, зокрема заборону скасування конституційних прав і свобод, неможливість обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, крім обмежень певних прав і свобод в умовах воєнного або надзвичайного стану, забезпечення кожному судового захисту його прав і свобод, у тому числі гарантування звернення до суду безпосередньо на підставі Конституції України, та надання при цьому можливості використання будь-яких інших не заборонених законом засобів захисту своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань (ч. 3 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 55).

Оскільки Основним Законом не допускається звуження змісту та обсягу права кожного на отримання правової допомоги, а вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати, підстави обмежувати сторону на відшкодування витрат, понесених на отримання правової допомоги, що була отримана від адвоката, відсутні.

Оцінюючи надані представником позивача в підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

До матеріалів справи представником позивача долучено договір № 05221017 про надання правової допомоги від 22.10.2017 р., угоду про узгодження розміру гонорару від 22.10.2017 р., рахунок № 05221017 від 26.06.2018 р. та квитанцію від 27.06.2018 р. № 97 про сплату коштів у сумі 3129,70 грн згідно рахунку № 05221017.

Дослідженням рахунку № 05221017 від 26.06.2018 р. встановлено, що адвокатом Бабічук Д.Д. включено наступні види правової допомоги:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, на які витрачено 1 год., вартість наданих послуг 184,10 грн (з розрахунку 184,00 грн за одну годину роботи);

- аналіз поданих клієнтом документів щодо перспективи та розробка стратегії у справі, на які витрачено 1 год., вартість наданих послуг 184,10 грн (з розрахунку 184,00 грн за одну годину роботи);

- визначення предмета доказування та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, на які витрачено 1 год., вартість наданих послуг 184,10 грн (з розрахунку 184,00 грн за одну годину роботи);

- визначення обставин справи, які підлягають встановленню, збиранню та аналіз відповідних доказів, на які витрачено 1 год., вартість наданих послуг 184,10 грн (з розрахунку 184,00 грн за одну годину роботи);

- підготовка позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, на які витрачено 2 год., вартість наданих послуг 368,20 грн (з розрахунку 184,00 грн за одну годину роботи);

- складання заяв, клопотань, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, на які витрачено 1 год., вартість наданих послуг 184,10 грн (з розрахунку 184,00 грн за одну годину роботи);

- підготовка до судового розгляду у судах під час здійснення адміністративного судочинства (підготовка клієнта, підготовка прямого та перехресного допиту, формування стратегії ведення судового процесу та визначення тактичних дій, аналіз ситуації, підготовка промови в дебатах) , на які витрачено 4 год., вартість наданих послуг 736,40 грн (з розрахунку 184,00 грн за одну годину роботи);

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення адміністративного судочинства, а також в інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед фізичними та юридичними особами, на які витрачено 3 год., вартість наданих послуг 1104,60 грн (з розрахунку 368,20 грн за одну годину роботи) (Т. 1 а.с. 176).

Всього, загальна сума наданих послуг склала 3129,70 грн.

На підтвердження здійснених витрат, представником позивача додано квитанцію № 97 від 27.06.2018 р. на суму 3129,70 грн (Т. 1 а.с. 177).

Суд погоджується із клопотанням про стягнення витрат на професійну правову допомогу, в частині понесених по справі витратами у зв`язку з наданням правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, аналізом поданих клієнтом документів щодо перспективи та розробки стратегії у справі, вивченням предмета доказування та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, вивченням обставин справи, які підлягають встановленню, збиранню та аналіз відповідних доказів, підготовкою позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, складання заяв, клопотань, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру на загальну суму 1288,70 грн.

Стосовно підготовки до судового розгляду у судах під час здійснення адміністративного судочинства та представництво інтересів у судах під час здійснення адміністративного судочинства, суд зазначає наступне.

Згідно наданого до суду рахунку № 05221017 від 26.06.2018 р. видно, що адвокатом включено до розміру витрат на професійну правову допомогу такі види правової допомоги як підготовка до судового розгляду у судах під час здійснення адміністративного судочинства (підготовка клієнта, підготовка прямого та перехресного допиту, формування стратегії ведення судового процесу та визначення тактичних дій, аналіз ситуації, підготовка промови в дебатах) , на які витрачено 4 год., вартість наданих послуг 736,40 грн (з розрахунку 184,00 грн за одну годину роботи) та представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення адміністративного судочинства, а також в інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед фізичними та юридичними особами, на які витрачено 3 год., вартість наданих послуг 1104,60 грн (з розрахунку 368,20 грн за одну годину роботи) (Т. 1 а.с. 176).

З матеріалів справи видно, що на представництво інтересів в суді адвокатом Бабічук Д.Д. затрачено 63 хв., зокрема: 27.07.2018 р. - 35 хв. та 24.10.2019 р. - 28 хв.

Суд вважає, що у даному випадку витрати на надання правничої допомоги необхідно обраховувати, виходячи із реальної участі представника в судових засіданнях.

При цьому, суд вважає, що співмірним і розумним розміром таких витрат, є час, фактично витрачений на представництво інтересів в суді, виходячи із договірної ціни з розрахунку 368,20 грн за одну годину роботи.

Оскільки загальний час участі представника позивача в судових засіданнях склав 1 год. 3 хв., відтак розумними та співмірними є витрати, відповідно, в розмірі 368,20 грн (1 год х 368,20 грн) виходячи із договірної ціни за одну годину роботи.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи наведені вище обставини по справі, на переконання суду, в ході розгляду клопотання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, позивачем обґрунтовано витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1656,90 грн (1288,70 грн + 368,20 грн).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС України).

Враховуючи рішення суду про часткове задоволення позовних вимог, суд вважає, що клопотання про стягнення витрат на професійну правову допомогу підлягає задоволенню в частині стягнення з Санковецької сільської ради - суб`єкта владних повноважень на користь позивача судових витрат - витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Відтак, стягненню на користь позивача підлягають судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу) у розмірі 828,45 грн (1656,90 грн/ 2) з Санковецької сільської ради.

Під час розгляду заяви про стягнення судових витрат, відповідачі в порушення вимог ч. 7 ст. 134 КАС України не довів неспівмірності витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Стосовно розподілу судових витрат, а саме сплаченого позивачем судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС України).

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем понесено судові витрати у розмірі 1409,60 грн, що підтверджується квитанціями № 129 від 16.01.2018 р. на суму 704,80 грн та № 125 від 05.02.2018 р. на суму 704,80 грн (Т. 1 а.с. 3, 39).

Оскільки, позов задоволено частково, суд стягує з Санковецької сільської ради на користь позивача сплачений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме у сумі 704,80 грн.

Таким чином, з Саньковецької сільської ради на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме витрати на правничу допомогу у сумі 828,45 грн та судовий збір у сумі 704,80 грн, всього на загальну суму 1533,25 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 77, 132, 134, 139, 241-246, 252 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Санковецької сільської ради № 80/20-17 від 04.12.2017 р. "Про схвалення проекту рішення Санковецької сільської ради "Про добровільне приєднання Санковецької територіальної громади до Клішковської сільської об`єднаної територіальної громади".

3. Стягнути з Санковецької сільської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати (витрати на правничу допомогу та судовий збір) у сумі 1533,25 грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Санковецька сільська рада Хотинського району Чернівецької області (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 04416950);

відповідач - Санковецький сільський голова ОСОБА_9 (АДРЕСА_2).

Суддя В.К. Левицький