Рішення

від 25.11.2019 по справі 640/12893/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 листопада 2019 року № 640/12893/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи

за позовом Дочірнього підприємства "ВМС-Вотер Куін Україна"

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від

09 січня 2019 року №0015991206 в частині суми 109 089,63 грн,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "ВМС-Вотер Куін Україна" (далі по тексту - позивач, ДП "ВМС-Вотер Куін Україна") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09 січня 2019 року №0015991206 в частині суми 109 089,63 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправними та таким, що підлягає скасуванню в частині суми 109 089,63 грн, оскільки відповідач фактично повторно виставив штраф за несвоєчасно подану податкову накладну №1 (дата реєстрації 20 квітня 2018 року, штраф у розмірі 109 089,63 грн), який позивачем було вже сплачено ще 16 травня 2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

13 серпня 2019 року через канцелярію суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з позовними вимогами не погоджується та вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі акта перевірки від 26 квітня 2018 року №152/1-26-15-14-03-05/20074578 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2018 року №0726140305 (а.с.14), яким позивачу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 та згідно з пупком 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 22 923,19 грн та за затримку реєстрації податкових накладних від 61 і більше календарних днів штраф у розмірі 40% 109 89,60 грн, загальна сума штрафу становить 132 012,78 грн.

Відповідно до розрахунку фінансових санкцій до вказаного акту перевірки (а.с.15) встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації наступних податкових накладних:

- від 18 грудня 2017 року №67 (сума ПДВ за ПН/РК 60 419,80) з затримкою 6 календарних днів (дата реєстрації - 21 січня 2018 року, гранична дата реєстрації 15 січня 2018 року);

- від 18 грудня 2017 року №57 (сума ПДВ за ПН/РК 159 727,05) з затримкою 6 календарних днів (дата реєстрації - 21 січня 2018 року, гранична дата реєстрації 15 січня 2018 року);

- від 18 грудня 2017 року №63 (сума ПДВ за ПН/РК 9 084,96) з затримкою 6 календарних днів (дата реєстрації - 21 січня 2018 року, гранична дата реєстрації 15 січня 2018 року);

- від 15 грудня 2017 року №1 (сума ПДВ за ПН/РК 272 724,08) з затримкою 127 календарних днів (дата реєстрації - 20 квітня 2018 року, гранична дата реєстрації 15 січня 2018 року).

16 травня 2018 року позивачем було сплачено штраф у сумі 132 012,78 грн, який було застосовано до позивача на підставі акта перевірки від 26 квітня 2018 року №152/1-26-15-14-03-05/20074578 та податкового повідомлення-рішення від 14 травня 2018 року №0726140305, що підтверджується платіжним дорученням від №859 (а.с.16).

23 листопада 2018 року відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ДП "ВМС-Вотер Куін Україна" за 2015-2018 рік, результати якої оформлені актом №19447/26-15-12-06-16/20074578. Перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації 30-ти податкових накладних.

Відповідно до розрахунку фінансових санкцій до вказаного акту перевірки (а.с.20-21) встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкової накладної від 15 грудня 2017 року №1 (сума ПДВ за ПН/РК 272 724,08) з затримкою 110 календарних днів (дата реєстрації - 20 квітня 2018 року).

На підставі акта перевірки від 26 квітня 2018 року №152/1-26-15-14-03-05/20074578 відповідачем 09 січня 2019 року винесено податкове повідомлення-рішення №0015991206, яким позивачу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 та згідно з пупком 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 22 238,32 грн; за затримку реєстрації податкових накладних від 16 до 30 календарних днів застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 4 533,77 грн; за затримку реєстрації податкових накладних від 61 до 365 календарних днів застосовано штраф у розмірі 40% у сумі 109 089,63 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню в частині 109 089,63 грн, щодо порушення ДП "ВМС-Вотер Куін Україна" граничних строків реєстрації податкової накладної від 15 грудня 2017 року №1, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно норм пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже належним та допустимим доказом реєстрації податкової накладної є квитанція в якій фіксується дата та час надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Відповідно до пунктів 11-15 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки податкової накладної.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Отже, як Податковим кодексом України, так і Порядком №1246 передбачено, що у разі отримання контролюючим органом податкової накладної від платника податку, за результатами проведення перевірки яких, платнику податку надсилається квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування протягом операційного дня.

Відповідно до підпункту 14.1.133 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України операційний (банківський) день - частина робочого дня, протягом якої приймаються документи на переказ та на їх відкликання і, за наявності технічної можливості, здійснюється їх обробка, передача та виконання.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до абзаців першого-шостого пункту 120-1.1 пункту статті 120-1Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу, зокрема, в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів, 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів, 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів, 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів, 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів

Відповідно до статті 116 Податкового кодексу України, у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

За одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом застосовано до позивача за затримку реєстрації податкової накладної від 15 грудня 2017 року №1 (сума ПДВ за ПН/РК 272 724,08) штраф у розмірі 40% в сумі 109 089,60 грн, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 14 травня 2018 року №0726140305, який було сплачено позивачем.

Водночас, 23 листопада 2018 року відповідачем за результатами камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ДП "ВМС-Вотер Куін Україна" за 2015-2018 рік, винесено податкове повідомлення-рішення від 09 січня 2019 року №0015991206, відповідно до якого до позивача повторно застосовано штраф у розмірі 40% в сумі 109 089,60 грн за затримку реєстрації податкової накладної від 15 грудня 2017 року №1 (сума ПДВ за ПН/РК 272 724,08).

Отже, контролюючим органом двічі застосовано до позивача штрафні санкції за одне податкове правопорушення, що суперечить вимогам Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Так, відповідачем під час розгляду справи не наведено жодних доводів та не надано доказів щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 09 січня 2019 року №0015991206 в частині суми 109 089,63 грн.

Враховуючи викладене, позовна вимога про скасування податкового повідомлення-рішення від 09 січня 2019 року №0015991206 в частині суми 109 089,63 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині суми 109 089,63 грн, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ Основи безпеки підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Дочірнього підприємства "ВМС-Вотер Куін Україна" - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 09 січня 2019 року №0015991206 в частині суми 109 089,63 грн.

3. Стягнути на користь Дочірнього підприємства "ВМС-Вотер Куін Україна" (02660, м. Київ, вул. Червоноткатцька, буд. 76, код ЄДРПОУ 20074578) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу

Суддя В.В. Аверкова