Постанова

від 30.07.2020 по справі 640/12893/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/12893/19 Головуючий у І інстанції - Аверкова В.В.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2019 року у справі за позовом Дочірнього підприємства ВМС-Вотер Куін Україна до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в частині,-

В С Т А Н О В И Л А :

Дочірнє підприємство "ВМС-Вотер Куін Україна" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09 січня 2019 року № 0015991206 в частині суми 109 089,63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправними та таким, що підлягає скасуванню в частині суми 109 089,63 грн, оскільки Відповідач фактично повторно виставив штраф за несвоєчасно подану податкову накладну № 1 (дата реєстрації 20 квітня 2018 року, штраф у розмірі 109 089,63 грн), який Позивачем було вже сплачено ще 16 травня 2018 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 09 січня 2019 року № 0015991206 в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 109 089,63 грн.

Не погоджуючись з постановленим рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема, Головне управління ДПС у м. Києві зазначає, що за результатами перевірки, Позивачеві податковими повідомленнями-рішеннями від 09 січня 2019 року № 0015991206 визначено штрафні санкції у зв`язку з порушенням граничних строків термінів реєстрації податкових накладних, при цьому сам факт порушення таких строків платником податків не спростовується.

Позивачем відзив на апеляційну скаргу не подано.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ДП "ВМС-Вотер Куін Україна" за 2015-2018 рік. За результатом перевірки складено акт № 19447/26-15-12-06-16/20074578.

Проведеною перевіркою встановлено порушення Позивачем граничних строків реєстрації 30-ти податкових накладних.

Відповідно до змісту акта перевірки, податковим органом, у тому числі, встановлено порушення Позивачем граничних строків реєстрації податкової накладної від 15 грудня 2017 року № 1 (сума ПДВ за ПН/РК 272 724,08) з затримкою 110 календарних днів (дата реєстрації - 20 квітня 2018 року).

На підставі висновків акта перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення № 0015991206 від 09 січня 2019 року, яким Позивачу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 та згідно з пупком 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 22238,32 грн; за затримку реєстрації податкових накладних від 16 до 30 календарних днів застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 4533,77 грн; за затримку реєстрації податкових накладних від 61 до 365 календарних днів застосовано штраф у розмірі 40% у сумі 109 089,63 грн.

Як вбачається із змісту, наявної в матеріалах справи копії розрахунку фінансових санкцій до спірного податкового повідомлення-рішення Позивачу, також нараховано штрафні санкції в розмірі 109 089,63 грн за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної від 15 грудня 2017 року № 1 (сума ПДВ за ПН/РК 272 724,08) з затримкою 110 календарних днів (дата реєстрації - 20 квітня 2018 року).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, Позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом вже застосовувались до Позивача штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної від 15 грудня 2017 року № 1 (сума ПДВ за ПН/РК 272 724,08) з затримкою 110 календарних днів та Товариством сплачено такі у повному обсязі, а подвійна відповідальність за одне і теж порушення не допускається.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно норм пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже належним та допустимим доказом реєстрації податкової накладної є квитанція в якій фіксується дата та час надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Відповідно до пунктів 11-15 Порядку № 1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки податкової накладної.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Отже, як Податковим кодексом України, так і Порядком № 1246 передбачено, що у разі отримання контролюючим органом податкової накладної від платника податку, за результатами проведення перевірки яких, платнику податку надсилається квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування протягом операційного дня.

Відповідно до підпункту 14.1.133 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України операційний (банківський) день - частина робочого дня, протягом якої приймаються документи на переказ та на їх відкликання і, за наявності технічної можливості, здійснюється їх обробка, передача та виконання.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1246 операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до абзаців першого-шостого пункту 120-1.1 пункту статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу, зокрема, в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів, 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів, 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів, 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів, 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, та вірно встановлено судом першої інстанції, спірним податковим повідомленням рішенням від 09 січня 2019 року № 0015991206, окрім іншого, до Позивача застосовано штрафні санкції в у розмірі 40% в сумі 109 089,60 грн за затримку реєстрації податкової накладної від 15 грудня 2017 року № 1 (сума ПДВ за ПН/РК 272 724,08).

Позивачем факт не своєчасної реєстрації податкової накладної не заперечується.

Поряд з цим, за порушення граничних строків реєстрації вказаної податкової накладної ДП "ВМС-Вотер Куін Україна" вже притягалось до відповідальності.

Так, відповідно до наявної в матеріалах справи копії податкового повідомлення-рішення від 14 травня 2018 року № 0726140305, прийнятого податковим органом на підставі висновків перевірки оформлених актом перевірки від 26.04.2018 № 152/1-26-15-14-03-05/20074578 та розрахунку фінансових санкцій до вказаного акту, контролюючим органом застосовано до Позивача за затримку реєстрації податкової накладної від 15 грудня 2017 року № 1 (сума ПДВ за ПН/РК 272 724,08) штраф у розмірі 40% в сумі 109 089,60 грн.

Отже, контролюючим органом двічі застосовано до Позивача штрафні санкції за одне податкове правопорушення, що суперечить вимогам Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 116 Податкового кодексу України, у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

За одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 09 січня 2019 року № 0015991206 в частині застосування до Дочірнього підприємства ВМС-Вотер Куін Україна штрафу у сумі 109 089,63 грн, за затримку реєстрації податкової накладної від 15 грудня 2017 року № 1 (сума ПДВ за ПН/РК 272 724,08), є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Головного управління ДПС у Київській області викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві залишити без задоволення , а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2019 року - без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

О.М. Оксененко