Постанова

від 19.11.2019 по справі 640/8578/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/8578/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Федорчук А.Б., Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Беспалова О.О., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.

за участю

представників відповідача: Одрінського О.Ю., Заруцького Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Колос ЛТД на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2019 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Колос ЛТД до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Колос ЛТД (далі по тексту - позивач, ТОВ Колос ЛТД ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) в якому просило:

- скасувати акт №24/26-15-14-01-06/25266354 від 21 січня 2019 року;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 лютого 2019 року №01662615140106;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 лютого 2019 року №0000431406;

- скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 15 лютого 2019 року №0002764208.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2019 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 29.11.2018 року по 14.01.2019 року, на підставі направлень від 29.11.2018 року №1967/26-15-14-01-05, №1968/26-15-14-01-05, №2957/26-15-14-03-04, №2467/26-15-42-08, №3368/26-15-14-06-03, №8072/26-15-14-09, відповідно до статті 20 , 77 , 82 Податкового кодексу України , плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за IV квартал 2018 року, на підставі наказу ГУ ДФС у місті Києві від 16.11.2018 року №17001, посадовими особами ГУ ДФС у місті Києві проведена планова виїзна перевірка ТОВ Колос ЛТД з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2016 року по 30.09.2018 року, валютного - за період з 01.10.2016 року по 30.09.2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 30.09.2018 року.

За результатами зазначеної перевірки, контролюючим органом складено акт перевірки від 21.01.2019 року №24/26-15-14-01-06/25266354 (далі по тексту - акт перевірки).

Як вбачається з акту перевірки, ГУ ДФС у місті Києві встановлено наступні порушення ТОВ Колос ЛТД :

- пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України в частині заниження доходу в рядку 01 декларацій Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку на загальну суму 6 155 074 грн., в т.ч. за 2017 рік на суму 5 400,00 грн., півріччя 2018 року на суму 6 149 674 грн., що не вплинуло на фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) та не призвело до заниження податку на прибуток за період, що перевірявся;

- підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.2 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 139 142,00 грн., в т.ч. за грудень 2017 року на суму 139 142,00 грн.;

- пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за березень, липень 2017 року;

- рядка 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4 та підпункту б пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України щодо подання податкових розрахунків за формою №1-ДФ, за 1 квартал 2018 року, з помилками;

- пунктів 8, 9, 10, 11 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , пункту 4 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України в частині несвоєчасної сплати єдиного внеску за травень, червень, липень, серпень, вересень 2017 року;

- підпункту 141.4.1 та підпункту 141.4.2 пункту 141.1 статті 141 Податкового кодексу України встановлено неутримання та несплату податку з доходу нерезидентів у сумі 2 294 717,64 грн., а саме: заниження податку з доходу нерезидента DRGN LIMITED (Кіпр) на суму 875 598,17 грн., в т.ч. за період з 01 жовтня 2016 року по 31 грудня 2016 року в сумі 55 863,27 грн. та за період 2017 року в сумі 819 734,90 грн.; заниження податку з доходу нерезидента COAM INVESTMENS LIMITED (Кіпр) на суму 1 419 119,47 грн., в т.ч. за період 2017 року в сумі 395 753,79 грн. та за період ІІІ квартали 2018 року в сумі 1 023 365,68 грн.

На підставі вказаних висновків акта перевірки, 14.02.2019 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 01662615140106, яким ТОВ Колос ЛТД збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 173 928,00 грн., у т.ч. за податковими зобов`язаннями у розмірі 139 142,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 34 786,00 грн.

Також, 14.02.2019 року ГУ ДФС у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №00431406, на підставі якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у т.ч. з податку на доходи фізичних осіб, у розмірі 2 868 398,00 грн., в т.ч. за податковими зобов`язаннями у розмірі 2 294 718,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 573 680,00 грн.

15.02.2019 року контролюючим органом видано рішення № 0002764208 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, згідно якого до ТОВ Колос ЛТД застосовано штраф у розмірі 11 702,91 грн. та пеню у розмірі 785,35 грн. за період з 21 червня 2017 року по 05 грудня 2017 року.

Вважаючи протиправними вищезазначені податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів протиправності оскаржуваних ППР та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, а тому контролюючий орган діяв відповідно до норм чинного законодавства.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та нормами Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України)(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Щодо позовної вимоги про скасування акту перевірки №24/26-15-14-01-06/25266354 від 21 січня 2019 року, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За правилами п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно п. 78.8 ст. 78 ПК України порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Загальне поняття акта перевірки наведено у пункті 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20 серпня 2015 року №727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за №1300/27745, згідно з яким, це службовий документ , який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що, в свою чергу, відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Дії службової особи щодо включення до акта певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді. Заперечення, зауваження до акта перевірки (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акта. Це свідчить про те, що дії, пов`язані з включенням до акта висновків, є обов`язковими, тоді як самі висновки такими не є.

Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язків характер. Зокрема, висновки, викладені у акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків.

Твердження відповідача в акті перевірки можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені висновки акта.

Таким чином, акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, діяльність яких перевірялася, а тому його висновки не можуть бути предметом спору.

Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 травня 2018 року, у справі №811/119/13-а (адміністративне провадження №К/9901/4405/18).

Отже, з урахуванням вищезазначених правових норм та обставин справи, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що зазначені позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про оскарження податкового повідомлення-рішення від 14 лютого 2019 року № 01662615140106, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання у розмірі 173 928,00 грн., колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з акта перевірки, за період з 01.10.2016 року по 30.09.2018 року ТОВ Колос ЛТД задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 15 505 625,00 грн. перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.10.2016 року по 30.09.2018 року встановлено завищення у сумі 139 142,00 грн., в т.ч. по періодам за грудень 2017 року - 139 142,00 грн.

В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ Колос ЛТД до складу податкового кредиту в грудні 2017 року включено суму податку на додану вартість, сформованого за рахунок філії Автомобільний центр Київ ПАТ Українська Автомобільна Корпорація (код ЄДРПОУ 25745327) у сумі 139 141,56 грн.

Водночас, згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних філією Автомобільний центр Київ ПАТ Українська Автомобільна Корпорація не зареєстровано на адресу ТОВ Колос ЛТД податкові накладні.

Так, відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку , що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Як зазначено позивачем, розбіжність у сумі податкового кредиту виникла внаслідок реєстрації податкової накладної на адресу ТОВ Колос ЛТД не філією Автомобільний центр Київ ПАТ Українська Автомобільна Корпорація , а самою материнською компанією - ПАТ Українська Автомобільна Корпорація .

З наявного в матеріалах справи договору №214273-Y03582 купівлі-продажу автомобіля на умовах 100% передоплати від 21 грудня 2017 року вбачається, що продавцем згідно умов вказаного договору значиться саме філія - Автомобільний центр Київ Приватного акціонерного товариства Українська Автомобільна Корпорація .

Крім того, пунктом 3.1.2 вищезазначеного договору, виключно на продавця, тобто в даному випадку - філію Автомобільний центр Київ ПАТ Українська Автомобільна Корпорація , покладається обов`язок оформити податкову накладну у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Також, отримувачем платежу, за договором купівлі-продажу, значиться філія Автомобільний центр Київ ПАТ Українська Автомобільна Корпорація , а не материнська компанія - ПАТ Українська Автомобільна Корпорація .

Відповідно до ч. 4 статті 89 Цивільного кодексу України визначено, що до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Відповідно до відомостей, наявних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Приватне акціонерне товариство Українська Автомобільна Корпорація знаходиться за адресою: 01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 15/2, код ЄДРПОУ 03121566. При цьому, філія Автомобільний центр Київ ПАТ Українська Автомобільна Корпорація знаходиться за адресою 04074, м. Київ, Оболонський район, просп. Степана Бандери, будинок 22 та має код ЄДРПОУ 25745327.

Частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України передбачено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи , що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Вимогами статті 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 3 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Аналіз наведених норм свідчить, що філія Автомобільний центр Київ ПАТ Українська Автомобільна Корпорація виступала як сторона договору, яка взяла на себе певні обов`язки, зокрема, щодо реєстрації податкової накладної, а відтак посилання апелянта, що реєстрацію податкових накладних законно проведено материнською компанією - ПАТ Українська Автомобільна Корпорація не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що контролюючим органом правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.02.2019 року №01662615140106.

Щодо позовної вимоги про оскарження податкового повідомлення-рішення від 14.02.2019 року № 0006431406, на підставі якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як зазначено відповідачем в акті перевірки, за період з 01.10.2016 року по 30.09.2018 року встановлено здійснення ТОВ Колос ЛТД виплат нерезидентам доходу джерелом походження з України, а саме: виплату відсотків по кредитному договору від 24.04.2008 року № 03 та додатковій угоді від 16.06.2017 року № 6 про відступлення права вимоги за цим договором DRGN LIMITED (Кіпр, кредитор) в сумі 217605,64 дол. США (еквів. 5837321,10 грн.) та СОАМ INVESTMENS LIMITED (Кіпр, новий кредитор) в сумі 348 633,55 дол. США (еквів. 9460796,47 грн.).

Відповідно до пп. 141.4.1 п. 141.1 ст. 141 ПК України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є: проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

В ході перевірки встановлено, що при здійсненні виплат доходу нерезидентам ТОВ Колос ЛТД не утримано та не перераховано до бюджету України податок на прибуток іноземних юридичних осіб.

Згідно підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до підпункту 3.2 пункту 3 Податкового кодексу України, якщо міжнародним договором, згоду на обов`язковість якого надано Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачено цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

За вимогами Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, яка підписана 08 листопада 2012 року та набула чинності 07 серпня 2013 року, доходи у вигляді процентів за позиками передбачені статтею 11 Проценти , в якій зазначено, що проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі, якщо такий резидент є особою - фактичним власником таких процентів.

Однак, такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 відсотків від загальної суми процентів. Спосіб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договірних Держав за взаємною домовленістю.

Відповідно до пункту 103.1 статті 103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Згідно пункту 103.2 статті 103 Податкового кодексу України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни , з якою укладено міжнародний договір України.

Як зазначено податковим органом, ТОВ Колос ЛТД до перевірки надано сертифікати податкового резидента, видані компетентним органом - Міністерством фінансів Республіки Кіпр, які підтверджують, що компанії DRGN LIMITED та СОАМ INVESTMENS LIMITED (Кіпр) є резидентами у розумінні договору про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Республікою Кіпр за 2016, 2017 та 2018 роки.

Відповідно до пункту 103.3 статті 103 ПК України бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Згідно статті 11 Конвенції та статті 103 Податкового кодексу України головною умовою для застосування пониженої ставки податку на прибуток іноземних юридичних осіб при виплаті доходу нерезидентам є їх статус бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу.

В акті перевірки зазначено та вбачається з матеріалів справи, що згідно інформації, наданої компетентним органом Республіки Кіпр, а саме: лист ДФС України від 17 січня 2018 року №1359/7/99-99-01-02-02-17, на запит ГУ ДФС у місті Києві щодо структури власності компанії DRGN LIMITED (Кіпр) та підтвердження статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу: …Основним видом діяльності компанії є володіння непублічними інвестиціями, торгівля цінними паперами та похідними фінансовими інструментами та будь-яка інша діяльність, пов`язана з доходом у вигляді відсотків. У 2008 році DRGN LIMITED укладено кредитний договір від 24 квітня 2008 року з Товариством з обмеженою відповідальністю Колос ЛТД (позичальник), у цей же час було укладено Договір щодо суборендованої кредитної лінії від 10 липня 2008 року з компанією Danbridge Overseas Limited (кредитор), компанія зареєстрована на Британських Віргінських Островах . Відповідно до згаданого договору DRGN LIMITED уповноважена отримувати кошти від Danbridge Overseas Limited для направлення їх на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Колос ЛТД у відповідності з кредитним договором №3 від 24 квітня 2008 року. Також було у контракті передбачено, що сума, яка підлягає поверненню компанією DRGN LIMITED компанії Danbridge Overseas Limited , співпадає з сумою, відшкодованою Товариству з обмеженою відповідальністю Колос ЛТД компанії DRGN LIMITED , включаючи отримані відсотки.

Власником банківського рахунку № НОМЕР_1 в UniCredit Bank Czech, Republic of Slovakia, IBAN: CZ НОМЕР_2 , SWIFT code: ВАСХСZPP є компанія.

DRGN LIMITED ніколи не була бенефіціарним власником згаданого вище доходу у вигляді відсотків з джерелом походження з України.

DRGN LIMITED направляла відсотки, отримані від ТОВ Колос ЛТД , на адресу компанії Danbridge Overseas Limited згідно з договором щодо суборендованої кредитної лінії від 10 липня 2008 року. Це підтверджує, що DRGN LIMITED ніколи не показувала у своїй звітності дохід у вигляді відсотків з джерелом походження з України.

DRGN LIMITED не є бенефіціарннм власником згаданого вище доходу. Відсотки були сплачені компанії DRGN LIMITED на користь Danbridge Overseas Limited ... .

З акта перевірки вбачається, що власником 100% статутного капіталу СОАМ INVESTMENS LIMITED (Кіпр) є JF NOMINEE SERVICES LIMITED (Кіпр). В свою чергу, власниками по 50% статутного капіталу JF NOMINEE SERVICES LIMITED (Кіпр) є ТОВ Дайнемік Баланс ( Dynamic Balance OU , Естонія) та ТОВ Голдерус ( Goldenrus OU , Естонія) та в свою чергу власником 100% статутного капіталу ТОВ Дайнемік Баланс ( Dynamic Balance OU , Естонія) є ОСОБА_1 (громадянин України) і власником 100% статутного капіталу ТОВ Голдерус ( Goldenrus OU , Естонія) є ОСОБА_2 (громадянин України).

Згідно наданої структури власності, кінцевими бенефіціарними власниками компанії СОАМ INVESTMENS LIMITED (Кіпр) є ОСОБА_1 (Громадянин України) та ОСОБА_2 , відтак компанії DRGN LIMITED (Кіпр) та СОАМ INVESTMENS LIMITED (Кіпр) не є бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) доходу у вигляді процентів, отриманих від ТОВ Колос ЛТД за кредитним договором від 24 квітня 2008 року №03.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що виплачені проценти по кредитному договору № 03 від 24 квітня 2008 року та додатковій угоді № 6 від 16 червня 2017 року про відступлення права вимоги за цим договором DRGN LIMITED (Кіпр, кредитор) в сумі 217605,64 дол. США (еквів. 5837321,10 грн.) та СОАМ INVESTMENS LIMITED (Кіпр, Новий Кредитор) в сумі 348633,55 дол. США (еквів. 9460796,47 грн.) підлягають оподаткуванню в Україні за ставкою 15 відсотків .

Усі доводи зазначені апелянтом щодо правомірності неоподаткування виплачених процентів на території України не заслуговують на увагу суду, адже судом, під час судових засідань неодноразово витребувалися підтверджуючі документи, які б вказували на те, що ТОВ Колос ЛТД є податковим агентом, в розумінні ст. 103 ПК України, а оподаткування виплачених процентів здійснено резидентами Кіпру, відповідно до вимог чинного законодавства України.

Крім того, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції посилання директора ТОВ Колос ЛТД про звільнення товариства від оподаткування на підставі довідок про резидентство компаній DRGN LIMITED (Кіпр) та СОАМ INVESTMENS LIMITED (Кіпр), які наявні в матеріалах справи, адже апелянтом не спростовано доводи податкового органу, що кінцевими бенефіціарними власниками зазначених компаній є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є громадянами України.

Таким чином, ТОВ Колос ЛТД порушено вимоги пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. ПК України шляхом неутримання та несплати податку з доходу нерезидентів у сумі 2 294 717,64 грн., а тому податкове повідомлення-рішення від 14 лютого 2019 року № 0006431406 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 15.02.2019 року, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі по тексту - Закон №2464-VI) передбачено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний : своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 7 статті 9 Закону № 2464-VI передбачено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв`язку.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (частина 8 статті 9 Закону №2464-VI).

Відповідно до частини 10 статті 9 Закону №2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

При цьому, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Так, перевіркою щодо сплати сум єдиного внеску (авансових платежів) одночасно з виплатою сум заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок та за даними картки особового рахунку платника (за кодом платежу 71010000) АІС Податковий блок , встановлено, що ТОВ Колос ЛТД несвоєчасно сплачено єдиний внесок, у періоді, що перевірявся, а саме з 01.10.2016 року по 30.09.2018 року.

Відповідною інформацією з автоматизованої інформаційної системи Податковий блок підтверджується, що заборгованість за травень 2017 року становить 8906,85 грн., граничний термін сплати 20 червня 2017 року, а фактично сплачено 05 липня 2017 року; за червень 2017 року заборгованість у сумі 4145,16 грн. з граничним терміном сплати 20 липня 2017 року фактично сплачено 01 серпня 2017 року; за липень 2017 року заборгованість у розмірі 8000,29 грн. з граничним терміном сплати 21 серпня 2017 року фактично сплачена 05 вересня 2017 року; за серпень 2017 року заборгованість у розмірі 10459,26 грн. з граничним терміном сплати 20 вересня 2017 року фактично сплачена 05 жовтня 2017 року; за вересень 2017 року заборгованість у сумі 14550,90 грн. з граничним терміном сплати 20 жовтня 2017 року фактично сплачена 03 листопада 2017 року.

ТОВ Колос ЛТД вказані обставини не спростовані належними та допустимими доказами, незважаючи на те, що судом апеляційної інстанції надана можливість апелянту підтвердити вчасну сплату єдиний внесок надавши оригінали платіжних документів.

Між тим, апелянтом належні докази вчасної сплати, з урахуванням граничних термінів за кожен місяць, суду апеляційної інстанції не надано, а в додаткових поясненнях зазначено, що платіжні доручення надавалися позивачем до суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи та додаткові пояснення ГУ ДФС у місті Києві від 15.11.2019 року (вх.41527), колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що недоїмка (заборгованість) зі сплати єдиного внеску виникла починаючи з червня 2017 року в розмірі 8906,85 грн., а усі послідуючі внесені платежі ТОВ Колос ЛТД були автоматично перераховані на рахунки Держказначейства.

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку про правомірність прийняття оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 15.02.2019 року та відсутність підстав його скасування, оскільки ТОВ Колос ЛТД не підтверджено належними доказами вчасну сплату обов`язкових платежів до державного бюджету.

Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов не підлягає задоволенню, а доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду, оскільки оскаржувані рішення податкового органу є обґрунтованими та правомірними.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Колос ЛТД - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 липня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: О.О. Беспалов

І.О. Лічевецький