Постанова

від 21.11.2019 по справі 500/1605/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/10559/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Большакової О.О.,

за участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,

розглянувши у судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року про закриття провадження у справі № 500/1605/19 (ухвала постановлена в м. Тернополі, суддею Мандзій О.П., повний текст ухвали складено 11.09.2019) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Золотопотіцької селищної ради, треті особи Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Фермерське господарство "Радчук" про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 09.07.2019 звернулася в суд із адміністративним позовом до Золотопотіцької селищної ради, треті особи Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Фермерське господарство "Радчук", в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Золотопотіцької селищної ради від 14 лютого 2018 року №1272 Про надання згоди Головному управлінню Держгеокадастру на завершення робіт .

В обґрунтування позову зазначає, що оскаржуваним рішенням Золотопотіцької селищної ради від 14.02.2018 №1272 надано згоду Головному управлінню Держгеокадастру у Тернопільській області на завершення робіт з підготовки земельних ділянок до продажу права оренди, зокрема земельної ділянки за межами с.Возилів, площею 43,8996 га, кадастровий номер 6121281400:01:001:0708.

Позивач, який діє в спільних інтересах жителів села, вважає, що цим рішенням протиправно позбавлено права користування земельною ділянкою для загальних потреб громади та фактичне порушення прав жителів с. Возилів на використання земель громади, які відносяться до земель загального користування, в тому числі і її.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року провадження у справі закрито, оскільки таке не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та справу направити до суду першої інстанції на продовження її розгляду.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що оскаржуваним рішенням Золотопотіцької селищної ради виключно надано згоду на підготовку документації для проведення аукціону. Надаючи згоду Головному управлінню Держгеокадастру у Тернопільській області Золотопотіцька селищна рада діяла як суб`єкт владних повноважень щодо розпорядження землями в межах територіальної громади, однак це рішення не містить положень про передачу земельної ділянки третім особам, а тому на його підставі не виникають цивільні права та обов`язки в інших осіб щодо земельної ділянки та таке не є підставою для реєстрації права власності чи інших речових прав на земельну ділянку. Вважає, передчасними висновки суду першої інстанції про те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав.

Сторони не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що рішенням Золотопотіцької селищної ради від 14.02.2018 №1272 надано згоду Головному управлінню Держгеокадастру у Тернопільській області на завершення робіт з підготовки земельних ділянок до продажу права оренди, включаючи виготовлення землевпорядних та землеоціночних документацій, на земельних торгах, серед яких земельна ділянка за межами с.Возилів, площею 43,8996 га, кадастровий номер 6121281400:01:001:0708 (а.с. 12-13).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.02.2019 №155512799 за Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області 05.02.2019 зареєстровано право державної власності на земельну ділянку, площею 43,8996 га, кадастровий номер 6121281400:01:001:0708 (а.с.51).

За результатами проведених 22.03.2019 електронних земельних торгів з продажу права оренди, укладено договір оренди землі від 22.03.2019 з переможцем земельних торгів - фермерським господарством "Радчук" (а.с. 47-50).

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку за фермерським господарством "Радчук" 29.03.2019 року зареєстровано право оренди земельної ділянки, площею 43,8996 га, кадастровий номер 6121281400:01:001:0708 (а.с.52).

Головним управлінням 19.10.2018 отримано лист Золотопотіцької селищної ради від 11.10.2018 року №561/2-09 з проханням зняти з аукціону земельні ділянки, серед яких визначено спірну земельну ділянку в с. Возилів.

Закриваючи провадження у даній справі суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України, тут і далі - у редакції, чинній на час розгляду справи судами).

Відповідно до ч. 2 ст. 4. та п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України). Наведені норми узгоджуються з положеннями ст. 2, 4 та 19 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників є суб`єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Помилковим є застосування ст. 19 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосовувати виключно формальний критерій - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень), тоді як визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

Таким чином, на вирішення адміністративного суду може бути переданий спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб`єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта (інших суб`єктів), а ці суб`єкти відповідно зобов`язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта.

Разом з тим, якщо суб`єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказаних владних управлінських функцій щодо іншого суб`єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції і відповідно не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Вказана правова позиція висловлена Великою палатою Верховного суду у справі №1917/1188/2012 (№ 826/1291/17) від 13.03.2019.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

У свою чергу, за правилами Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Предметом спору у даній справі є визнання протиправним та скасування рішення Золотопотіцької селищної ради від 14 лютого 2018 року №1272 Про надання згоди Головному управлінню Держгеокадастру на завершення робіт .

Тобто, даним рішенням Золотопотіцької селищної ради від 14.02.2018 №1272 надано згоду Головному управлінню Держгеокадастру у Тернопільській області на завершення робіт з підготовки земельних ділянок до продажу права оренди, зокрема земельної ділянки за межами с.Возилів, площею 43,8996 га, кадастровий номер 6121281400:01:001:0708.

Колегія суддів звертає увагу на те, що спірному рішенню передувало включення спірної земельної ділянки до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для подальшого продажу їх права оренди на земельних торгах ( наказ Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №255 від 27.09.2017) (а.с.34-37).

Надалі, наказом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №268 від 02.10.2017 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для подальшого продажу права оренди на неї на земельних торгах та затверджено умови такої продажі строком на 7 років (а.с. 38-39).

06.02.2018 листом № 18-19-0.7-708/2-18 Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області проінформувало селищну раду про виконання повного комплексу робіт з підготовки, зокрема, спірної земельної ділянки до продажу права їх оренди і просить, враховуючи вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60 дати згоду на завершення даного виду робіт ( а.с.40).

При цьому, колегія суддів зазначає, що на вказану земельну ділянку 05.02.2019 зареєстровано право державної власності за Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області та 29.03.2019 зареєстровано право оренди за фермерським господарством "Радчук".

За таких обставин, постає питання приватного інтересу позивача щодо набуття речових прав (права оренди) на земельну ділянку фермерським господарством "Радчук", що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що у справі, яка розглядається, оскаржується законність рішення Золотопотіцької селищної ради щодо земельної ділянки, стосовно якої існує спір про право, а тому цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Необхідно звернути увагу і на те, що приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги про визнання протиправним і скасування рішення Золотопотіцької селищної ради від 14.02.2018 №1272 "Про надання згоди Головному управлінню Держгеокадастру на завершення робіт" слід розглядати як спосіб захисту порушеного права у порядку цивільного судочинства.

Згідно ст. 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись статтями 229 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року про закриття провадження у справі № 500/1605/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Д. М. Старунський судді В. М. Багрій О. О. Большакова Повне судове рішення складено 26.11.2019