Постанова

від 20.11.2019 по справі 820/1773/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2019 року

Київ

справа №820/1773/18

адміністративне провадження №К/9901/19597/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

за участю:

секретаря судового засідання - Вітковської К.М.,

представника позивача - Подольської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року (головуючий суддя - Панов М.М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Бершова Г.Є., суддів - Ральченка І.М., Катунова В.В.) у справі №820/1773/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МТД ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними і скасування рішень,

установив:

У березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю МТД ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ (далі - ТОВ МТД ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ , Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області), в якому просило: визнати протиправними дії ГУ ДФС фіскальної служби у Харківській області щодо винесення рішень ГУ ДФС у Харківській області про застосування до ТОВ ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ фінансових санкцій; визнати протиправними і скасувати рішення ГУ ДФС у Харківській області про застосування до Товариства фінансових санкцій, а саме: №000007400, №0000084002, №0000094002, №0000104002, №0000114002, №0000124002, №0000134002, №0000144002, №0000154002, №0000164002, №0000174002, №0000184002, №0000194002, №0000204002, №0000214002, №0000224002 від 27 жовтня 2017 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року, позов ТОВ ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ задоволено частково: визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДФС у Харківській області №000007400, №0000084002, №0000094002, №0000104002, №0000114002, №0000124002, №0000134002, №0000144002, №0000154002, №0000164002, №0000174002, №0000184002, №0000194002, №0000204002, №0000214002, №0000224002 від 27 жовтня 2017 року про застосування до ТОВ ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ фінансових санкцій; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи, що вони прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення і прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. У касаційній скарзі її заявник наголошує на тому, що позивач оскаржував до суду правомірність наказу відповідача про призначення перевірки, однак у задоволенні позову було відмовлено. Вважає безпідставними й такими, що не відповідають дійсності, посилання судів попередніх інстанцій на те, що зазначена відповідачем у спірних рішеннях санкція предметно не пов`язана з порушеннями, виявленими контролюючим органом під час проведення перевірки Товариства. Також стверджує, що санкція, вказана в оскаржуваних рішеннях, визначена правильно.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ просить залишити рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу відповідача - без задоволення. Наголошує на безпідставності доводів контролюючого органу та правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Представник позивача в судовому засідання проти задоволення касаційної скарги заперечував.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суди встановили, що на підставі наказу ГУ ДФС у Харківській області від 23 червня 2017 року № 2753 посадовими особами відповідача було проведено фактичну перевірку ТОВ ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ за період діяльності з 1 вересня 2016 року по день закінчення перевірки.

3 липня 2017 року позивач письмово звернувся до відповідача із проханням надати 90 календарних днів для відновлення бухгалтерських та інших документів у зв`язку з їх пошкодженням та неможливістю читання. Згідно з наказом від 5 липня 2017 року №2908 проведення фактичної перевірки Товариства було перенесено.

1 та 29 вересня 2017 року позивач направив поштою на адресу відповідача відновлені документи бухгалтерського обліку за період, що перевірявся, з 1 вересня 2016 року по 27 червня 2017 року згідно з описом-вкладенням до цінного листа.

2 жовтня 2017 року відповідачем складено акт перевірки від №14146/20-40-40-02-08/35858745, яким встановлено порушення Товариством вимог частини третьої статті 16 розділу V Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19 грудня 1995 року №481/95-BP (далі - Закон №481/95-BP), а саме: подання Товариством протягом вересня-серпня 2017 року до податкової інспекції за основним місцем обліку звітів з недостовірними даними по формі №2-РС Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв та по формі №1-ОА Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв в оптовій мережі .

27 жовтня 2017 року відповідачем прийнято шістнадцять рішень про застосування фінансових санкцій на суму 17000,00 грн кожне, а саме: №0000074002 за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою №2-РС за вересень 2016 року; №0000084002 за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою №2-РС за жовтень 2016 року; № 0000094002 за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою №2-РС за листопад 2016 року; №0000104002 за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою №2-РС за грудень 2016 року; №0000114002 за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою №2-РС за січень 2017 року; №0000124002 за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою №2-РС за лютий 2017 року; №0000134002 за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою №2-РС за березень 2017 року; №0000144002 за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою №2-РС за квітень 2017 року; №0000154002 за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою №2-РС за травень 2017 року; №0000164002 за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою №1-ОА за травень 2017 року; №0000174002 за подання звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за формою №1-ОА за червень 2017 року; №0000184002 за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою №2-РС за червень 2017 року; №0000194002 за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою №2-РС за липень 2017 року; №0000204002 за подання звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за формою №1-ОА за липень 2017 року; №0000214002 за подання звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за формою №1-ОА за серпень 2017 року №0000224002 за подання звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за формою №2-РС за серпень 2017 року.

Задовольняючи позов в частині скасування рішень відповідача про застосування фінансових санкцій, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами доведено неправомірність прийняття оскаржуваних рішень; відповідачем, у свою чергу, не доведено зворотного та не спростовано обставини, на які посилався позивач в обґрунтування своїх доводів.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС зазначає наступне.

Статтею 80 Податкового кодексу України регламентовано порядок проведення фактичної перевірки.

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності такої підстави, як, зокрема: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Перевіркою було встановлено, що ТОВ ПАК ЗТ НОВА БАВАРІЯ у період, який перевірявся, подавало до органу ДФС в електронній формі звіти по формі №2-РС Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв та по формі №1-ОА Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі .

На переконання контролюючого органу, в звітах №2-РС протягом серпня 2016 року - вересня 2017 року Товариством щомісячно вказувались недостовірні дані в частині невідображення залишків алкогольних напоїв в місцях зберігання на початок звітного місяця (графа 4 розділу І Звіту Обіг алкогольних напоїв ) та на кінець звітного місяця (графа 13 розділу І Звіту Обіг алкогольних напоїв у оптовій мережі ), які зафіксовано в аналогічному періоді у звітах за формою №1-ОА, чим порушено Порядок заповнення звіту №2-РС Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року №49.

Також, перевіркою встановлено, що звіти за формою №1-ОА за травень - серпень 2017 року Товариством подано з недостовірними даними, а саме: залишки, обсяги придбання та реалізації продукції відображені за кодом 30 (згідно з наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року №49 код 30 відповідає виду продукції Напої алкогольні за кодом продукції згідно з УКТ ЗЕД: 2106 90 , на яку встановлено ставку акцизного податку 169,27 грн за 1 літр). Крім того, у звіті за формою №1-ОА за травень 2017 року відображені відповідні залишки на початок та кінець звітного періоду 2017 року, які не відповідають залишкам у звітах за квітень 2017 року (кінець періоду) та червень 2017 року (початок періоду).

За змістом частини третьої статті 16 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19 грудня 1995 року №481/95-BP (далі - №481/95-BP) суб`єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

Відповідно до вказаної норми наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року №49 затверджено форми звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення.

Як встановили суди, у періоді, що перевірявся, Товариство щомісяця до 10 числа наступного місяця подавало до контролюючого органу форму звіту №2-РС Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв та форму звіту №1-ОА Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі .

Так, у звіті №2-РС у графах 4 та 13 розділу І Обіг алкогольних напоїв позивачем було зазначено кількісні показники готової продукції в місцях зберігання на початок та кінець звітного періоду. Проаналізувавши пояснення позивача, суди встановили, що виробленою готовою продукцією Товариства вважалася така, що була розлита у кеги, та передана до місця зберігання.

Згідно з довідкою про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру серії АП №227191 від 30 червня 2015 року за №20160114719 місцем зберігання партій алкогольних напоїв позивача є м. Харків, вул. Станційна, 1, літ. И , прим. І-30, де безпосередньо знаходиться продукція, розлита у кеги (тобто готова продукція).

У свою чергу, суди вважали, що зазначена у графі 3 розділу I Обсяги придбання та реалізації форми №1-ОА кількість залишку продукції на початок звітного місяця не може вважатися готовою продукцією (тобто не є розлитою у кеги).

Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що залишки на початок та кінець звітного місяця по готовій продукції, що розлита у кеги, та продукції, що зберігається у лагерних танках та не вважається готовою, є різними показниками, тому можуть не відповідати одне одному. У зв`язку з викладеним суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у позивача не виникало обов`язку вказувати у звітах №2-РС залишки готової продукції, зазначеної у звітах №1-ОА в аналогічні періоди.

Відповідачем, в свою чергу, в ході судового розгляду справи не доведено судам, що позивачем у звітах №2-РС Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв протягом вересня 2016 року - серпня 2017 років щомісячно надавались недостовірні дані до контролюючого органу в частині невідображення залишків алкогольних напоїв в місцях зберігання на початок звітного місяця (графа 4 розділу І Обіг алкогольних напоїв звіту ), які зафіксовано у аналогічному періоді в інших звітах за формою № 1-ОА Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі .

Що стосується звітів за формою №1-ОА Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі , суди дійшли висновку, що помилкове визначення Товариством у таких звітах коду УКТ ЗЕД продукції не є достатнім та переконливим для визнання їх такими, що подані з недостовірними даними.

Крім того, як встановили суди, підставою для прийняття оскаржуваних рішень слугувало порушення Товариством вимог частини третьої статті 16 Закону №481/95-ВР в частині подання звітів за формою №2-РС та №1-ОА з недостовірними даними. В той же час, зазначені рішення прийняті із посиланням на абзац 19 частини другої статті 17 Закону №481/95-BP, відповідно до якого до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог частини третьої статті 15 цього Закону щодо імпорту на митну територію України або придбання паперу цигаркового та фільтрів для виробництва сигарет без ліцензії на право виробництва тютюнових виробів та/або їх реалізації на митній території України - 100 відсотків вартості партії товару, але не менше 15000 гривень.

Враховуючи викладене, колегія суддів КАС ВС вважає правильним висновки судів попередніх інстанцій про те, що санкція зазначеного в оскаржуваних рішеннях про застосування фінансових санкцій від 27 жовтня 2017 року абзацу дев`ятнадцятого частини другої статті 17 Закону №481/95-BP предметно не пов`язана з порушеннями, які встановлені відповідачем під час проведення фактичної перевірки.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі, і з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали правову оцінку встановленим у справі обставинам. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданим сторонами процесу.

Що стосується посилань скаржника на те, що позивач оскаржував до суду правомірність наказу відповідача про призначення перевірки, і такий був визнаний судами трьох інстанцій правомірним, то, на переконання колегії суддів, така обставина не має правового значення для вирішення цього спору.

Таким чином, вирішуючи спір суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалені судами рішення - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року залишити без змін, а касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська

Повне судове рішення складене 25 листопада 2019 року.