Постанова

від 27.11.2019 по справі 915/1576/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року м. ОдесаСправа № 915/1576/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Бєляновського В.В., Мишкіної М.А. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства Респект Бізнес на рішення господарського суду Миколаївської області від 19.08.2019 року (суддя суду першої інстанції: Олейняш Е.М.; час і місце оголошення рішення: 19.08.2019 о 14:30, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22; Господарський суд Миколаївської області, зал судового засідання № 3) у справі за позовом до відповідача про № 915/1576/19 Товариства з обмеженою відповідальністю Південьбудресурс Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства Респект Бізнес стягнення грошових коштів в сумі 71 172,95 грн. ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Південьбудресурс з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства Респект Бізнес грошові кошти в сумі 71 172,95 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути судові витрати в розмірі 1 921,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 500,00 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.08.2019 позов задоволено; стягнуто з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства Респект Бізнес , вул. Артилерійська, 19/3, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 30083568) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Південьбудресурс , вул. Енергобудівників, 15, кв. 9, м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., 55001 (код ЄДРПОУ 40812723):

- 71 172, 95 грн. (сімдесят одна тисяча сто сімдесят дві грн. 95 коп.) - грошових коштів;

- 1 921, 00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору;

- 7 500, 00 грн. (сім тисяч п`ятсот грн. 00 коп.) - витрат на професійну правничу допомогу.

Суд першої інстанції в рішенні зазначив, що позивачем було поставлено відповідачу товар лист сталевий 8,0 мм у кількості 1,706 т та сітку н/ж свар. чар. у кількості 60 м.кв. на загальну суму 61 772, 75 грн., що підтверджується видатковою накладною № 12 від 05.04.2019 року на суму 32 132, 51 грн. та видатковою накладною № 13 від 05.04.2019 року на суму 29 640, 24 грн., а також податковими накладними.

Крім того, позивачем відповідачу було надано супутні послуги з лазерної різки на суму 9 400, 20 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт № 1 від 05.04.2019 року, який підписано сторонами без зауважень та скріплено печатками сторін, а також податковою накладною.

У вищевказаних видаткових накладних, а також акті виконання робіт (надання послуг) підставою поставки та надання послуг зазначено основний договір, проте договір у письмовій формі між сторонами не укладався, про що вказано позивачем в позовній заяві та не спростовано матеріалами справи.

30.05.2019 року позивачем направлено на адресу відповідача вимогу № 35/1 від 29.05.2019 року, в якій позивач вимагав сплатити грошові кошти в сумі 71 172,95 грн.

Відповідно до абз. 1 п. 1.7 постанови Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань від 17.12.2013 року № 14 якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення .

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за отриманий товар в сумі 61 772, 75 грн. є таким, що настав та відповідач повинен був оплатити товар негайно після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, тобто у даному випадку з моменту прийняття товару та підписання видаткових накладних від 05.04.2019 року.

Також суд першої інстанції зазначив, що підписаний сторонами акт виконаних робіт № 1 від 05.04.2019 року не містить відомостей про строки, в які відповідач повинен виконати свої зобов`язання з оплати позивачу вартості наданих послуг з лазерної різки.

30.05.2019 року позивач звернувся до відповідача з вимогою № 35/1 сплатити грошові кошти в сумі 71 172, 95 грн., яка складається з суми заборгованості за поставлений товар та боргу з оплати вартості послуг з лазерної різки. Вимога не була вручена відповідачу під час доставки (08.06.2019 року) та 19.06.2019 року була направлена підприємством поштового зв`язку у зворотному напрямку, що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку Укрпошта (поштове відправлення № 5500216710836).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обов`язок відповідача щодо сплати коштів за надані послуги з лазерної різки у розмірі 9 400,20 грн. настав 08.06.2019 року та мав бути виконаний відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України у семиденний строк, тобто з 09.06.2019 року по 17.06.2019 року включно (з урахуванням вихідних днів). З 18.06.2019 року боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання. Однак, у встановлений строк грошові кошти в сумі 9 400,20 грн. відповідачем не сплачені. Доказів сплати коштів суду не подано.

З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення заборгованості за отриманий товар та супутні послуги з лазерної різки в загальній сумі 71 172, 95 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

26.09.2019 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства Респект Бізнес на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.08.2019року, в якій апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.08.2019 у справі № 915/1576/19 та залишити позовну заяву ТОВ Південьбудресурс без розгляду. В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство Респект Бізнес також просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Як на підставу викладених у скарзі вимог, апелянт посилається на порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт зазначає, що сторони явку повноважних представників в судові засідання 18.07.2019 року та 19.08.2019 року не забезпечили, про розгляд справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Заяви про розгляд справи за відсутності Позивача не надходило.

З огляду на наведене, на думку апелянта, наявними у справі доказами підтверджується факт зволікання Позивача в отриманні відповідної поштової кореспонденції, адресованої йому судом, що свідчить про зловживання процесуальними правами і є неприпустимим в розумінні ч. 1 ст. 43 ГПК України, а відтак зазначені дії вказують на неповажність причин неприбуття представника Позивача у судове засідання.

Як зазначає апелянт, відповідно до частини четвертої статті 202 ГПК України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

На думку апелянта, за таких підстав суд першої інстанції повинен був залишити позов ТОВ Південьбудресурс без розгляду, а не вирішувати дану справу по суті.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційному підприємству Респект Бізнес пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.08.2019року у справі № 915/1576/19; відкрито апеляційне провадження у справі № 915/1576/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства Респект Бізнес на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.08.2019; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства Респект Бізнес на рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.08.2019 у справі № 915/1576/19 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 18.10.2019; роз`яснено учасникам справи про їх право в строк до 18.10.2019 подати до суду заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Попередити учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк встановлений судом у вигляді їх повернення заявникові без розгляду; зупинено дію рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.08.2019 у справі № 915/1576/19.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, копію ухвали суду від 01.10.2019 про відкриття апеляційного провадження Товариство з обмеженою відповідальністю Південьбудресурс отримало - 08.10.2019, а Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства Респект Бізнес отримало - 10.10.2019.

10.10.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю Південьбудресурс на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, де позивач заперечує на доводи апелянта щодо неправомірних дій господарського суду при розгляді справи по суті без участі позивача у судовому засіданні. Обставини для залишення позову без розгляду з підстав неявки представника позивача у судове засідання у даній справі були відсутні, тому як вона розглядалася за правилами спрощеного провадження.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги . Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї . Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права .

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин:

При розгляді позовних вимог Господарським судом Миколаївської області було встановлено наступне.

Позивачем було поставлено відповідачу товар лист сталевий 8,0 мм у кількості 1,706 т та сітку н/ж свар. чар. у кількості 60 м.кв. на загальну суму 61 772, 75 грн., що підтверджується видатковою накладною № 12 від 05.04.2019 року на суму 32 132, 51 грн. (арк. 12) та видатковою накладною № 13 від 05.04.2019 року на суму 29 640, 24 грн. (арк. 14), а також податковими накладними (арк. 13, 15).

Товар отримано представником відповідача директором Моспаненко О.В. на підставі довіреності № 16 від 05.04.2019 року (строк дії довіреності до 14.04.2019 року) (арк. 16). Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань директором Виробничо-комерційного підприємства «Респект Бізнес» є ОСОБА_1 (арк. 29-34).

Крім того, позивачем відповідачу було надано супутні послуги з лазерної різки на суму 9 400, 20 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт № 1 від 05.04.2019 року, який підписано сторонами без зауважень та скріплено печатками сторін (арк. 10), а також податковою накладною (арк. 11).

У вищевказаних видаткових накладних, а також акті виконання робіт (надання послуг) підставою поставки та надання послуг зазначено основний договір, проте договір у письмовій формі між сторонами не укладався, про що вказано позивачем в позовній заяві та не спростовано матеріалами справи.

30.05.2019 року позивачем направлено на адресу відповідача вимогу № 35/1 від 29.05.2019 року, в якій позивач вимагав сплатити грошові кошти в сумі 71 172, 95 грн. (арк. 17-18). Факт направлення вимоги підтверджується копією фіскального чеку, поштової накладної та опису вкладення (арк. 19-20).

Невиконання відповідачем зобов`язання з оплати вартості товару та наданих послуг і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

При винесенні оскарженого рішення у даній справі Господарським судом Миколаївської області було надано відповідну оцінку аргументам позивача та визначено норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин між сторонами по справі.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків відповідно до ст. 11 ЦК України, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України ззобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 638 ЦК України та ч. 2 ст. 180 ГК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару, а також надання позивачем та прийняття відповідачем супутніх послуг за вказаними вище видатковими накладними та актом виконання робіт (надання послуг) свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин з поставки товару та надання послуг (супутніх послуг) на підставі усної домовленості шляхом підтвердження прийняття до виконання, відтак, в силу ст. 712 та 901 ЦК України, істотними умовами договору поставки та надання послуг є предмет та ціна, які узгоджені сторонами спору у названих документах.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем його зобов`язання з оплати товару та наданих послуг, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за поставлений товар в сумі 71 172, 95 грн. (32 132, 51 грн. + 29 640, 24 грн. + 9 400, 20 грн.).

Відповідно до ст. 11, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вказано вище, 30.05.2019 року позивачем направлено на адресу відповідача вимогу № 35/1 від 29.05.2019 року, в якій позивач вимагав сплатити грошові кошти в сумі 71 172, 95 грн. (арк. 17-18). Факт направлення вимоги підтверджується копією фіскального чеку, поштової накладної та опису вкладення (арк. 19-20).

Відповідно до абз. 1 п. 1.7 постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» від 17.12.2013 року № 14 якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення» .

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за отриманий товар в сумі 61 772, 75 грн. є таким, що настав та відповідач повинен був оплатити товар негайно після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, тобто у даному випадку з моменту прийняття товару та підписання видаткових накладних від 05.04.2019 року.

Натомість, як встановлено судом вище, підписаний сторонами акт виконаних робіт № 1 від 05.04.2019 року не містить відомостей про строки, в які відповідач повинен виконати свої зобов`язання з оплати позивачу вартості наданих послуг з лазерної різки.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.05.2019 року позивач звернувся до відповідача з вимогою № 35/1 сплатити грошові кошти в сумі 71 172, 95 грн., яка складається з суми заборгованості за поставлений товар та боргу з оплати вартості послуг з лазерної різки. Вимога не була вручена відповідачу під час доставки (08.06.2019 року) та 19.06.2019 року була направлена підприємством поштового зв`язку у зворотному напрямку, що підтверджується інформацією з офіційного веб-сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" (поштове відправлення № 5500216710836) (арк. 65).

З врахуванням цих обставин господарський суд дійшов висновку, що обов`язок відповідача щодо сплати коштів за надані послуги з лазерної різки у розмірі 9 400,20 грн. настав 08.06.2019 року та мав бути виконаний відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України у семиденний строк, тобто з 09.06.2019 року по 17.06.2019 року включно (з урахуванням вихідних днів). З 18.06.2019 року боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання. Однак, у встановлений строк грошові кошти в сумі 9 400, 20 грн. відповідачем не сплачені. Доказів сплати коштів суду не подано.

Станом на день розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем не було надано доказів оплати заборгованості в розмірі 71 172, 95 грн. (32 132, 51 грн. + 29 640, 24 грн. + 9 400, 20 грн.), строк оплати якої настав, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.

З цих підстав Господарський суд Миколаївської області позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, здійснив розподіл судових витрат по справі, поклавши їх на відповідача, в тому числі витрати позивача на правову допомогу адвоката, які визнав обґрунтованими та доведеними.

З вищевказаними висновками суду першої інстанції повністю погоджується колегія суддів апеляційного господарського суду, оскільки вважає їх правильними та такими, що підтверджені належними, достатніми та достовірними доказами, які містяться в матеріалах справи.

Що стосується доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, то вони засновані на нібито порушенні господарським судом норм процесуального права, а саме розгляду позову по суті із винесенням рішення замість винесення ухвали про залишення позову без розгляду з підстав неявки представника позивача у судове засідання без повідомлення про розгляд справи без його участі.

З цього приводу колегія суддів підтримує позицію позивача, викладену у відзиві на апеляційну скаргу, та звертає увагу на наступне.

Дійсно стаття 226 ч. 1 п. 4 ГПК України приписує суду залишати позовну заяву без розгляду у випадку, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвалою від 18.06.2019 Господарський суд Миколаївської області по справі № 915/1576/19 ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін .

Стаття 12 Господарського процесуального кодексу України передбачає форми господарського судочинства.

1. Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:

1) наказного провадження;

2) позовного провадження (загального або спрощеного ).

3. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи .

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

4. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

5. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розгляд справи за правилами загального позовного провадження передбачає проведення підготовчого засідання (ст.ст. 182-185 ГПК України).

Стаття 185 ГПК визначає перелік судових рішень у підготовчому засіданні.

1. У підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

2. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:

1) залишення позовної заяви без розгляду ;

2) закриття провадження у справі;

3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Тобто залишення позову без розгляду можливе за результатами розгляду справи в підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження.

Стаття 252 ГПК України встановлює особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

1. Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

2. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

3. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться .

5. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Але на переконання колегії суддів при розгляді малозначної справи в порядку спрощеного провадження відсутність представників сторін у судовому засіданні не повинна заважати розгляду позову по суті з винесенням рішення у справі, оскільки буде порушено приписи ст. 12 ГПК України щодо встановлення пріоритетним для вказаної категорії принцип швидкого вирішення справи.

Вищевказані процесуальні норми спростовують доводи апелянта про допущення господарським судом при розгляді даної справи в спрощеному позовному провадженні будь-яких порушень при винесенні рішення по суті позовних вимог за відсутності представника позивача у судовому засіданні.

Висновки апеляційного господарського суду :

Стаття 277 ГПК України встановлює підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

1. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Вищевказаних підстав для скасування оскарженого судового рішення (ухвали) або її зміни колегією суддів при перегляді даної справи в апеляційному порядку встановлено не було.

За вказаних обставин оскаржене рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись статтями 269-270, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства Респект Бізнес залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.08.2019 у справі № 915/1576/19 залишити без змін.

Відповідно до ст. 286 ч. 3 ГПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню за винятком випадків, передбачених п.п. а), б), в), г) п. 2) ч. 3 ст. 286 цього Кодексу.

Постанова складена та підписана колегією суддів 27.11.2019.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: В.В. Бєляновський

М.А. Мишкіна