Постанова

від 26.11.2019 по справі 910/9197/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2019 р. Справа№ 910/9197/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Корсака В.А.

при секретарі Островерха В.Л.

за участю представників

від позивача: не з`явилися

від відповідача: Любич В.О.-адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю Сінергія Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 (повний текст складено 30.09.2019)

у справі № 910/9197/19 (суддя Н.І. Зеленіна)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БВКФ АФІНА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія Київ"

про стягнення 179 550 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БВКФ АФІНА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія Київ" про стягнення 179 550 грн помилково перерахованих коштів на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані неповерненням відповідачем помилково перерахованих позивачем коштів за платіжним дорученням №59 від 02.05.2019р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 у справі № 910/9197/19 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія Київ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БВКФ АФІНА" 179 550 грн та 2 693 грн 25 коп. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Сінергія Київ звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 у справі № 910/9197/19. Провадження у справі у справі № 910/9197/19 закрити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що висновки суду першої інстанції покладені в основу судового рішення, не відповідають дійсним обставинам справи. Відповідач не заперечує помилкового перерахування позивачем коштів на суму 179 550грн, однак заявлені до стягнення кошти були перераховані ним на рахунок позивача 19.07.2019 на суму 53 000грн до відкриття провадження у справі, решта на суму 126 550грн - 15.08.2019 до прийняття судового рішення. В обґрунтування неможливості надання суду першої інстанції доказів відсутності предмету спору, відповідач зазначив про не отримання єдиного листа суду (ухвали про відкриття провадження у справі) уповноваженою особою відповідача та його втрату, а також про його обізнаність з існуванням судового провадження лише в момент отримання судового рішення.

Також, до апеляційної скарги заявником додано клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. У зазначеному клопотанні вказано найменування та місцезнаходження найближчого суду, до якого можуть прибути його уповноважені представники (Харківський апеляційний суд, 61006, Харківська область, місто Харків, майдан Героїв Небесної Сотні, 36).

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сінергія Київ у справі № 910/9197/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Владимиренко С.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Демидова А.М., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі № 910/9197/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Сінергія Київ на рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 по справі № 910/9197/19. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Сінергія Київ про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Справу призначено до розгляду на 26.11.2019. Доручено Харківському апеляційному суду, 61006, Харківська область, місто Харків, майдан Героїв Небесної Сотні, 36 забезпечити проведення судового засідання у справі № 910/9197/19 в режимі відеоконференції в приміщенні вказаного суду 26.11.2019 об 11 год. 00 хв.

Представник позивача в судовому засіданні не з`явився, тоді як згідно штрихкодового ідентифікатора Укрпошти № 0411629278826 ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі № 910/9197/19, якою відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Сінергія Київ на рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 по справі № 910/9197/19 отримав 12.11.2019, відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сінергія Київ у визначений строк Північним апеляційним господарським судом в ухвалі від 07.11.2019 у даній справі не надав.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю "БВКФ АФІНА" (надалі - позивач) згідно платіжного доручення № 59 від 02.05.2019 на рахунок відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія Київ" було помилково сплачено 179 550 грн, з призначенням платежу сплата за будматеріали згідно рахунку № 93 від 26.04.2019, у т.ч. ПДВ 20% = 29 925 грн .

Спір виник внаслідок того, що платіжним дорученням № 59 від 02.05.2019 позивачем було помилкового перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 179 550 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України ).

Згідно з ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Чинним законодавством України не передбачено обов`язковість письмової форми для договорів купівлі-продажу або поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно з ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України , якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Сторонами доказів в підтвердження наявності укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "БВКФ АФІНА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінергія Київ" в будь-якій формі договору купівлі-продажу або поставки згідно рахунку № 93 від 26.04.2019, суду не надано.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність між позивачем та відповідачем договірних правовідносин щодо купівлі-продажу або поставки.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України , особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання зобов`язання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом першої інстанції встановлено, що будь-яких доказів повернення відповідачем коштів на рахунок позивача на час розгляду справи не надано, як і не надано доказів існування між сторонами певних договірних відносин, на виконання яких позивачем було сплачено спірні грошові кошти.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою № 1/05 від 02.05.2019 про повернення грошових коштів, проте така вимога залишена без відповіді, доказів повернення позивачу помилково перерахованих коштів, відповідач суду першої інстанції не надав.

Посилання відповідача на те, що кошти в розмірі 179 550 грн були перераховані позивачу до прийняття судового рішення, а саме 19.07.2019 на суму 53 000 грн до відкриття провадження у справі, решта на суму 126 550 грн - 15.08.2019, проте відповідач не мав можливості надати суду першої інстанції доказів відсутності предмету спору, внаслідок не отримання єдиного листа суду (ухвали про відкриття провадження у справі) уповноваженою особою відповідача та його втрату, а також про його обізнаність про існування судового провадження лише в момент отримання судового рішення, не приймаються колегією суддів, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Крім того, слід зазначити, що процесуальні документи, винесені судом, підлягають оприлюдненню в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відомості якого є відкритими та загальнодоступними.

У статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у даній справі господарського суду міста Києва від 22.07.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень, в якому вона була оприлюднена 26.07.2019, надіслана сторонам 24.07.2019.

Водночас з долучених судом першої інстанції до справи рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, які містять відмітку Судова повістка , надісланих сторонам у даній справі з дотриманням Правил надання послуг поштового зв`язку , затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 №270 за штрихкодовим ідентифікатором Укрпошти №0103051165539 вбачається отримання 26.07.2019 ухвали про відкриття провадження у даній справі господарського суду міста Києва від 22.07.2019 за довіреністю Тужанською, тоді як за штрихкодовим ідентифікатором Укрпошти № 0103051666554 судове рішення у даній справі від 23.09.2019 було отримано 04.10.2019 цією ж особою за довіреністю. Вказана інформація щодо отримання процесуальних документів суду першої інстанції у даній справі відповідачем міститься і на офіційному сайті Укрпошти про відстеження поштових відправлень.

Викладене спростовує твердження відповідача про не отримання єдиного листа суду (ухвали про відкриття провадження у справі) уповноваженою особою відповідача, а також про його обізнаність про існування судового провадження лише в момент отримання судового рішення. При цьому слід зазначити, що відповідачем не надано суду апеляційної інстанції доказів отримання процесуальних документів суду першої інстанції не уповноваженою особою, а також про втрату цією особою ухвали про відкриття провадження у справі, надіслану відповідачу судом першої інстанції 24.07.2019 рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке містить відмітку Судова повістка за штрихкодовим ідентифікатором Укрпошти № 0103051165539, отримане представником відповідача 26.07.2019.

Доказів неможливості подання до суду першої інстанції платіжних доручень №1715 від 19.07.2019 та № 27 від 15.08.2019, акту звіряння взаємних розрахунків з причин, що об`єктивно не залежали від відповідача, останнім суду апеляційної інстанції не надано, тоді як відповідно до ч. 3 ст.269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Враховуючи викладене, господарський суд апеляційної інстанції, враховуючи межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, обмеження щодо прийняття доказів судом апеляційної інстанції визначені ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, не надання відповідачем доказів неможливості подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього платіжних доручень №1715 від 19.07.2019 та № 27 від 15.08.2019, акту звіряння взаємних розрахунків, не може прийняти та здійснити дослідження поданих відповідачем вказаних доказів для встановлення обставин відсутності підстав для стягнення з відповідача помилково перерахованих позивачем коштів.

Відповідач мав можливість отримати інформацію з відкритих джерел про наявність спору в суді, а тому, на думку суду, мав можливість подати відповідні докази до суду першої інстанції до прийняття рішення у справі.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду, вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та не припустив порушення норм процесуального права дійшов вірного висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БВКФ АФІНА" підлягають задоволенню.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю Сінергія Київ , викладені в апеляційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

При цьому слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України відповідачу надане право звернутися до суду з заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його добровільним виконанням боржником.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 у справі № 910/9197/19 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Сінергія Київ задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 у справі № 910/9197/19 слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сінергія Київ залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 у справі № 910/9197/19 - без змін.

2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Сінергія Київ .

3. Матеріали справи № 910/9197/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст поставнови складено 27.11.2019.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

В.А. Корсак