Постанова

від 22.11.2019 по справі 905/1568/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2019 р. Справа № 905/1568/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.

Секретар судового засідання - Соляник Н.В.

за участю:

від апелянта - Теплюк В.С.

від відповідача - Рабко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції з Донецьким апеляційним судом (87555, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, 1А) та господарським судом м. Києва (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-в)

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промкріплення", м.Київ (вх.№3178 Д/2)

на ухвалу господарського суду Донецької області від 30.09.2019 (суддя Лейба М.О., постановлену у м.Харків 30.09.2019 о 10:41 год., повний текст складено 30.09.2019),

у справі №905/1568/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промкріплення", м.Київ

до Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Маріуполь, Донецька область

про стягнення 188 394,14 грн.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 20.11.2019 оголошено перерву до 22.11.2019 о 12:00 годині.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.09.2019 у справі № 905/1568/19 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Промкріплення" про збільшення позовних вимог.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промкріплення" до Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про стягнення 188394,14 грн. залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що зі змісту п.9.2. типового договору №089ЛМ/1 від 24.04.2017, яким позивач обґрунтовує позовні вимоги, сторони договору передбачили, що у випадку, якщо спори і розбіжності, які виникли у зв`язку з даним договором або відносно його укладання, зміни, порушення, розірвання, недійсності не будуть врегульовані шляхом переговорів їх розв`язання здійснюється у відповідності з матеріальним правом України наступним чином, зокрема, спори, майнові вимоги за якими не перевищують еквівалент 10000 доларів США (з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) за основною сумою зобов`язань вирішуються в Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації «Регіональна правова група» (відповідно до регламенту зазначеного суду), рішення якого є остаточним і обов`язковим для сторін і підлягає виконанню сторонами в строки, зазначені в рішенні суду.

Враховуючи вищезазначене та те, що у відповідності до п.7 ч.1 ст.226 ГПК України, від відповідача надійшли заперечення до подання ним першої заяви щодо суті спору, майнові вимоги заявлені до стягнення не перевищують еквівалент 10000 доларів США, а третейська угода не визнана недійсною та не втратила чинності, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Промкріплення" без розгляду.

Суд першої інстанції, розглянувши заяву про збільшення позовних вимог, обгрунтованої ст.1167 ЦК України, про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок порушення умов договору №089ЛМ/1 від 24.04.2017р. у розмірі 139382,16 грн., дійшов висновку, що заявою про збільшення позовних вимог позивачем фактично змінено як предмет, так й підстави позову, враховуючи позовні вимоги, які були первісно заявлені позивачем у позові, тому відмовив в її задоволенні.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промкріплення" звернулося до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 30.09.2019 у справі № 905/1568/19 про залишення позову без розгляду та передати справу на розгляд господарського суду Донецької області.

Апелянт вважає, що постановивши ухвалу про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Промкріплення" про збільшення позовних вимог, господарський суд Донецької області порушив нормиГосподарського процесуального кодексу України, адже він фактично відмовив у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди, тобто вирішив по суті спір за заявленою у заяві вимою.

Апелянт зазначає, що звернувшись до суду з заявою про збільшення позовних вимог, яка подана до закінчення підготовчого засідання, позивач фактично об`єднав в одному позові 2 основні вимоги, які пов`язані між собою підставою виникнення, про стягнення з відповідача заборгованості за Договором №089ЛМ/1 від 24.04.2017 у розмірі 188394,14 грн. та моральної шкоди, завданої внаслідок порушення умов Договору №089ЛМ/1 від 24.04.2017 у розмірі 139382,16 грн., тобто, у загальному розмірі майнові вимоги позивача перевищують 10000 доларів США, а, отже, даний спір повинен розглядатися господарським судом, відповідно до положень п.9.2. договору №089ЛМ/1 від 24.04.2017.

У відзиві на апеляційну скаргу Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та об`єктивною, оскільки судом всебічно досліджено всі обставини справи та вірно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Відповідач зазначає, що на момент звернення позивача до суду (20.08.2019) з позовною заявою про стягнення 188394,14 грн. еквівалент 10000 доларів США становив 251756,84 грн. Враховуючи, що сторонами до договору №089ЛМ/1 від 24.04.2017 було включено третейське застереження, вказаний спір повинен розглядатись в Постійно діючому Регіональному третейському суді України при асоціації Регіональна правова група .

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2019 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промкріплення" № б/н та б/д на ухвалу господарського суду Донецької області від 30.09.2019 у справі №905/1568/19, розгляд справи призначено на "20" листопада 2019 року.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 20.11.2019 оголошено перерву до 22.11.2019 о 12:00 годині, вирішено провести наступне судове засідання в режимі відеоконференції з Донецьким апеляційним судом та господарським судом м. Києва, про що постановлено протокольну ухвалу від 20.11.2019.

У зв`язку з відпусткою судді-члена колегії Шутенко І.А., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2019 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Плахов О.В., суддя Лакіза В.В.

У зв`язку з відпусткою судді-члена колегії Лакізи В.В., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2019 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Бородіна Л.І., суддя Плахов О.В.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною першою статті 271 цього Кодексу передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Фіксація судових засідань апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою відео- та звукозаписувального технічного засобу згідно вимог ст.ст.222, 223 та п.17.7 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судових засіданнях в режимі відеоконференції представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права з урахуванням повноважень, визначених в ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила.

З матеріалів справи вбачається, що 24.04.2017 між ПАТ «Металургійний завод «Азовсталь» та ТОВ Промкріплення укладено типовий договір поставки на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів №089ЛМ/1 від 24.04.2017, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов`язується передати, а покупець прийняти та оплатити матеріали на умовах, передбачених цим договором. Кількість, номенклатура обладнання вказуються у специфікаціях до цього договору, що є невід`ємною частиною цього договору (п.2.1 договору).

Відповідно до п.7.2. договору у разі порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати ресурсів, покупець сплачує пеню у розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більш подвійної ставки НБУ, діючої у відповідному періоді.

За приписами п.10.5 договір діє до 31.12.2017. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань (у тому числі гарантійних) за цим договором.

Даний договір підписаний сторонами у встановленому законодавством порядку та скріплений печатками.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором поставки на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів №089ЛМ/1 від 24.04.2017, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 188394,14 грн. , з яких: 139382,16грн. - сума основного зобов`язання, 26749,54 грн. - пеня, 13798,84 грн. - інфляція, 8463,60 грн. - 3% річних, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує приписами ст.ст. 230 - 232, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5, 12-15, 54-61, 123-124, 161-164, 171-172 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1568/19. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження.

27.09.2019 до господарського суду Донецької області від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій ТОВ "Промкріплення" просив стягнути з Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" суму заборгованості за Договором №089ЛМ/1 від 24.04.2017 у розмірі 188394,14 грн. та моральну шкоду, завдану внаслідок порушення умов Договору №089ЛМ/1 від 24.04.2017 у сумі 139 382,16 грн.

В обґрунтування заявленої вимоги про стягнення моральної шкоди позивач послався на те, що безпідставним затягуванням оплати грошових коштів, заздалегідь необґрунтованими та безпідставними обвинуваченнями позивача у поставці неякісної продукції, зверхнім та принизливим ставленням, що виразилося у відмові від спільного огляду та прийомки поставленої продукції, а також в демонстративному ігноруванні проведення звірки взаєморозрахунків між сторонами, відповідач завдав позивачеві моральної шкоди у вигляді приниження ділової репутації. Крім того, наслідком завдання моральної шкоди стало також звільнення попереднього директора позивача, який не зміг надалі працювати керівником підприємства через завдану з боку відповідача шкоду його діловій репутації.

Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди у сумі 139 382,16 грн ТОВ "Промкріплення" нормативно обґрунтовувало приписами ст. 23, ч.1 ст. 1167 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що вимога, яка була первісно заявлена позивачем у позовній заяві, - стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 188394,14 грн., з яких: 139382,16грн. - сума основного зобов`язання, 26749,54 грн. - пеня, 13798,84 грн. - інфляція, 8463,60 грн. - 3% річних. Позивач посилався на те, що вищезазначена заборгованість виникла у зв`язку з порушенням зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Позивач в заяві про збільшення позовних вимог, посилаючись на ст.1167 ЦК України, заявив ще одну додаткову позовну вимогу, яка не заявлялась раніше, про стягнення моральної шкоди у розмірі 139382,16 грн., завданої внаслідок порушення умов договору №089ЛМ/1 від 24.04.2017.

Моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з частиною першою статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, з`ясовує, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Моральна (немайнова) шкода, відповідно до приписів ст. 23 ЦК України, полягає, зокрема, у приниженні ділової репутації юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів.

Первісна вимога про стягнення заборгованості у сумі 188394,14 грн. ґрунтується на порушенні відповідачем строків та порядку оплати поставленої позивачем продукції.

Тобто, під час розгляду первісно заявленої вимоги суд повинен дослідити та надати оцінку умовам договору, укладеного між сторонами, а також з`ясувати, чи були порушені відповідачем умови договору в частині оплати товару.

Під час дослідження вимоги, викладеної у заяві про збільшення позовних вимог, про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок порушення умов договору №089ЛМ/1 від 24.04.2017 у розмірі 139382,16 грн. суд першої інстанції повинен досліджувати наявність чи відсутність загальних підстав цивільно-правової відповідальності, які підлягають обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, зокрема, наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Враховуючи вищенаведене, у заяві про збільшення позовних вимог позивач частково доповнив та змінив як предмет позову у справі, так і його підстави.

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд відмовляє у задоволенні такої заяви, приєднавши її до матеріалів справи.

Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні заяви про збільшення позовних вимог.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції, постановивши ухвалу про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Промкріплення" про збільшення позовних вимог, порушив норми Господарського процесуального кодексу України, відмовив позивачу у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди, тобто вирішив по суті спір за заявленою у заяві вимозі є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 30.09.2019 дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Промкріплення" про збільшення позовних вимог.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Промкріплення" про збільшення позовних вимог (стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок порушення умов договору №089ЛМ/1 від 24.04.2017 у розмірі 139382,16 грн.) по суті не розглядалася.

Рішення про задоволення чи відмову у задоволенні цих позовних вимог (стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок порушення умов договору №089ЛМ/1 від 24.04.2017 у розмірі 139382,16 грн.) суд першої інстанції не ухвалював.

Вищенаведене свідчить про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Промкріплення" має право звернутися з позовом про стягнення моральної шкоди, у загальному порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про дослідження в підготовчому засіданні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Промкріплення" про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 188394,14 грн., з яких: 139382,16грн. - сума основного зобов`язання, 26749,54 грн. - пеня, 13798,84 грн. - інфляція, 8463,60 грн. - 3% річних, тобто первісно заявлених позовних вимог.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач вважає, що позову заяву ТОВ Промкріплення необхідно залишити без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки сторони у п. 9.2 спірного договору погодили, що якщо спори і розбіжності, які виникли в зв`язку з даним договором або стосуються його укладення, зміни, виконання, порушення, розірвання, недійсності не будуть врегульовані шляхом переговорів їх розв`язання здійснюється у відповідності з матеріальним правом України наступним чином, зокрема,

спори, майнові вимоги за якими не перевищують еквівалент 10 000 доларів США (з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) за основною сумою зобов`язань вирішуються в Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації Регіональна правова група (відповідно до регламенту зазначеного суду), рішення якого є остаточним і обов`язковим для сторін і підлягає виконанню сторонами в строки, зазначені в рішенні суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про третейські суди до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом

Третейською угодою є угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом (ст. 2 цього Закону).

Згідно зі ст. 5 Закону України Про третейські суди юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 ГПК України угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

За положеннями ст. 22 ГПК України спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім: 1) спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на цінні папери, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті; 2) спорів, передбачених пунктами 2, 3, 7-13 частини першої, пунктами 2, 3, 6 частини другої статті 20 цього Кодексу, з урахуванням частини другої цієї статті; 3) інших спорів, які відповідно до закону не можуть бути передані на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності. Рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу може бути оскаржено (оспорено) в порядку, визначеному законом.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі.

Так, п. 9.2 сторони погодили, що якщо спори і розбіжності, які виникли в зв`язку з даним договором або стосуються його укладення, зміни, виконання, порушення, розірвання, недійсності не будуть врегульовані шляхом переговорів їх розв`язання здійснюється у відповідності з матеріальним правом України наступним чином:

- спори, майнові вимоги за якими, перевищують еквівалент 10 000 доларів США (з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) за основною сумою зобов`язань вирішуються в господарських судах України (згідно з чинним законодавством України);

- спори, майнові вимоги за якими не перевищують еквівалент 10 000 доларів США (з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) за основною сумою зобов`язань вирішуються в Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації Регіональна правова група (відповідно до регламенту зазначеного суду), рішення якого є остаточним і обов`язковим для сторін і підлягає виконанню сторонами в строки, зазначені в рішенні суду.

Постійно діючий Регіональний Третейський суд України при Асоціації «Регіональна правова група» зареєстрований в установленому законом порядку, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ та інформацією з Єдиного реєстру громадських формувань, відомості з якого є відкритими, а отже угода про передачу даного спору на вирішення третейського суду може бути виконана.

Згідно ст. 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід`ємна частина третейської угоди. За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною. Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про третейські суди" якщо третейська угода укладена у вигляді третейського застереження, то вона вважається невід`ємною частиною угоди і щодо неї діють такі самі правила правонаступництва, що й до угоди в цілому.

Отримання додаткової письмової згоди сторін за наявності третейської угоди в договорі Закон України "Про третейські суди" не передбачає.

Відповідно до ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, підписавши типовий договір поставки на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів №089ЛМ/1 від 24.04.2017, в якому міститься третейське застереження, сторони договору погодили, що розгляд усіх спорів та розбіжностей, що виникають за вказаним договором, відбувається у визначеному ними третейському суді у відповідності з регламентом суду.

Отже, сторони скористалися своїм правом та визначили в третейському застереженні, що на розгляд третейського суду можуть бути передані спори, що не перевищують еквівалент 10 000 доларів США (з урахуванням обмінного курсу НБУ на дату виникнення вимог) за основною сумою зобов`язань вирішуються в Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації Регіональна правова група (відповідно до регламенту зазначеного суду), рішення якого є остаточним і обов`язковим для сторін і підлягає виконанню сторонами в строки, зазначені в рішенні суду.

До матеріалів справи не додано доказів, що третейська угода визнана недійсною або втратила чинність та не може бути виконана.

Доказів неможливості її виконання до матеріалів справи також не додано.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Враховуючи, що від відповідача до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, третейська угода не визнана недійсною, не втратила чинність та може бути виконана, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення позову без розгляду.

Доводи апелянта про порушення судом норм процесуального права спростовуються матеріалами справи, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ухвала господарського суду Донецької області від 30.09.2019 у справі № 905/1568/19 в оскаржуваній частині підлягає залишенню без змін.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промкріплення" на ухвалу господарського суду Донецької області від 30.09.2019 у справі №905/1568/19 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 30.09.2019 у справі №905/1568/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанови передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 27.11.2019.

Головуючий суддя Т.Д. Геза

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя О.В. Плахов