Постанова

від 27.11.2019 по справі 468/134/19-ц

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

27.11.19

22-ц/812/1975/19

Провадження № 22-ц/812/1975/19 Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.

Постанова

Іменем України

26 листопада 2019 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючого Кушнірової Т.Б.,

суддів: Базовкіної Т.М., Колосовського С.Ю.,

із секретарем Біляєвою В.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Шевченка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу Приватного підприємства Злагода на ухвалу Баштанського районного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2019 року, проголошену в цей день о 15:35 год., суддею цього ж суду Муруговим В.В, у цивільній справі №468/134/19-ц, за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Злагода про визнання договору оренди землі недійсним,

в с т а н о в и л а:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в районний суд із позовною заявою до Приватного підприємства Злагода (далі - ПП Злагода ) про визнання договору оренди землі недійсним.

Позов мотивовано тим, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 8,19 га в межах території Єрмолівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зазначена земельна ділянка складається з двох окремих ділянок: площею 5,45 га, кадастровий номер 4820680800:04:000:0148 та площею 2,74 га, кадастровий номер 4820680800:03:000:0140.

01 грудня 2011 року між ОСОБА_1 та ПП Злагода укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, строком на сім років до 01 грудня 2018 року.

Наприкінці 2018 року він попередив відповідача про наміри надалі самостійно обробляти земельну ділянку і в цей час дізнався про існування договору оренди землі, який було нібито укладено між ним та відповідачем у грудні 2013 року строком на 10 років. Проте такий договір оренди землі він не підписував, оскільки підпис в договорі йому не належить.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив визнати недійсним договір оренди землі від 01 грудня 2013 року укладений між ним та відповідачем, зареєстрований реєстраційною службою Баштанського РУЮ Миколаївської області у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, а також скасувати реєстраційний запис № 33748510 від 17 лютого 2015 року.

Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2019 року у справі призначена судово-почеркознавча експертиза, проведення якої доручено експертам Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Провадження по справі до закінчення проведення експертизи зупинено.

В апеляційній скарзі представник ПП Злагода посилаючись на порушення судом норм процесуального права просив скасувати ухвалу районного суду від 18 жовтня 2019 року.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач посилався на те, що відповідно до пункту 1.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5, експертиза повинна була бути проведена виключно експертною установою за зоною регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково - дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України.

Крім того, документи, які містять вільні зразки підпису позивача та приєднані судом до матеріалів справи, не відповідають досліджуваним документам за часом виконання. Більш того, підпис у зазначених документах поставлено невідомою особою і жодних доказів на підтвердження того, що підписи на вказаних документах достовірно виконані позивачем, суду не було надано.

Апеляційна скарга також містить посилання на те, що задовольняючи повторне клопотання про призначення експертизи, суд порушив право відповідача на розгляд справи протягом розумного строку, оскільки порушуючи передбачені ст. 189 ЦПК України строки проведення підготовчого провадження за відсутності підстав або нових обставин повторно вирішив клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, яке вже було вирішено судом 29 травня 2019 року, в той час як мав залишити його без розгляду та розпочати розгляд справи по суті.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що він не підписував договори оренди належної йому на праві власності земельної ділянки, укладені з відповідачем у грудні 2013 року строком на 10 років.

З урахуванням предмета та підстави позову, саме позивач зобов`язаний довести те, що підпис в договорі дарування виконаний не ним.

Тому для вирішення питання щодо належності підпису позивачу чи іншій особі у договорі оренди землі від 01 грудня 2013 року під час підготовчого судового засідання представник ОСОБА_1 заявив клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи (а.с.90).

Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 29 травня 2019 року призначалось проведення судово-почеркознавчої експертизи.

22 серпня 2019 року на адресу суду надійшло повідомлення судового експерта про неможливість надання висновку, оскільки судом не було виконано клопотання експерта про надання більшого обсягу порівняльного матеріалу.

В ході підготовчого судового засідання 18 жовтня 2019 року представником позивача повторно заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2019 року така експертиза у справі була призначена вдруге.

Відповідно до частин першої, третьої ст. 103 ЦПК України, для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу.

При призначенні експертизи судом, експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Частиною 3 ст. 103 ЦПК України передбачено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Відповідно до приписів статті 7 Закону України Про судову експертизу судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

У пункті 1.6. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 (далі - Інструкція), із змінами та доповненнями затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 30.12.2004 N 144/5 експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України.

За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в експертній установі за зоною регіонального обслуговування, орган (особа), який (яка) призначає експертизу (залучає експерта), зазначивши відповідні мотиви, доручає її виконання експертам іншої експертної установи.

Оскільки сторони в судовому засіданні 18 жовтня 2019 року не визначили експертну установу, суд, скориставшись правом, передбаченим ч. 3 ст. 103 ЦПК України, визначив її самостійно.

Миколаївський НДЕКЦ МВС України є державною експертною установою та регіонально обслуговує територію Миколаївської області.

Таким чином, доручаючи проведення судової експертизи Миколаївському НДЕКЦ МВС України, яка у додатку 1 до Інструкції не значиться, судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, оскільки зазначеними вище нормативно правовими актами передбачено право суду призначити проведення експертизи державній судово-експертній установі.

Не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали і та обставина, що всупереч п. 1.5 Науково - методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз, судом в розпорядження експерта надані вільні зразки (почерку, підпису), які не відповідають досліджувальним документам за часом виконання, оскільки вимоги вказаного правового акту містять лише рекомендаційний характер. В той час, як відповідно до п.1.13 Інструкції достатність зразків почерку та підпису особи, яка підлягає ідентифікації визначається експертом. Більш того, у разі відсутності та неможливості надати вільні зразки які б відповідали об`єкту який досліджується за часом виконання, експерт проводить дослідження за спеціальною Методикою дослідження рукописних текстів, виконаних з розривом у часі, зареєстрованої у Реєстрі методик проведення судових експертиз 06.02.2009 р.

Аргументи апеляційної скарги стосовно того, що судом безпідставно долучені до матеріалів справи у якості вільних зразків почерку та підписів позивача копії документів на яких справжність та ідентифікація виконавця підпису не перевірена, теж не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказані вище документи є офіційними, були надані саме представником позивача, тому немає підстав сумніватися у їх достовірності.

До того ж ідентифікація виконавця підпису і є безпосереднім завданням експерта якому доручено проведення почеркознавчої експертизи.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що судом вдруге безпідставно задоволено однотипне клопотання про призначення експертизи, яке нічим необгрунтоване та призводить до затягування розгляду справи, оскільки заявляючи таке клопотання, представник позивача обґрунтовував його наявністю сумніву щодо належності позивачу підпису в договорах оренди землі.

Більш того, нормами цивільно -процесуального законодавства не передбачено прямої заборони на призначення експертизи у справі, якщо до закінчення підготовчого засідання таке клопотання заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше.

У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381 -384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Злагода залишити без задоволення, а ухвалу Баштанського районного суду Миколаївської області від 18 жовтня 2019 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий

Судді:

Повний текст судового рішення виготовлено 27.11.2019 р.