Рішення

від 02.09.2020 по справі 468/134/19-ц

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 468/134/19-ц

2/468/44/20

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2020 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., за участю секретаря Рафальської К.В., представника відповідача Шевченка І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка в порядку загального позовного провадження цивільну справу №468/134/19-ц за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Злагода про визнання договорів оренди землі недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11.09.2001 року отримав у спадщину за заповітом право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП Степове с. Єрмолівка Баштанського району Миколаївської області, розміром 8,71 га в умовних кадастрових гектарах. В серпні 2004 року розпорядженням Баштанської райдержадміністрації Миколаївської області від 16.08.2004 року № 710-р позивачу надано у власність земельну ділянку, загальною площею 8,19 га, розташовану в межах території Єрмолівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, яка складається із земельних ділянок площею 5,45 га кадастровий номер 4820680800:04:000:0148 та площею 2,74 га кадастровий номер 4820680800:03:000:0140. Право власності позивача на вказані земельні ділянки підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії МК №051006. 01.12.2011 року між сторонами було укладено договори оренди вказаних земельних ділянок строком на 7 років. За два місяці до закінчення вказаних договорів позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення йому земельної ділянки, однак останнім було надано позивачу договори оренди вище вказаних земельних ділянок від 01.12.2013 року строком на 10 років та акти приймання - передачі земельних ділянок. При цьому позивач зазначає, що не підписував договори оренди належних йому земельних ділянок, у зв`язку з чим просив визнати договори від 01.12.2013 року оренди земельних ділянок площею 5,45 га кадастровий номер 4820680800:04:000:0148 та площею 2,74 га кадастровий номер 4820680800:03:000:0140, укладені між ОСОБА_1 та ПП Злагода недійсними та скасувати реєстраційний запис про реєстрацію прав та їх обтяжень на вказані земельні ділянки.

Відповідач позов не визнав, надавши до суду відзив про те, що в задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки насправді між сторонами вперше було укладено договір оренди землі 01.12.2004 року та після закінчення строку дії саме вказаного договору оренди від 2004 року, який був укладений на 7 років та зареєстрований 03.11.2006 року Миколаївською регіональною філією ДП Центр державного земельного кадастру , між сторонами було укладено нові договори оренди двох земельних ділянок від 01.12.2013 року. Примірники вказаних договорів були підписані самим позивачем. Відповідач заперечив факт пролонгації договору оренди землі від 01.12.2004 року, оскільки між сторонами не було укладено додаткову угоду про до вказаного договору оренди. Також відповідач зазначив, що примірники договорів оренди землі від 01.12.2013 року ним було надано позивачу одразу після їх реєстрації 17.02.2015 року, тому твердження позивача про отримання вказаних договорів навесні 2018 року є неправдивими та нічим не доведеними. Крім того, з 2013 року відповідач продовжував сплачувати позивачу орендну плату за користування вище вказаними земельними ділянками, що вказує на обізнаність позивача про наявність між сторонами договірних правовідносин. Крім того, позивачем було пропущено строки позовної давності, тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Процесуальні дії у справі та заяви сторін:

Позови надійшли до суду 31.01.2019 року.

04.02.2019 року відкрите провадження у справах № 468/134/19-ц та № 468/137/19-ц.

04.02.2019 року справи № 468/134/19-ц та № 468/137/19-ц об`єднані в одне провадження.

04.03.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

29.05.2019 року ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області за клопотанням представника позивача по справі призначена судово-почеркознавча експертиза та провадження по справі до закінчення проведення експертизи зупинене.

05.08.2019 року провадження у справі поновлене у зв`язку з надходженням до суду клопотання експерта.

05.09.2019 року від експерта надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи.

18.10.2019 року ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області за клопотанням представника позивача по справі призначена судово-почеркознавча експертиза та провадження по справі до закінчення проведення експертизи зупинене.

07.11.2019 року відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на ухвалу Баштанського районного суду Миколаївської області від 18.10.2019 року та витребувані матеріали цивільної справи до Миколаївського апеляційного суду.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 26.11.2019 року апеляційну скаргу відповідача на ухвалу Баштанського районного суду Миколаївської області від 18.10.2019 року про призначення судово-почеркознавчої експертизи залишено без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

04.02.2020 року провадження у справі поновлене у зв`язку з надходженням до суду висновку експерта.

09.07.2020 року підготовче провадження у справі закрите та призначений судовий розгляд по справі на 02.09.2020 року.

В судове засідання по розгляду справи по суті представник позивача не з`явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений вчасно та належним чином (особисто під підпис), про причини неявки до суду не повідомив, будь-яких заяв не подавав.

При цьому, за загальним правилом, визначеним ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. У зв`язку з вказаним та з врахуванням того, що судове провадження в даній справі здійснюється з січня 2019 року, суд ухвалив про розгляд справи за відсутності представника позивача на підставі наданих сторонами та здобутих в ході підготовчого провадження доказів.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у справі матеріали (копію Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 8,19 га в межах території Єрмолівської сільської ради Баштанського району від 25.10.2004 року; копію договору оренди землі від 01.12.2013 року загальною площею 2,74 га, укладеного між ОСОБА_1 та ПП Злагода ; копію акту про передачу та прийом земельної ділянки загальною площею 2,74 га; копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 33748510 від 17.02.2015 року щодо земельної ділянки площею 2,74 га кадастровий номер 4820680800:03:000:0140; світлокопію свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11.09.2001 року; копію договору оренди землі від 01.12.2013 року загальною площею 5,45 га, укладеного між ОСОБА_1 та ПП Злагода ; копію акту про передачу та прийом земельної ділянки загальною площею 5,45 га; копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 33750112 від 17.02.2015 року щодо земельної ділянки площею 5,45 га кадастровий номер 4820680800:04:000:0148; копію договору оренди землі від 01.12.2004 року загальною площею 8,19 га, укладеного між ОСОБА_1 та ПП Злагода ; копію акту про передачу та прийом земельної ділянки загальною площею 8,19 га; висновок експерта № 337 від 29.01.2020 року), суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною. площею 8,19 га в межах території Єрмолівської сільської ради Баштанського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка складається із земельних ділянок площею 5,45 га кадастровий номер 4820680800:04:000:0148 та площею 2,74 га кадастровий номер 4820680800:03:000:0140.

01.12.2013 року між ПП Злагода та ОСОБА_1 були укладені два договори оренди належних останньому земельних ділянок площею 5,45 га та 2,74 га, право оренди яких ПП Злагода було зареєстровано 17.02.2015 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно з пунктом другим частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Статті 14, 15 Закону України Про оренду землі визначають, що договір оренди землі укладається в письмовій формі та істотними умовами вказаного договору є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Крім того, відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому при розгляді справи в суді позивачем всупереч вимогам ст. 81, 83 ЦПК України не надано суду жодних належних, достовірних та достатніх на підтвердження викладених ним у позові відомостей щодо того, що він не підписував оспорювані договори оренди землі.

Натомість із висновку експерта № 337 від 29.01.2010 року слідує, що підпис зліва від запису ОСОБА_1 у Договорі оренди землі від 01.12.2013 року про оренду земельної ділянки площею 2,74 га виконаний ОСОБА_1 . Підпис зліва від запису ОСОБА_1 в Акті про передачу та прийом земельної ділянки площею 2,74 га, кадастровий номер 4820680800:03:000:0140, від 01.12.2013 року виконаний ОСОБА_1 . Підпис зліва від запису ОСОБА_1 у Договорі оренди землі від 01.12.2013 року про оренду земельної ділянки площею 5,45 га виконаний ОСОБА_1 . Підпис зліва від запису ОСОБА_1 в Акті про передачу та прийом земельної ділянки площею 5,45 га, кадастровий номер 4820680800:04:000:0148, від 01.12.2013 року виконаний ОСОБА_1 .

За такого, доводи позивача про те, що він не підписував оспорювані ним договори оренди є припущеннями, які не знайшли свого підтвердження при розгляді справи в суді, та повністю спростовуються дослідженими судом доказами, зокрема твердженнями відповідача та висновком судово-почеркознавчої експертизи № 337 від 29.01.2020 року.

За встановлених обставин, позов ОСОБА_2 до Приватного підприємства Злагода про визнання договорів оренди землі недійсними задоволенню не підлягає.

Як наслідок цього, не підлягає задоволенню вимоги позивача про скасування реєстраційних записів від 17.02.2015 року про реєстрацію у ПП Злагода права оренди належних ОСОБА_1 земельних ділянок, оскільки реєстрація вказаного права здійснювалася на підставі укладених між сторонами договорів оренди землі від 01.12.2013 року, та в судовому засіданні не було встановлено підстав для визнання вказаних договорів недійсними.

Оскільки позов задоволенню не підлягає, тому на підставі ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати по справі, які пов`язані зі сплатою судового збору та вартості судово-почеркознавчої експертизи, покладаються на позивача й відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, ст. 14, 15 Закону України Про оренду землі , ст. 203, 215 ЦК України, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства Злагода про визнання недійсними договору оренди землі від 01.12.2013 року про оренду земельної ділянки площею 2,74 га та договору оренди землі від 01.12.2013 року про оренду земельної ділянки площею 5,45 га - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

Відповідач: Приватне підприємство „Злагода" (місцезнаходження: вул. Пушкінська, 9, с. Єрмолівка Баштанського району Миколаївської області, ідентифікаційний код 31417341).

Повне судове рішення складене 04.09.2020 року.

Суддя