Ухвала

від 27.11.2019 по справі 199/5098/15-ц

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/5098/15-ц

(8/199/6/19)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2019 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Куземі О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про самовідвід судді Руденко В.В. по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за новоявленими обставинами рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за договорами позики, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2019 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення за новоявленими обставинами рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами позики.

Постановою Дніпровського апеляційного суду скасовано ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2019 року та справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36, ст. 39 ЦПК України, суддя заявила про самовідвід під час розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення за новоявленими обставинами рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2015 року.

Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Так, 26 жовтня 2015 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська ухвалено рішення, яким частково задоволені позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договорами позики.

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення суду від 26.10.2015 та ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 квітня 2016 року апеляційну скаргу відхилено.

23.01.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 07.02.2019, постановленою у складі: головуючого судді Руденко В.В., було відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами позики.

Постановляючи вказану ухвалу суду від 07.02.2019, як мотиви свого рішення суд посилаючись на обставини, які на думку суду унеможливлюють відкриття провадження за нововиявленими обставинами.

ОСОБА_1 , не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу на неї та ухвалою від 20.11.2019 Дніпровський апеляційний суд, задовольнив її, скасувавши ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 07.02.2019 про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 зазначивши, що мотиви, якими суд обґрунтував своє судове рішення є передчасними, оскільки такі мотиви, на думку суду апеляційної інстанції, суд може використовувати лише після відкриття провадження за нововиявленими обставинами та під час постановлення ухвали за наслідками розгляду такої заяви по суті.

Таким чином, фактично судом апеляційної інстанції констатовано, що при постановленні ухвали від 07.02.2019 Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська встановивши про відсутність підстав для перегляду судового рішення за новоявленими обставинами, суд першої інстанції помилково відмовив у відкритті провадження про перегляд рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2015 року за нововиявленими обставинами. Як зазначає колегія Дніпровського апеляційного суду, відмовляючи у відкритті провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції не врахував, що якщо суд дійшов висновку про відсутність нововиявлених обставин, то це є підставою для відмови у задоволенні заяви, в не для відмови у відкритті провадження за заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Такі висновки Дніпровського апеляційного суду, висловлені в його ухвалі від 20.11.2019, можуть стати підставою для визнання даної складу суду необ`єктивним, а суд небезстороннім під час повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.01.2019, оскільки даний склад суду вже висловив свою оцінку мотивам заяви відповідача ОСОБА_1 від 23.01.2019 під час вирішення питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ст. 56 Закону України Про судоустрій і статус суддів суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді та дотримуватися правил суддівської етики.

Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 Про незалежність судової влади передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

У п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, серед іншого, і коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За таких обставин суддя вважає, що вказані відомості дають законні підстави для самовідводу судді відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, оскільки суддя не може розглядати справу за наявності інших обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 1 статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Самовідвід - це обов`язок судді, секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача за наявності підстав для відводу заявити самовідвід.

Норма про самовідвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, попереджає можливість скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб`єктів, що з`ясувалися під час перевірки справи вищестоящими інстанціями.

Даний самовідвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, попереджає можливість скасування остаточного рішення суду за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб`єктів, що може бути з`ясовано під час перегляду справи в апеляційному або касаційному порядку, тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Самовідвід судді Руденко В.В. при розгляді заяви ОСОБА_1 від 23.01.2019 року про перегляд за новоявленими обставинами рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за договорами позики, - задовольнити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: