Рішення

від 23.10.2019 по справі 204/7554/18

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/7554/18

Провадження № 2/204/280/19

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Дубіжанської Т.О.

за участю секретаря Єфімової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі справу за позовною заявою Акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Конкорд до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом, розірвання кредитного договору, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2018 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, яку останній раз уточнив 22 жовтня 2019 року, в якій остаточно просив ухвалити рішення, яким: стягнути з відповідача на його користь заборгованість у сумі 162 915 грн. 85 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 50 000 грн., прострочені відсотки за кредитом у розмірі 3 097 грн. 25 коп., плата за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості згідно із затвердженими тарифами банку у розмірі 57 336 грн. 40 коп., санкції за порушення строків погашення кредитної заборгованості у розмірі 52 482 грн. 20 коп.; розірвати кредитний договір №№ 24966-МПК від 17.03.2017 року, укладений між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк Конкорд та ОСОБА_1 . В обґрунтування вимог зазначає, що 17 березня 2017 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк Конкорд , правонаступником якого є Акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк Конкорд , та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом надання підписаної позичальником заяви про приєднання до Публічного договору комплексного обслуговування клієнтів - фізичних осіб в ПАТ АКБ Конкорд № 24966-МПК та акцептованої Банком про надання кредитних коштів шляхом безготівкового зарахування кредитних коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 у розмірі 50 000 грн. строком на 12 місяців зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 39 % річних. Підписанням заяви відповідач підтвердив ознайомлення та згоду з умовами Публічного договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб на умовах зазначених в публічному договорі та розміщених на офіційному сайті ПАТ АКБ Конкорд , а також підтвердив ознайомлення та згоду з тарифами позивача та погоджується з ними. 20.03.2017 року відповідачем було активовано картковий рахунок № НОМЕР_2 та 20-21.03.2017 року знято кошти. Протягом строку користування кредитними коштами позичальник неодноразово знімав кредитні кошти з карткового рахунку та повертав кредит шляхом поповнення карткового рахунку. Але, після 03.10.2017 року він припинив повернення кредитних коштів шляхом поповнення карткового рахунку, внаслідок чого за ним виникла заборгованість перед Банком, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом у сумі 50 000 грн., нарахованих на прострочену заборгованість відсотків, пені, штрафу, комісії, яка постійно збільшувалась і збільшується внаслідок прострочення боргу та простроченого користування відповідачем кредитними коштами. Загальна заборгованість за кредитом станом на 4.10.2019 року склала вже 162 915 грн. 85 коп. Крім того, невиконання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених його змістом (неналежне виконання), що є порушенням зобов`язання (ст. 610 ЦК України), передбачає настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, розірвання договору (п. 1 ст. 611 ЦК України). Розірвання Кредитного договору № 24966-МПК від 17.03.2017 року з ОСОБА_1 у судовому порядку має значення для позивача з огляду на особливості практичного застосування окремих норм податкового законодавства. Кінцевою датою повернення кредиту за Кредитним договором є 18.03.2018 року. Відповідач кошти не повернув, договір не є розірваним або припиненим. Зважаючи на випадки різночитання норм закону працівниками Державної фіскальної служби, можливі вимоги та претензії з боку податкових органів, а також з метою уникнення необґрунтованих нарахувань податкових зобов`язань, звернення позивача до суду з вимогою про розірвання Договору з відповідачем для визначення строку припинення договірних зобов`язань сторін цього Договору у судовому порядку згідно з положеннями частини другої статті 651 та частини третьої статті 653 ЦК України є обов`язковим. Завдані позивачу внаслідок невиконання зобов`язань відповідачем збитки у вигляді простроченої заборгованості за кредитом та відсотками є доказами істотних причин для розірвання Договору. Таким чином, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

У судове засідання представник позивача не з`явився, але надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив розглядати справу без його участі, проти розгляду справи у заочному порядку не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

У відповідності до ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

В судовому засіданні встановлено, що 16 березня 2017 року ОСОБА_1 було підписано Заяву про відкриття поточного рахунку та надання платіжної картки/Договір платіжної картки 24966-МПК у Публічному акціонерному товаристві Акціонерний комерційний банк Конкорд , правонаступником якого є Акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк Конкорд , на підставі якої ОСОБА_1 було відкрито рахунок № 26254201670001.980.15 (а.с. 16).

Крім того, 17 березня 2017 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк Конкорд та ОСОБА_1 було підписано Заяву про надання кредиту/кредитний договір № 24966-МПК, на підставі якої позивач надав відповідачу кредит у сумі 50 000 грн. строком на 12 місяців до 16 березня 2018 року з процентною ставкою 39 % річних (а.с. 13-14).

Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно положень ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

У розділі 14 Заяви про надання кредиту/кредитного договору № 24966-МПК сторони погодили, що за умови підписання цієї заяви заявником, підписання та скріплення печаткою зі сторони Банку та надання кредиту (що разом вважається акцептом банку) ця заява разом з графіком платежів/розрахунком сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки Публічний договір та тарифами банку складають кредитний договір.

Також, Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк Конкорд та ОСОБА_1 було підписано Розрахунок сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки за обраним видом кредиту (а.с. 15), Анкету-заяву на отримання кредитного ліміту (овердрафту), опитувальний лист клієнта-фізичної особи (а.с. 43). Крім того, 17 березня 2017 року відповідач був ознайомлений з інформацією про умови кредитування фізичних осіб в Публічному акціонерному товаристві Акціонерний комерційний банк Конкорд , про що свідчить його підпис у Попередній інформації про умови кредитування фізичних осіб (зміна умов) від 17.03.2017 року (а.с. 44).

Таким чином судом встановлено, що 17 березня 2017 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк Конкорд , правонаступником якого є Акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк Конкорд , та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 24966-МПК.

При цьому, сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов укладеного між ними договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України - Позика , якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитодавець свої зобов`язання виконав повністю та надав позичальнику обумовлену договором суму грошових коштів.

Відповідач скористався наданим кредитом, що підтверджується Випискою з особового рахунка ОСОБА_1 за період з 17.03.2017 року по 01.10.2018 року (а.с. 52-56). Проте, відповідач зобов`язання належним чином за кредитним договором не виконав, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.

За вих. № 413 від 23 липня 2018 року позивач направив на адресу відповідача Лист-вимогу про сплату заборгованості (а.с. 48), в якій вимагав негайно сплатити заборгованість за договором № 24966-МПК від 17.03.2017 року та перерахувати кошти на рахунок № НОМЕР_3 (а.с. 48).

Згідно Розрахунку заборгованості за кредитним договором 24966-МПК від 17.03.2017 року, станом на 04 жовтня 2019 року заборгованість відповідача перед позивачем становить: заборгованість за кредитом - 50 000 грн., заборгованість по процентам - 3 097 грн. 25 коп., плата за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості - 57 336 грн. 40 коп., санкції за порушення строків погашення кредитної заборгованості - 52 482 грн. 20 коп.

Заборгованість відповідача за тілом кредиту у розмірі 50 000 грн. знайшла своє підтвердження під час розгляду справи та її розмір є доведеним позивачем належними та допустимими доказами, тобто відповідачем було порушено право позивача на повернення грошових коштів, отриманих у кредит. За таких обставин наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 50 000 грн., а отже позовні вимоги Акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Конкорд в цій частині підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за простроченими процентами за кредитом суд виходить з наступного.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відтак, у межах строку кредитування до 16 березня 2018 року відповідач мав, зокрема, повертати позивачу кредит і сплачувати проценти. Починаючи ж з 17 березня 2018 року, відповідач мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором 24966-МПК від 17.03.2017 року вбачається, що заборгованість за процентами у розмірі 3 097 грн. 25 коп. розрахована за період з 17 березня 2017 року по 16 березня 2018 року, тобто в межах строку кредитування, обумовленого позивачем та відповідачем у Кредитному договорі № 24966-МПК від 17 березня 2017 року.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за процентами у розмірі 097 грн. 25 коп., а отже позовні вимоги Акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Конкорд в цій частині також підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача плати за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості згідно із затвердженими тарифами банку у розмірі 57 336 грн. 40 коп. та санкцій за порушення строків погашення кредитної заборгованості у розмірі 52 482 грн. 20 коп. суд виходить з наступного.

Як вже було зазначено вище, відповідач отримав від позивача кредит на строк до 16 березня 2018 року. Тобто 16 березня 2018 року сплинув строк кредитування за кредитним договором № 24966-МПК від 17 березня 2017 року.

При цьому, з розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором 24966-МПК від 17.03.2017 року вбачається, що плата за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості згідно із затвердженими тарифами банку у розмірі 57 336 грн. 40 коп. була нарахована позивачем за період з 16 березня 2018 року по 04 жовтня 2019 року, а санкції за порушення строків погашення кредитної заборгованості у розмірі 52 482 грн. 20 коп. нараховані за період з 03 вересня 2018 року по 04 жовтня 2019 року.

Отже, з викладеного вбачається, що вищезазначені суми були нараховані позивачем вже після спливу строку кредитування за кредитним договором № 24966-МПК від 17 березня 2017 року.

При цьому, які саме санкції позивач нарахував відповідачу у своїх розрахунках є незрозумілим. Так, позивачем не зазначено в порушення яких саме пунктів умов договору були нараховані такі санкції, а механізм їх нарахування є незрозумілим, що позбавляє суд можливості перевірити законність та обґрунтованість нарахування таких санкцій.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу, що право кредитодавця нараховувати обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Такий висновок суду також знайшов своє підтвердження у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року по справі № 202/4494/16-ц.

Крім того, у своїх письмових поясненням, що надійшли до суду 23 жовтня 2019 року, представник позивача зазначив, що плата за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості передбачена пунктами 6.11.5, 6.12.16 та 6.13.8 Публічного договору.

Так, дійсно у пункті 6.13.8 Публічного договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Конкорд визначено, що у разі порушення строків погашення заборгованості по кредиту, встановлених графіком платежів, банк переносить суму простроченої заборгованості на відповідні рахунки обліку простроченої заборгованості та плата за користування простроченою частиною кредиту в період, який починається на наступний день за днем встановленого строку погашення кредиту згідно графіку платежів і до дня фактичного повернення простроченої частини кредиту позичальником, встановлюється у розмірі зазначеному в Заяві для прострочених зобов`язань.

Однак, механізм нарахування плати за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості також є незрозумілим, що позбавляє суд можливості перевірити правильність розрахунків позивача.

Крім того, наявний в матеріалах справи Публічний договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Конкорд (а.с. 18-42) підпису відповідача не містить. Доказів того, що саме такий Публічний договір діяв на момент укладення між позивачем та відповідачем кредитного договору № 24966-МПК від 17 березня 2017 року та в подальшому його умови не змінювались, матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не можу ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, доведеність наявної суми заборгованості за кредитним договором, є обов`язком позивача, який він не виконав в повному обсязі, оскільки не довів належними та допустимими доказами їх розмір.

За таких обставин, оскільки плата за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості згідно із затвердженими тарифами банку у розмірі 57 336 грн. 40 коп. та санкції за порушення строків погашення кредитної заборгованості у розмірі 52 482 грн. 20 коп. були нараховані позивачем вже після спливу строку кредитування за кредитним договором № 24966-МПК від 17 березня 2017 року, враховуючи, що механізм нарахування вказаних сум є незрозумілим, що позбавляє суд можливості перевірити правильність розрахунків позивача, а також з урахуванням того, що розмір такої заборгованості є недоведеним належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Конкорд в цій частині.

Вирішуючи позовні вимоги Акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Конкорд про розірвання кредитного договору № 24966-МПК від 17 березня 2017 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк Конкорд та ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як на підставу для розірвання кредитного договору позивач посилається на те, що відповідач істотно порушив умови договору щодо неповернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом.

Як вже було зазначено вище, кредитний договір № 24966-МПК від 17 березня 2017 року, був укладений між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк Конкорд та ОСОБА_1 зі строком кредитування до 16 березня 2018 року.

Отже, з 17 березня 2018 року кредитний договір № 24966-МПК від 17 березня 2017 року припинив свою дію.

При цьому, до суду з даним позовом позивач звернувся лише у жовтні 2018 року, тобто вже після припинення дії Кредитного договору № 24966-МПК від 17 березня 2017 року.

За таких обставин, суд не вбачає передбачених законом підстав для розірвання в судовому кредитного договору № 24966-МПК від 17 березня 2017 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк Конкорд та ОСОБА_1 .

Посилання позивача як на підставу для розірвання кредитного договору на те, що зважаючи на випадки різночитання норм закону працівниками Державної фіскальної служби можливі вимоги та претензії з боку податкових органів щодо штучного заниження позивачем можливих доходів у випадку одностороннього розірвання кредитних договорів, суд до уваги не приймає та відхиляє, оскільки такі твердження позивача ґрунтуються на припущеннях та не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог про розірвання кредитного договору № 24966-МПК від 17 березня 2017 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк Конкорд та ОСОБА_1 слід відмовити.

За таких обставин, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Конкорд підлягають частковому задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то з відповідача на користь позивача має також бути стягнутий судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 762 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 638, 640, 641, 651, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 76-78, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Конкорд (адреса місцезнаходження: м. Дніпро, площа Троїцька, 2, ЄДРПОУ 34514392, рахунок № НОМЕР_4 в АТ АКБ Конкорд , МФО 307350) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) про стягнення боргу за кредитом, розірвання кредитного договору - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Конкорд заборгованість за кредитом у розмірі 50 000 грн., заборгованість за процентам у розмірі 3 097 грн. 25 коп. та судові витрати по справі у розмірі 1 762 грн., а всього 54 859 грн. 25 коп. (п`ятдесят чотири тисячі вісімсот п`ятдесят дев`ять гривень, двадцять п`ять копійок).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Т.О. Дубіжанська