Постанова

від 04.06.2020 по справі 204/7554/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2458/20 Справа № 204/7554/18 Суддя у 1-й інстанції - Дубіжанська Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2020 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Городничої В.С.

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.

при секретарі - Порубай М.Л.

розглянувши в порядку спрощеного провадження, без повідомлення учасників справи, в письмовому провадженні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Конкорд на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Конкорд до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом, розірвання кредитного договору, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2018 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, яку останній раз уточнив 22 жовтня 2019 року, в якій остаточно просив ухвалити рішення, яким: стягнути з відповідача на його користь заборгованість у сумі 162 915 грн. 85 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 50 000 грн., прострочені відсотки за кредитом у розмірі 3 097 грн. 25 коп., плата за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості згідно із затвердженими тарифами банку у розмірі 57 336 грн. 40 коп., санкції за порушення строків погашення кредитної заборгованості у розмірі 52 482 грн. 20 коп.; розірвати кредитний договір №№ 24966-МПК від 17.03.2017 року, укладений між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк Конкорд та ОСОБА_1 . В обґрунтування вимог зазначає, що 17 березня 2017 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк Конкорд , правонаступником якого є Акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк Конкорд , та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом надання підписаної позичальником заяви про приєднання до Публічного договору комплексного обслуговування клієнтів - фізичних осіб в ПАТ АКБ Конкорд № 24966-МПК та акцептованої Банком про надання кредитних коштів шляхом безготівкового зарахування кредитних коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 у розмірі 50 000 грн. строком на 12 місяців зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 39 % річних. Підписанням заяви відповідач підтвердив ознайомлення та згоду з умовами Публічного договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб на умовах зазначених в публічному договорі та розміщених на офіційному сайті ПАТ АКБ Конкорд , а також підтвердив ознайомлення та згоду з тарифами позивача та погоджується з ними. 20.03.2017 року відповідачем було активовано картковий рахунок № НОМЕР_2 та 20-21.03.2017 року знято кошти. Протягом строку користування кредитними коштами позичальник неодноразово знімав кредитні кошти з карткового рахунку та повертав кредит шляхом поповнення карткового рахунку. Але, після 03.10.2017 року він припинив повернення кредитних коштів шляхом поповнення карткового рахунку, внаслідок чого за ним виникла заборгованість перед Банком, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом у сумі 50 000 грн., нарахованих на прострочену заборгованість відсотків, пені, штрафу, комісії, яка постійно збільшувалась і збільшується внаслідок прострочення боргу та простроченого користування відповідачем кредитними коштами. Загальна заборгованість за кредитом станом на 4.10.2019 року склала вже 162 915 грн. 85 коп. Крім того, невиконання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених його змістом (неналежне виконання), що є порушенням зобов`язання (ст. 610 ЦК України), передбачає настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, розірвання договору (п. 1 ст. 611 ЦК України). Розірвання Кредитного договору № 24966-МПК від 17.03.2017 року з ОСОБА_1 у судовому порядку має значення для позивача з огляду на особливості практичного застосування окремих норм податкового законодавства. Кінцевою датою повернення кредиту за Кредитним договором є 18.03.2018 року. Відповідач кошти не повернув, договір не є розірваним або припиненим. Зважаючи на випадки різночитання норм закону працівниками Державної фіскальної служби, можливі вимоги та претензії з боку податкових органів, а також з метою уникнення необґрунтованих нарахувань податкових зобов`язань, звернення позивача до суду з вимогою про розірвання Договору з відповідачем для визначення строку припинення договірних зобов`язань сторін цього Договору у судовому порядку згідно з положеннями частини другої статті 651 та частини третьої статті 653 ЦК України є обов`язковим. Завдані позивачу внаслідок невиконання зобов`язань відповідачем збитки у вигляді простроченої заборгованості за кредитом та відсотками є доказами істотних причин для розірвання Договору. Таким чином, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2019 року позовні вимоги Акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Конкорд до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом, розірвання кредитного договору задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Конкорд заборгованість за кредитом у розмірі 50 000 грн., заборгованість за процентам у розмірі 3 097 грн. 25 коп., та судові витрати по справі у розмірі 1 762 грн., а всього 54 859 грн. 25 коп. (п`ятдесят чотири тисячі вісімсот п`ятдесят дев`ять гривень, двадцять п`ять копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі АТ Акціонерний комерційний банк Конкорд зазначає, що під час розгляду справи судом допущено неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд 1 інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, що на думку апелянта є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позовні вимоги Банку не суперечать постанові Верховного Суду від 28 березня 20з18 року по справі № 444/9519/12, на яку мається посилання в рішенні суду, щодо строку нарахування передбачених договором процентів; судом безпідставно не застосовані вимоги ст.625 ЦКУ, кредитний договір був укладений шляхом оформлення Заяви про надання кредиту на умовах визначених Публічним договором, Тарифами та умовами відповідних Банківських продуктів послуг, які оприлюднені на офіційному сайті Банку. Висновок суду про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для розірвання договору, по якому залишені не виконані грошові зобов`язання, Апелянт вважає таким, що не ґрунтується на законі, а також апелянтом наведено алгоритм розрахунку плати за супроводження простроченої /несанкціонованої/ заборгованості, згідно із затвердженими тарифами банку у розмірі 57336,40 грн. та санкції за порушення строків погашення кредитної заборгованості у розмірі 52 482,20 грн. (а.с.187-198)

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.360 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін, за наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 16 березня 2017 року ОСОБА_1 було підписано Заяву про відкриття поточного рахунку та надання платіжної картки/Договір платіжної картки НОМЕР_3 у Публічному акціонерному товаристві Акціонерний комерційний банк Конкорд , правонаступником якого є Акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк Конкорд , на підставі якої ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_4 (а.с. 16).

Крім того, 17 березня 2017 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк Конкорд та ОСОБА_1 було підписано Заяву про надання кредиту/кредитний договір № 24966-МПК, на підставі якої позивач надав відповідачу кредит у сумі 50 000 грн. строком на 12 місяців до 16 березня 2018 року з процентною ставкою 39 % річних (а.с. 13-14).

Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно положень ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

У розділі 14 Заяви про надання кредиту/кредитного договору № 24966-МПК сторони погодили, що за умови підписання цієї заяви заявником, підписання та скріплення печаткою зі сторони Банку та надання кредиту (що разом вважається акцептом банку) ця заява разом з графіком платежів/розрахунком сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки Публічний договір та тарифами банку складають кредитний договір.

Також, Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк Конкорд та ОСОБА_1 було підписано Розрахунок сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки за обраним видом кредиту (а.с. 15), Анкету-заяву на отримання кредитного ліміту (овердрафту), опитувальний лист клієнта-фізичної особи (а.с. 43). Крім того, 17 березня 2017 року відповідач був ознайомлений з інформацією про умови кредитування фізичних осіб в Публічному акціонерному товаристві Акціонерний комерційний банк Конкорд , про що свідчить його підпис у Попередній інформації про умови кредитування фізичних осіб (зміна умов) від 17.03.2017 року (а.с. 44).

Таким чином, 17 березня 2017 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк Конкорд , правонаступником якого є Акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк Конкорд , та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 24966-МПК.

При цьому, сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов укладеного між ними договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України - Позика , якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитодавець свої зобов`язання виконав повністю та надав позичальнику обумовлену договором суму грошових коштів.

Відповідач скористався наданим кредитом, що підтверджується Випискою з особового рахунка ОСОБА_1 за період з 17.03.2017 року по 01.10.2018 року (а.с. 52-56). Проте, відповідач зобов`язання належним чином за кредитним договором не виконав, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.

За вих. № 413 від 23 липня 2018 року позивач направив на адресу відповідача Лист-вимогу про сплату заборгованості (а.с. 48), в якій вимагав негайно сплатити заборгованість за договором № 24966-МПК від 17.03.2017 року та перерахувати кошти на рахунок № НОМЕР_5 (а.с. 48).

Згідно Розрахунку заборгованості за кредитним договором 24966-МПК від 17.03.2017 року, станом на 04 жовтня 2019 року заборгованість відповідача перед позивачем становить: заборгованість за кредитом - 50 000 грн., заборгованість по процентам - 3 097 грн. 25 коп., плата за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості - 57 336 грн. 40 коп., санкції за порушення строків погашення кредитної заборгованості - 52 482 грн. 20 коп.

Заборгованість відповідача за тілом кредиту у розмірі 50 000 грн. знайшла своє підтвердження під час розгляду справи та її розмір є доведеним позивачем належними та допустимими доказами, тобто відповідачем було порушено право позивача на повернення грошових коштів, отриманих у кредит. За таких обставин наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 50 000 грн., а отже позовні вимоги Акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Конкорд в цій частині підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за простроченими процентами за кредитом суд виходить з наступного.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відтак, у межах строку кредитування до 16 березня 2018 року відповідач мав, зокрема, повертати позивачу кредит і сплачувати проценти. Починаючи ж з 17 березня 2018 року, відповідач мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором 24966-МПК від 17.03.2017 року вбачається, що заборгованість за процентами у розмірі 3 097 грн. 25 коп. розрахована за період з 17 березня 2017 року по 16 березня 2018 року, тобто в межах строку кредитування, обумовленого позивачем та відповідачем у Кредитному договорі № 24966-МПК від 17 березня 2017 року.

Таким чином, рішення суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь Банку заборгованість за процентами у розмірі 3097 грн. 25 коп., є правильним, та сторонами не оскаржується.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача плати за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості, та відмовляючи у задоволені цих позовних вимог суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що згідно із затвердженими тарифами банку у розмірі 57 336 грн. 40 коп. та санкцій за порушення строків погашення кредитної заборгованості у розмірі 52 482 грн. 20 коп. , відповідач отримав від позивача кредит на строк до 16 березня 2018 року, тобто 16 березня 2018 року сплинув строк кредитування за кредитним договором № 24966-МПК від 17 березня 2017 року.

При цьому, з розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором 24966-МПК від 17.03.2017 року вбачається, що плата за супроводження простроченої /несанкціонованої/ заборгованості, згідно із затвердженими тарифами банку у розмірі 57 336 грн. 40 коп., була нарахована позивачем за період з 16 березня 2018 року по 04 жовтня 2019 року, а санкції за порушення строків погашення кредитної заборгованості у розмірі 52 482 грн. 20 коп. нараховані за період з 03 вересня 2018 року по 04 жовтня 2019 року.

Отже, з викладеного вбачається, що вищезазначені суми були нараховані позивачем вже після спливу строку кредитування за кредитним договором № 24966-МПК від 17 березня 2017 року.

При цьому, які саме санкції позивач нарахував відповідачу у своїх розрахунках є незрозумілим. Так, позивачем не зазначено в порушення яких саме пунктів умов договору були нараховані такі санкції, а механізм їх нарахування є незрозумілим, що позбавляє суд можливості перевірити законність та обґрунтованість нарахування таких санкцій.

Вказаний висновок суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростований.

Право кредитодавця нараховувати обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Такий висновок суду суду першої інстанції повністю узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року по справі № 202/4494/16-ц.

За таких обставин, оскільки плата за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості згідно із затвердженими тарифами банку у розмірі 57 336 грн. 40 коп. та санкції за порушення строків погашення кредитної заборгованості у розмірі 52 482 грн. 20 коп. були нараховані позивачем вже після спливу строку кредитування за кредитним договором № 24966-МПК від 17 березня 2017 року, враховуючи, що механізм нарахування вказаних сум є незрозумілим, що позбавляє суд можливості перевірити правильність розрахунків позивача, а також з урахуванням того, що розмір такої заборгованості є недоведеним належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Конкорд в цій частині.

Також, колегія суддів зауважує, що наявний в матеріалах справи Публічний договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Конкорд (а.с. 18-42) підпису відповідача не містить. Доказів того, що саме такий Публічний договір діяв на момент укладення між позивачем та відповідачем кредитного договору № 24966-МПК від 17 березня 2017 року та в подальшому його умови не змінювались, матеріали справи не містять.

А тому, вимоги Акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Конкорд про розірвання кредитного договору № 24966-МПК від 17 березня 2017 року, викладені в тому числі і в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як на підставу для розірвання кредитного договору апелянт посилається на те, що відповідач істотно порушив умови договору щодо неповернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом.

Як вбачається із матеріалів справи, кредитний договір № 24966-МПК від 17 березня 2017 року, був укладений між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк Конкорд та ОСОБА_1 зі строком кредитування до 16 березня 2018 року.

Отже, з 17 березня 2018 року кредитний договір № 24966-МПК від 17 березня 2017 року припинив свою дію.

При цьому, до суду з даним позовом позивач звернувся лише у жовтні 2018 року, тобто вже після припинення дії Кредитного договору № 24966-МПК від 17 березня 2017 року.

Таким чином, підстав для розірвання кредитного договору № 24966-МПК від 17 березня 2017 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний банк Конкорд та ОСОБА_1 на підставі судового рішення не має.

Доводи апеляційної скарги про те, що розірвання кредитного договору необхідно у зв`язку з вимогами працівників Державної фіскальної служби, та податкових органів щодо штучного заниження позивачем можливих доходів у випадку одностороннього розірвання кредитних договорів, колегія суддів вважає таким, що носять характер припущення, та не відповідають вимогами діючого законодавства.

Під час розгляду справи судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права допущено не було, а тому підстав, передбачених ст.376 ЦПК України для задоволення апеляційної скарги не вбачається, у зв`язку з чим оскаржене рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Конкорд - залишити без задоволення.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.П. Варенко

О.В. Лаченкова