Рішення

від 25.11.2019 по справі 428/5759/19

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 428/5759/19

Провадження № 2/428/1789/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Посохова І.С.,

за участю секретаря судового засідання Колядінцевої П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міського комунального підприємства Редакція міської суспільно-політичної газети Сєвєродонецькі вісті про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до Міського комунального підприємства Редакція міської суспільно-політичної газети Сєвєродонецькі вісті про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що у період з 01 серпня 2002 року по 28 лютого 2019 року вона знаходилась у трудових відносинах з МКП Редакція міської суспільно-політичної газети Сєвєродонецькі вісті . 28.02.2019 вона припинила трудові відносини з відповідачем на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. При звільненні їй не виплатили заробітну плату, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 11 945, 94 грн., яка не виплачена на сьогоднішній день. Просила суд стягнути з МКП Редакція міської суспільно-політичної газети Сєвєродонецькі вісті на свою користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 11945,94 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення у розмірі 11029,50 грн., а також відшкодування за завдану моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача МСП Редакція міської суспільно-політичної газети Сєвєродонецькі вісті не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про причину неявки в судове засідання суд не повідомив, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника МСП Редакція міської суспільно-політичної газети Сєвєродонецькі вісті .

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з Міським комунальним підприємством Редакція міської суспільно-політичної газети Сєвєродонецькі вісті по 28.02.2019.

Трудові відносини припинились 28.02.2019 на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується копією наказу МКП Редакція міської суспільно-політичної газети Сєвєродонецькі вісті № 9 від 28.02.2019 та копією трудової книжки НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою МКП Редакція міської суспільно-політичної газети Сєвєродонецькі вісті № 12 від 28.02.2019 заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 станом на 28.02.2019 складає 11945,94 грн.

Станом на день ухвалення цього рішення вказані грошові кошти залишаються невиплаченими.

Отже, з наведеного вище судом встановлено, що у відповідача існувала заборгованість перед позивачем ОСОБА_1 із виплати заробітної плати на день її звільнення 28.02.2019, яка по сьогоднішній день так і не була сплачена, тобто позивачем доведений факт порушення відповідачем строків виплати їй заробітної плати в день звільнення.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24.12.1999 року № 13, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Отже, для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні необхідно встановити факт порушення строків виплати заробітної плати, розмір якої не оспорюється, та наявність вини підприємства у не проведенні такого розрахунку.

Як вже встановлено судом, у відповідача існувала заборгованість перед позивачем ОСОБА_1 із виплати заробітної плати на день її звільнення 28.02.2019 у розмірі 11945,94 грн., яка так і не була сплачена позивачу, тобто позивачем доведений факт порушення відповідачем строків виплати їй заробітної плати.

З наведеного вище суд доходить висновку, що в даному випадку наявна вина підприємства у не проведенні розрахунку з позивачем в день звільнення, оскільки доказів відсутності вини підприємства або існування будь-яких поважних причин, які б виключали відповідальність підприємства за порушення трудового законодавства, відповідачем суду не надано.

Визначаючи розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день постановлення рішення, який підлягає стягненню на користь позивача, суд вважає, що розмір середнього заробітку за весь час затримки по день постановлення рішення має обчислюватися з дня, наступного за днем звільнення, та по день ухвалення рішення, тобто за період з 01.03.2019 по 25.11.2019 включно, в порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок).

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

Аналогічна правова позиція щодо розрахунку розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку викладена у постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 у справі № 6-195цс134.

Згідно з довідкою про доходи ОСОБА_1 № 16 від 28.02.2019, виданою МКП Редакція міської суспільно-політичної газети Сєвєродонецькі вісті , нарахована заробітна плата позивача ОСОБА_1 за грудень 2018 року та січень 2019 року становить 7500,06 грн., кількість робочих днів згідно з графіком роботи - 41 день, фактична кількість відпрацьованих робочих днів - 34 дня, середньоденна заробітна плата складає - 220,59 грн.

Отже, розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні має бути таким: сумарна заробітна плата за грудень 2018 року - січень 2019 року становить 7500,06 грн., а кількість відпрацьованих робочих днів за цей же період становить 34 робочих дні. Таким чином, розмір середньоденної заробітної плати позивача становить 220,59 грн. (7500,06 грн./34 робочих дні). Кількість робочих днів, за які має бути сплачений середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні станом на 25.11.2019 року становить 123 робочих дні. Отже, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на день ухвалення цього рішення становить 27 132, 57 грн. (220,59 грн. х 123 робочих дні).

На підставі викладеного вище суд вважає, що розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, здійснений позивачем, не відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати від 08.02.1995 року № 100 та не може бути прийнятий судом до уваги. За наведеним вище підрахунком суду середній заробіток позивача за час затримки розрахунку при звільненні складає 27 132, 57 грн.

Однак відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається зі змісту позовних вимог ОСОБА_1 , остання просить суд стягнути з МКП Редакція міської суспільно-політичної газети Сєвєродонецькі вісті на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 11 029, 50 грн., тобто у розмірі меншому від суми 27 132, 57 грн., розрахованої судом відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати від 08.02.1995 № 100.

За таких обставин, враховуючи, що в силу принципу диспозитивності суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог та стягнути на користь позивача суму більшу, ніж заявлена ним у позові, суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає нарахована, але не виплачена заробітна плата у сумі 11 945, 94 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в межах заявлених позовних вимог у сумі 11 029, 50 грн., у зв`язку з чим позовна заява ОСОБА_1 до Міського комунального підприємства Редакція міської суспільно-політичної газети Сєвєродонецькі вісті підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування завданої їй моральної шкоди у розмірі 5000, 00 грн. суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди з відповідача, суд виходить з того, що діями відповідача, які полягають у непроведенні з позивачем повного розрахунку при звільненні, дійсно порушено її законні трудові права, гарантовані Конституцією України, що призвело до моральних страджань позивача, втрати нормальних життєвих зв`язків, що вимагало і вимагає від позивача додаткових зусиль для організації його життя. Таким чином, позивач була вимушена звертатись до суду та доводити протягом тривалого часу свою правоту.

Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, суд враховує вимоги розумності і справедливості, а тому вважає, що моральна шкода завдана позивачеві може бути оцінена у 5 000 гривень.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією про сплату судового збору № 11 від 31.05.2019 у сумі 768, 40 грн., яка відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Міського комунального підприємства Редакція міської суспільно-політичної газети Сєвєродонецькі вісті про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з Міського комунального підприємства Редакція міської суспільно-політичної газети Сєвєродонецькі вісті на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату у сумі 11 945 (одинадцять тисяч дев`ятсот сорок п`ять) грн. 94 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.03.2019 по 25.11.2019 включно, визначений без утримання податків та інших обов`язкових платежів, у сумі 11 029 (одинадцять тисяч двадцять дев`ять) грн. 50 коп. та моральну шкоду у сумі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Міського комунального підприємства Редакція міської суспільно-політичної газети Сєвєродонецькі вісті на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

- позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

- відповідач: Міське комунальне підприємство Редакція міської суспільно-політичної газети Сєвєродонецькі вісті , місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Центральний, буд. 12, код ЄДРПОУ 02476712.

Суддя І. С. Посохов