Рішення

від 14.11.2019 по справі 120/2653/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 листопада 2019 р. Справа № 120/2653/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бошкової Ю.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Івацко О.М.,

представника позивача: Шевчука А.А.,

представника відповідача: Лозінської І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Максимал-Буд

до: Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Максимал-Буд" з позовом до Державної фіскальної служби України, ГУ ДФС у Вінницькій області, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області про відмову у реєстрації податкових накладних, що подані товариством з обмеженою відповідальністю Максимал-Буд :

- № 1238746/42734883 від 29.07.2019 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю Максимал-Буд № 1 від 20.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю Максимал-Буд № 2 від 24.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до норм Податкового кодексу України за результатами здійснення господарської операції, товариством з обмеженою відповідальністю Максимал-Буд було складено податкові накладні та направлено для реєстрації в ЄРПН. Водночас, реєстрація вказаних податкових накладних була зупинена з підстав п. 201.16 ст. 201 ПК України. На виконання вказівок контролюючого органу товариство надіслало пояснення. Разом з тим, оскаржуваними рішеннями у реєстрації податкових накладних було відмовлено. Позивач з такими рішеннями не погоджується та зазначає, що ним виконано усі вимоги податкового органу, необхідні для реєстрації податкових накладних та надано всі необхідні документи. Натомість податковий орган безпідставно не взяв до уваги такі пояснення та первинну документацію товариства, і прийняв протиправні рішення, якими відмовив в реєстрації податкових накладних. За таких обставин, з метою відновлення порушених прав та інтересів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 21.08.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

13.09.2019 року від відповідача 1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову та вказує на те, що ДФС України при прийнятті рішень діяла на підставі та в спосіб, передбачений законодавством.

13.09.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача 2, в якому зазначається, що платником податків не надано письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних/розрахунку коригування, зокрема розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, тому Комісією ГУ ДФС прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №1, №2. Відповідач вважає, що діяв на підставі та в спосіб, що визначені законом, а тому просить суд відмовити в задоволенні позову.

18.09.2019 року до суду надійшли відповіді на відзиви відповідачів, в яких позивач заперечує аргументи та доводи відповідачів, вважає їх безпідставними і такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного податкового законодавства, а тому просить суд не брати до уваги при вирішенні справи.

08.10.2019 року представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області про відмову у реєстрації податкових накладних, що подані товариством з обмеженою відповідальністю Максимал-Буд :

- № 1238746/42734883 від 29.07.2019 року;

- № 1238747/42734883 від 29.07.2019 року;

- № 1279669/42734883 від 12.09.2019 року;

- № 1279668/42734883 від 12.09.2019 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю Максимал-Буд № 1 від 20.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю Максимал-Буд № 2 від 24.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю Максимал-Буд № 3 від 15.07.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю Максимал-Буд № 4 від 27.08.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Протокольною ухвалою суду від 08.10.2019 року дану заяву прийнято до розгляду.

Ухвалою суду від 08.10.2019 року задоволено клопотання представника відповідачів про заміну сторони в порядку процесуального правонаступництва та на підставі ст. 52 КАС України допущено заміну відповідачів у цій справі, а саме Головне управління ДФС у Вінницькій області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Вінницькій області, а також ДФС України на його правонаступника - ДПС України.

25.10.2019 року від відповідача 1 до суду надійшов відзив на заяву про збільшення позовних вимог, зміст якого відповідає змісту первинного відзиву.

04.11.2019 року до суду надійшла відповідь на відзив відповідача 1, в якій позивач заперечує аргументи та доводи відповідача, вважає їх безпідставними і такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного податкового законодавства, а тому просить суд не брати до уваги при вирішенні справи.

Ухвалою суду від 08.11.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, мотивуючи свою позицію тим, що після зупинення реєстрації податкових накладних, позивачем було надано достатні для реєстрації податкових накладних первинні документи, які в повній мірі підтверджували дійсність та реальність відповідних господарських операцій.

Представник відповідачів у судовому засіданні заперечував щодо заявленого позову та просив суд відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Максимал-Буд є юридичною особою згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 11741020000016730 від 04.01.2019, основним видом економічної діяльності якого є інші роботи із завершення будівництва.

Щодо податкових накладних №1 та №2.

03.05.2019 року між ТОВ Максимал-Буд та ДП Клінічний санаторій Хмільник ПрАТ Укрпрофоздоровниця укладено договір підряду № 1 від 03.05.2019 року.

Відповідно до п.1.1-1.2 Договору замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до кошторисної документації та умов Договору сантехнічні роботи по ремонту десяти стояків опалення спального корпусу №2, що розташований за адресою: Вінницька область, м. Хмільник, вул. Курортна, 2.

Підрядник має право залучати до виконання робіт субпідрядників (п. 5.1 Договору).

Згідно п. 3.1 Договору договірна ціна робіт визначається на основі та в межах кошторису, що є невід`ємною частиною Договору, і складає (з урахуванням ПДВ) 140657,47 грн.

Відповідно до п.7.1 Договору розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися на підставі Акту виконаних робіт по закінченню роботи або ж на підставі Актів виконаних робіт цроміжними платежами в міру виконання робіт.

20.05.2019 року на рахунок ТОВ Максимал-Буд перераховані кошти в сумі 120000,00 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 20000,00 грн. за виконання ремонтно-будівельних робіт по договору підряду №1 від 03.05.2019 року.

У зв`язку з цим, 20.05.2019 року позивачем виписана податкова накладна - № 1 від 20.05.2019 року на суму 120000, 00 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 20000, 00 грн.

24.05.2019 року ДП Клінічний санаторій Хмільник ПрАТ Укрпрофоздоровниця проведено остаточний розрахунок по Договору і перераховано кошти в сумі 20657, 47 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 3442,91 грн.

Відповідно до вищевказаного розрахунку, ТОВ Максимал-Буд виписано податкову накладну № 2 від 24.05.2019 року на суму 20657, 47 в т.ч. ПДВ 20% - 3442,91 грн.

28.05.2019 року ТОВ Максимал-Буд та ДП Клінічний санаторій Хмільник ПрАТ Укрпрофоздоровниця підписали акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2019 року від 28.05.2019 року на загальну суму 140657,47 грн. з яких прямі витрати за локальним кошторисом - 85484,24 грн., в т. ч. вартість матеріалів, виробів та конструкцій - 35338,21 грн., заробітна плата, вартість експлуатації машин - 50146,03 грн.; загальновиробничі витрати та кошти на зведення та розбирання тимчасових будівель і споруд -18242,82 грн., інші супутні витрати, в т. ч. кошти на відрядження працівників будівельних організацій на об`єкт будівництва - 9395,57 грн., прибуток - 2814, 50 грн., адміністративні витрати - 1277,43 грн. податок на додану вартість - 23442,91 грн.

Здійснення перерахунку коштів на вищевказану суму від 20.05.2019 та від 24.05.2019 на рахунок ТОВ Максимал-Буд підтверджується банківською випискою за період з 01.05.2019 по 31.05.2019 від 19.07.2019 року.

13.06.2019 року податкові накладні № 1 від 20.05.2019 року та № 2 від 24.05.2019 року ТОВ Максимал-Буд подано на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних.

13.06.2019 року вищезазначені податкові накладні прийнято Державною фіскальною службою України згідно квитанцій про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №9126041751 та №9126071685 від 13.06.2019 року, з яких вбачається, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку" визначених у листі Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 (далі - Критерії), пропонується надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У зв`язку з цим, 19.07.2019 року ТОВ Максимал-Буд виконало вимоги, вказані у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної та надіслало бухгалтерську довідку №1 від 19.07.2019 разом із поясненнями та копіями наступних документів щодо підстав складання податкових накладних, які розкривають зміст господарської операції: договори, банківську виписку, видаткову накладну, акт приймання передачі виконаних будівельних робіт, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, водійське посвідчення, копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копію витягу з реєстру платників податку на додану вартість ТОВ Максимал-Буд . Також, ТОВ Максимал-Буд разом із поясненнями надано копії цивільно-правового договору № 1 від 15.05.2019 року з громадянином ОСОБА_1 та цивільно-правового договору №1/1 від 15.05.2019 року з громадянином ОСОБА_2 , які прийняли на себе зобов`язання з виконання сантехнічних робіт по ремонту десяти стояків опалення спального корпусу № 2. Відповідно до даних договорів роботи виконувались власним інвентарем вищезазначених осіб.

Оскільки, ТОВ Максимал-Буд наразі не має власних транспортних засобів, 20.05.2019 року укладено договір позички (безоплатного користування) транспортного засобу № 01/05 від 20.05.2019 з ОСОБА_3 . З приводу цього позивачем разом з поясненнями надано копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та водійського посвідчення ОСОБА_3 НОМЕР_1 від 19.08.2016 року.

Щодо відсутності орендованих складських приміщень для зберігання будівельних матеріалів позивач пояснив, що закуплені для проведення ремонтів чи реконструкцій матеріали поставлялись відразу до об`єктів замовників послуг.

Також, позивач пояснив, що для провадження своєї діяльності має необхідність закупляти матеріали, основним постачальником яких в травні 2019 року було ТОВ Техцентр-Поділля . При цьому, разом з поясненнями надано копію договору № ТП-22/05/13 від 22.05.2019 року на поставку товару (матеріалів) між позивачем та ТОВ Техцентр-Поділля .

22.05.2019 року згідно вищевказаного договору здійснено купівлю матеріалів на суму 728447 грн., оплата за які проведена 22.05.2019, у зв`язку з чим позивачем надано копію видаткової накладної № 159 від 22.05.2019 року від ТОВ Техцентр-Поділля на поставку.

Разом з вищезазначеними документами та поясненнями, позивачем подано копію договору підряду на проведення ремонту №1 від 03.05.2019 року, а також відповідний акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2019 від 28.05.2019 року, копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.01.2019 року та копію витягу з реєстру платників податку на додану вартість ТОВ Максимал-Буд № 1902284500061 від 01.02.2019 року, а також банківську виписку за період з 01.05.2019 року по 31.05.2019 року від 19.07.2019 року, що підтверджується 13 додатками до повідомлення № 1 від 19.07.2019 року.

19.07.2019 року позивачу від ДФС України надійшло повідомлення про отримання звітності ТОВ Максимал-Буд .

Згідно квитанції ДФС України № 1 від 19.07.2019 року повідомлення ТОВ Максимал-Буд про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, збережено на центральному рівні, присутні попередження, а також повідомляється, що даний документ буде оброблено у складі пакету пов`язаних документів.

Відповідно до квитанції ДФС України № 2 від 19.07.2019 року повідомлення від 19.07.2019 № 1 щодо надання пояснення та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято до розгляду.

29.07.2019 року комісія Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації рішенням №1238746/42734883 від 29.07.2019 року відмовила Позивачу у реєстрації податкової накладної № 1 від 20.05.2019 року та рішенням № 1238747/42734883 відмовила Позивачу у реєстрації податкової накладної №2 від 24.05.2019 року, про що відповідачем надіслано відповідні квитанції J1490901 від 29.07.2019.

Підставами для відмови в реєстрації податкових накладних № 1 від 20.05.2019 та № 2 від 24.05.2019 року у рішеннях комісії ДФС вказано ненадання платником податку копій документів, а саме розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Щодо податкових накладних №3 та №4.

Між товариством з обмеженою відповідальністю Максимал-Буд та дочірнім підприємством Клінічний санаторій Хмільник ПрАТ Укрпрофоздоровниця укладено наступні правочини:

- договір підряду №2 па проведення ремонту від 03.06.2019 року;

- договір підряду №3 на проведення ремонту від 01.08.2019 року.

Відповідно до п. 1 Розділу І Предмет договору Договору №2 Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до кошторисної документації та відповідно до кошторисної документації та умов Договору сантехнічні роботи по ремонту десяти стояків опалення спального корпусу №2.

Відповідно до п. 1 Розділу III Договірна ціна Договору №2 Договірна ціна робіт визначається на основі та в межах кошторису, що є невід`ємною частиною і складає (з урахуванням ПДВ) 140 494,55 грн.

Відповідно до п. 1 Розділу VII Проведення розрахунків за виконані роботи Договору №2 Розрахунки за виконанні роботи будуть здійснюватися на підставі Акту виконаних робіт по закінченню роботи або ж на підставі Актів виконаних робіт проміжними платежами в міру виконання робіт.

15 липня 2019 року Замовник виконав свої зобов`язання за Договором №2 в повному обсязі та оплатив повну вартість наданих Підрядником послуг на суму 140 494,55 гривень, що підтверджується банківською випискою АТ КБ Приватбанк від 04.09.2019 року 040919VU12020135 з банківського рахунку Підрядника.

31 липня 2019 року Підрядник повністю виконав свої зобов`язання щодо виконання сантехнічних робіт, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2019 року.

15 липня 2019 року на виконання вимог п.п. 187.1. ст. 187 та п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України товариством подана на реєстрацію податкова накладна №3 від 15.07.2019 року, відповідно до якої Загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість - 140994,55 грн., загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою 23 415,76 грн.

25 липня 2019 року реєстрація податкової накладної №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних ДФС України, відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 24.05.2019 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1; Критеріїв ризиковості платника податку; визначених у листі Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18, пропонується надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 1 Розділу І Предмет договору Договору №3 Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до кошторисної документації та відповідно до кошторисної документації та умов Договору сантехнічні роботи по ремонту восьми стояків опалення спального корпусу №2.

Відповідно до п. 1 Розділу III Договірна ціна Договору №3 Договірна ціна робіт визначається на основі та в межах кошторису, що є невід`ємною частиною та в межах кошторису, що є невід`ємною частиною Договору, і складає (з урахуванням ПДВ) 110 212,38 грн. (сто десять тисяч двісті дванадцять гривень, 38 коп.).

Відповідно до п. 1 Розділу VII Проведення розрахунків за виконані роботи Договору №3 Розрахунки за виконанні роботи будуть здійснюватися на підставі Акту виконаних робіт по закінченню роботи або ж на підставі Актів виконаних робіт проміжними платежами в міру виконання робіт.

Як вбачається з банківської виписки АТ КБ Приватбанк від 04.09.2019 року №040919VU12020135, 27 серпня 2019 року на рахунок ТОВ Максимал-Буд UA423026890000026006055352432 (26006055352432) надійшли кошти від ДП Клінічний санаторій Хмільник ПрАТ Укрпрофоздоровниця у розмірі 110212,38 з призначенням платежу: Оплата за виконані ремонтно-будівельні роботи за серпень 2019 року в т.ч. ПДВ 20% - 18368.73 грн.

27 серпня 2019 року позивач виконав свої зобов`язання за Договором підряду №3 від 01.08.2019 року в повному обсязі, що підтверджується Актом приймання виконаних робіт від 27.08.2019 року до Договору підряду №3 від 01.08.2019 року.

У зв`язку з цим, ТОВ Максимал-Буд була подана на реєстрацію податкова накладна №4 від 27.08.2019 року, з якої вбачається: Загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість - 110212,38 грн. , Загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою - 18 368,73 грн.

Як вбачається з квитанції від 27.08.2019 року про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, 27 серпня 2019 року реєстрація податкової накладної №4 від 27.08.2019 була зупинена на підставі: відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 24.05.2019 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1; Критеріїв ризиковості платника податку; визначених у листі Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року, пропонується падати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

На виконання вимог Державної податкової служби України вказані в квитанції про зупинення реєстрації ПН №3, 4 вересня 2019 року позивач надав ГУ ДПС у Вінницькій області бухгалтерську довідку № 2 від 04.09.2019 року разом з поясненнями та належним чином засвідчені копії документів щодо підстав складання податкових накладних №3 від 15.07.2019 року та №4 від 27.08.2019 року, які розкривають зміст господарської операцій.

Надання даних пояснень підтверджується повідомленням про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 04.09.2019 року та квитанцією №2 від 04.09.2019 року, реєстраційний номер 9199263826. В даній бухгалтерській довідці були наведені обставини, які підтверджується первинними документами, що свідчить про реальність операції. Зокрема, ТОВ Максимал-Буд зазначав обставини господарської операції, а саме: відсутність власного устаткування та обладнання, власних транспортних засобів, а також орендованого складського приміщення для зберігання необхідних будівельних матеріалів.

Також, ТОВ Максимал-Буд разом із поясненнями надано копії цивільно-правового договору № 1 від 15.05.2019 року з громадянином ОСОБА_1 та цивільно-правового договору №1/1 від 15.05.2019 року з громадянином ОСОБА_2 , які прийняли на себе зобов`язання з виконання сантехнічних робіт по ремонту десяти стояків опалення спального корпусу № 2. Відповідно до даних договорів роботи виконувались власним інвентарем вищезазначених осіб.

Оскільки, ТОВ Максимал-Буд наразі не має власних транспортних засобів, 20 травня 2019 року укладено договір позички (безоплатного користування) транспортного засобу № 01/05 від 20.05.2019 року з ОСОБА_3 . З приводу цього позивачем разом з поясненнями надано копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та водійського посвідчення ОСОБА_3 НОМЕР_1 від 19.08.2016.

Щодо відсутності орендованих складських приміщень для зберігання будівельних матеріалів позивач пояснив, що закуплені для проведення ремонтів чи реконструкцій матеріали поставлялись відразу до об`єктів замовників послуг.

Також, позивач пояснив, що для провадження своєї діяльності має необхідність закупляти матеріали, основним постачальником яких в травні 2019 року було ТОВ Техцентр-Поділля . При цьому, разом з поясненнями надано копію договору №22/05/1 від 22.05.2019 року на поставку товару (матеріалів) між позивачем та ТОВ Техцентр-Поділля .

19 липня 2019 року відбулась закупка матеріалів у ТОВ Техцентр-Поділля на суму 73406,20 грн., що було підтверджено видатковою накладною № 224 від 19 липня 2019 року. Окрім того, як вбачається з банківської виписки АТ КБ Приватбанк від 04.09.2019 року №040919VU12020135, оплата за даний товар була проведена 19 липня 2019 року.

Позивач, зазначає, що ще одним постачальником матеріалів, необхідних для виконання зобов`язань за договором підряду №3 від 03.06.2019 року та за договором підряду №4 від 01.08.2019 року, є фізична особа-підприємець ОСОБА_4 . В липні 2019 року було придбано матеріалів на суму 21530,14 грн., що підтверджується видатковою накладною №19162 від 1 серпня 2019 року, оплата за куплений товар була здійснена 31 липня 2019 року, що вбачається з банківської виписки АТ КБ Приватбанк від 04.09.2019 року №040919VU12020135.

Разом з вищезазначеними документами та поясненнями, позивачем було подано копію договору підряду на проведення ремонту №2 від 03.06.2019 року та копію договору підряду Nu 3 від 01.08.2019 року, а також відповідні копії акту приймання виконаних будівельних робіт за липень 2019 від 31.07.2019 року та акту приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 від 27.08.2019, копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та копію витягу з реєстру платників податку на додану вартість ТОВ Максимал-Буд № 1902284500061 від 01.02.2019 року, а також банківської виписки АТ КБ Приватбанк від 04.09.2019 року №040919VU12020135, що підтверджується 14 додатками до повідомлення від 04.09.2019 року №1 та квитанцією №2 від 04.09.2019 року, реєстраційний номер 9199263826.

Однак, 12 вересня 2019 року відповідач прийняв рішення №1279669/42734883 про відмову реєстрації податкової накладної № 3 від 15.07.2019 року з підстави: ненадання платником податків копій документів: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Того ж дня, також, відповідачем прийнято рішення №1279668/42734883 про відмову реєстрації податкової накладної №4 від 27.08.2019 року з аналогічної підстави: ненадання платником податків копій документів: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Не погоджуючись із рішеннями відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з такого.

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI, об`єктом оподаткування є у тому числі, операції із постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів / послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок від 29.12.10 № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку від 29.12.10 № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку від 29.12.10 № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з вимогами п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок від 21.02.18 № 177), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з вимогами п. п. 6 та 7 Порядку від 21.02.18 № 177 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

У свою чергу, як свідчать матеріали справи, реєстрація податкових накладних була зупинена через те, що податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Тобто, в даному випадку податковим органом застосоване формулювання, яке пунктами 6 та 7 Порядку від 21.02.2018 року № 177, не передбачено. Зокрема, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкових накладних зупинено з підстави, яка не в повній мірі узгоджується із положеннями Порядку № 117.

Згідно з пунктом 10 Порядку від 21.02.18 № 177 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Згідно п.п.1.6 п.1 листа Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 року "Критерії ризиковості платника податку і здійснення операцій", комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому приймається відповідне рішення.

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку від 21.02.18 № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Суд зауважує, що вказаний у п.п.1.6 п.1 листа ДФС України від 05.11.2018 року перелік має сім позицій, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Тобто, кожен із цих критеріїв може бути самостійною підставою для встановлення ризиковості платника податків.

В порушення вказаних норм в квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено, за якою саме підставою позивача із указаних в п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників. Крім того, у цих же документах вказано на пропозицію платнику надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, проте, яких саме документів (їх конкретизації) - не зазначено.

На підставі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, суд при розгляді цієї справи застосовує практику Європейського суду з прав людини.

Зокрема у справі Рисовський проти України Суд зазначив про особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява N 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява N 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.comS.r.l. проти Молдови", заява N 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява N 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява N 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява N 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Натомість у спорі, який виник між сторонами, суд встановив, що принципу "належного урядування" у розумінні практики Європейського суду з прав людини, відповідачем не дотримано. Зокрема, надсилаючи позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, відповідач не діяв у належний, чіткий та якомога послідовніший спосіб. Про вказане свідчить те, що пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної носить загальний характер, а із її змісту неможливо встановити, які саме документи слід надати платнику, у квитанціях, зокрем, вказано: "пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних..."

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних позивача не відповідає умовам критерію підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки в квитанціях міститься лише загальне посилання на вказаний підпункт без зазначення конкретних обставин, за наявності яких можна віднести обсяг постачання чи платника до переліку ризикових. Також, суд зауважує, що вказані недоліки квитанцій, окрім того, що характеризують рішення як необґрунтовані, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування, існуючих на думку відповідачів, ризиків.

Відтак, допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Крім того, при розгляді даної справи суд враховує правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 02.04.2019 року у справі № 822/1878/18, згідно яких листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, у цій справі Верховним Судом надано критичну оцінку листу ДФС від 21 березня 2018 року N 959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податку , п.п. 1.6 якого є подібним за своїм змістом п.п. 1.6 наступного листа ДФС від 05 листопада 2018 року, та зазначено про те, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Разом із тим, позивач намагався виконати вимоги щодо подання документів.

Так, з матеріалів справи вбачається, що після зупинення реєстрації податкових накладних позивачем були подані до комісії ДФС документи для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Оцінюючи дії платника податку та прийняті за наслідком їх вчинення рішення відповідача, суд враховує таке.

Відповідно до пункту 14 Порядку N 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Суд зауважує, що вказаний перелік документів є також вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Як видно із п. 15 Порядку від 21.02.2018 року № 117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку від 21.02.2018 року № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з вимогами п.п. 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Як уже наголошувалось судом вище, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних була відсутня інформація, які саме документи позивачу потрібно направити для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, в оскаржуваних рішеннях такою підставою вказано: ненадання платником податків копій документів, стосовно розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Судом встановлено, що з метою реєстрації податкових накладних у ЄРПН позивач надіслав всі наявні у нього документи, що стосуються відповідних господарських операцій.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку від 21.02.2018 № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як слідує з п. 22 Порядку від 21.02.2018 № 117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до пункту 23 Порядку від 21.02.2018 № 117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Із досліджених копій документів, що надіслані позивачем з письмовими пояснення суд встановив, що за формальними критеріями такі документи в повному обсязі відображають господарську операцію позивача з його контрагентом, а тому є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Одночасно, в межах даної спірної ситуації суд звертає особливу увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо "товарності (реальності)" операцій поставки за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Крім того, суд звертає увагу, що під час розгляду даної справи податковий орган самостійно виключив ТОВ "Максимал-Буд" з відповідності критеріїв ризиковості платника податку.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування.

В цьому випадку, під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навів обґрунтованих мотивів прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у цій частині.

Що ж до позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні/розрахунок коригування ТОВ "Максимал-Буд" в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Так, пунктом 28 Порядку від 21.02.18 № 117, окрім іншого, визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та / або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства, були достатніми для реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно частини 3 статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України вчинити необхідні дії шляхом реєстрації податкових накладних ТОВ "Максимал-Буд" №1 від 20.05.2019 року, №2 від 24.05.2019 року, №3 від 15.07.2019 року, №4 від 27.08.2019 року.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Також, позивачем заявлено клопотання про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн. 00 коп.

При вирішенні вказаного клопотання, судом враховано таке.

Як вбачається з ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з вимогами частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, варто зазначити, що склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 р. у справі № 815/4300/17.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Максимал-Буд" в особі директора Бєсєди О.І. (Клієнт) та Шевчуком А.А. укладено договір про надання юридичних послуг від 05.08.2019 року №05/08/2019, за яким адвокат зобов`язався надавати за дорученням клієнта юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п.п. 2.1. договору вартість правової допомоги за цим договором становить 10000 грн. та зазначається в актах приймання-передачі наданих послуг, в платіжних (розрахункових) документах.

Відповідно до Акту приймання-передачі наданих юридичних послуг від 09.08.2019 року одна година роботи становить 500 грн.

Кількість часу, витраченого адвокатом на складання позовної заяви становить 10 годин.

Відповідно до квитанції наявної в матеріалах справи позивач здійснив сплату 5000,00 грн. за отриману юридичну допомогу.

Таким чином, враховуючи докази, надані представником позивача на підтвердження витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд дійшов висновку, що вищенаведені документи можуть слугувати належними та допустимими доказами для підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу у сумі 5000 грн. 00 коп.

Крім того до позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 9605,00 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у сумі 9605,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області про відмову у реєстрації податкових накладних, що подані товариством з обмеженою відповідальністю Максимал-Буд :

- № 1238746/42734883 від 29.07.2019 року;

- № 1238747/42734883 від 29.07.2019 року;

- № 1279669/42734883 від 12.09.2019 року;

- № 1279668/42734883 від 12.09.2019 року;

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю Максимал-Буд № 1 від 20.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю Максимал-Буд № 2 від 24.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю Максимал-Буд № 3 від 15.07.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю Максимал-Буд № 4 від 27.08.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Максимал-Буд (код ЄДРПОУ 42734883) сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 9605 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Максимал-Буд (код ЄДРПОУ 42734883) витрати на правову допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення у повному обсязі виготовлене 25.11.2019 року.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна Миколаївна