Рішення

від 21.11.2019 по справі 2а-473/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №2а-473/11/1370

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача Іванейко Я.Я., відповідача ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 , за участі Регіонального сервісного центру МВС у Львівській області в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова 12.01.2011 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 24610 гривень. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач при першій державній реєстрації в Україні автомобіля Фольксваген (д.н.з. НОМЕР_2 2001 р.в., об`єм двигуна 2461 куб. см.), не сплатив податок з власників транспортних засобів в сумі 24610 гривень.

Відповідач стверджує, що означений транспортний засіб у його власності не перебував, такий на територію України не ввозив, жодних цивільно-правових угод щодо цього автомобіля не укладав, а органах Державтоінспекції не реєстрував. Вважає, що державна реєстрація транспортного засобу Фольксваген Т4 д.н.з. НОМЕР_2 була незаконно, яку оскаржив в судовому порядку.

Ухвалою від 31.01.2011 суд залучив до участі у справі управління Державтоінспекції Головного управління МВС України у Львівській області в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та витребував у третьої особи копії документів, на підставі яких проводилася реєстрація зазначеного вище автомобіля на відповідача (а.с. 13). На виконання вимог суду Управління Державтоінспекції ГУМВС України у Львівській області надало копію матеріалів реєстраційної справи транспортного засобу Фольксваген транспортер Т4 (а.с. 20-27).

Ухвалою від 12.05.2011 суд зупинив провадження в цій адміністративній справі до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №2а-4841/11/1370 за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України у Львівській області про скасування державної реєстрації на його ім`я автомобіля Фольксваген Т4 2001 року виписку (д.н.з. НОМЕР_2 ). У зв`язку із набранням законної сили судового рішення у справі №2а-4841/11/1370, ухвалою від 01.11.2019 суд поновив провадження у цій справі.

Цією ж ухвалою суд на підставі статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) замінив:

- первісного позивача, державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Львова на процесуального правонаступника - Головне управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, позивач);

- третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, управління Державтоінспекції Головного управління МВС України у Львівській області на процесуального правонаступника - Регіональний сервісний центр МВС у Львівській області.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю. Відповідач позов не визнає та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог контролюючого органу. Відповідач наполягає, що не придбавав та не звертався до органів Державтоінспекції про першу реєстрацію в Україні автомобіля марки Фольксваген Т4 д.н.з. НОМЕР_2 . Вказує, що відносно нього було вчинено злочин, тому звернувся до прокуратури із заявою відповідного змісту. Відповідач повідомив, що 15.01.2015 була проведена почеркознавча експертиза по відібраних у ОСОБА_1 взірцях підпису, за результатами якої встановлено факт підроблення його підпису на заяві №6930 від 24.02.2010.

Третя особа письмового пояснення на позов не подала.

Суд заслухав пояснення представника позивача та відповідача, дослідив долучені до матеріалів справи заяви по суті спору та письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

Львівський ВРЕР ДАІ при ГУМВС України у Львівській області листом № 9/2074 від 31.08.2010 повідомив ДПА у Львівській області про те, що ОСОБА_1 24.02.2010 зареєстрував автомобіль марки Фольксваген Т4 (д.н.з. НОМЕР_2 2001 року випуску, об`єм двигуна 2461 куб. см.), проте сплата податку по вказаному автомобілю відсутня (а.с. 8, 10).

Контролюючий орган стверджує, що встановив, що кошти від ОСОБА_1 на суму 24610 грн. в рахунок сплати податку з власників транспортних засобів на казначейський рахунок бюджету не надходили (а.с.9). Оскільки відповідач фактично не сплатив податок з власників транспортних засобів до бюджету, контролюючий орган звернувся до суду про стягнення з нього заборгованості в сумі 24610 грн. На підтвердження суми заборгованості надано розрахунок (а.с.8).

Управління ДАІ ГУМВС України у Львівській області надало фотокопії заяви з додатками, на підставі котрої на ОСОБА_1 зареєстровано автомобіль (а.с.21-27). Заява №6930 від 24.02.2010 з проханням виконати перевірку за усіма наявними електронними обліками Державтоінспекції та провести реєстрацію автомобіля марки Фольксваген Т4 НОМЕР_3 2000 р.в. (а.с. 21) містить відмітку про перевірку сплати податку в сумі 24610 грн., засвідчену підписом інспектора МРЕВ, що перевіряв ці дані. В заяві вказано, що її подано особисто, відсутні відмітки про те, що від імені заявника діє довірена особа. В графі особистий підпис міститься підпис, що, як стверджує відповідач, належить не йому. На підставі заяви №6930 від 24.02.2010 та доданих до неї матеріалів реєстраційний підрозділ Державтоінспекції провів першу реєстрацію в Україні згаданого автомобіля.

Листом №5216/38/02-2019 від 25.04.2019 слідчий слідчого відділу Залізничного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області скерував ОСОБА_1 висновок почеркознавчої експертизи від 15.01.2015 по відібраних у нього зразках підпису (а.с. 82). Відповідно до висновку експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України у Львівській області №6/793 від 15.01.2015 встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 у заяві №6930 від 24.02.2010 у графі Заявник виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с. 83-85). ОСОБА_1 визнаний потерпілим у кримінальному провадженні №12013150060001639 (а.с. 86).

З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень суд з`ясував такі обставини, що мають значення для оцінки обставин цієї справи:

- вироками № 1-233/11 від 01.07.2013 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/33195653) та № 1/463/51/13 від 13.11.2013 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/35407558) начальника та заступника начальника Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ ГУМВС України у Львівській області засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст.367 КК України (службова недбалість). Звинувачення ґрунтувалося в тому числі на тому, що протягом 2009-2010 років у Львівському ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області проведено реєстрацію транспортних засобів у 235 випадках частково без сплати податку з власників транспортних засобів, що реєструються вперше в Україні, а у 1711 - повністю, що потягло за собою ненадходження до місцевого бюджету податку з власників транспортних засобів на загальну суму 45578100 грн.;

- місцеві податкові інспекції Львівської області впродовж 2009-2012 років подали до Львівського окружного адміністративного суду більше 1300 позовів про стягнення податкового боргу з фізичних осіб, що надалі визнавалися потерпілими в згаданих кримінальних провадженнях. Ці позови за змістом та доказовою базою є типовими та аналогічними до позову, що розглядається судом у цьому провадженні;

- слідчий відділ прокуратури Львівської області ще в 2010 році порушив кримінальну справу №181-0290 щодо службових осіб Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України. На стадії досудового розслідування кримінальної справи № 181-0311 (виділеної з кримінальної справи № 181-0290) було порушено кримінальну справу №181-0062 за фактом шахрайства, вчиненого невстановленими особами в особливо великих розмірах, підроблення документів та використання невстановленими особами завідомо підроблених документів за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1, ч. 3 ст. 358 КК України, яку внесено до ЄРДР за №12013150060001674 і яку розслідує слідчий відділ Залізничного районного відділу Львівського міського управління МВС України у Львівській області. Матеріали цього кримінального провадження об`єднано з матеріалами іншого кримінального провадження №12013150060001639. Кримінальне провадження № 12013150060001639 (виділене справи, по якій вже постановлено описані вище вироки) за фактом шахрайства, вчиненого невстановленими особами в особливо великих розмірах, підроблення документів та використання невстановленими особами завідомо підроблених документів за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1, ч. 3 ст. 358 КК України, триває. Станом на 28.12.2018 досудове розслідування в межах кримінального провадження № 12013150060001639 здійснюється слідчим Залізничного ВП ГУНП України у Львівській області Чванкіним П.С. , підозра у вчинені злочину у зазначеному проваджені нікому не пред`явлена (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85606880, а.с. 87-88).

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

До 01 січня 2011 року (станом на час виникнення спірних правовідносин) принципи побудови системи оподаткування, податки і збори (обов`язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов`язки і відповідальність платників визначалися Законом України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року № 1251-XII (далі - Закон № 1251).

Згідно зі статтею 2 Закону № 1251 під податком і збором (обов`язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов`язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Одним із загальнодержавних податків відповідно до частини 1 статті 14 цього Закону є, зокрема, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11.12.1991 № 1963-ХІІ (далі - Закон № 1963, чинний на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об`єктами оподаткування. Об`єктами оподаткування є, зокрема, автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 осіб, включаючи водія, - код 8702; автомобілі легкові - код 8703; автомобілі вантажні - код 8704.

Відповідно до статті 3 Закону № 1963 перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу. Податок з визначених цим Законом власників наземних транспортних засобів сплачується юридичними та фізичними особами за місцем реєстрації таких транспортних засобів на спеціальні рахунки територіальних дорожніх фондів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів та бюджетів міст Києва та Севастополя.

Відповідно до частини першої, частини четвертої статті 5 Закону № 1963 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд. Фізичні особи - платники податку зобов`язані пред`являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

Частиною шостою статті 5 Закону № 1963 встановлено, що у разі відсутності документів про сплату податку, перша реєстрація в Україні транспортних засобів не проводиться.

Відповідно до частин п`ятої-восьмої статті 6, статті 7 Закону № 1963 сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього Закону. У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов`язані сплатити податок не більш як за три попередні роки. Перерахування неправильно сплаченого податку допускається не більш як за три попередні роки. Органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов`язані щомісячно повідомляти податкові органи про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації протягом попереднього місяця, за формою, затвердженою центральним податковим органом України, та їх власників.

У разі приховування (заниження) об`єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 50 Бюджетного кодексу України (чинного станом на дату виникнення спірних правовідносин) податки, збори (обов`язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету. Чинний Бюджетний кодекс України у частині п`ятій статті 45 містить норми такого ж змісту.

Відповідно до частини першої пункту 3 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, в редакції, чинній на час реєстрації зазначеного вище автомобіля, державна реєстрація транспортних засобів проводиться в т.ч. з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів.

Відповідно до частини четвертої пункту 8 цього Порядку державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів, а також внесення в установленому порядку інших платежів.

Крім того, пунктом 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів передбачено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів.

Відповідно до вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні" для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб`єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами (далі - суб`єкти господарювання) розроблено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, чинного на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до пункту 1.3 Порядку за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб`єкта господарювання і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання.

Відповідно до пункту 1.3) статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-III (далі - Закон № 2181, чинний на момент виникнення спірних правовідносин) податковий борг (недоїмка) - податкове зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов`язання.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону № 2181 у разі коли сума податкового зобов`язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов`язань, сума податку чи збору (обов`язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов`язання (штрафних санкцій за їх наявності).

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов`язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов`язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов`язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пункти 6.2.1, 6.2.3 статті 6 Закону № 2181).

Відносини, що виникають у процесі надіслання (вручення) податкових вимог платнику податків регулюються підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 вказаного Закону.

Відповідно до підпункту 2.3.1. пункту 2.3 статті 2 Закону № 2181 органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

При прийнятті рішення суд виходить з таких мотивів:

З наведених вище норм Закону №1963 та Порядку вбачається, що обов`язок розрахувати суму податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується за ставками, встановленими цим Законом, покладається на особу - платника податку. Платником податку з власників транспортних засобів є особа, яка є власником транспортного засобу та звертається до компетентного державного органу про проведення державної реєстрації цього транспортного засобу. Отже, підставою для набуття правового статусу платника податку з власників транспортних засобів є юридично значимі (правомірні) дії, спрямовані на набуття відповідних прав та обов`язків.

Платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які вперше реєструються в Україні, є юридичні та фізичні особи, які звертаються про їх реєстрацію.

Обов`язковою передумовою прийняття посадовою особою відповідного державного органу рішення про першу реєстрацію в Україні транспортного засобу з присвоєнням державного номерного знака Закон визначає факт пред`явлення заявником оригіналу квитанції (платіжного доручення) про сплату податку. Відсутність документів про сплату податку є умовою, що є підставою для відмови у вчиненні реєстраційної дії.

Перша реєстрація автомобіля Фольксваген Т4 в Україні з присвоєнням д.н.з. НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 здійснена на підставі заяви №6930 від 24.02.2010. На цій заяві посадова особа МРЕВ проставила відмітку про перевірку сплати заявником 24610 гривень транспортного податку; в графі перевірено є підпис уповноваженої особи МРЕВ (а.с. 21). ОСОБА_1 ствердив, що не придбавав закордоном автомобіля та не звертався про його реєстрацію. Згідно з висновком почеркознавчої експертизи від 15.01.2015, підпис від імені ОСОБА_1 у заяві №6930 від 24.02.2010 в графі Заявник - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с. 83-85).

Кримінальне провадження за фактом шахрайства, вчиненого невстановленими особами в особливо великих розмірах, підроблення документів та використання невстановленими особами завідомо підроблених документів за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.1, ч. 3 ст. 358 КК України, розслідування якого триває вже вісім років та наразі є очевидно неефективним та безрезультатним. Слідство спромоглося довести в судовому порядку лише факти службової недбалості керівника та заступника керівника реєстраційного органу - суд визнав їх винними у службовій недбалості, що спричинила можливість злочинної діяльності невстановлених слідством осіб, внаслідок якої місцевий бюджет недоотримав 45578100 грн. податку з власників транспортних засобів (235 автомобілів зареєстровано з сплатою частини податку з власників транспортних засобів, що реєструються в Україні вперше, а 1711 - без сплати такого податку).

Станом на 13.11.2019 досудове розслідування в межах кримінального провадження № 12013150060001639 здійснюється слідчим Залізничного ВП ГУНП України у Львівській області Чванкіним П.С. , підозра у вчинені злочину у зазначеному проваджені нікому не пред`явлена (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85606880). Отже, причини ненадходження до бюджету коштів за реєстрацію згаданого в цій справі автомобіля та ще понад тисячі інших автомобілів вже понад вісім років розслідуються в порядку кримінального судочинства, а результати розслідування в контексті спірних правовідносин - відсутні. Поряд з цим, встановлені обставини не дають підстав вважати ОСОБА_1 платником податку з власників транспортних засобів.

В межах спірних правовідносин суд також повинен дати належну оцінку таким обставинам:

- чи дотримався податковий орган визначених законом процедур контролю та перевірки платників податків?;

- чи визначав і узгоджував у встановленому законом порядку податкове зобов`язання відповідача?;

- чи вжив передбачених законом заходів (надіслання боржнику податкових вимог), що передують зверненню до суду про стягнення податкового боргу?

Позовні вимоги ГУ ДПС у Львівській області ґрунтуються на тому, що ОСОБА_1 як власник автомобіля при його першій державній реєстрації в Україні не сплатив податок з власників транспортних засобів. Ці обставини контролюючий орган підтвердив довідкою від 24.12.2010 №31060/17-010 (а.с. 7).

Суд констатує, що податковий орган не надав належних доказів проведення перевірки відповідача на предмет дотримання ним податкового законодавства щодо сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (акт перевірки), а також доказів визначення суми податкового зобов`язання шляхом надіслання відповідачу податкового повідомлення-рішення.

Суд також звертає увагу, що право на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу виникає у контролюючого органу після надіслання (вручення) платнику податків (відповідачу) першої та другої податкових вимог. Обставини, з настанням яких податкова вимога вважається надісланою (врученою) особі, були визначені у підпункті 6.2.4 пункті 6.2 статті 6 даного Закону №2181. Отже, після настання зазначених у підпункті 6.2.4 пункті 6.2 статті 6 цього Закону обставин виникає право на звернення контролюючого органу із позовом про стягнення податкового боргу. Позивач не надав суду доказів скерування відповідачу податкових вимог.

Такі дії (бездіяльність) податкового органу унеможливили використання платником податків встановлених законом способів захисту своїх прав шляхом оскарження в адміністративному/судовому порядку податкових повідомлень-рішень та/або податкових вимог.

Підсумовуючи свої висновки, суд зазначає, що податковий орган звернувся до суду про стягнення з відповідача суми, яка не має статусу податкового боргу. Суд констатує, що податковий орган звернувся до суду про стягнення суми, щодо якої не скеровувалася податкова вимога, а отже - підстав для її задоволення немає. Така позиція суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій в постановах від 23.01.2018 у справі № К/9901/3141/18 (2а-6598/11/1370), від 20.12.2018 у справі № 2а-942/11/1370 за наслідками розгляду касаційної скарги податкового органу на рішення суду в аналогічній справі.

Отже, позовні вимоги контролюючого органу про стягнення податкового боргу в сумі 24610 грн. є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати в цій справі розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19-20, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

відмовити повністю в задоволенні позову Головного управління ДПС у Львівській області (79003, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, ідентифікаційний код 43143039) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу.

Судові витрати не розподіляти.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, що постановив рішення, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27.11.2019.

Суддя Москаль Р.М.