Справа №:755/17434/18
Провадження №: 1-кс/755/8702/19
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"25" листопада 2019 р. слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання ФОП ОСОБА_3 про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні № 32018100000000043 від 15 березня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,
в с т а н о в и л а :
ФОП ОСОБА_3 звернувся до слідчої судді із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, у якому просить скасувати арешт накладений 20 грудня 2019 року ухвалою слідчої судді Дніпровського районного суду м. Києва на майно, яке вилучене 11 грудня 2018 року під час обшуку приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , а саме товарно-матеріальні цінності, не обліковану та не сертифіковану техніку і аксесуари.
Заявник вважає,що арештнакладений ухвалоюДніпровського районногосуду м.Києва від20грудня 2018року намайно,яке вилучене11грудня 2018року підчас обшукуприміщення заадресою: АДРЕСА_1 ,необґрунтовано,оскільки ухвалоювід 15листопада 2018року слідчимсуддею Дніпровськогорайонного судум.Києва відмовленоу наданнідозволу навилучення необлікованої техніки,виявленої завище зазначеноюадресою.Також принакладенні арештуслідчим суддеюне вповній мірівраховано розумністьта співрозмірністьобмежень,які насталипісля арештумайна уФОП ОСОБА_3 .Даним рішеннямфактично булазаблокована діяльністьпідприємця,що призводитьдо збитків.Крім того,в даномукримінальному провадженніз 15березня 2018року потеперішній часне проведенопрактично жоднихпроцесуальних дій,окрім допитуяк свідката незаконнихобшуків ум.Харкові там.Києві.Також ТОВ«Сучасні технічнірішення ітехнології»,ФОП ОСОБА_4 ,ФОП ОСОБА_5 ,ФОП ОСОБА_6 ,ФОП ОСОБА_7 ,згідно реєстрівзареєстровані таздійснюють своюдіяльність натериторії Харківськоїобласті таперебувають наобліку втериторіальних підрозділахГУ ДФСу Харківськійобласті.Крім того,ФОП ОСОБА_8 та ФОП ОСОБА_9 на даний час перебувають у стані припинення. У зв`язку із чим проведення досудового розслідування ГУ ДФС у м. Києві свідчить про незаконність проведення слідчих дій даним органом поза межами своєї територіальної юрисдикції.
Посилаючись на викладене просить скасувати арешт на майно, яке вилучене 11 грудня 2018 року під час обшуку приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: товарно-матеріальні цінності, не обліковану та не сертифіковану техніку і аксесуари, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва у проваджені №1кс/755/7237/18 від 20 грудня 2018 року.
Представники ФОП ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомлений.
Слідча СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_10 в судове засідання не з`явилась, проте на адресу суду направила заяву про розгляд клопотання без її участі, проти задоволення клопотання заперечувала, оскільки розслідування в кримінальному провадженні № 32018100000000043 від 15 березня 2018 року на даний час триває, а тому скасування арешту може негативно вплинути на швидке та об`єктивне розслідування всіх обставин у кримінальному провадженні.
Вивчивши клопотання, додані до нього документи, ознайомившись із заявою слідчої ОСОБА_10 , слідча суддя дійшла такого висновку.
Ухвалою слідчої судді Дніпровського районного суду м. Києва від 20 грудня 2018 року задоволено клопотання слідчої зОВС четвертогослідчого відділурозслідування кримінальнихпроваджень СУФР ГУДФС ум.Києві ОСОБА_11 про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32018100000000043 від 15 березня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України та накладено арешт на тимчасово вилучене майно 11 грудня 2018 року під час обшуку приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: товарно-матеріальні цінності, не обліковану та не сертифіковану техніку і аксесуари.
Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Як зазначається в ухвалі слідчої судді Дніпровського районного суду м. Києва від 20 грудня 2018 року метою застосування арешту є збереження речових доказів, згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК приймається у формі постанови і з наведенням мотивів такого рішення.
Відповідно до постанови слідчої від 12 грудня 2018 року приєднано товарно-матеріальні цінності, вилучені під час обшуку, проведеного 11 грудня 2018 року за адресою: АДРЕСА_1 до матеріалів кримінального провадження, як речові докази.
Статтею 174 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Щодо тверджень ФОП ОСОБА_3 про необґрунтованість арешту майна, слід зазначити таке.
Згідно ч. 7 ст. 236 КПК України при обшукуслідчий,прокурор маєправо проводитивимірювання,фотографування,звуко-чи відеозапис,складати планиі схеми,виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до протоколу обшуку 11 грудня 2018 року в присутності двох понятих із застосуванням технічного засобу фіксації, проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 15 листопада 2018 року в офісі за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого вилучено не обліковану та не сертифіковану техніку та аксесуари.
Згідно ч. 1 ст. 167 КПК тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Як вбачається з ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Ухвалою слідчої судді Дніпровського районного суду м. Києва від 15 листопада 2018 року частково задоволено клопотання слідчої ОСОБА_11 та надано дозвіл на проведення обшуку в складських приміщеннях та офісних приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 , крім того, відмовлено у задоволенні клопотання, а саме в частині надання дозволу на проведення обшуку з метою відшукання та вилучення необлікованої та не сертифікованої техніки, яка може мати важливе доказове значення для досудового розслідування, оскільки слідчою при обґрунтуванні клопотання застосовано невизначене формулювання щодо речей, які вона має на меті відшукати.
Проте у клопотанні про накладення арешту на тимчасово вилучене майно слідчою конкретно ідентифіковано не обліковане та не сертифіковане майно, зазначено його марку та серію, яке було тимчасово вилучено 11 грудня 2018 року при проведення обшуку в офісних приміщеннях, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, розгляд клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучено майно проведене за участю адвоката ОСОБА_12 , яким не спростовано доводи зазначені слідчою у відповідному клопотанні та безпосередньо в судовому засіданні, як і не надано відповідні документи про походження та належність вилученого майно.
Щодо тверджень ФОП ОСОБА_3 про порушення юрисдикції ГУ ДФС у м. Києві при здійсненні слідчих та розшукових дій, то слід зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 218 КПК України якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.
Відповідно до ч. 5 ст. 218 КПК України спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудового розслідування №32018100000000043 зареєстрованого 15 березня 2018 року, за ч. 3 ст. 212 КК України, на території міста Києва, група осіб у складі ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , та інших невстановлених осіб. у період 2017 року знизили доходи від реалізації товарів на загальну суму 26731057 грн 13 к., чим відповідно ухилились від сплати єдиного податку на суму 4004640 грн 00 к., що є особливо великим розміром, шляхом не відображення у податковому обліку підконтрольних юридичних та фізичних осіб підприємців, зокрема ТОВ «Сучасні технічні рішення і технології» (код ЄДРПОУ 40606098), ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 , доходів отриманих у безготівковій та готівковій формі від продажу товарів імпортного та вітчизняного виробництва через магазини роздрібно торгівлі та Інтеренет магазин.
Згідно постанови заступника прокурора міста Києва ОСОБА_14 про визначення групи прокурорів від 16 березня 2018 року, вбачається, що слідчими ФР ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження №32018100000000043 від 15 березня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Як вбачається з п. 1 ч. 2 ст. 39 КПК України керівник органу досудового розслідування уповноважений: визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих.
Відповідно до постанови в.о. начальника СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_15 про визначення групи слідчих від 12 листопада 2018 року визначено групу слідчих у кримінальному провадженні №32018100000000043 від 15 березня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, зокрема старшим групи призначено старшу слідчу з ОВС четвертого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_11 . Проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню №32018100000000043 доручено четвертому слідчому відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києва, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пожарського, 4а, територія обслуговування Дніпровського району м. Києва.
Враховуючи те, що визначення підслідності щодо органу досудового розслідування відноситься до повноважень прокурора, зважаючи на предмет доказування, під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, а тому слідча суддя позбавлена в даному випадку можливості надавати будь-які оцінки зазначеним дискреційним повноваженням прокурора.
Оскільки ФОП ОСОБА_3 у клопотанні та в доданих до нього матеріалах не доведено необґрунтованість накладення арешту, а із заяви слідчої ОСОБА_10 вбачається, що на даний час у накладені арешту в кримінальному провадженні №32018100000000043, не відпала потреба, тому слідчий суддя вважає за необхідне відмови у задоволенні даного клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст. 8, 21, 170-174 КПК України, слідча суддя,
п о с т а н о в и л а :
у задоволенні клопотання ФОП ОСОБА_3 про скасування арешту майна, у кримінальному провадженні № 32018100000000043 від 15 березня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2019 |
Оприлюднено | 22.02.2023 |
Номер документу | 85923494 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Дніпровський районний суд міста Києва
Левко В. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні