Постанова

від 12.11.2019 по справі 196/1829/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7785/19 Справа № 196/1829/18 Суддя у 1-й інстанції - Зубій А. В. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Куценко Т.Р.,

суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О.,

за участю секретаря - Синенка Є.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 ,

на рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності , -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила визнати за нею, в порядку спадкування за законом після померлого батька, право власності на житловий будинок.

В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_3 .. Після його смерті відкрилась спадщина на належні йому: житловий будинок з усіма господарчими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; та земельну ділянку площею 2,9843 га, кадастровий номер 1225681300:03:006:0032, розташовану на території Зорянської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, про що Царичанською райдержадміністрацією 23 січня 2006 року було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ДП за №021355. Заповіт її батько не складав. Спадкоємцями першої черги спадкування за законом, крім позивача, стали її мати та сестра. Її мати відмовилась від прийняття своєї частки спадщини на користь позивача. Сестра, в свою чергу, відмовилась від своєї частки спадщини на користь матері. Отже, спадщину після смерті батька прийняли позивач та її мати, яка не встигла юридично оформити свої права, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. В установлений законом строк вона звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину в цілому, проте отримала відмову, оскільки є ще один спадкоємець, який прийняв спадщину (мати, яка прийняла частину спадщини після смерті батька). У зв`язку з відмовою нотаріуса в оформленні їй права на спадщину вона вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2019 року відмовлено в задоволені заявлених позовних вимог.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач , подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, оскільки при ухваленні рішення судом першої інстанції не були враховані обставини та норми закону на які заявник посилався у своїй позовній заяві. Крім того, судом не враховано, що спадкоємцями першої черги є позивач разом зі своєю сестрою, тому саме її зазначено у якості відповідача.

Правом надання відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористалися, будь-яких заперечень проти доводів апеляційної скарги суду надано не було.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 - батько сторін в даній справі /а.с. 4/, який на день смерті був зареєстрований і постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним була зареєстрована та постійно мешкала його дружина ОСОБА_4 /а.с.10/.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належні йому: житловий будинок з усіма господарчими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.14/; та земельну ділянку площею 2,9843 га, кадастровий номер 1225681300:03:006:0032, розташовану на території Зорянської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, про що Царичанською райдержадміністрацією 23 січня 2006 року було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ДП за №021355 /а.с. 12/.

За життя ОСОБА_3 заповіту не складав.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_3 спадкоємцями першої черги спадкування за законом були дві його доньки (позивач та відповідач в даній справі), а також дружина померлого ОСОБА_4 .

Як вбачається з копії спадкової справи №378/2009, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в установлений законом строк звернулась ОСОБА_1 до Царичанської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини /а.с. 31/; дружина померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 із заявою про відмову від належної їй частки спадщини, що залишилась після смерті її чоловіка /а.с. 32/, а відповідач ОСОБА_2 - із заявою про відмову від належної їй частки в спадщині, що залишилась після смерті її батька на користь спадкоємця за законом ОСОБА_4 /а.с.33/.

В подальшому у 2010 році позивач ОСОБА_1 та її мати ОСОБА_4 звернулись до Магдалинівської державної нотаріальної контори з питанням оформлення спадщини після смерті померлого. У дружини померлого ОСОБА_4 виникло бажання отримати належну їй частку у спадщині, але відкликати заяву вона мала право протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, а донька померлого ОСОБА_1 бажала оформити всю частку спадкового майна. Проте 24 липня 2010 року за №620/02-31 державним нотаріусом Сушко В.Б. було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Згідно вимог ст.ст. 60-69 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Тому, виходячи з рівності часток, враховуючи, що дружині померлого ОСОБА_4 належить половина частки спадкового майна, нотаріус вважає, що видати свідоцтво про право на спадщину на всю частку спадкового майна не є можливим /а.с.19/.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 /а.с.5/, так і не оформивши юридично своїх спадкових прав після смерті чоловіка. На день своєї смерті вона була зареєстрована і постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 одна /а.с. 11/.

Згідно повідомлення державного нотаріуса від 24 січня 2019 року №51/01-16 після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа не заводилась /а.с.30/.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами про визнання за нею право власності на спадкове майно, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 . При цьому відповідачем в даній справі зазначає свою сестру- ОСОБА_2 , яка нотаріально відмовилась від належної їй частки в спадщині, що залишилась після смерті батька ОСОБА_3 .

Стаття 51 ЦПК України передбачає, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала.

Пленум Верховного Суду України у п.8 постанови Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції від 12 червня 2009 року №2 роз`яснив, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному законом. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Апеляційний суд позбавлений можливості залучити до участі у справі належних відповідачів, оскільки немає передбачених законом повноважень змінювати склад осіб, які беруть участь у справі.

Розгляд справи з неналежним відповідачем або за відсутності всіх належних відповідачів позбавляє суд можливості зробити висновок щодо обґрунтованості або необґрунтованості позовних вимог по суті.

Так, враховуючи що позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , було пред`явлено до ОСОБА_2 , яка на час розгляду справи відмовилась від прийняття спадщини, тоді як з позовними вимогами необхідно звертатись до особи права та інтереси якої безпосередньо стосуються предмету спору. Виходячи з того, що позивачем не заявлялось клопотань про заміну неналежного відповідача колегія суддів погоджується з висновком районного суду про відмову в позові, як такого, що пред`явлений не до тієї особи

З огляду на викладене, відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ґрунтується на матеріалах справи та прийнятий відповідно до норм закону, оскільки вирішуючи спір між сторонами, суд в достатньому повному об`ємі з`ясував права та обов`язки учасників спору, обставини справи, перевірив доводи сторін, давши їм належну правову оцінку.

Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості та незаконності рішення не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування рішення, оскільки скарга не містить обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування висновків суду.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення суду відповідає матеріалам справи, доказам та вимогам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Судові витрати понесені у зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.

керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Т.Р. Куценко

Судді: Е.Л. Демченко

М.О. Макаров