ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження 22-ц/821/623/19Головуючий по 1 інстанції Категорія: 303020000 Смоляр О. А. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2019 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Новікова О.М.,
Бондаренка С.І., Вініченка Б.Б.,
за участю секретаря Чуйко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 16 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Юмакс-Львів , третя особа: Приватне акціонерне товариство Черкаське пиво , про виплату компенсації та стягнення авторської винагороди за користування торгівельною маркою -
в с т а н о в и в :
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 29 липня 2019 року у задоволенні позову відмовлено. Одночасно призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат з наданням сторонам строку до 05.08.2019 для подачі доказів щодо розміру понесених ними витрат.
05.08.2019 року адвокат ОСОБА_6, діючи в інтересах ТОВ Юмакс-Львів , подала клопотання про розподіл судових витрат з наданням відповідних доказів. Просила ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ Юмакс-Львів 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 5000 грн. витрат, пов`язаних із залученням спеціаліста з питань інтелектуальної власності.
Додатковим рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 16 вересня 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Юмакс-Львів судові витрати у розмірі 15 000 грн., з яких: 10 000 грн. - витрати на професійну правничу допомогу; 5 000 грн. -витрати, пов`язані з залученням спеціаліста з питань інтелектуальної власності.
Додаткове рішення оскаржено позивачем в апеляційному порядку.
Доводи апеляційної скарги зводяться до такого.
Стосовно стягнення витрат, пов`язаних із залученням спеціаліста, позивач вказував, що суд стягнув такі витрати на підставі копії виписки з банківського рахунку, що не посвідчено банком, а тому не є підтвердженням понесених витрат. Акт приймання-передачі цих послуг відповідач не надав. Крім того, повноваження ОСОБА_3 як патентного повіреного не підтверджені відповідними доказами. Висновок спеціаліста не є належним і допустимим доказом у справі, тому витрати, понесені на його виготовлення, не є судовими витратами та не підлягають стягненню з позивача. ФОП ОСОБА_3 не залучався судом до участі у справі, тому у суду були відсутні підстави для відшкодування за рахунок позивача витрат, понесених відповідачем на залучення спеціаліста.
Що стосується витрат на правничу допомогу, то апелянт також не погоджується з рішенням суду в цій частині. На підтвердження своїх доводів зазначає, що на підставі положень Конституції України та Цивільно-процесуального кодексу України учасники справи мають право на професійну правничу допомогу. ТОВ Юмакс-Львів надав суду договір, укладений з АО ВІБ ЕНД КОМПАНІ , про надання саме професійної правової, а не правничої допомоги. Тому, на думку апелянта, такий доказ не є належним та допустимим та не підтверджує наявність між адвокатським об`єднанням та ТОВ Юмакс-Львів відносин з надання правничої допомоги.
Крім того, адвокат ОСОБА_6 не входить до адвокатського об`єднання ВІБ ЕНД КОМПАНІ , а інших підтверджень про залучення адвоката ОСОБА_6 до надання правничої допомоги відповідачу ТОВ Юмакс-Львів суду не надано.
За таких підстав, апелянт вважає, що висновок суду про обґрунтованість вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу не відповідає обставинам справи.
Апелянт просить додаткове рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні клопотання ТОВ Юмакс-Львів про розподіл судових витрат.
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат ТОВ Юмакс-Львів , ОСОБА_6 не погоджується з доводами заявника, вважає додаткове рішення повним та обґрунтованим, підстав для задоволення скарги не вбачає. Просить скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення - без змін.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване судове рішення відповідає вказаним вимогам.
Предметом апеляційного перегляду в даному випадку є встановлення/спростування підстав для стягнення з позивача на користь відповідача ТОВ Юмакс-Львів судових витрат, понесених останнім у зв`язку з розглядом справи.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
За правилами пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Клопотання про розподіл судових витрат подано протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення, про що було заявлено представником ТОВ Юмакс-Львів до закінчення судових дебатів. До клопотання додано копію договору про надання правової допомоги від 21.05.2019, рахунок-фактуру №1 від 21.05.2019, акт приймання-передачі наданих послуг №13 від 31.05.2019, опис робіт (наданих послуг), квитанцію про оплату правової допомоги, договір про надання послу №7 від 17.12.2018, виписку з банківського рахунку ФОП ОСОБА_3 .
З матеріалів справи встановлено, що адвокат ОСОБА_6 брала участь у справі в якості представника ТОВ Юмакс-Львів , що підтверджується ордером серія ЧК №102309 від 22.05.2019 (т. 1 а.с. 125).
Відповідно до договору про надання правової допомоги №11/2019 від 21.05.2019 ТОВ Юмакс-Львів (замовник) та адвокатське об`єднання ВІБ ЕНД КОМПАНІ (виконавець) домовились про надання виконавцем правової допомоги в належній якості та обсязі, що вказано в договорі (а.с. 190-193).
У п. 1.4 договору вказано, що для безпосереднього вчинення дій, пов`язаних із наданням правової допомоги замовнику за даним договором виконавець має право залучати адвокатів, в тому числі, ОСОБА_6 .
Тому, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що адвокат ОСОБА_6 не була стороною договору між ТОВ Юмакс-Львів та АО ВІБ ЕНД КОМПАНІ , а тому суд не мав права стягувати з позивача витрати, що поніс відповідач за послуги, надані саме адвокатом ОСОБА_6
Відповідно до опису робіт (наданих послуг) із розрахунку 800 грн./год. виконавцем надано послуги, як особиста розмова з клієнтом, з`ясування підстав та мети звернення, підготовка договору про надання правової допомоги, обмін документами з клієнтом (1 год.), вивчення документів, наданих клієнтом, письмових заяв по суті та з процесуальних питань (1,5 год.), ознайомлення з матеріалами справи (1,5 год.), опрацювання нормативно-правових актів та судової практики, формування правової позиції (2 год.), підготовка, подання до суду та направлення іншим учасникам справи клопотань (1 год.), підготовка, подання до суду заперечень проти клопотань позивача (2 год.), участь у підготовчому засіданні (1 год.), підготовка вступного слова, аналіз наявних письмових доказів, підготовка до їх дослідження під час судового розгляду справи по суті (1,5 год.), участь у судовому розгляді справи по суті (1 год.). Всього витрачено 12,5 годин, вартість послуг 10 000 грн. (а.с. 197).
Оплата професійної правничої допомоги на суму 10 000 грн. підтверджується квитанцією 0.0.1361263256.1 від 21.05.2019 року (а.с. 195).
З наведених вище доказів вбачається, що ТОВ Юмакс-Львів підтвердило витрати на професійну правничу допомогу.
Доводи апелянта про те, що між сторонами укладено договір про надання правової, а не правничої допомоги, як того вимагають норми Конституції України та ЦПК України, не спростовують факт надання відповідачу ТОВ Юмакс-Львів послуг саме правничого характеру.
Стаття 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" говорить, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, зокрема, може бути договір про надання правової допомоги.
Також, профільний закон визначає договір про надання правової допомоги - як домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Термін правничий більше вужче поняття по відношенню до терміну правовий . Правнича допомога передусім означає, що допомога надається правником, тобто особою, що надає послуги у сфері права.
Отже, укладення між ТОВ Юмакс-Львів та АО ВІБ ЕНД КОМПАНІ договору про надання професійної правової допомоги лише підтверджує отримання відповідачем професійних послуг правничого характеру.
Та обставина, що замовник ТОВ Юмакс-Львів оплатив послуги АО ВІБ ЕНД КОМПАНІ задовго до того, як такі послуги були виконані, не є підставою для висновку про ненадання таких послуг.
Також колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що не всі послуги, що зазначені в детальному описі є правничою допомогою, зокрема, такі як розмова з клієнтом, з`ясування підстав та мети звернення .
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.
З аналізу змісту опису про надані послуги колегія суддів вважає, що виконані роботи є різними видами правничої допомоги.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками районного суду про підтвердження ТОВ Юмакс-Львів витрат, понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
Крім того, позивач не звертався з клопотанням до суду про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Що стосується стягнення витрат, пов`язаних з залученням спеціаліста, то колегія суддів звертає увагу на наступне.
Приймаючи рішення про компенсацію таких витрат з позивача, суд першої інстанції виходив з підтвердження понесення витрат на залучення спеціаліста та з того, що такі витрати відносяться до судових витрат в розумінні ст. 139 ЦПК України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком.
Встановлено, що з метою захисту своїх прав ТОВ Юмакс-Львів звертався до ФОП ОСОБА_3 для виготовлення висновку спеціаліста з інтелектуальної власності, патентного повіреного України, щодо порівняння зображень у свідоцтві України на знак для товарів і послуг (торговельну марку) № НОМЕР_1 та на етикетці продукції виробництва ТОВ Юмакс-Львів . експертної установи Еталон для визначення розміру майнових збитків, про що був укладений договір №7 від 17.12.2018 (т. 1 а.с. 55-56, 198). За проведення дослідження замовником було сплачено 5 000 грн. (а.с. 199), які він відносить до судових витрат.
Висновок спеціаліста за вих. №17 від 24.12.2018 (т. 1 а.с. 46-54) покладено в основу рішення про відмову в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не перевірив повноваження ФОП ОСОБА_3 діяти в якості патентного повіреного, не приймаються колегією суддів, оскільки державний реєстр представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених) є відкритим, а відомості про включення особи до такого реєстру є загальновідомими. Крім того, позивач не заперечував в суді першої інстанції повноваження ФОП ОСОБА_3 як патентного повіреного.
При цьому, цивільно-процесуальне законодавство не вимагає використання в якості забезпечення доказів лише висновку експертизи, призначеної саме судом, як про це зазначає позивач. Виходячи із принципу диспозитивності цивільно-процесуального судочинства, сторони не обмежені в праві подавати докази на обґрунтування своїх доводів.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст. 73 ЦПК України). Відповідно до ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Цивільно-процесуальний Кодекс включає витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, до витрат пов`язаних з розглядом справи та які підлягають врахуванню судом під час розподілу судових витрат (ст. 133 ЦПК України).
За таких обставин, посилання апелянта на те, що витрати на виготовлення будь-якого дослідження, що не є висновком експерта, не включаються до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи, ґрунтуються на довільному тлумаченні законодавства позивачем.
Відповідно до частини 6-9 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
З клопотанням про зменшення таких витрат позивач не звертався.
За наслідками перегляду колегія суддів не встановила підстав для скасування чи зміни додаткового рішення стосовно стягнення з позивача витрат, пов`язаних із поданням ТОВ Юмакс-Львів такого доказу, як висновку спеціаліста з інтелектуальної власності, патентного повіреного України, ФОП ОСОБА_3 в розмірі 5000 грн., сплату яких підтверджено випискою банку від 21.12.2018 (а.с. 199), та додатково підтверджено доказами ТОВ Юмакс-Львів , доданими до відзиву до апеляційної скарги.
Решта доводів апеляційної скарги досліджені судовою колегією, проте не містять підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на наявних у справі доказах, доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують, а, відтак, вимоги апеляційної скарги задоволені бути не можуть.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу у зв`язку з розглядом апеляційної скарги, враховуючи співмірність їх виконаній адвокатом роботі, підлягають стягненню з позивача на користь відповідача в розмірі 2 000 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 35, 258, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Додаткове рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 16 вересня 2019 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Юмакс-Львів 2 000 грн. 00 коп. судових витрат, пов`язаних з розглядом апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді :
Суд | Черкаський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2019 |
Оприлюднено | 28.11.2019 |
Номер документу | 85926992 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Черкаський апеляційний суд
Новіков О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні