Рішення

від 27.11.2019 по справі 640/3815/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 листопада 2019 року № 640/3815/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомДержавної корпорації Українське державне об`єднання Радон доДержавної служби експортного контролю України провизнання протиправною та скасування постанови, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна корпорація Українське державне об`єднання Радон (далі - позивач/ ДК Українське державне об`єднання Радон ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби експортного контролю України (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби експортного контролю України №6 від 11.02.2019 про накладення штрафу на Державну корпорацію Українське державне об`єднання Радон за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №640/3815/19, суд ухвалив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем розгляд справи про порушення позивачем вимог законодавства в галузі державного експертного контролю здійснення з порушенням вимог чинного законодавства, а саме, позивача не було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення розгляду та розгляд справи здійснено за відсутності керівника позивача, також позивач посилався на неточності допущені при складанні протоколу.

Відповідач проти позовних вимог заперечував з підстав правомірності прийнятої постанови з огляду на порушення позивачем вимог законодавства в галузі державного експортного контролю. Поряд з цим, відповідачем подано клопотання про закриття провадження по справі на підставі пункту 5 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В:

Державною корпорацією Українське державне об`єднання Радон отримано разовий дозвіл Державної служби експортного контролю України від 05.04.2018 №29024300 для прийняття до митного оформлення товарів - джерело (закрите) іонізуючого випромінювання для калібрування та випробувань з радіонуклідом уран (U), активність 37,05 Бк, тип ЕМ445Х,серійний номер №170317-507169. Строк дії дозволу - 03.06.2018.

Листом від 25.09.2018 №3495/30-18 Щодо надання дозволу Державна служба експортного контролю України проінформувало ДК Українське державне об`єднання Радон , що станом на 24.09.2018 від останнього до Держекспортконтролю не надійшов звіт про використання (невикористання, часткове використання) товарів у заявлених цілях, визначених у разовому дозволу від 05.04.2018 №29024300, запропоновано терміново подати вищезазначений звіт та письмові пояснення з приводу порушення встановлених норм законодавства.

Супровідним листом від 03.10.2018 №1-08/14-1121 ДК Українське державне об`єднання Радон на лист від 25.09.2018 №3495/30-18 направлено звіт від 01.10.2018 про використання у заявлених цілях товарів, міжнародні передачі яких здійснені за дозволом від 05.04.2018 №29024300. Повідомлено Державну службу експортного контролю України, що товар (джерела іонізуючого випромінювання для калібрування та випробувань з радіонуклідом уран (U)) ще не використовується через проведення організаційно-технічних заходів по його впровадженню, у зв`язку з чим надання звіту про використання товару не відбулось, надання звіту планувалось після впровадження товарів та початку їх використання.

Листом від 18.01.2019 №243/30-19 Державною службою експортного контролю України, з метою надання відповідних пояснень та підписання протоколу про порушення суб`єктом здійснення міжнародних передач товарів - юридичною особою вимог законодавства у галузі державного експортного контролю, запрошено керівника позивача прибути 28 січня 2019 року на 12.00 до Держекспортконтролю за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 19-21 або доручити надання пояснень та підписання вказаного протоколу уповноваженому представнику юридичної особи , який повинен мати письмові повноваження. Повідомлено, що неприбуття у встановлений час керівника юридичної особи (уповноваженого представника) не перешкоджає складанню протоколу про порушення юридичною особою вимог законодавства в галузі державного експортного контролю без його участі.

28 січня 2019 року головним спеціалістом сектору розслідувань правопорушень відділу правозастосування у сфері державного експортного контролю Ткаченком С.В. складений протокол №6 стосовно ДК Українське державне об`єднання Радон про порушення суб`єктом здійснення міжнародних передач товарів - юридичною особою вимог законодавства в галузі державного експортного контролю, а сама: несвоєчасне подання звіту про використання (невикористання, часткове використання) товарів у заявлених цілях, визначених у разовому дозволі від 05.04.2018 №29024300.

Листом від 29.01.2019 №377/30-19 Державною службою експортного контролю України направлено ДК Українське державне об`єднання Радон протокол від 28.01.2019 №6 та запрошено керівника (уповноваженого представника) прибути 28 січня 2019 року на 11год. 00 хв. До Держекспортконтролю для розгляду справи згідно із зазначеним протоколом.

В подальшому, Державною службою експортного контролю України прийнято постанову від 11.02.2019 №6, якою накладено на Державну корпорацію Українське державне об`єднання Радон штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн.

Прийняття спірної постанови про накладання штрафу на позивача мотивовано тим, що позивачем несвоєчасно подано звіт про використання (невикористання, часткове використання) товарів у заявлених цілях, визначених у разових дозволах, чим порушено частину першу статті 22 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" та наказ Держекспортконтролю від 05.10.2009 № 86 "Про затвердження форми висновку щодо можливості проведення переговорів, форм звітів та встановлення строків звітності", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.10.2009 за № 994/17010.

Суд з наявністю підстав для прийняття спірної постанови не погоджується, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання", суб`єкт здійснення міжнародних передач товарів, якому надано дозвіл, висновок чи міжнародний імпортний сертифікат, подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, письмові звіти про підсумки проведення переговорів, зазначених у статті 18 цього Закону, а також про фактично здійснені експорт та імпорт товарів, визначених у цих документах, та про використання зазначених товарів у заявлених цілях. Форма звіту та строки його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного експортного контролю.

Суд вважає, що визначення "фактично здійснені експорт та імпорт товарів", наведене у вищезазначеній правовій нормі, передбачає в якості передумови для виникнення обов`язку щодо подачі звітів, здійснення експорту чи імпорту товарів, та надають відповідачу право на встановлення форм звіту та строків його подання лише щодо фактично здійснених операцій.

Натомість, позивач стверджував про те, що імпортований товар (джерела іонізуючого випромінювання для калібрування та випробувань з радіонуклідом уран (U)) фактично не використано через проведення необхідних організаційно-технічних заходів, отже, операції, на які було отримано дозвіл, не здійснені, про що повідомлено відповідача.

Суд доходить висновку, що відсутність обставини проведення операції, щодо якої видано дозвіл, у відповідності до вищезазначеної правової норми статті 22, свідчить про відсутність обов`язку з подачі звіту, та, відповідно, унеможливлює притягнення до відповідальності за це.

Наказом Державної служби експортного контролю України від 05.10.2009 N 86, який було зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.10.2009 за N 994/17010, Про затвердження форми висновку щодо можливості проведення переговорів, форм звітів та встановлення строків звітності було затверджено:

форму висновку щодо можливості проведення переговорів, пов`язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про здійснення експорту товарів;

структуру звіту про підсумки проведення переговорів, пов`язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про здійснення експорту товарів;

форму звіту про фактично здійснені міжнародні передачі товарів, зазначених у дозвільних документах або міжнародному імпортному сертифікаті;

форму звіту про використання у заявлених цілях товарів, імпортованих в Україну з отриманням міжнародного імпортного сертифіката;

форму звіту про використання у заявлених цілях товарів , міжнародні передачі яких здійснені за дозвільним документом;

строки подання суб`єктами здійснення міжнародних передач товарів звітів до Держекспортконтролю.

Інших форм звітності вищезазначеним наказом не зареєстровано.

З огляду на вищенаведені назви звітів, які містять визначення "фактично" та "використання товарів", судом не приймаються посилання відповідача на встановлення вищезазначеним наказом обов`язку позивача з подачі звіту за використання дозволу на здійснення передачі товарів, оскільки дані норми, як і норми вищезазначеного Закону, передбачають подачу звіту з використання товарів, а не дозволів.

Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що, за умови нормативно встановленого права та обов`язку подавати звітність та форм такої звітності, визначення листування в якості звіту, є протиправним.

Поряд з цим, суд вбачає заявлене клопотання Державної служби експортного контролю України про закриття провадження у справі необґрунтованим, з огляду на наступне.

На обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2019 №233-р Про ліквідацію державної корпорації Українське державне об`єднання Радон , згідно якого підприємство позивача ліквідовано без визначення правонаступника.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Статтею 104 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Державна корпорація Українське державне об`єднання Радон (код ЄДРПОУ 22921083), на час вирішення справи по суті, перебуває у стані припинення. З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для закриття провадження в адміністративній справі.

Стосовно інших посилань сторін, суд зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 129 Конституції України та частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочиснтваУкраїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Державної корпорації Українське державне об`єднання Радон підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державної корпорації Українське державне об`єднання Радон задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби експортного контролю України №6 від 11.02.2019 про накладення штрафу на Державну корпорацію Українське державне об`єднання Радон за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн.

3. Витрати по сплаті судового збору в сумі 1921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.) відшкодувати Державній корпорації Українське державне об`єднання Радон за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби експортного контролю України.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя С.К. Каракашьян