Постанова

від 04.11.2019 по справі 160/6358/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 160/6358/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Чабаненко С.В. ,

суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Приватного підприємства " КЛІНЛАЙФ" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року у справі №160/6358/19 за позовом Приватного підприємства " КЛІНЛАЙФ" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Клінлайф звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №0020715650 від 16.04.2019 року про застосування штрафу у розмірі 1 355,53 грн. за період з 21.01.2019 року по 05.04.2019 року та нарахування пені в розмірі 197,99 грн.;

- стягнути з відповідача на користь на ПП Клінлайф судові витрати в розмірі 1 921,00 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від в задоволені позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, Приватне підприємство "Клінлайф" зареєстровано виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 20.10.2005 року за адресою: 50005, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Тбіліська, 4, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №425880, наявною у матеріалах справи (а.с. 7).

Так, 15.02.2019 року позивачем подано звіт нарахування єдиного внеску за січень 2019 року, в графі 3 якого нараховано суму єдиного внеску у розмірі 4 379,22 грн. (а.с. 13).

07.03.2019 року та 08.04.2019 року позивачем подано звіти нарахування єдиного внеску за лютий 2019 року, в графі 3 якого нараховано суму єдиного внеску у розмірі 4 181,22 грн. у кожному звіті відповідно (а.с. 16).

Вказані звіти були прийняті податковим органом, що підтверджується відповідними квитанціями №2, копії яких наявні у матеріалах справи (а.с. 14, 17, 20).

16.04.2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області прийнято рішення №0020715650 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано до Приватного підприємства "Клінлайф" штраф у розмірі 20%, що складає 1 355,53 грн. за період з 22.01.2019 року по 05.04.2019 року та нараховано пеню у розмірі 197,99 грн. (а.с. 8).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, проте рішенням від 18.06.2019 року №27801/6/99-99-11-05-02-25 рішення залишено без змін, а скарга позивача без задоволення (а.с. 9-11).

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем було допущено несвоєчасну сплату єдиного внеску за період січень, лютий, березень 2019 року, а тому контролюючим органом було правомірно прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту першого статті 4 Закону №2464-VI, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами, є платниками єдиного внеску.

Згідно із частиною першою статті 9 цього ж закону, єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Частиною п`ятою цієї статті, встановлено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI).

Таким чином, Приватне підприємство "Клінлайф" є суб`єктом сплати єдиного внеску, що свідчить про його обов`язок щомісячної сплати (не пізніше 20 числа наступного місяця) такого внеску, шляхом внесення відповідних сум на рахунок відповідача.

Приписами частини сьомої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до ч. 10 ст. 9 Закону №2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органів виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Положення статі 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" кореспондуються з пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", де закріплено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним:

для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника;

для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Частиною одинадцятою статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" закріплено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що днем виконання зобов`язання зі сплати єдиного внеску є: у разі безготівкової сплати - день списання грошових коштів з рахунку платника, у разі готівкової оплати - день прийняття банківською установою документа, який підтверджує переказ готівки.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 25 Закону №2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього Закону несуть зобов`язання із сплати єдиного внеску.

Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, наявними у матеріалах справи, зокрема з облікової картки платника податків вбачається, що за позивачем станом на 31.12.2018 року обліковується недоїмка з єдиного внеску у розмірі 3 262,38 грн. (а.с. 32).

Так, позивачем надано наступні письмові докази щодо підтвердження своєчасності сплати єдиного внеску за період з 21.07.2018 року по 21.01.2019 року:

- по звіту за січень 2019 року: платіжні доручення від 21.01.2019 року №2679 на суму 2 288,61 грн. та від 05.02.2019 року №2681 на суму 2 090,61 грн.;

- по звіту за лютий 2019 року: платіжні доручення від 20.02.2019 року №2701 на суму 2 090,61 грн. та від 05.03.2019 року №2708 на суму 2 090,61 грн.;

- по звіту за березень 2019 року: платіжні доручення від 20.03.2019 року №2723 на суму 2 090,61 грн. та від 05.04.2019 року №2731 на суму 2 090,61 грн..

При цьому суд першої інстанції при вирішенні справи зазначив про те, що станом на початок періоду, за який здійснювалась перевірка у позивача рахувалась недоїмки по єдиному внеску за минулі періоди, а тому зазначені платежі відповідно до вимог ч. 6 ст. 25 Закону №2464-VI, були направлені саме на погашення недоїмки, що підтверджується письмовими доказами, наявними у матеріалах справи, зокрема обліковою карткою платника податків (а.с. 32-56).

В свою чергу, позивачем до суду апеляційної інстанції було надано судове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 року по справі № 160/5649/19, яке набрало законної сили 05.09.2019 року, та яким скасовано рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 0004115650 від 25.01.2019 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 21.07.2018 р. по 21.01.2019р., що в свою чергу спростовує твердження податкового органу про наявність недоїмки у позивача на початок перевірки.

При цьому колегія суддів окремо звертає увагу на те, що оскільки вищезазначене рішення контролюючого органу оскаржувалось позивачем у судовому порядку, а тому не повинно було враховуватись контролюючим органом при розрахунку штрафної санкції та пені за період перевірки з 22.01.2019 року по 05.04.2019 року.

Відповідно до ч. 4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №0020715650 від 16.04.2019 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, приписи ст. 317 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства " КЛІНЛАЙФ" - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року у справі №160/6358/19 - скасувати.

Прийняти нове судове рішення.

Адміністративний позов Приватного підприємства " КЛІНЛАЙФ" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №0020715650 від 16.04.2019 року про застосування штрафу у розмірі 1 355,53 грн. за період з 21.01.2019 року по 05.04.2019 року та нарахування пені в розмірі 197,99 грн.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак

суддя І.В. Юрко