Постанова

від 20.11.2019 по справі 160/3003/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 160/3003/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Дніпрі

апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року (головуючий суддя - Олійник В.М.) в адміністративній справі

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області і (далі - Відповідач) в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд:

- визнати дії відповідача щодо скасування реєстрації земельних ділянок кадастровий номер №1212400000:02:026:0071 та № 1212400000:02:026:0072 противоправними;

- зобов`язати відповідача поновити реєстрацію земельних ділянок кадастровий номер №1212400000:02:026:0071 та №1212400000:02:026:0072;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині порушень законодавства про звернення громадян та не розгляду поданих фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 заяв від 06.02.19 із проханням надати відповідь з яких причин земельні ділянки кадастровий номер №1212400000:02:026:0071 та №1212400000:02:026:0072 було перенесено до архіву, та поновити кадастрові номера земельних ділянок;

- зобов`язати відповідача надати відповідь на заяви від 06.02.19 з приводу надання відповіді з яких причин земельні ділянки кадастровий номер №1212400000:02:026:0071 та №1212400000:02:026:0072 було перенесено до архіву та поновити кадастрові номера земельних ділянок.

В обґрунтування позовної заяви зазначено про те, що 06.02.2019 року Позивач звернувся до міськрайонного управління у Павлоградському, Юр`ївському районах та у м. Павлограді Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з проханням надати інформацію щодо причин перенесення до архіву земельних ділянок з кадастровими номерами №1212400000:02:026:0071 та №1212400000:02:026:007 та щодо поновлення кадастрових номерів цих земельних ділянок. Однак, в порушення ст. 20 Закону України Про звернення громадян відповідь на свою заяву Позивачем отримано не було. Позивач вказала, що оскільки вона не подавала заяв про об`єднання чи поділ вказаних земельних ділянок, які були зареєстровані ще у 2005 році та на них заявлені речові права, тому перенесення їх до архіву відбулось протиправно.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року по справі №160/3003/19 адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність міськрайонного управління у Павлоградському, Юр`ївському районах та у м. Павлограді Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо не розгляду двох заяв фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 06 лютого 2019 року.

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області забезпечити розгляд двох заяв фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 06 лютого 2019 року, які були адресовані міськрайонному управлінню у Павлоградському, Юр`ївському районах та у м. Павлограді Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, та направити відповіді на заяви фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовних вимоги задовольнити у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що судом першої інстанції не досліджено належним чином доводи Позивача стосовно неправомірності скасування реєстрації спірних земельних ділянок.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване.

В судовому засіданні представник Позивача вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Представник Відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечив.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, кожного окремо, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 06.02.2019 року на ім`я начальника міськрайонного управління у Павлоградському, Юр`ївському районах та у м.Павлограді Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Вишневського О.В. було направлено два звернення щодо роз`яснення причин залишення земельних ділянок кадастровий номер №1212400000:02:026:0072 та кадастровий номер №1212400000:02:026:0071 без кадастрового номера, та з проханням поновити зазначені кадастрові номери, які вручені посадовій особі за адресою АДРЕСА_3.

Отримання вказаних звернень підтверджується підписом від 06.02.2019 року посадової особи міськрайонного управління на примірниках Позивача, копії яких містяться в матеріалах справи.

Не отримавши відповідь на звернення у термін встановлений ст. 20 Закону України Про звернення громадян Позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач допустив бездіяльність щодо розгляду поданих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 заяв від 06.02.19 року щодо кадастрових номерів земельних ділянок №1212400000:02:026:0071 та №1212400000:02:026:0072, разом з тим судом під час розгляду справи не встановлено скасування Відповідачем реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами №1212400000:02:026:0071 та № 1212400000:02:026:0072, що свідчить про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 1 Закону України Про звернення громадян громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 5 вказаного закону визначені вимоги до звернення. Так звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).

Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 23-1 цього Закону.

Звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв`язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Звернення про надання безоплатної правової допомоги розглядаються в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

Статтю 15 Закону України Про звернення громадян встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно з положеннями статті 19 цього Закону визначено обов`язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев`ятого частини першої цієї статті.

Частиною 1 статті 20 Закону України Про звернення громадян визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

За положеннями ст. 8 Закону України Про звернення громадян письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

Отже, наведеними положеннями Закону України Про звернення громадян закріплено обов`язок органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб розглядати звернення, які надійшли на їх адресу, чи на ім`я їх посадових осіб, а також у термін не більше одного місяця від дня їх надходження надавати відповідь на такі звернення.

З матеріалів справи встановлено, що на два звернення, які були отримані 06.02.2019 року посадовою особою міськрайонного управління у Павлоградському, Юр`ївському районах та у м. Павлограді Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Позивач не отримав відповіді в порядку та в строки передбачені положеннями Закону України Про звернення громадян .

При цьому, Відповідач зазначив про те, що на звернення Позивача міськрайонним управлінням у Павлоградському, Юр`ївському районах та у м. Павлограді Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області було надано відповідь від 11.02.2019 вих. № 257/121-19 в межах строку, визначеного Законом України Про звернення громадян , яка зареєстрована за допомогою автоматизованої система документообігу ДОК ПРОФ , однак в період з 11.02.2019 року по день розгляду справи за Позивач не отримав відповіді.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що такі доводи є безпідставними через те, що статтями 15 та 19 Закону України Про звернення громадян регламентовано обов`язок суб`єкта, який отримав звернення, надати на нього відповідь. Крім того, стаття 19 Закону України Про звернення громадян визначає, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Колегія суддів, також, звертає увагу на те, що Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження виконання останнім у повному обсязі обов`язку покладеного на суб`єкта, який отримав звернення, надати на нього відповідь, зокрема: доказів направлення та/або вручення Позивачу відповіді за наслідками розгляду заяв від 06.02.2019 року.

Щодо доводів Відповідача про те, що звернення ФОП ОСОБА_1 містять підпис посадової особи, яка не мала повноважень по прийманню та реєстрації вхідної кореспонденції, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно того, що ці доводи не заслуговують на увагу, оскільки питання визначення посадової особи та уповноваження її на приймання вхідної кореспонденції є виключно питаннями внутрішньої організаційної діяльності відповідача та не можуть стосуватись осіб, котрі не перебувають із відповідачем у трудових відносинах.

Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про допущення протиправної бездіяльності щодо розгляду поданих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 заяв від 06.02.19 року щодо кадастрових номерів земельних ділянок №1212400000:02:026:0071 та №1212400000:02:026:0072, що є підставою визнання протиправною бездіяльності міськрайонного управління у Павлоградському, Юр`ївському районах та у м. Павлограді Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо не розгляду двох заяв фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 06.02.2019 року та зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області забезпечити розгляд двох заяв фізичної особи - підприємцем ОСОБА_1 від 06.02.2019 року, які були адресовані міськрайонному управлінню у Павлоградському, Юр`ївському районах та у м. Павлограді Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та направити відповіді на заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .

Щодо позовних вимог про визнання дій Відповідача про скасування реєстрації земельних ділянок кадастровий номер №1212400000:02:026:0071 та №1212400000:02:026:0072 противоправними та зобов`язання відповідача поновити реєстрацію земельних ділянок кадастровий номер №1212400000:02:026:0071 та №1212400000:02:026:0072 та поновити кадастрові номера земельних ділянок, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 статті 1 Закону України Про Державний земельний кадастр кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Як визначено п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Державний земельний кадастр у разі якщо до 1 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, а відомості про таку земельну ділянку не внесені до Державного реєстру земель, державна реєстрація такої земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеної технічної документації із землеустрою в порядку, встановленому законом.

У відповідності до вимог частини 3 статті 24 вказаного закону державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:

особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;

власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;

органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

З матеріалів справи встановлено те, що 12.03.2018 року ОСОБА_1 отримала у спадок від своєї матері ОСОБА_2 торгівельні павільйони за адресою АДРЕСА_1 , площею 93,3 кв.м. та по АДРЕСА_2 , площею 43,10 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом серії ННВ 100757.

Земельна ділянка з кадастровим номером №1212400000:02:026:0071 сформована на підставі технічної документації з присвоєння кадастрового номера земельній ділянці АДРЕСА_4 (р-н кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 ), складеної 01.09.2005 року на замовлення приватного підприємця ОСОБА_3 на землях Павлоградської міської ради Дніпропетровської області.

Земельна ділянка з кадастровим номером №1212400000:02:026:0072 сформована на підставі технічної документації з присвоєння кадастрового номера земельній ділянці АДРЕСА_5 , складеної 01.09.2005 року на замовлення приватного підприємця ОСОБА_3 на землях Павлоградської міської ради Дніпропетровської області.

З наявних в матеріалах справи документів видно, що спірні земельні ділянки були передані в оренду приватному підприємцю ОСОБА_3 на підставі договорів оренди земельних ділянок від 21.09.2005 року строком на 1 рік, номер реєстрації договору (кадастровий номер 1212400000:02:026:0071) 040500900216 та номер реєстрації договору (кадастровий номер 1212400000:02:026:0072) 040500900217.

В подальшому до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1212400000:02:026:0071 були укладені: додаткова угода від 01.11.2006 р. реєстраційний номер 040600900237, якою строк дії оренди продовжено на 1 рік, та додаткова угода від 27.12.2007 р. реєстраційний номер 040711300297, якою строк дії оренди продовжено ще на 3 роки.

До договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1212400000:02:026:0072 були укладені: додаткова угода від 01.11.2006 р. реєстраційний номер 040600900236, якою строк дії оренди продовжено на 1 рік, та додаткова угода від 27.12.2007 р. реєстраційний номер 040711300298, якою строк дії оренди продовжено ще на 3 роки.

Таким чином, строк оренди приватним підприємцем ОСОБА_3 земельних ділянок з кадастровими номерами 1212400000:02:026:0071 та 1212400000:02:026:0072 закінчився 27.12.2010 року.

Після чого відомості про земельні ділянки з кадастровими номерами 1212400000:02:026:0071 та 1212400000:02:026:0072 помилково були перенесені до Державного земельного кадастру, однак на підставі звернення Павлоградської міської ради від 14.06.2017 року вих. 2128/0/2-17 та у зв`язку з виявленням помилки допущеної у Державному земельному кадастрі було здійснено виправлення та відповідні відомості перенесені до архіву Державного земельного кадастру.

З аналізу наведених обставин випливає те, що в даному випадку не мало місця скасування реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 1212400000:02:026:0071 та 1212400000:02:026:0072, а лише перенесення відомостей щодо вказаних земельних ділянок до архіву Державного земельного кадастру, що свідчить про необґрунтованість доводів Позивача щодо наявності факту скасування реєстрації спірних земельних ділянок відповідно до ст. 24 Закону України Про державний земельний кадастр .

Більш того, суд апеляційної інстанції зауважує на ту обставину, що на момент набуття Позивачем права власності на торгівельні павільйони за адресою АДРЕСА_1 , площею 93,3 кв. м. та по АДРЕСА_2 , площею 43,10 кв.м., право на земельні ділянки з кадастровими номерами 1212400000:02:026:0072 та 1212400000:02:026:0071 як у спадкодавця позивача - ОСОБА_2 , так і у ОСОБА_3 було відсутнє, тому, відповідно і не могло перейти до Позивача, що також підтверджується і свідоцтвом про право на спадщину за законом серії ННВ 100757, в якому відсутні відомості про права спадкодавця ОСОБА_2 на спірні земельні ділянки та про успадкування права на ці земельні ділянки ОСОБА_1 .

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність та необґрунтованість доводів Позивача щодо наявності факту неправомірного скасування реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 1212400000:02:026:0072 та 1212400000:02:026:0071, а також, про відсутність порушеного права Позивача в частині перенесення Відповідачем відомостей про кадастрові номери земельних ділянок до архіву Державного земельного кадастру, оскільки у Позивача не виникало право користування або власності на спірні земельні ділянки після отримання права власності на торгівельні павільйони, які знаходяться на вказаних земельних ділянках.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про часткове задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги Позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 310, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року по справі №160/3003/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В повному обсязі постанова складена 27 листопада 2019 року.

Головуючий - суддя В.В. Мельник

суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова