Постанова

від 27.11.2019 по справі 620/2259/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/2259/19 Суддя (судді) першої інстанції: Баргаміна Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді: Чаку Є.В.

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря: Муханькової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-Агро" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом управління Держпраці у Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-Агро" про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Управління Держпраці у Чернігівській області звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-Агро" про зобов`язання відповідача в зв`язку з загрозою життю та здоров`ю людей негайно зупинити роботи (виробництво), а саме: експлуатацію фреонових холодильних установок МТФ, що знаходяться за адресою: Чернігівська область, Ніжинський район, с. Галиця, вул. Франка, 29; виконання газополумяних робіт та зберігання балонів із зрідженими та стисненими газами за адресою: Чернігівська область, Ніжинський район, с. Галиця, вул. Франка, 29; експлуатацію автозаправної станції (АЗС), що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Ніжинський район, с. Галиця, вул. Франка, 25; зберігання та застосування пестицидів та агрохімікатів, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Ніжинський район, с. Галиця, вул. Франка, 25.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати останнє та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт зазначив, що виявлені порушення законодавства у сфері безпеки праці є такими, що можуть бути усунуті шляхом надання припису, згідно вимого ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Зупинення експлуатації ( роботи) фреонових холодильних установок МТФ та застосування пестицидів та агрохімікатів призведе до фактичного припинення роботи тваринного комплексу відповідача та є крайнім заходом, що несе значні негативні фінансові наслідки для відповідача, який є сільськогосподарським виробником, його працівників та бюджету. Крім того, апелянт зазначив, що передумовою звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду щодо застосування або підтвердження обґрунтованості застосування заходів реагування є встановлення такого порушення вимог законодавства у сфері безпеки праці, що створює реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та прийнятим з дотриманням норм процесуального та матеріального права.

Судове засідання проведено без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 2 ст. 308 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, Управлінням Держпраці у Чернігівській області проведено планову перевірку ТОВ "Крок-Агро" на дотримання Товариством законодавства у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці.

В ході перевірки було виявлено 108 порушено нормативно-правових актів з охорони праці, з яких зазначені у рядках №№36-40, 50-53,67-86 порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- не призначено наказом особу, відповідальну за справний стан, безпечну експлуатацію фреонових холодильних установок;

- не розроблено інструкцію з охорони праці по експлуатації (обслуговуванню) холодильного обладнання з вказанням на будову і безпечну експлуатацію холодильних установок, дії персоналу при виникненні аварійних ситуацій;

- не призначено розпорядженням по підприємству обслуговуючий персонал для щоденного нагляду за холодильними установками; не пред`явлено журнал результатів перевірок пристроїв автоматичного захисту з відміткою 1 раз на місяць;

- документально не підтверджено проведення перевірки герметичності приєднання трубопроводів та обладнання фреонових холодильних установок за допомогою мильної емульсії чи полімерних індикаторів; не проводиться технічне обслуговування балонних редукторів та пальників газозварювальної апаратури;

- працівники, які експлуатують посудини, що працюють під тиском (зварник) не проходили щорічне спецнавчання та перевірку знань з питань охорони праці;

- на підприємстві відсутнє спеціально облаштоване місце для зберігання балонів; не проводиться гідравлічне випробування рукавів, які використовуються при проведенні зварювальних та газополум`яних робіт;

- відсутній дозвіл на виконання робіт з підвищеною небезпекою (роботи у вибухопожежонебезпечних зонах) та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів устаткування підвищеної небезпеки (обладнання призначене для експлуатації в потенційно вибухонебезпечному середовищі - резервуари з дизельним пальним, паливо-роздавальні колонки); не проведено періодичні обстеження (дефектоскопія) резервуарів з дизельним паливом для визначення їх дійсного технічного стану, на момент перевірки підтверджуючі документи та паспорти на резервуари не представлено;

- не проведена ідентифікація об`єкта підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин; відсутнє заземлення резервуарів з дизельним пальним та паливо-роздавальних колонок, що не забезпечує захист від статичної електрики;

- відсутній журнал технічного обслуговування, ремонтів та щоденного нагляду за обладнанням, устаткуванням АЗС;

- працівник, який допускається до виконання зливо-паливних робіт на АЗС не пройшов інструктаж, навчання та перевірки знань з питань охорони праці, правил поведінки в разі виникнення аварійних ситуацій тощо, на момент перевірки відповідні документи не надано;

- дерев`яна драбина, яка використовується для доступу до горловин наземних резервуарів АЗС не відповідає вимогам нормативних документів, а саме: не проводиться періодичне випробування 1 раз на 6 місяців; не обладнано пристроєм, що запобігає перевертанню та зсуванню під час виконання робіт; на нижніх кінцях драбини відсутні оковки з гострими наконечниками;

- щаблі драбини збиті цвяхами, без скріплювання тятив болтами; на горловинах резервуарів з дизельним паливом відсутні дихальні клапани;

- для захисту від прямих ударів блискавки на території АЗС відсутній блискавкозахист;

- для доступу до горловин наземного резервуара, резервуара блокпункта та проведення замірів, які знаходяться на висоті більше 1,3 м, відсутні міцні стійкі огородження;

- не призначено наказом відповідальну особу за стан охорони праці та безпечну експлуатацію АЗС;

- не розроблені інструкції з охорони по професіям та по видам робіт: "Для оператора заправних станцій", "При проведенні зливо-наливних робіт з ПММ" тощо;

- не забезпечено нагляд та моніторинг за технічним станом будівель, обладнання АЗС (територія, приміщення для зберігання мастил та саме обладнання паливороздавальних колонок не утримується в чистоті, не очищено від рослинності);

- не визначена категорія приміщень АЗС по пожежній небезпеці, класу зони відповідно до правил улаштування електроустановок (ПУЕ);

- не надано документи щодо проходження працівниками періодичного медичного огляду, які допущені до виконання робіт на АЗС та під час виконання робіт з пестицидами та агрохімікатами;

- не проведена ідентифікація об`єкта підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин (склад з агрохімікатами та пестицидами);

- відсутній паспорт на зберігання пестицидів та агрохімікатів на складі, в приміщенні складу безладно зберігаються сторонні предмети виробництва;

- працівники, безпосередньо зайняті на роботах з підвищеною небезпекою (роботи пов`язані зі зберіганням, транспортуванням та використанням пестицидів та агрохімікатів) не пройшли щорічне спецнавчання та перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці, протоколи перевірки знань не надано;

- на момент перевірки не надано журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці та проходження працівниками інструктажу щодо робіт, пов`язаних з пестицидами та агрохімікатами;

- не розроблені інструкції з охорони по професіям та по видам робіт "Для робітника з комплексного обслуговування с/г виробництва", "Під час виконання робіт з пестицидами та агрохімікатами".

Результати перевірки оформлені Актом від 17.05.2019 року № 367.

Копія акту отримана відповідачем, про що свідчить підпис заступника директора. Зауваження в акті перевірки відповідачем не зазначено.

Вказані обставини підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами і не є спірними.

Позивач, вважаючи, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звернувся до суду з відповідним позовом.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Так, згідно зі статтею 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною четвертою статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"встановлено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Відповідно до статті 10 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право одержувати та знайомитися з актами державного нагляду (контролю), надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта.

Закон України Про охорону праці (далі - Закон № 2694) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону № 2694 державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 року, Державна служба України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

З матеріалів справи вбачається, що під час перевірки ТОВ "Крок-Агро" з питань дотримання законодавства у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, позивачем встановлено 108 порушень вимог Закону України Про охорону праці , з них 29 такі, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідно до статті 13 Закону України Про охорону праці роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов`язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що перевіркою встановлено недотримання відповідачем вищевказаних норм законодавства. Зазначені порушення є такими, що несуть загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно ч.1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В даному випадку ні під час розгляду справи судом першої інстанції та апеляційної, відповідачем не було надано жодних доказів того, що ним такі порушення усунуто у повному обсязі.

При цьому, такий захід реагування як зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань охорони праці, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення небезпеки життю осіб.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що відновлення становища, яке передувало винесенню судового рішення, можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

За вказаних вище обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у відзиві на позовну заяву та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційні скарги позивачки та відповідача не містить.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення дотримано норми матеріального права, що стало підставою для правильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-Агро"- залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: В.В. Файдюк

Є.І.Мєзєнцев