Рішення

від 19.11.2019 по справі 906/719/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2019 р. м. Житомир Справа № 906/719/19

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Макарчук В.І.

за участю прокурора: Слівінський О.О., служб. посв. № 048138 від 04.10.2017

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі

1. Житомирської обласної державної адміністрації

2. Ємільчинської районної ради Житомирської області

до Виробничо-комерційної фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелениця"

про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки

Процесуальні дії по справі.

Керівником Новоград - Волинською місцевої прокуратури подано позов до суду про:

- розірвання договору оренди земельної ділянки від 15.05.1996, укладеного між Ємільчинською районною радою та ВКФ ТОВ "Зелениця", відповідно до якого в строкове платне користування передано земельну ділянку площею 7 га, яка розташована на території Рясненської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області;

- зобов`язання ВКФ ТОВ "Зелениця" повернути Житомирській обласній державній адміністрації земельну ділянку площею 7 га, яка розташована на території Рясненської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області та перебувала в оренді у ВКФ ТОВ "Зелениця" згідно договору оренди земельної ділянки від 15.05.1996.

Ухвалою господарського суду від 31.07.2019 суд відкрив провадження у праві за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 16.09.2019.

Ухвалою від 16.09.2019 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 03.10.2019.

Ухвалою господарського суду від 03.10.2019 суд відклав підготовче засідання на 29.10.2019.

В підготовчих судових засіданнях прокурор та представник Житомирської ОДА надали пояснення щодо обставин справи.

В судовому засіданні 29.10.2019 суд оглянув матеріали справи № 6/64-НМ за позовом Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Ємільчинської районної державної адміністрації та Управління з контролю за використання та охороною земель у Житомирській області до ВКФ ТОВ "Зелениця" про припинення права користування земельною ділянкою та долучив до матеріалів справи копії необхідних документів.

Ухвалою від 29.10.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 906/719/19 до судового розгляду по суті на 19.11.2019.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Мотивуючи позовні вимоги прокурор зазначає, що 15.05.1996 між ВКФ ТОВ "Зелениця" та Ємільчинською районною радою укладено договір на право тимчасового довгострокового користування землею площею 7 га для будівництва виробничої бази та розробки кар`єру по видобутку природного каменю терміном на 25 років на території Рясненської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області.

Прокурор зазначає, що відповідач з січня 2013 року по квітень 2019 року, тобто понад 6 років не сплачує орендної плати за землю, що відповідно до статті 32 ЗУ "Про оренду землі" є підставою для розірвання договору оренди укладеного 15.05.1996 з підстав систематичної несплати орендної плати.

Крім того, прокур зазначає, що 30 серпня 1994 відповідачу видано спецдозвіл на видобування корисних копалин (промислову розробку) родовища Хотизьке на 20 років, який 04.10.2004 анульовано.

Оскільки спецдозвіл відповідача анульовано, відповідно він позбавлений права використання земельної ділянки, зайнятої гірничим масивом (родовищем корисних копалин), за цільовим призначенням.

Вказує, що відповідач видобування корисних копалин на території родовища Хотизьке не здійснює, кар`єр залитий водою, приміщення та виробничі цехи , техніка відсутні.

Таким чином прокурор вказує, що орендар допустив значне погіршення корисних властивостей земельної ділянки (затоплення кар`єру), що не дозволяє використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням.

В обґрунтування підстав для звернення з даним позовом прокурор вказував на те, що неналежне використання земельної ділянки відповідно до умов договору залишилося поза увагою Житомирської обласної державної адміністрації, як розпорядника земель та Ємільчинської районної ради, як сторони договору оренди, що свідчить про бездіяльність останніх.

Житомирська обласна державна адміністрація та Ємільчинська районна рада не вживали заходи представницького характеру щодо розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, що стало підставою звернення прокурора в інтересах позивачів з даним позовом до суду.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Позивачі повноважних представників в судове засідання не направили, про причини їх неявки суд не повідомили. Про час та місце розгляду справи позивачі були повідомлені своєчасно та належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 160,162).

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив та у порядку визначеному ст. 165 ГПК України відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

08.11.2019 на адресу суду повернулась ухвала від 29.10.2019, яка направлялась на адресу відповідача з відміткою поштового відділення про неможливість вручення поштового відправлення "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення" (а.с. 163-166).

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки , визначені законом або судом.

Крім того, учасники справи вільно користуючись своїми процесуальними правами та виконуючи процесуальні обов`язки мають можливість одержання інформації по справі, в тому числі, зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі Смірнов проти України , відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Оскільки явка відповідача судом не визнавалась обов`язковою, участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, а також враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

В ході розгляду справи господарським судом Житомирської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В судовому засіданні від 19.11.2019 суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення суду.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

При розгляді Господарським судом Житомирської області справи № 6/64-НМ за позовом Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Ємільчинської районної державної адміністрації та Управління з контролю за використанням та охороною земель у Житомирській області до ВКФ ТОВ "Зелениця" про припинення права користування земельною ділянкою, рішенням від 10.07.2019 суд, зокрема, встановив, що виробничо-комерційна фірма ТОВ "Зелениця" зареєстрована Ємільчинською районною державною адміністрацією Житомирської області 07.12.1992 року та розмістила один із своїх офісів в с.Рясне Ємільчинського району Житомирської області, тобто на території сільської ради, до якої відносяться землі родовища гранітів близько с.Хотиж.

На підставі рішення сесій Рясненської сільської ради, Ємільчинської районної ради про дозволи на проведення геологорозвідувальних робіт та інших компетентних органів були подані в Державний комітет геології та використання надр України документи, згідно яких була отримана ліцензія на пробний видобуток №272 від 30 листопада 1993 року.

30 серпня 1994 року Державним комітетом по геології і використанню надр виробничо-комерційній фірмі у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелениця" видана ліцензія реєстраційний номер - 182 на експлуатацію родовища корисних копалин - гранітів на Хотижському родовищі гранітів близько с.Хотиж Ємільчинського району Житомирської області.

Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

15 травня 1996 року зареєстровано договір на право тимчасового довгострокового користування землею, укладений між ВКФ ТОВ "Зелениця" та Ємільчинською районною радою, відповідно до умов якого Ємільчинська районна рада народних депутатів на основі рішення Житомирської обласної ради народних депутатів від 8 серпня 1995 року "Про вилучення і надання земельних ділянок" надає, а виробничо-комерційна фірма у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Зелениця" приймає у довгострокове користування земельну ділянку загальною площею 7,0 га, в тому числі: пасовищ 3,6 га, під шляхами 0,6 га, кам`янистих місць 2,8 га згідно з планом відведення земель, що додається (а.с.146-148).

Земельна ділянка надана на умовах довгострокового користування строком на 25 років для будівництва виробничої бази та розробки кар`єру по видобутку природного каменю (п.1.2 договору).

Згідно п.2.1 плата за землю вноситься землекористувачем щорічно у вигляді земельного податку в розмірі, що передбачений діючим законодавством.

Відповідно до п.п. б) п. 3.2 договору виробничо-комерційна фірма у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Зелениця" зобов`язана використовувати земельну ділянку відповідно до цільового призначення.

Договір зареєстровано в книзі записів договорів на право довгострокового користування землею від 15.05.1996 за № 1 Ємільчинської районної Ради народних депутатів Житомирської області.

22.04.2019 на запит Новоград- Волинської місцевої прокуратури Головне управління ДФС у Житомирській області повідомило, що ВКФ ТОВ "Зелениця" в 2012 році задекларовано земельну ділянку площею 7,00 га несільськогосподарських угідь по Рясненській сільській раді Ємільчинського району, відповідно до поданої податкової декларації з плати за землю від 15.02.2012 № 625 та сплачено орендної плати в сумі 4400,00 грн. За період з січня 2013 року по квітень 2019 року надходження орендної плати відсутні (а.с. 29).

Згідно довідки Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області № 231 від 10.05.2019, Ємільчинською РДА проведено обстеження родовища Хотизьке на території Рясненської сільської ради та встановлено, що видобування корисних копалин підприємством ВКФ ТОВ "Зелениця" не здійснюється. Виробничі приміщення, цехи та техніка на території родовища Хотизьке відсутні, про що складено відповідний акт (а.с. 37,38).

Відповідно до довідки Рясненської міської ради від 11.06.2019 № 3, сума несплаченої ВКФ "Зелениця" орендної плати за землю станом на травень 2019 року становить 714467,00 грн (а.с. 48).

Прокурор, вказуючи на систематичне, з 2013 року, невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором тимчасового користування земельною ділянкою в частині сплати орендної плати, що призвело до виникнення у відповідача станом травень 2019 року заборгованості по сплаті орендної плати в розмірі 714467,00 грн., звернувся до суду в інтересах держави в особі позивачів з вимогою про розірвання договору на право тимчасового довгострокового користування землею та повернення земельної ділянки.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України унормовано, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтями 93 та 96 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Поняття договору оренди землі визначено ст. 13 Закону України "Про оренду землі", за приписами якої договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Згідно з нормами ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч. 1, 3, 4 ст. 286 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначення її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата відповідно до ст. 21 цього ж закону це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до п. "в" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати (п. "д" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України).

Крім того, відповідно до ст. 24 та 25 Закону "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення останнім орендної плати, а орендар земельної ділянки зобов`язаний виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

За змістом ч. 1 ст. 32 цього ж Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За приписами частини 1 статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за її користування протягом трьох місяців підряд.

Також, за приписами ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

При цьому суд зазначає, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абз. 2 ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України). Тобто, йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення.

Суд зауважує, що згідно зі ст. 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

З урахуванням викладених вище норм законодавства, у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки, дана обставина може бути підставою для розірвання такого договору.

При цьому сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 925/549/17.

Так, умовами укладеного між сторонами договору на право тимчасового користування землею від 15.05.1996 року, встановлено, що плата за землю вноситься землекористувачем щорічно у вигляді земельного податку в розмірі, що передбачений діючим законодавством.

Відповідно до довідки Рясненської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області орендна плата за землю ВКФ "Зелениця" (відповідачу) розрахувалась у розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земельної діляки у відповідному році (а.с. 48).

Судом встановлено, що станом на травень 2019 року заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за землю становить 714467,00 грн.

Станом на момент вирішення спору матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості по сплаті орендної плати.

Таким чином, встановлений судом факт систематичної несплати відповідачем орендної плати протягом дії Договору оренди землі є достатньою правовою підставою для розірвання спірного Договору відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі", статті 141 Земельного кодексу України, статті 651 Цивільного кодексу України.

За вказаних обставин, вимога прокурора про розірвання договору оренди земельної ділянки є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Водночас, суд зазначає, що безпідставними є твердження прокурора, що укладений між сторонами договір на право тимчасового довгострокового користування землею підлягає розірванню також з підстав того, що 04.10.2004 анульовано спецдозвіл відповідачу та відповідно він позбавлений права використання земельної ділянки, зайнятої гірничим масивом (родовищем корисних копалин), за цільовим призначенням з огляду на такі обставини.

Так, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.06.2008 у справі № 2-а-189/08 за позовом Виробничо-комерційної фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелениця" до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України визнано нечинним Наказ Державного комітету природних ресурсів України від 04.10.2004 № 172 в частині анулювання Виробничо-комерційній фірмі у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелениця" спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами (ліцензія реєстраційний номер 182 на експлуатація родовища корисних копалин - гранітів на Хотижинському родовищу гранітів близько с.Хотиж Ємільчинського району Житомирської області, видану 30 серпня 1994 року Державним комітетом по геології і використанню надр) .

Тобто ліцензія відповідача на експлуатацію родовища корисних копалин - гранітів на Хотижському родовищі гранітів близько с.Хотиж Ємільчинського району Житомирської області є чинною, як на момент звернення до суду, так і на момент вирішення спору в суді.

Також свідчення прокурора про невикористання родовища не вказують на факт використання відповідачем земельної ділянки за нецільовим призначенням.

Розглядаючи вимогу прокурора про повернення земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

За приписами ст. 34 ЗУ "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Отже, у відповідача виникає обов`язок повернути орендовану земельну ділянку згідно з вимогами ст. 34 Закону України "Про оренду землі", як наслідок припинення або розірвання договору оренди землі.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 ЗК України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Враховуючи, що орендована відповідачем земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, є земельною ділянкою державної власності, за цільовим призначенням відноситься до категорії землі промисловості, органом уповноваженим розпоряджатись орендованою земельною ділянкою є Житомирська обласна державна адміністрація. Отже земельна ділянка підлягає поверненню саме Житомирській обласній державній адміністрації.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими згідно з вимогами чинного законодавства, підтвердженими належними та допустимими доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають задоволенню.

В порядку ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати договір на право тимчасового довгострокового користування землею від 15.05.1996, укладений між Ємільчинською районною радою Житомирської області (11201, Житомирська область, смт Ємільчине, вул. Соборна,18, код ЄДРПОУ 13577050) та Виробничо-комерційною фірмою у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелениця" (11250, Житомирська область, Ємільчинський район, смт Яблунець, вул. Островського 7, буд.7, код ЄДРПОУ 13571773).

3. Виробничо-комерційній фірмі у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелениця" (11250, Житомирська область, Ємільчинський район, смт Яблунець, вул. Островського 7, буд.7, код ЄДРПОУ 13571773) повернути Житомирській обласній державній адміністрації земельну ділянку площею 7 га, яка розташована на території Рясненської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області.

4. Стягнути з Виробничо-комерційної фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелениця" (11250, Житомирська область, Ємільчинський район, смт Яблунець, вул. Островського 7, буд.7, код ЄДРПОУ 13571773) на користь прокуратури Житомирської області (вул. Святослава Ріхтера, 11, м. Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 02909950)

- 3842,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 26.11.19

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- в справу

2,3- позивачам (рек. з повід.)

4- відповідачу (рек. з повід.)

5- Нов. Волинська місцева прокуратура (11700, м.Новоград-Волинський, вул. Косачів,6а) (рек. з повід.)

6- прок. Житом. обл. (рек. з повід.)