Ухвала

від 14.11.2019 по справі 910/7236/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

14.11.2019Справа №910/7236/19 За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сівєріна"

про стягнення 17 003 517,77 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін: згідно протоколу судового засіданні

Обставини справи:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Банк "Кліринговий дім " звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сівєріна" (відповідача) про стягнення 17 003 517,77 грн., з яких 8 200 000,00грн. заборгованість за кредитом, 8 803 517,77грн. заборгованість за процентами за користування кредитом згідно з Кредитним договором №87/2007-К від 10.12.2007.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позичальник (відповідач) починаючи з 07.04.2017 порушив умови Договору щодо повноти та своєчасності сплати процентів, у зв`язку з чим, станом на 27.05.2019 за Відповідачем облікується заборгованість по кредиту та прострочена та непогашена заборгованість по сплаті процентів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 № 910/7236/19 залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.

11.07.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла Заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2019 відкрито провадження у справі №910/7236/19, ухвалено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.09.2019.

В підготовчих засідання оголошувались перерви.

За твердженням Позивача, відповідачем не виконуються взяті на себе договірні зобов`язання за Кредитним Договором №87/2007-К від 10.12.2007 щодо повноти та своєчасності сплати процентів, у зв`язку з чим, станом на 27.05.2019 за Відповідачем облікується заборгованість по кредиту та прострочена та непогашена заборгованість по сплаті процентів.

В якості обґрунтувань наявності боргу позивач надає суду :

1) Копії Заявок про видачу траншей - на підтвердження волевиявлення Відповідача щодо одержання конкретної суми кредиту;

2) Копії меморіальних ордерів - як розрахункового документу, який підтверджує факт видачі суми кредиту на Позичковий рахунок Відповідача.

Так, підтвердженням факту отримання кредитних коштів позичальником є сам кредитний договір, зава про надання кредиту (видачу траншу), меморіальний документ (розрахунковий документ), яким оформлюється операція, а також банківська виписка по рахунках позичальника, яка підтверджує факт передачі коштів у користування (у тому числі у безготівковій формі).

Для підтвердження факту перерахування безготівкових коштів на рахунок Відповідача Позивач додатково надав суду виписки по особовим рахункам № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , які є внутрішньобанківським рахунком для обліку кредитів, що надаються суб`єктам господарювання, відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України.

У зазначених виписках відображені операції з перерахування коштів згідно із заявками про видачу траншів.

У відзиві на позовну заяву від 16.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сівєріна" зазначає, що позов не підлягає задоволенню, так як ствердження позивача в позовній заяві, що Відповідач систематично порушує договірні зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом та процентам за користування кредитом згідно з кредитним договором №87/2007-К від 10.12.2007, є необґрунтованим та не відповідає дійсності, а доданий до позовної заяви Розрахунок заборгованості за Кредитним договором №87/2007-К від 10.12.2007 є необґрунтованим, таким, що не відповідає умовам Кредитного договору з врахуванням всіх змін і доповнень у вигляді додаткових угод.

Тобто, Відповідач звернув увагу суду не невірність розрахунку та не відповідність його умовам Договору.

24.09.2019 представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання про призначення судово-економічної експертизи.

Позивач в своїх поясненнях від 15.10.2019 за №01-02/3073 заперечив проти призначення судової експертизи.

За твердженням позивача, інформація з виписок по особовим рахункам №2072 та №2062 (позичковим рахункам, відкритим на підставі Кредитного договору), зокрема щодо сум та видачі траншів, повністю відображена та відповідає Розрахунку заборгованості станом на 27.05.2019, що є додатком до позовної заяви.

Проте, Відповідач стверджує, що до позовної заяви позивачем не надано виписок по банківським рахункам № НОМЕР_1 (позичковий рахунок), НОМЕР_3 (рахунок обслуговування кредиту), НОМЕР_4 (рахунок обліку та повернення процентів), які відкриті на виконання умов Кредитного договору та відомості по яким можуть підтвердити або спростувати зазначені в Розрахунку заборгованості суми.

Крім того, за твердженням Відповідача умовами Додаткових договорів до Кредитного договору (Додаткові договори №2,3,4,5,6,42,45,46 та інші) неодноразово переносились періоди нарахування процентів, процентні ставки та ліміти на які нараховувались різні проценти в межах одного періоду, та переносились строки оплати, які в тому числі не відображені в Розрахунку заборгованості.

Позивач заперечує це та звертає увагу суду, що такі твердження не відповідають дійсності, оскільки в Розрахунку міститься:

- періоди нарахування процентів;

- суми заборгованості за кредитом, на які нараховувалися проценти;

- процентні ставки, що діяли за весь період дії Кредитного договору;

- суми нарахованих процентів;

- дати та суми погашення нарахованих процентів.

Розглянувши подане клопотання про призначення судової експертизи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Предметом Договору є відкриття Позичальнику не поновлювану Кредитну лінію з лімітом 5 800 000,00грн., а Позичальник зобов`язується здійснювати погашення отриманого за рахунок Кредитної лінії кредиту, сплачувати Проценти за користування Кредитом та комісії, передбачені Тарифами Банку в строки і сумах, згідно з умовами цього Договору. Кредит надається одним або кількома Траншами згідно з умов п. 3.1 цього договору.

Тобто, умовами Кредитного договору визначено порядок нарахування та сплати процентів за користування Кредитом по Кредитному договору, зокрема проценти нараховуються і підлягають оплаті щомісяця.

При цьому, умовами Кредитного договору з врахуванням всіх змін і доповнень у вигляді додаткових угод, встановлено обов`язок Позивача відкрити аналітичні рахунки-Процентний рахунок, Рахунок обслуговування договору, які неодноразово змінювались, на яких має обліковуватись заборгованість по Кредитному договору, у зв`язку з чим єдиним доказом наявності зазначених у Розрахунку заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Сівєріна" є банківські виписки по процентному рахунку та рахунку обслуговування договору, які по своїй суті є первинними документами бухгалтерського обліку.

Отже, оскільки предметом спору у даній справі є вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий дім" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сівєріна" боргу за кредитом та процентів за користування кредитом, а в матеріалах позовної заяви та додатках до неї на підтвердження ціни позову, містяться численні зміни і доповнення у вигляді додаткових договорів і документи суперечливого змісту, суд, з метою встановлення фактичної заборгованості вказує, що для роз`яснення вказаних питань, що виникли при вирішенні господарського спору є необхідність в спеціальних знаннях.

Відповідно до ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод) та практику Суду (Європейського суду з прав людини) як джерело права.

Рішеннями ЄСПЛ у справах „Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27.10.1993 (п. 33), та „Ankerl v. Switzerland" від 23.10.1996 (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні „справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

Крім того, принцип змагальності тісно пов`язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, „без якого змагальність як принцип не існує". Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.

Також, у рішенні ЄСПЛ „Дульський проти України" від 01.06.2006 року (заява № 61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливоникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз`яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликать обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Статтею 14 Закону України "Про судову експертизу" передбачено відповідальність судового експерта, зокрема судовий експерт на підставах і в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Враховуючи вищезазначену практику ЄСПЛ та той факт, що роз`яснення питань, що виникли при вирішенні даного спору потребують спеціальних знань, Господарський суд міста Києва вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача та призначити судово-економічну експертизу.

Зважаючи на те, що наявні докази у справі на підтвердження ціни позову, містять численні зміни і доповнення у вигляді додаткових договорів та документи суперечливого змісту, а питання встановлення вірного розрахунку суми позову, зокрема суми основного боргу та процентів за користування кредитом є предметом позовних вимог, то проведення судово-економічної експертизи має істотне значення для справи.

Відповідно до п. 8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 Про деякі питання практики призначення судової експертизи визначаючись з експертною установою, яка проводитиме судову експертизу, господарський суд має враховувати положення пункту 1.5 Інструкції, згідно з якими експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування. Цим же пунктом передбачено, що за наявності обставин, які зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи. З урахуванням наведеного, а також припису пункту 3 частини другої статті 86 ГПК, у разі призначення господарським судом судової експертизи не за зоною регіонального обслуговування мотиви такого призначення мають бути зазначені в ухвалі про призначення експертизи.

Судом не встановлено, а сторонами не доведено та не обґрунтовано, обставин які зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи за зоною обслуговування в м. Києві.

Відтак, суд дійшов до висновку про необхідність призначення судово-економічної експертизи, проведення якої слід доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Згідно зі статтею 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема призначення судом експертизи.

З огляду на викладене, провадження в справі підлягає зупиненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з призначенням судово-економічної експертизи.

Керуючись ст.ст. 185, 228, 234 ГПК України,-

УХВАЛИВ:

Призначити по справі № 910/7236/19 судову економічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про судову експертизу" попередити експерта про кримінальну відповідальність у відповідності із ст.ст. 384 та 385 Кримінального кодексу України.

Поставити на вирішення експерта (експертів) наступне питання:

- Яка сума заборгованостіТовариства з обмеженою відповідальністю "Сівєріна" перед Публічним акціонерним товариством "Банк "Кліринговий дім" по Кредитному Договору №87/2007-К від 10.12.2007 станом на 27.05.2019 ?

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Сівєріна" оплатити вартість витрат по проведенню експертизи протягом 10 днів з моменту отримання рахунку.

Матеріали справи №910/7236/19 передати до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Зупинити провадження у справі №910/7236/19 до надходження до Господарського суду міста Києва висновку судової експертизи та повернення матеріалів справи №910/7236/19 до Господарського суду міста Києва.

Ухвала може бути оскарженою в частині зупинення провадження у справі до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя І.І.Борисенко