Рішення

від 26.11.2019 по справі 922/2458/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2458/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Казмерчук М.Т.

за участю представників:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): не з`явився

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): не з`явився

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за первіснимпозовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ до Приватного акціонерного товариства "Стабільні Системи", м. Харків про та за зустрічним позовом до про стягнення коштів у розмірі 76 654,80 грн. Приватного акціонерного товариства "Стабільні Системи", Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ стягнення коштів у розмірі 5 480,05 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом), публічне акціонерне товариство "Укрнафта", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, приватного акціонерного товариства "Стабільні Системи", про стягнення штрафу у розмірі 76 654, 80 грн. за порушення умов договору купівлі-продажу № 09/03/1095-МТР від 08 серпня 2018 року.

Ухвалою господарського суду від 08 серпня 2019 року позовну заяву публічного акціонерного товариства "Укрнафта" залишено без руху; надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - до 19 серпня 2019 року шляхом надання до суду зазначення позивача щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви. 19 серпня 2019 року, на виконання вимог ухвали суду, представником позивача подано до суду заяву про усунення недоліків (вх. № 19937).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 серпня 2019 року прийнято позовну заяву, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/2458/19, справу визначено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

30 серпня 2019 року від приватного акціонерного товариства "Стабільні Системи" надійшла зустрічна позовна заява (вх. № 20741) до публічного акціонерного товариства "Укрнафта", в якій позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом суму інфляційних втрат у розмірі 2 682,92 грн. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 2 797,13 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 серпня 2019 року зустрічну позовну заяву приватного акціонерного товариства "Стабільні Системи" залишено без руху; надано строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви - до 10 вересня 2019 року. 04 вересня 2019 року, на виконання ухвали господарського суду Харківської області, позивачем за зустрічним позовом надано заяву про усунення недоліків (вх. № 21063).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 вересня 2019 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов приватного акціонерного товариства "Стабільні Системи" до публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення з публічного акціонерного товариства "Укрнафта" суми інфляційних втрат у розмірі 2 682,92 грн. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 2 797,13 грн. Об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом та ухвалено перейти до розгляду справи № 922/2458/19 за правилами загального позовного провадження. Почато у справі № 922/2458/19 підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 30 вересня 2019 року.

Протокольною ухвалою суду від 30 вересня 2019 року відкладено підготовче засідання на 15 жовтня 2019 року. Протокольною ухвалою суду від 15 жовтня 2019 року відкладено підготовче засідання на 04 листопада 2019 року. Протокольною ухвалою суду від 04 листопада 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12 листопада 2019 року. 12 листопада 2019 року суд розпочав розгляд справи по суті. Протокольною ухвалою суду від 12 листопада 2019 року оголошено перерву до 26 листопада 2019 року.

Під час розгляду справи (як на стадії підготовчого провадження, так й під час розгляду справи по суті) позивач за первісним позовом в судові засідання 30 вересня 2019 року, 15 жовтня 2019 року, 04 листопада 2019 року, 12 листопада 2019 року та 26 листопада 2019 року явку свого повноважного представника не забезпечив, про дату, час і місце їх проведення повідомлений у встановленому порядку, про причини неявки у судове засідання свого представника суд не повідомив, доказів поважності причин суду не подав.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) скерував на адресу суду клопотання про здійснення розгляду справи № 922/2458/19 26 листопада 2019 року без участі представника із зазначенням того, що позиція останнього викладена в заявах по суті, є незмінною та підтримується в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

08 серпня 2018 року між приватним акціонерним товариством "Стабільні Системи" (відповідач за первісним позовом - продавець) та публічним акціонерним товариством "Укрнафта" (позивач за первісним позовом - покупець) укладено договір № 09/03/1095-МТР купівлі-продажу, за умовами якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов`язується передати продукцію (далі-товар) у власність покупця, а покупець прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму. Асортимент, кількість, якість, вартість та інші характеристик товару визначені в додатках до цього договору, які є невід`ємною частиною цього договору (розділ 1 договору).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що ціни товару встановлюються в національній валюті та вказуються у відповідних додатках до цього договору. Загальна вартість товару за цим договором складається із сукупної вартості товару згідно з додатками.

Відповідно до п. 5.1 договору продавець зобов`язується передати покупцю товар у строк та на умовах, визначених цим договором та відповідними додатками до цього договору. Датою постачання товару вважається дата передачі його покупцю у місці призначення без зауважень по кількості, комплектності та якості, якщо інше не встановлено додатками до договору та/або додатковими угодами. Факт передачі товару підтверджується підписаною сторонами без зауважень видатковою накладною та/або відповідним актом приймання-передачі товару (п. 5.3 договору).

За невиконання або неналежне виконання цього договору сторони несуть відповідальність у порядку та на умовах, що передбачені чинним законодавством України та цим договором. У разі несвоєчасної або неповної оплати товару відповідно до умов, визначених цим договором, покупець несе відповідальність, передбачену ст. 625 Цивільного кодексу України (п. 6.1, п. 6.10 договору).

Додатком № 1 до договору сторони погодили, зокрема, найменування товару, його кількість, загальну вартість, а також термін поставки (140 календарних днів з моменту (дати) передоплати та умови оплати (50% попередня оплата, 50% - по факту поставки товару протягом 30 календарних днів).

Додатком № 2 та додатком № 3 до договору визначені технічні характеристики товарів та його комплектність.

29 серпня 2018 року позивач за первісним позовом, на виконання умов визначених у додатку № 1 до договору, здійснив попередню оплату в розмірі 50% вартості продукції, що становить 383 274,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 12363-П18 29 серпня 2018 року.

25 березня 2019 року відповідачем за первісним позовом поставлено, а відповідачем за первісним позовом отримано обумовлений додатком № 1 до договору товар, що підтверджується видатковою накладною № РН - 0000002 від 25 березня 2019 року. Крім того, 01 квітня 2019 року був складений акт приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю 29-к (на відповідне зберігання).

Як зазначає позивач за первісним позовом, поставка товару відбулась з порушенням узгодженого сторонами строку, що послугувало підставою для звернення останнього до суду з позовом до відповідача за первісним позовом про стягнення штрафу у розмірі 76 654,80 грн.

В свою чергу, позивач за зустрічним позовом зазначає, що оплата за товар була здійснена з порушенням встановлених у додатку № 1 до договору сторонами строків, через що просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом суму інфляційних втрат у розмірі 2 682,92 грн. та 3% річних у розмірі 2 797,13 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

В даній справі наявні первісний та зустрічний позов. Так, предметом первісного позову є вимога позивача про стягнення з відповідача 76 654,80 грн. штрафу по договору № 09/03/1095-МТР від 08 серпня 2018 року купівлі-продажу Предметом зустрічного позову є матеріально-правова вимога позивача за зустрічним позовом до відповідача за зустрічним позовом про стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 2 682,92 грн. та 3% річних у розмірі 2 797,13 грн.

Щодо первісних позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 195 ГПК України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення суду від позивача за первісним позовом про причини неявки або заяв про розгляд справи за його відсутності.

Копії ухвал суду по даній справі направлялися позивачу за первісним позовом за адресою, яка вказана ним у позовній заяві, та отримувались останнім про, що свідчать наявні в справі рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Також суд, вважає за необхідне зазначити, що відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень" статтями 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Причому, згідно з ст. 11 цього Закону, не пізніше 01 червня 2006 року забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а внесення судових рішень місцевих загальних судів - не пізніше 1 січня 2007 року.

Всі ухвали суду по справі № 922/2458/19 були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Позивач за первісним позовом не був позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про рух поданої ним первісної позовної заяви, користуючись засобами поштового зв`язку, відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень тощо, однак наданими процесуальними правами не скористалось.

Положення статей 202, 226 ГПК України не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13 вересня 2019 у справі № 916/3616/15 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 923/447/15).

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Неявка представника позивача в призначені судові засідання в межах підготовчого провадження та під час розгляду справи по суті перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду первісного позову по суті, заявлених позивачем за первісним позовом вимог, враховуючи принципи господарського судочинства, які покладені в основі господарського процесуального кодексу України.

Так, у визначені судові засідання 30 вересня 2019 року, 15 жовтня 2019 року, 04 листопада 2019 року, 12 листопада 2019 року та 26 листопада 2019 року позивач за первісним позовом явку свого повноважного представника не забезпечив, про дату, час і місце їх проведення повідомлений у встановленому порядку, про причини неявки у судове засідання свого представника суд не повідомив, доказів поважності причин суду не подав.

Суд констатує, що позивача за первісним позовом представляє адвокат І.В. Івахненко, якому за колом прав, визначених довіреністю № 01/01/07-667д від 06 листопада 2018 року, надано, зокрема, право представляти інтереси підприємства-позивача в місцевих господарських судах.

В даному випадку, адвокат І.В. Івахненко не підтвердив себе як довірену особу та представника клієнта - позивача за первісним позовом у даній справі.

При цьому варто врахувати правову норму, що міститься у ч. 4 ст. 74 ГПК України за якою суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За ч. 1 ст. 74 ГПК України на позивачу лежить обов`язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи предмет первісного позову, доказове наповнення матеріалів справи та незацікавленість позивача за первісним позовом у пред`явленому позові, що виразилось у систематичній неявці в судові засідання, про призначення яких позивачу за первісним позовом було достеменно відомо, зважаючи на те, що останній про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не надіслав, з огляду на те, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ст. 13 ГПК України), первісний позов Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Приватного акціонерного товариства "Стабільні Системи" про стягнення коштів у розмірі 76 654,80 грн., підлягає залишенню без розгляду.

Щодо зустрічних позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України, далі по тексту - ГК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 ЦК України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд звертає увагу на те, що згідно додатку № 1 до договору покупець, з урахуванням п. 2.3.1 договору, зобов`язаний здійснити оплату за поставлений товар на умовах: 50% попередня оплата, 50% - по факту поставки протягом 30 календарних днів.

За матеріалами справи встановлено, що відповідач за зустрічним позовом здійснив попередню оплату в розмірі 50% вартості товару, що становить 383 274,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 12363-П18 від 29 серпня 2018 року, з відміткою відбитку штемпелю банку "Проведено банком" від 29 серпня 2018 року.

25 березня 2019 року позивачем за зустрічним позовом поставлено, а відповідачем за зустрічним позовом отримано обумовлений додатком № 1 до договору товар, що підтверджується видатковою накладною № РН - 0000002 від 25 березня 2019 року та актом приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю 29-к (на відповідне зберігання) від 01 квітня 2019 року.

Факт отримання товару відповідачем за зустрічним позовом не спростовується.

За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, однією із основних умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

У п. 7 та п. 8 додатку № 1 до договору визначено термін поставки товару - 140 календарних днів з моменту (дати) передоплати та умови оплати - 50% попередня оплата, 50% - по факту поставки товару протягом 30 календарних днів.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Відтак, перебіг тридцяти денного строку на сплату 50% вартості товару розпочинається з 02 квітня 2019 року, з наступного дня отримання відповідачем за зустрічним позовом обумовленого товару, відтак останній тридцятий день строку на оплату припадає на 02 травня 2019 року (з врахуванням вихідних та святкових днів), а з 03 травня 2019 року настає прострочення оплати для сторони договору - учасника.

Як вбачається з доданої до справи копії платіжного доручення № 10724-П19 від 31 липня 2019 року відповідач за зустрічним позовом здійснив остаточний розрахунок за замовлений товар (50% по факту поставки …) із простроченням більше, ніж на 30 календарних днів (31 липня 2019 року проти до 02 травня 2019 року).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач за зустрічним позовом доказів вчасної оплати 50% вартості товару позивачу за зустрічним позовом суду не подав.

Оскільки оплату за переданий товар відповідач за зустрічним позовом здійснив несвоєчасно, в порушення п. 8 додатку № 1 до договору, позивачем заявлено до стягнення 2 682,92 грн. інфляційних втрат та 2 797,13 грн. 3% річних

Відповідно до статті 78 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року (Віденської конвенції), до якої Україна приєдналася відповідно до Указу Президії Верховної Ради Української РСР № 7978-ХІ від 23 серпня 1989 року, та яка набула чинності 01 лютого 1991 року, «якщо сторона допустила прострочення у виплаті ціни чи іншої суми, інша сторона має право на відсотки з простроченої суми» .

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відтак, з урахуванням наведеного вище, оскільки відповідач за зустрічним позовом належним чином не виконав взятий на себе обов`язок щодо вчасної повної оплати поставленого товару, позивач за зустрічним набув права вимагати від відповідача сплати на свою користь суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також трьох процентів річних, нарахованих на такий розмір прострочення.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору та додатку № 1 до договору, прострочення по сплаті грошового зобов`язання, а також порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 2 682,92 грн. інфляційних втрат та 2 797,13 грн. 3% річних підлягають задоволенню повністю.

Втім, суд зауважує, що позивачем за зустрічним позовом в розрахунку 3% річних визначений період до стягнення з 02 травня 2019 року, при цьому, вище, в даному рішенні, було зазначено про те, що прострочення боржника (відповідача за зустрічним позовом) бере свій початок із 03 травня 2019 року. Однак, вказана неточність в розрахунку не вплинула на остаточну суму до стягнення 3% річних.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову покладаються на відповідача за зустрічним позовом пропорційно розміру задоволених вимог.

Приймаючи до уваги, що позивач за первісним позовом систематично не з`являвся в судові засідання, при цьому був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не надіслав, суд дійшов висновку, що витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 921,00 грн., на підставі п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» , суд покладає на позивача.

Керуючись статтями 1-5, 10-13, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 194-196, 201, 202, 208-210, 217-220, 226, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Приватного акціонерного товариства "Стабільні Системи" про стягнення коштів у розмірі 76 654,80 грн. - залишити без розгляду.

Зустрічний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, ідентифікаційний код 00135390) на користь Приватного акціонерного товариства "Стабільні Системи" (61030, м. Харків, вул. Сидоренківська, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 22679989) інфляційні втрати в розмірі 2 682,92 грн., 3% річних в розмірі 2 797,13 грн. та судові витрати в межах зустрічного позову у розмірі 1 921,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повний текст рішення підписано 27 листопада 2019 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/2458/19