Рішення

від 27.11.2019 по справі 927/839/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

27 листопада 2019 року м. Чернігівсправа № 927/839/19

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Дзюб Г.В., за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні розглянуто справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Кооп-Трейд ,

проспект Перемоги, 139, м. Чернігів, 14013;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Агромінерал ,

проспект Перемоги, 139, м. Чернігів, 14013;

вул. Промислова, 15, м. Чернігів, 14017;

предмет спору: про стягнення 33392,45грн

За участю представників сторін:

від позивача: Ромашина А.Б., довіреність від 12.11.2019 №16, представник;

від відповідача: не прибув.

У судовому засіданні 27.11.2019 Господарським судом Чернігівської області на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

07.10.2019, до Господарського суду Чернігівської області, Товариством з обмеженою відповідальністю Кооп-Трейд подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Агромінерал про стягнення 33274,37грн, з яких: 22344,00грн заборгованості по суборендній платі; 218,04грн відшкодування за спожиту електричну енергію; 5484,39грн пені за період з 06.12.2018 по 03.10.2019, нарахованої в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у відповідності до умов п.3.2.5. договору №40 від 03.10.2018 суборенди об`єкта нерухомості (надалі - Договір); 4468,80грн штрафу, нарахованого у розмірі 20% від суми основного боргу у відповідності до умов п.8.2. Договору; 470,62грн трьох відсотків річних за період з 06.12.2018 по 03.10.2019 та 506,56грн інфляційних втрат за цей же період, нарахованих у відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов вищевказаного Договору, а саме простроченням сплати орендних платежів за користування орендованим приміщенням у період з жовтня 2018 року по березень 2019 року.

Ухвалою суду від 10.10.2019 на підставі статті 174 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Кооп-Трейд (надалі - ТОВ Кооп-Трейд ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Агромінерал (надалі - ТОВ Агромінерал ) про стягнення 33274,37грн залишено без руху та надано позивачу строк тривалістю 10 календарних днів з дня одержання даної ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, зокрема, шляхом письмового визначення ціни заявленого позову, з урахуванням усіх його складових частин; подачі до суду обґрунтованого розрахунку суми основного боргу по орендній платі у спірному періоді, виходячи з умов Договору, по кожному місяцю окремо, з урахуванням часткових оплат відповідачем (зарахованих у рахунок їх оплати); надання обґрунтованого розрахунку розміру відшкодування вартості активної електричної енергії спожитої відповідачем у спірному періоді по кожному місяцю окремо, з урахуванням часткових оплат (у разі їх наявності); належних доказів на підтвердження фактичних витрат позивача по оплаті вартості активної електроенергії спожитої відповідачем у спірному періоді, що підлягають відшкодуванню.

16.10.2019 (у межах строку визначеного ухвалою суду від 10.10.2019) позивачем подано клопотання б/н від 16.10.2019 про усунення недоліків у якому зазначено, що ціна заявленого позову становить 33392,45грн, з яких: 22318,20грн заборгованість по суборендній платі за період з жовтня 2018 року по березень 2019 року; 5476,89грн пеня за період з 06.12.2018 по 03.10.2019, що нарахована в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у відповідності до умов п.3.2.5. Договору; 4463,64грн штраф, нарахований у розмірі 20% від суми основного боргу у відповідності до умов п.8.2. Договору; 469,97грн три відсотки річних за період з 06.12.2018 по 03.10.2019 та 663,75грн інфляційні втрати за той же період, нараховані у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України. Надано обґрунтований розрахунок усіх складових частин позову та повідомлено про відсутність претензій до відповідача по відшкодуванню вартості використаної ним електричної енергії.

Ухвалою суду від 18.10.2019 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №927/839/19 за позовом ТОВ Кооп-Трейд до ТОВ Агромінерал про стягнення 33392,45грн. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 13.11.2019.

Зазначеною ухвалою суду сторонам встановлено строки для подачі заяв по суті спору, зокрема, відповідачу - 15 календарних днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 04.11.2019, для подачі до суду та позивачу відзиву на позов; позивачу - 3 календарних дні з дня отримання відзиву, але не пізніше 08.11.2019, для подачі до суду та відповідачу відповіді на відзив; відповідачу - до початку судового засідання для подачі заперечень на відповідь на відзив (у разі наявності).

Відповідач правом на подачу відзиву на позов у строк, встановлений судом, у порядку визначеному статтями 165, 178 ГПК України не скористався, проти заявленого позову не заперечив, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надіслав.

За частиною 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

13.11.2019, судове засідання по розгляду справи №927/839/19 по суті не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Романенко А.В. у відпустці.

Ухвалою суду від 18.11.2019 розгляд справи №927/839/19 призначено на 27.11.2019.

У судове засідання 27.11.2019 прибув повноважний представник позивача; відповідач до суду не з`явився, повноважного представника не направив.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.10.2019 направлена відповідачу за адресою його державної реєстрації згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (наявного в матеріалах справи), а саме: 14013, Чернігівська область, м. Чернігів. проспект Перемоги, 139, та за адресою вказаною у позовній заяві: 14017, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Промислова, 15, - повернуті оператором поштового зв`язку на адресу суду без їх вручення відповідачу з відмітками: інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .

Ухвала суду від 18.11.2019 направлена відповідачу за адресою вказаною в позовній заяві повернута оператором поштового зв`язку на адресу суду без вручення відповідачу з відміткою: інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення . Докази вручення відповідачу ухвали суду від 18.11.2019, направленої за його адресою державної реєстрації, матеріали справи не містять. Згідно витягу з офіційного сайту АТ "Укрпошта" вбачається, що даний документ відправлено до точки видачі за адресою реєстрації відповідача.

Оголошення про дату, час та місце проведення судового засідання у справі №927/839/19, відповідачем у якій є ТОВ Агромінерал , додатково опубліковано на офіційному веб-порталі судової влади України.

За пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що відповідач неодноразово за адресою державної реєстрації належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання у справі, натомість своїми процесуальними правами не скористався, участь свого представника не забезпечив.

Частиною 1 статті 202 ГПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Пунктом 1 частини 3 зазначеної статті встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За умовами частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Судом враховано, що відкладення справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення наявного спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання, однак явку повноважного представника до суду не забезпечив без пояснення причин, відзив на позов у встановлений судом строк не надав, з огляду на зміст частини 9 статті 165, частини 2 статті 178, частини 1 статті 202 ГПК України суд вважає, що неприбуття відповідача у судове засідання 27.11.2019 та неподання ним відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними матеріалами.

Позивач у судовому засіданні 27.11.2019 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав наведених у позовній заяві.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, заслухавши повноважного представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За частиною 1 статті 288 ГК України орендар має право передати окремі об`єкти оренди в суборенду, якщо інше не передбачено законом або договором оренди.

За приписами частини 6 статті 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до частин 1 та 3 статті 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

У предмет доказування в даній справи увійшло наявність у позивача права передавати в суборенду нерухоме майно; наявність договірних відносин між сторонами; факт передачі позивачем та прийняття відповідачем в строкове оплатне користування об`єкту суборенди; порушення відповідачем договірних зобов`язань по своєчасному внесенню суборендної плати, обумовленої договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.10.2018, між ТОВ Кооп-Трейд (надалі - Орендар, позивач у справі) та ТОВ Агромінерал (надалі - Суборендар, відповідач у справі) укладено договір суборенди об`єкта нерухомості №40 (надалі - Договір), за умовами якого (п.1.1.) Орендар передав, а Суборендар прийняв у строкове платне користування майно: нежитлове приміщення нежитлової будівлі інженерно-виробничого корпусу з обчислювальним центром, яке згідно Технічного паспорту на будівлю, виготовленого суб`єктом господарювання ФОП Солдатова В ОСОБА_1 С. (кваліфікаційний сертифікат серії АЕ №002712) (станом на 01.02.2018) за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, буд. 139, позначене цифрами 1-902, розташоване на дев`ятому поверсі, кімната №902 (далі за текстом - майно, що передано в суборенду чи об`єкт суборенди). Корисна площа об`єкта суборенди складає 29,4кв.м.

Об`єкт суборенди перебуває в оренді Орендаря на підставі договору оперативної оренди об`єкта нерухомості №04 від 31.08.2018, за умовами якого (п.2.3 та п.3.4.7.) Орендар має право передавати об`єкт оренди чи його частину (частини) іншим особам в суборенду без додаткового погодження з Орендодавцем - Чернігівською обласною спілкою споживчих товариств, яка є власником об`єкта оренди згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САА №740219 від 29.12.2003.

За умовами п.1.2. Договору об`єкт суборенди використовується Суборендарем для здійснення власної господарської діяльності під офіс.

Відповідно до п.2.2., п.2.3. Договору Суборендар вступає в строкове платне користування об`єктом суборенди після надходження на рахунок Орендаря авансового платежу та передачі об`єкта суборенди з підписанням акту приймання-передачі. Передача об`єкта суборенди не тягне за собою виникнення у Суборендаря права власності на цей об`єкт суборенди. Власником майна залишається Орендодавець, а Суборендар користується ним протягом строку суборенди, без права передачі іншим особам.

Передача та прийняття в суборенду нежитлового приміщення нежитлової будівлі інженерно-виробничого корпусу з обчислювальним центром, за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, буд. 139, позначене згідно технічного паспорту цифрами 1-902, що розташоване на дев`ятому поверсі, кімната №902, корисною площею 29,4 м кв., у фактичне користування Суборендаря підтверджується наявним у матеріалах справи актом приймання-передачі в суборенду об`єкта нерухомості від 03.10.2018 складеного за підписом обох сторін, посвідченого печатками юридичних осіб.

Сторони у п.4.1., п.4.2. погодили, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2019 року включно. Термін суборенди об`єкта суборенди обчислюється з дня підписання акту приймання-передачі об`єкта суборенди.

Об`єкт суборенди повертається Орендареві Суборендарем у день закінчення строку суборенди з урахуванням нормального фізичного зносу за актом приймання-передачі об`єкта суборенди, в якому сторони зазначають склад об`єкта суборенди, його стан на момент повернення, а в разі дострокового припинення/розірвання Договору - в обумовлений день припинення/розірвання Договору (п.2.4.).

Згідно частин 1 та 5 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Право Орендаря вимагати від Суборендаря своєчасного внесення суборендної плати кореспондує обов`язку Суборендаря своєчасно в повному обсязі вносити на зазначений у Договорі рахунок Орендаря суборендну плату, незалежно від його фінансового стану (п.3.2.3. та п.3.3.2. Договору).

За приписами п.5.1. Договору орендна плата за користування одним квадратним метром загальної площі об`єкта оренди становить 190,00грн за місяць. Загальна сума щомісячного платежу становить 5586,00грн (без ПДВ).

Таким чином, розмір орендної плати у жовтні 2018 року склав 5225,61грн (за 29 календарних днів); у листопаді 2018 року - 5586,00грн; у грудні 2018 року - 5586,00грн; у січні 2019 року - 5586,00грн; у лютому 2019 року - 5586,00грн та у березні 2019 року - 5586,00грн. Разом за користування орендованим приміщенням у період з 03 жовтня 2018 року по березень 2019 року відповідач мав сплатити 33155,61грн.

Сторонами в двосторонньому порядку в період з жовтня по грудень 2018 року складено акти надання послуг з оренди спірного приміщення на зазначені суми (№94 від 31.10.2018, №146 від 30.11.2018, №240 від 31.12.2018); у період з січня 2019 по березень 2019 року акти надання послуг з оренди приміщення складались позивачем в односторонньому порядку (№5 від 31.01.2019; №70 від 28.02.2019; №159 від 31.03.2019).

Відповідач не заперечував факт користування орендованим приміщенням у період з жовтня 2018 року по березень 2019 року. Матеріали справи не містять доказів дострокового розірвання Договору та повернення відповідачем із суборенди спірного приміщення за актом приймання-передачі в порядку встановленому п.2.4. Договору.

Відповідно до умов п.5.2 Договору Суборендна плата сплачується Суборендарем у безготівковому порядку на поточний рахунок Орендаря до 5-го числа кожного календарного місяця, в якому здійснюється користування об`єктом суборенди.

З наведеного слідує, що відповідач мав перерахувати позивачу суборендну плату за жовтень 2018 року по 05.10.2018; за листопад 2018 року по 05.11.2018; за грудень 2018 року по 05.12.2018; за січень 2019 року по 08.01.2019 (з урахуванням приписів частини 5 статті 254 ЦК України); за лютий 2019 року по 05.02.2019 та за березень 2019 року по 05.03.2019.

У платіжному документі Суборендарем обов`язково зазначається місяць і рік, за які сплачується суборендна плата. Суборендна плата сплачується у національній валюті України. До суборендної плати не входить плата за комунальні послуги та вартість експлуатаційних витрат, які Суборендар сплачує за окремими рахунками (п.5.3. Договору).

При цьому, у п.5.6. Договору сторони домовились, що грошові кошти, які надійдуть на виконання цього Договору незалежно від вказаного Суборендарем у платіжному документі призначенні платежу, зараховуються Орендарем в наступному порядку: в першу чергу, погашаються наявні зобов`язання зі сплати штрафних санкцій та пені; в другу чергу, погашається заборгованість з суборендної плати; в третю чергу, погашаються поточні грошові зобов`язання Суборендаря.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач порушив умови Договору та частково розрахувався за послуги з оренди спірного приміщення на загальну суму 10837,41грн (сплачено в рахунок жовтня та листопада 2018 року, виходячи з призначення платежу), без дотримання граничних строків по оплаті, про що свідчать належним чином завірені копії платіжних доручень від 09.10.2018 №31 на суму 6270,73грн та від 08.11.2018 №48 на суму 4566,68грн (наявні в матеріалах справи).

В іншій частині відповідач за надані послуги у встановлений Договором строк не розрахувався. На момент винесення рішення у справі доказів погашення наявного боргу по суборендній платі в сумі 22318,20грн, в тому числі по місяцях: за грудень 2018 року в сумі 5560,20грн, за січень 2019 року в сумі 5586,00грн, за лютий 2019 року в сумі 5586,00грн, за березень 2019 року в сумі 5586,00грн, - до суду не надав.

У відповідності до статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно вимог статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу за користування орендованим приміщенням у період з жовтня 2018 року по березень 2019 року в сумі 22318,20грн є обґрунтованими, правомірними, підтверджуються матеріалами справи, відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Виходячи зі змісту частини 1 статті 612 вказаного Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 1 статті 216 ГК України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статей 546 та 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, шо обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Згідно статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За частиною 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому, стаття 3 вказаного Закону визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Виходячи з умов п.3.2.5. Договору у випадку прострочення Суборендарем сплати орендних платежів, передбачених цим Договором, Орендар має право стягнути з Суборендаря пеню у розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати.

За п.8.2. Договору у випадку прострочення оплати суборендних платежів понад 30 днів Орендар має право стягнути з Суборендаря штраф у розмірі 20% від суми боргу.

Сторони дійшли взаємної згоди, що штрафні санкції за цим Договором нараховуються та стягуються протягом всього строку позовної давності (три роки) (п.11.3. Договору).

Керуючись приписами п.3.2.5. та п.8.2. Договору позивачем за порушення грошових зобов`язань заявлено до стягнення 5476,89грн пені за період 06.12.2018 по 03.10.2019, нарахованої у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, та 4463,64грн штрафу в розмірі 20% від суми боргу нарахованого за прострочення грошових зобов`язань по оплаті суборендної плати понад 30 днів.

За приписами статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, як форм неустойки, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто сторони є вільними у визначенні умов договору.

Вказана позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у постановах від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16, від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок штрафних санкцій, враховуючи що матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем договірних зобов`язань, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення пені у заявленому періоді частково в сумі 3939,42грн, у межах шестимісячного строку встановленого частиною 6 статті 232 ГК України, вимоги якої не було враховано позивачем, та в частині штрафу в повному обсязі в сумі 4463,64грн (20% від суми боргу).

Частиною 2 статті 625 ЦК України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись приписами частини 2 статті 625 ЦК України позивачем, за прострочення відповідачем грошових зобов`язань, нараховано та заявлено до стягнення 469,97грн трьох відсотків річних за період з 06.12.2018 по 03.10.2019 та 663,75грн інфляційних втрат за період з грудня 2018 року по вересень 2019 року.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши розрахунок позивача, приймаючи до уваги, що відповідач у порушення умов статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України взяті на себе грошові зобов`язання не виконав, за користування орендованим приміщенням своєчасно в повному обсязі не розрахувався, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення трьох відсотків річних підлягають задоволенню частково в сумі 468,59грн за період з 06.12.2018 по 03.10.2019, з огляду на невірне визначення граничного строку оплати за отримані послуги в січні 2019 року (без урахування приписів частини 5 статті 254 ЦК України), та в частині стягнення інфляційних втрат у межах заявлених вимог у сумі 663,75грн за період з грудня 2018 року по вересень 2019 року.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 ГПК України).

За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач проти заявленого позову не заперечив. Доказів належного виконання договірних зобов`язань перед позивачем до суду не надав.

Враховуючи, що відповідач у порушення статей 525, 526 ЦК України та статті 193 ГК України договірні зобов`язання не виконав, за послуги з суборенди приміщення своєчасно не розрахувався, вимоги позивача не спростував, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині основного боргу в сумі 22318,20грн за послуги з суборенди приміщення за період з жовтня 2018 року по березень 2019 року, в частині штрафу в сумі 4463,64грн (20% від суми боргу), в частині пені в сумі 3939,42грн, в частині трьох відсотків річних в сумі 468,59грн та в частині інфляційних втрат в сумі 663,75грн за заявлені періоди.

При ухвалені рішення у справі суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

У відповідності до п.2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з огляду на те, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню, за рахунок відповідача мають бути відшкодовані понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1832,44грн, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, частиною 2 статті 178, 202, 233, 236, 238, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Кооп-Трейд (ЄДРПОУ 40115145) до Товариства з обмеженою відповідальністю Агромінерал (код ЄДРПОУ 42100429) про стягнення 33392,45грн., - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агромінерал (14013, Чернігівська область, м. Чернігів, проспект Перемоги, буд. 139, код ЄДРПОУ 42100429) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кооп-Трейд (14013, Чернігівська область, м. Чернігів, проспект Перемоги, буд. 139, ЄДРПОУ 40115145) - 22318,20грн основного боргу, 3939,42грн пені, 4463,64грн штрафу, 468,59грн трьох відсотків річних, 663,75грн інфляційних втрат та 1832,44грн судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 ГПК України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у порядку визначеному статтею 257 ГПК України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України.

Повне судове рішення складено та підписано 27.11.2019.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко