УХВАЛА
25 листопада 2019 року
Київ
справа №640/8840/19
адміністративне провадження №К/9901/30594/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби (ГУ ДФС) у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.05.2019 та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Укрміт до ГУ ДФС у м. Києві про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків,
У С Т А Н О В И В :
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.05.2019 закрито провадження у справі за заявою ГУ ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Укрміт про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.05.2019.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019 апеляційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві залишена без руху, як така, що подана з порушенням вимог пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору). Цією ж ухвалою заявнику надано десятиденний строк для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання документа про сплату судового збору.
На виконання вимог цієї ухвали ГУ ДФС у м. Києві надало до суду клопотання, в якому, посилаючись на відсутність коштів для сплати судового збору, просило відстрочити сплату судового збору або продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 у задоволенні клопотань ГУ ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору, в продовженні строку для усунення недоліку апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.05.2019 повернуто заявнику, оскільки недолік апеляційної скарги не усунуто.
ГУ ДФС у м. Києві подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.05.2019 та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Перевіряючи касаційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.05.2019, суд виходить із такого.
Межі в яких особа може здійснити право на касаційне оскарження судового рішення, визначені у статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої цієї статті учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Враховуючи те, що ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.05.2019 не переглядалась в апеляційному порядку, вона не може бути оскаржена в касаційному порядку, у зв`язку з чим підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС у м. Києві на цю ухвалу відсутні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Що ж до касаційної скарги ГУ ДФС у м.Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019, то підстав для відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою також немає.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, (апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, із встановленням строку для усунення недоліків апеляційної скарги).
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідач у межах встановленого в ухвалі апеляційного суду від 10.06.2019 строку не усунув недолік апеляційної скарги, а відтак у суду апеляційної інстанції були підстави для її повернення.
Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
У Х В А Л И В :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.05.2019 та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
М.М. Гімон
М.Б. Гусак ,
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2019 |
Оприлюднено | 28.11.2019 |
Номер документу | 85933813 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Усенко Є.А.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні