Постанова

від 28.11.2019 по справі 923/445/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року Справа № 923/445/19 м.Одеса, проспект Шевченка,29

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.А. Мишкіної,

суддів К.В. Богатиря, Л.В. Поліщук

(склад судової колегії змінений відповідно до розпоряджень керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи №654 від 02.09.2019р. та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2019р.)

Розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Підприємства споживчої кооперації Голопристанський ринок районної спілки споживчих товариств

на рішення господарського суду Херсонської області від 10 липня 2019 року

у справі №923/445/19

за позовом Підприємства споживчої кооперації Голопристанський ринок районної спілки споживчих товариств

до Фізичної особи-підприємця Басюка Миколи Васильовича

про стягнення 139813,20грн.

суддя суду першої інстанції: М.К. Закурін

час і місце ухвалення рішення: 10.07.2019р. о 10.35год, м.Херсон, господарський суд Херсонської області

встановив:

03.06.2019р. Підприємство споживчої кооперації Голопристанський ринок районної спілки споживчих товариств (надалі - позивач, ПСК Голопристанський ринок ) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Басюка Миколи Васильовича (надалі - відповідач, ФОП Басюк М.В.), в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь неустойку з повернення речі в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення за невиконане зобов`язання у сумі 139813,20грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням господарського суду Херсонської області від 11.12.2018р. (залишеним без змін постановою ПІвденно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019р.) у справі №923/640/18 зобов`язано ФОП Басюка М.В. усунути перешкоди у користуванні ПСК Голопристанський ринок торговельним місцем №№95, 196, 197, розташованим на земельній ділянці площею 52,87 кв.м. на території ринку за адресою: м.Гола Пристань, Херсонської області, вул.1-го Травня, 111 та торговельним місцем №85, розташованим на земельній ділянці площею 12квм., на території ринку за адресою:м.Гола пристань, вул.1-го травня,36 шляхом демонтажу тимчасових металевих споруд (кіосків); на виконання рішення видані накази, виконавчий документ перебуває на виконанні, проте рішення не виконане.

Станом на день звернення до суду з позовом відповідач продовжує користуватись торговельним місцем, отже продовжує чинити позивачу перешкоди у користуванні власним майном. Рішенням у справі №923/640/18 встановлено, що 01.04.2015р. між сторонами укладено договір №120 про надання послуг для забезпечення здійснення торгівлі (торгівельні місця №85,95, 196,197 на території ринку); відповідно до п.2.4 договору загальний розмір плати за місяць становить 1922,10грн.

Судовим рішення встановлено, що після закінчення строку дії договору новий договір не укладався.

Після припинення дії договору №120 відповідач не звільнив торговельні місця, отже позивач на підставі норм ст.785 ЦК вважає за доцільне стягнути з відповідача неустойку в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення в сумі 139813,20грн. (розрахунок наведений у позовній заяві).

Відповідач відзив на позовну заяву суду першої інстанції не надав, 08.07.2019р. подав місцевому господарському суду заяву про залишення позовної заяви без руху, у задоволенні якої відмовлено ухвалою суду від 10.07.2019р., занесеною до протоколу судового засідання (а.с.43).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 10.07.2019р. (суддя М.К.Закурін) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення обґрунтоване посиланням на норми ст.ст.173, 174, 179 ГК України та вмотивоване наступним. Під час розгляду справи №923/640/18 Південно-західним апеляційним господарським судом встановлено, що Договір №120 від 01.04.2015р. ФОП Басюком М.В. не підписаний, що виключає можливість виникнення із нього будь-яких зобов`язань. Таким чином, апеляційним судом спростовано та змінено визначену місцевим судом при розгляді вказаної справи правову природу договору, укладеного між сторонами, як договору про надання послуг , та вказано, що договір не підписаний, а тому така обставина виключає виникнення будь-яких зобов`язань. Поряд з цим, апеляційним судом вказано, що між сторонами відсутні договірні орендні правовідносини.

Апеляційним судом при розгляді справи № 923/640/18 встановлені обставини, які не потребують повторного доведення, щодо характеру спірних правовідносин, а тому при розгляді даної справи суд позбавлений можливості змінювати обставини, які встановлені судами, оскільки у такому разі це порушило б загальний принцип обов`язковості судового рішення, встановлений п.7 ч.3 ст.2 ГПК України та ч.4 ст.75 того ж Кодексу щодо преюдиційності судового рішення до обставин, встановлених ним. Отже позивач, при нарахуванні неустойки, помилково визначив наявність договірних відносин за договором №120 від 01.04.2015р., його правову природу, не врахував обставин, встановлених судами при розгляді справи № 923/640/18 щодо такого визначення, а тому безпідставно застосував положення ч.2 ст.785 ЦК України до спірних правовідносин.

За результатами оцінки доказів, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем за наслідками помилкового сприйняття як самого факту укладення договору №120 від 01.04.2015р., так і його правової природи як договору найму, та можливості застосування положень частини 2 статті 785 ЦК України до спірних правовідносин, неправомірно нарахована неустойка у сумі 139813,20грн., у зв`язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

16.08.2019р. безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Підприємства споживчої кооперації Голопристанський ринок районної спілки споживчих товариств, в якій скаржник просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що:

- суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення, оскільки дійшов помилкового висновку про те, що договір оренди не було укладено, адже він не підписаний відповідачем, у зв`язку з чим він не породжує правових наслідків. Також суд першої інстанції помилково сприйняв укладений договір не як договір оренди, а як договір про

надання послуг;

- договір є укладеним, про це свідчить підпис відповідача на ньому. Цей підпис міститься під реквізитами відповідача як сторони договору, в місці для підпису договору, іншого поля для підпису договір не містить. Також відповідачем підписані всі додатки до цього договору;

- відповідач сплачував орендну плату, у строки і розмірі, визначених договором;

- договір, який суд першої інстанції помилково вважав неукладеним (таким, що не породжує будь-яких правових наслідків), укладається з усіма суб`єктами, які здійснюють господарюючу діяльність на ринку (орендарями). А тому цей договір є типовим, він переукладається кожного року;

- хоча договір і називається про надання послуг для забезпечення здійснення торгівлі за своїм змістом він є договором оренди (найму), оскільки відповідає всім ознакам договору оренди (найму);

- вести дискусії про те, що цей договір не є договором оренди (найму), а є договором про надання послуг тут неможливо;

- договір містить висновок про те, що нарахування неустойки у вигляді подвійної плати за користування майном у випадку неповернення майна з найму можливе лише у випадку існування самого договору найму у межах договірних відносин . Зазначаючи про те, що неустойку можна застосувати до договірних відносин оренди (найму) лише у межах договірних відносин , суд вказує на те, що договір закінчився 01.04.2016р., а тому заявляти відповідну вимогу після цього строку не можна. Такий висновок суду є помилковим через те, що договір містить умову (пункт 3.4.7. договору) про звільнення торговельного місця після закінчення договору. Це є одним із договірних зобов`язань відповідача, і в разі його невиконання, навіть якщо строк договору закінчився, позивач має право на стягнення неустойки, адже через незвільнення торговельного місця позивач зазнає збитків.

Разом з апеляційною скаргою подане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 19.08.2019р. (головуючий суддя М.А. Мишкіна, судді В.В. Бєляновський, К.В. Богатир) витребувано у господарського суду Херсонської області матеріали справи №923/445/19; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Підприємства споживчої кооперації Голопристанський ринок районної спілки споживчих товариств на рішення господарського суду Херсонської області від 10.07.2019р. у справі №923/445/19 до надходження матеріалів даної справи з господарського суду Херсонської області. 30.08.2019р. матеріали справи №916/1179/19 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.

У зв`язку із перебуванням судді В.В.Бєляновського у відпустці з 27.08.2019р., розпорядженням керівника апарату суду №654 від 02.09.2019р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №923/445/19.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2019р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - М.А.Мишкіна, судді: К.В. Богатир, Л.В. Поліщук.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2019р. (головуючий суддя М.А. Мишкіна, судді В К.В. Богатир, Л.В. Поліщук) апеляційну скаргу залишено без руху.

23.09.2019р. до суду поштою від представника позивача надійшла заява, якою усунуто недоліки апеляційної скарги.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 30.09.2019р. поновлено скаржнику пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Херсонської області від 10.07.2019р. у справі №923/445/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПСК Голопристанський ринок ; постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено іншим учасникам справи згідно з нормами ст.263 ГПК України строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, будь-яких клопотань з процесуальних питань до 17.10.2019р.

18.10.2019р. до суду поштою надійшов відзив ФОП Басюка М.В. на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. У відзиві, зокрема, зазначено, що:

- судом першої інстанції вірно зазначено, що позивач при нарахуванні неустойки, помилково визначив наявність договірних відносин за договором №120 від 01.04.2015р., його правову природу, не врахував обставин, встановлених судами при розгляді справи №923/640/18 щодо такого визначення, а тому безпідставно застосував положення ч.2 ст.785 ЦК України до спірних правовідносин. Позивачем за наслідками помилкового сприйняття як самого факту укладення договору №120 від 01.04.2015р., так і його правової природи як договору найму, та можливості застосування положень ч.2 ст.785 ЦК України до спірних правовідносин, неправомірно нарахована неустойка у сумі 139813,20грн.;

- договором про надання послуг №120 від 01.04.2015р. передбачено, що торгові місця (майно) передаються на підставі акту приймання-передачі, таким же чином після закінчення договору складається акт приймання передачі майна. Як вбачається з матеріалів справи, до вказаного договору зазначений акт не складався і пункт договору, яким передбачені штрафні санкції є нікчемним;

- відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. За ст.256, ч.1 ст.261 ЦК України у вказаних правовідносинах сплив термін позовної давності і повинні бути застосовані її наслідки.

05.11.2019р. до суду поштою від позивача надійшов документ, який має назву інформаційний лист , в якому зазначено, що поведінка позивача є добросовісною, на відміну від поведінки відповідача, яка на погляд представника позивача є недобросовісною у розглядуваних судом правовідносинах. Представник скаржника наводить постанову Верховного суду у справі №903/879/19 від 15.10.2019р. та зазначає, що відповідач, під час дії договору, який суд визнав неукладеним, користувався послугами ринку, за що сплачував кошти. Оплата коштів, як і те, що ФОП Басюк М.В. користувався послугами ринку, свідчить про те, що він прийняв умови договору, тобто про те, що договір насправді є укладеним.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази стосовно фактів, наведених сторонами, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Звертаючись до суду з позовом позивач зазначив, що між сторонами був укладений Договір №120 від 01.04.2015р., за умовами якого відповідач користувався торговельними місцями та сплачував орендну плату 1922,10грн. щомісячно. Договір припинив свою дію 01.04.2016р, відповідач продовжує користуватись торговельними місяцями, отже відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України наявні підстави для стягнення з відповідача неустойки, оскільки майно не повернуто ПСК Голопристанський ринок .

Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позову з огляду того, що між сторонами відсутні договірні відносини, Договір №120 від 01.04.2015р. ФОП Басюком М.В. не підписаний, що виключає можливість виникнення із нього будь-яких зобов`язань та застосування норм ч.2 ст.785 ЦК України.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду наступного.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Згідно із ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ст.174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.789 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк,

Згідно із ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

З матеріалів справи та Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що в провадженні господарського суду Херсонської області у справі перебувала справа №923/640/18 за позовом Підприємства споживчої кооперації Голопристанський ринок районної спілки споживчих товариств до Фізичної особи-підприємця Басюка Миколи Васильовича про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні майном. Рішенням від 11.12.2018р. (залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019р.) позовні вимоги задоволені шляхом зобов`язання ФОП Басюка М.В. усунути перешкоди у користуванні ПСК Голопристанський ринок районної спілки споживчих товариств торгівельним місцем № 95, 196, 197, розташованим на земельній ділянці площею 52,87 м кв, на території ринку за адресою: Херсонська область, м.Гола Пристань, вул.1 Травня,111; та торгівельним місцем № 85, розташованим на земельній ділянці площею 12 м кв на території ринку за адресою: Херсонська область , м. Гола Пристань, вул . 1 Травня 36; шляхом демонтажу тимчасових металевих споруд (кіосків).

У рішенні господарського суду Херсонської області від 11.12.2018р., встановлені обставини:

- наявності укладеного між сторонами договору про надання послуг зі строком його дії у період з 01.04.2015 по 31.03.2016,

- предметом договору є надання у тимчасове платне користування та надання послуг торгівельних місць № 85, 95, 196, 197,

- розмір щомісячної плати, який складає 1 922,10грн.,

- після закінчення строку дії договору новий договір про надання послуг для забезпечення здійснення торгівлі на наступний строк між сторонами не укладався;

- після закінчення строку користування торгівельними місцями Відповідач зобов`язаний повністю їх звільнити,

- відповідно до акту від 01.06.2018р. на час обстеження торгівельні місця № 85, 95, 196, 197 на продовольчому ринку працюють,

- сторонами було укладено договір про надання послуг для забезпечення здійснення торгівлі.

Разом з цим, у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду у справі №923/640/18 від 20.03.2019 апеляційним судом встановлено, що:

- договір №120 від 01.04.2015р. ФОП Басюком М.В. не підписаний, що виключає можливість виникнення із нього будь-яких зобов`язань, проте Підприємець користується спірними торговельними місцями без належних на те підстав;

- між сторонами по справі відсутні договірні орендні правовідносини, що свідчить про можливість застосування обраного позивачем способу захисту порушеного права шляхом усунення перешкод у здійсненні ним права користування (негаторний позов).

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Південно-західним апеляційним господарським судом під час розгляду справи №923/640/18 встановлена обставина відсутності договірних відносин між ПСК Голопристанський ринок та ФОП Басюком М.В. виходячи із того, що ФОП не підписував договір №120 від 01.04.2015р.

Отже обставина неукладення між сторонами Договору №120, (на наявність якого та невиконання умов договору відповідачем посилається позивач у даній справі) встановлена судом апеляційної інстанції під час розгляду справи №923/640/18 та не потребує повторного доведення в межах даного спору.

Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що застосування положень ч.2 ст.785 ЦК України та нарахування неустойки у вигляді подвійної плати за неповернення майна з найму можливе лише у випадку існування самого договору найму та за відсутності укладеного між сторонами договору відсутні й підстави для задоволення позовних вимог у даній справі, пов`язаних із нарахуванням неустойки за неповернення майна з найму.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів відхиляє з огляду наступного.

У своїй апеляційній скарзі ПСК Голопристанський ринок наполягає на тому, що договір №120 був укладений, оскільки він підписаний відповідачем під реквізитами відповідача, відповідач підписав всі додатки до договору та відповідач сплачував орендну плату.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019р. у справі №923/640/19 встановлена обставина, що договір №120 від 01.04.2015р. ФОП Басюком М.В. не підписаний, що виключає можливість виникнення із нього будь-яких зобов`язань.

Постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019р. у справі №923/640/18 залишена без змін постановою Верховного суду від 25.06.2019р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/82800565).

Застосування норм ч.2 ст.785 ЦК України можливе лише за існування договірних відносин між сторонами стосовно торговельних місць №№95,196,197, які з урахуванням встановлених судом апеляційної інстанції у справі №923/640/18 обставин відсутні між ПСК Голопристанський ринок та ФОП Басюком М.В.

Обставина укладання типових договорів з іншими суб`єктами, які здійснюють господарську діяльність на ринку (на що посилається позивач в апеляційній скарзі) жодним чином не свідчить про наявність підстав для стягнення з ФОП Басюка М.В. неустойки за ч.2 ст.785 ЦК України.

В процесі апеляційного розгляду справи колегією суддів не встановлено порушення норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права для виходу за межі доводів апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги відхилені судом апеляційної інстанції, тому оскаржуване судове рішення господарського суду Херсонської області залишається без змін як ухвалене у відповідності до норм матеріального та процесуального права відповідно до ст.ст.275, 276 ГПК України.

Відповідно до п. в ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються згідно ст.129 ГПК України на позивача, оскільки вимоги апеляційної скарги повністю відхилені.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 10 липня 2019 року у справі №923/445/19 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на позивача.

Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.286,287 ГПК України.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Поліщук