Постанова

від 27.11.2019 по справі 908/517/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2019 року м.Дніпро Справа № 908/517/19

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),

суддів Іванова О.Г., Антоніка С.Г. ( зміна складу колегії відбулась на підставі розпорядження керівника апарату суду від 26.11.2019року)

Секретар судового засідання Ревкова Г.О.

Представники сторін:

від відповідача-2: Деревянко Д.В., довіреність б/н від 20.02.2019 р., представник;

представники позивача та відповідача-1 у судове засідання не з"явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Евіта"

на рішення господарського суду Запорізької області від 27.08.2019 року у справі № 908/517/19 (суддя Дроздова С.С.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Багіра" (юридична адреса: 21007, м. Вінниця, вул. П. Запорожця, буд. 20-А/132, поштова адреса: 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 2, офіс 319, код ЄДРПОУ 32297681)

до відповідача -1: Фізичної особи-підприємця Шинкаренко Тетяни Олександрівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

до відповідача -2 : Товариство з обмеженою відповідальністю "Евіта" (69006, м. Запоріжжя, вул. В. Лобановського, буд 7, кв. 57, код ЄДРПОУ 31540037)

про стягнення 91440 грн. 05 коп.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Багіра" звернувся до відповідачів - Фізичної особи-підприємця Шинкаренко Тетяни Олександрівни та Товариства з обмеженою відповідальністю "Евіта" із позовом про стягнення 91 440 грн. 05 коп.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.08.2019 року у справі №908/517/19 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Багіра" до Фізичної особи-підприємця Шинкаренко Тетяни Олександрівни та Товариства з обмеженою відповідальністю "Евіта" задоволено частково.

Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Евіта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Багіра" 49550 (сорок дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят) грн. 38 коп. заборгованості зі сплати орендних платежів, 439 (чотириста тридцять дев`ять) грн. 77 коп. інфляційних втрат, 1050 (одну тисячу п`ятдесят) грн. 21 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Евіта" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду в

частині задоволених позовних вимог скасувати та у задоволенні цих вимог відмовити повністю.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги Акт приймання-передачі виконаних робіт від 19 серпня 2008 року, на підставі якого відповідач здійснив зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки Актом прямо передбачено, що вартість робіт може бути зарахована за вимогою ТОВ Евіта в рахунок орендної плати, а тому ці умови є обов`язковими і для нового орендодавця і їх виконання залежить від наявності або відсутності вимоги саме ТОВ Евіта .

Оскільки відповідач направив таку вимогу позивачу, суд першої інстанції безпідставно не врахував цю обставину і безпідставно стягнув заявлену позивачем суму заборгованості з орендної плати.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 27.08.2019 року №908/517/19 в частині задоволенних позовних вимог.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2019року у справі № 908/517/19 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Евіта" на рішення господарського суду Запорізької області від 27.08.2019 року у справі №908/517/19 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Суддею-доповідачем проведено дії з підготовки справи до судового розгляду, передбачені ч.1ст.267 Господарського процесуального кодексу України, про які у відповідності до абз.1 ч.1ст. 268 Господарського процесуального кодексу України було поінформовано членів колегії суддів, після чого колегія суддів вирішила призначити справу до розгляду в судовому засіданні, у зв`язку з необхідністю витребування документів по справі.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Евіта" на рішення господарського суду Запорізької області від 27.08.2019 року у справі №908/517/19, розгляд апеляційної скарги призначено на 27.11.2019 рік на 10:00год, колегією суддів у складі : головуючий суддя -Березкіна О.В. ( доповідач), судді: Іванов О.Г., Дармін М.О.

У зв`язку з відпусткою судді Дарміна М.О., за розпорядженням керівника апарату суду від 26.11.2019року, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для розгляду апеляційних скарг у справі №908/517/19 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя -Березкіна О.В. (доповідач), судді - Антонік С.Г., Іванов О.Г.

Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Багіра , надано відзив на апеляційну скаргу відповідача-2, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи відповідача-2, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення ( відзив на апеляційну скаргу а.с.158, т.1).

В судове засідання позивач не з`явився, надавши клопотання про розгляду справи без його участі.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати та відмовити у задоволеній частині вимог.

27.11.2019 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача 2, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 01.03.2002 між Запорізьким колективним будівельним управлінням "Машбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Евіта" було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 0301-01, відповідно до умов якого орендодавець передає орендарю нежитлове приміщення в адміністративній будівлі за юридичною адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 2 загальною площею 409,1 кв.м, з прилеглими територіями (коридори, холи, санвузли) для використання в службових цілях, визначених статутом або іншим реєстраційним документом орендаря (п.1.1).

Пунктами 4.4, 5.1 Договору оренди передбачено, що орендар сплачує орендну плату в розмірі 5 грн., у тому числі ПДВ, за 1 м2 площі, яка є фіксованою на весь строк дії Договору оренди. Сплата орендних платежів здійснюється щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця. Сума орендної плати підлягає корегуванню під час внесення чергових орендних платежів тільки відповідно до індексу інфляції, визначеного Міністерством статистики України без наростаючого коефіцієнту. Зверх орендної плати орендар відшкодовує також послуги (електроенергія, опалення, холодна та гаряча вода, каналізація, вивезення сміття) за фактичне споживання, яке підтверджується розрахунками.

Згідно з пунктом 5.3 Договору оренди експлуатаційні витрати та комунальні послуги, а також витрати орендодавця, пов`язані з внесенням податків на землю та воду, сплачуються орендарем окремо від орендної плати та вносяться у п`ятиденний строк після виставлення рахунку у якості попередньої оплати з наступним перерахунком.

У пункті 8.3 Договору оренди встановлений строк його дії з 01.03.2002 до 01.03.2027.

Відповідно до пунктів 7.3, 7.5 Договору оренди одностороння відмова від договору не допускається. Договір оренди може бути достроково розірваний тільки за згодою сторін.

Пунктом 7.6 Договору оренди передбачено, що на вимогу однієї зі сторін Договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням господарського суду в наступних випадках: при використанні орендарем приміщення не за призначенням; у випадку порушення строків внесення орендної плати та комунальних платежів більше ніж за 6 місяців; у випадку повного чи часткового руйнування приміщення, вилучення приміщення; по іншим підставам, передбаченим законодавством України.

На підставі договору купівлі-продажу № 07.02/1 від 07.02.2003, згідно витягу № 3558643 про реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно - нежитлову адміністративну будівлю, позивач - ТОВ "Багіра" є власником адміністративної будівлі в цілому, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 2,

Згідно з інформаційною довідкою № 117304756 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка сформована 16.03.2018, 26.11.2012 внесено запис про реєстрацію прав власності ТОВ "Багіра" на нежитлову будівлю літ.А-3 за адресою: м. Запоріжжя, вул . Перемоги, буд. 2; підставою виникнення права власності є договір купівлі-продажу № 07.02/1 від 07.02.2003.

01.03.2017 між ТОВ "Евіта" та ФОП Шинкаренко укладено договір суборенди № 03/01/2017/-СА, за умовами якого ТОВ "Евіта" передало ФОП Шинкаренко Т.О. нежитлові приміщення площею 409,1 кв.м, розташовані за адресою м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 2.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.03.2018 у справі № 908/2367/17, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.06.2018, та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.09.2018 року, розірвано договір оренди нежитлового приміщення від 01.03.2002 року.

При цьому, як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у даній справі, зважаючи на встановлення судами першої та апеляційної інстанцій обставин невиконання Відповідачем зобов`язань зі сплати орендної плати за Договором оренди на користь Позивача з моменту його повідомлення про заміну кредитора до моменту звернення з позовом у даній справі, Суд вважає правильним висновок судів про наявність правових підстав для розірвання Договору оренди.

Припинення основного зобов`язання (у даному випадку розірвання договору оренди від 01.03.2002) має наслідком припинення додаткових (похідних) зобов`язань, тобто у

даному випадку договору суборенди від 01.03.2017.

25.07.2018 позивач звернувся до ФОП Шинкаренко Т.О. із листом вимогою-пропозицією у якій запропонував перший варіант - укласти із позивачем договір оренди (проект договору було додано до листа), а другий варіант звільнити займанні приміщення у строк до 03.08.2018.

Позивач вказав на те, що він звернувся із позов до ФОП Шинкаренко Т.О. про стягнення суми оренди та неустойки, передбаченої статтею 785 ГПК України. У своєму відзиві ФОП Шинкаренко Т.О. вказала на те, що в неї відсутній обов`язок із сплати орендних платежів на користь ТОВ "Багіра", оскільки між сторонами відсутні договірні відносин. Так само вона заперечила проти стягнення суми неустойки, адже на її думку вона має повернути орендоване приміщення ТОВ "Евіта", а не власнику, проте чи повернула вона це приміщення ТОВ "Евіта" чи ні не вказує.

Звертаючись до відповідачів із позовом про стягнення заборгованості з орендних платежів, інфляційних та неустойки за неповрнення орендованого майна, позивач - ТОВ Багіра посилався на те, що ТОВ "Евіта" не виконує свого обов`язку із сплати орендних платежів на користь ТОВ "Багіра", а ФОП Шинкаренко Т.О. не має такого обов`язку в силу відсутності безпосередніх договірних відносин із позивачем, а тому позивач просив суму оренди за період з березня 2017 по лютий 2019 стягнути саме з первісного орендаря - ТОВ "Евіта", та солідарно з відповідачів неустойку у сумі 37 129,04 грн. за неповернення орендованого майна.

Задовольняючи позовні вимоги частково, та стягуючи на користь позивача заборгованість з орендної плати в сумі 49 550, 38 грн., та 439,77 грн. інфляційних, господарський суд першої інстанції виходив з відсутності доказів належного виконання відповідачем-2 договірних зобов`язань щодо перерахування орендної плати за об`єкт оренди. Докази сплати відповідачем орендної плати за вказаним договором на користь позивача протягом всього часу: з моменту його повідомлення про заміну кредитора, яке відбулось наприкінці травня 2016 року, та до моменту звернення ТОВ "Багіра" з даним позовом, тобто більше ніж за шість місяців, в матеріалах справи відсутні.

Оскільки відповідач порушив зобов`язання зі сплати орендних платежів, суд першої інстанції визнав обгрунтованими вимоги щодо стягнення інфляційних на суму боргу, проте, здійснивши їх перевірку, стягнув їх у розмірі 439,77 грн.

Відмовляючи у стягненні з відповідачів солідарно 37 129 грн. 04 коп. неустойки за неповернення орендованого майна, суд першо інстанції виходив з того, що позивачем не доведено суду законності виникнення саме солідарного зобов`язання відповідачів перед позивачем.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду першої інстанції не оскаржується сторонами в частині відмови у солідарному стягненні 37 129 грн. 04 коп. неустойки за неповернення орендованого майна, то в цій частині рішення суду не переглядається.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати в сумі 49 550, 38 грн., та 439,77 грн. інфляційних, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Правовідносини сторін є господарськими.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як встановлено судом першої інстанції, підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір оренди № 0301-01 від 01.03.2002, який був витребуваний судом апеляційної інстанції, оглянутий в судовому засіданні та копія його залучена до матеріалів справи.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як вбачається з договору оренди від 01.03.2002 року, вартість орендної плати складає п`ять грн., у тому числі НДС за 1 кв.м. площі, та є фіксованим на весь строк дії договору. Сума орендної плати підлягає коригуванню під час внесення чергових платежів тільки у відповідності до індексу інфляції.

Відтак, вартість оренди за базовий місяць складає 2045 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, 07.02.2003 року між Запорізьким колективним будівельним управлінням "Машбуд" та ТОВ Багіра був укладений договір купівлі-продажу № 07.02/1 нерухомого майна, розташованого за адресою м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 2, площею 409,1 кв.м,

Відповідно до ч. 1 ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Згідно із ч. 2 ст. 770 ЦК України сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

Оскільки договір оренди нежитлових приміщень №0301-01 від 01.03.2002 відповідної умови не містить, до нового власника речі - ТОВ "Багіра", в силу зазначених приписів законодавства, перейшли права та обов`язки наймодавця за вказаним договором, в тому числі право отримувати орендну плату.

Відповідно до положень 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою.

За містом ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (ч.2 ст. 517 ЦК України).

Отже, за умови заміни кредитора без згоди боржника, останній має бути повідомлений про такі зміни в суб`єктному складі зобов`язання.

Відсутність належного виконання відповідачем-2 договірних зобов`язань щодо перерахування орендної плати за об`єкт оренди підтверджено матеріалами справи.

Так, рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.03.2018 у справі № 908/2367/17, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.06.2018 розірвано договір оренди від 01.03.2002 № 0301-01 нежитлових приміщень, загальною площею 409,1 кв.м., які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 2, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Евіта" та Запорізьким колективним управлінням будівництва "Машбуд".

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом у справі № 908/2367/17, яка набрала законної сили, було встановлено, що позивач в претензії від 27.05.2016 повідомив відповідача про те, що він є власником будівлі, разом із листом від 06.06.2016 відповідачу було надано доказ в підтвердження цих прав, а саме: копія витягу щодо права власності на нерухоме майно від 12.05.2004.

Проте, доказів сплати відповідачем орендної плати за вказаним договором на користь позивача протягом всього часу: з моменту його повідомлення про заміну кредитора, яке відбулось наприкінці травня 2016 року, та до моменту звернення ТОВ "Багіра" з даним позовом, тобто більше ніж за шість місяців, відповідачем 2 не надано, а тому господарський суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив вимоги позивача - ТОВ Багіра про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з березня 2017 року по лютий 2019 року у сумі 49 550, 38 грн.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок включаються й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Здійснивши перевірку розрахунку позивача, суд першої інстанції правильно зазначив, що розрахунок втрат від інфляції грошових коштів виконаний невірно, сума втрат від інфляції складає 439 грн. 77 коп. за період з березня 2017 по лютий 2019.

При цьому, доводи апелянта про відсутність заборгованості з орендних платежів з огляду на здійснення відповідачем зарахування зустрічних однорідних вимог, є безпідставними через таке.

Як вбачається з пункту 4.9 договору оренди від 01.03.2002 року, по закінченню строку дії договору або при його достроковому розірванні Орендар передає Орендодавцю приміщення протягом 30 днів після компенсації Орендодавцем вартості капітального ремонту, реконструкції орендованих приміщень.

Відповідачем-2 31.05.2019 було надіслано на адресу позивача в порядку ст. 601 ЦК України вимогу № 31/05-1 про зарахування зустрічних вимог, а саме, частини компенсації по капітальному ремонту приміщень в розмірі 49 092 грн. в рахунок погашення орендних платежів.

На думку, відповідача-2, ТОВ "Евіта" було погашено зобов`язання з орендних платежів всього на суму 73638 грн.

Статтею 601 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Однак, статтею 603 ЦК України передбачено, що в разі заміни кредитора боржник має право пред`явити проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора. У разі заміни кредитора зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент одержання боржником письмового повідомлення про заміну кредитора, і строк вимоги настав до його одержання або цей строк не встановлений чи визначений моментом пред`явлення вимоги. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора, зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент пред`явлення боржникові вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Вищевикладене унеможливлює здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог.

Крім того, судом встановлено, що відповідачем-2 подано до заяви про зарахування зустрічних вимог копію акта прийому-передачі виконаних робіт від 19.08.2008, укладеного ЗКУБ "Машбуд" та ТОВ "Евіта", відповідно до якого вказано перелік виконаних робіт на виконання п. 4.11 Договору оренди.

Проте, даний акт не свідчить про обов`язок зарахування зустрічних однорідних вимог, а лише свідчить про прийняття Орендодавцем виконаних робіт.

Крім того, відповідач-2 не надав доказів, що ним у спірний період здійснювалися платежі з орендної плати на користь первісного орендодавця за договором.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у зарахуванні зустрічних вимог, оскільки суд не може ідентифікувати опираючись саме на даний акт, без належних на то доказів, чи була компенсована дана сума, чи вже включалась вона в суму орендної плати або вже було здійснено раніше зарахування зустрічних вимог, а тому, суд обгрунтовано не прийняв даний акт як доказ можливого зарахування зустрічних вимог та вважає твердження відповідача-2 про зарахування зустрічних вимог в рахунок погашення заборгованості з орендної плати необґрунтованими.

Означене також вбачається з рішення судів у справі № 908/2367/17, які встановили відсутність доказів сплати орендної плати Третій особі - Запорізькому колективному будівельному управлінню "Машбуд", яка є попереднім власником та орендодавцем Будівлі за Договором оренди.

Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, господарський суд Запорізької області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Евіта".

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Евіта" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 27.08.2019 року (повний тест рішення складено 05.09.2019 року) у справі №908/517/19 (суддя Дроздова С.С.)- залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Евіта".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.11.2019року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя О.Г.Іванов

Суддя С.Г.Антонік