Рішення

від 18.11.2019 по справі 908/1237/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/97/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2019 Справа № 908/1237/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Колегія суддів господарського суду Запорізької області у складі:

Головуючий суддя Проскуряков К.В.,

Судді Зінченко Н.Г.,

Науменко А.О.,

секретар судового засідання Соколов А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Виробничого кооперативу Сільськогосподарський кооператив «КОВЧЕГ» (72040, Запорізька область, Михайлівський район, с. Братське, буд. 013, код ЄДРПОУ 24906219)

До відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, код ЄДРПОУ 39820689)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Михайлівська селищна рада Михайлівського району Запорізької області (72002, Запорізька область, Михайлівський район, смт. Михайлівка, вул. Центральна, буд.22, код ЄДРПОУ 25214512)

про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі

За участю представників сторін:

Від позивача: Бондарєв О.Г., довіреність № /ордер серія КВ №410705 від 03.02.2019, адвокат (посвідчення адвоката України №КВ4103 від 03.10.2018; договір «Про надання правничої допомоги» від 21.12.2018);

Від відповідача: Нікогосян Л.В., довіреність № 8-0.62-2/62-19 від 02.01.2019 ;

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з`явився,

СУТНІСТЬ СПОРУ:

В провадженні Господарського суду Запорізької області на розгляді колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Зінченко Н.Г., Науменко А.О., перебуває справа №908/1237/19 за позовом Виробничого кооперативу Сільськогосподарський кооператив «КОВЧЕГ» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2019 справу №908/1237/19 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою від 28.05.2019 №908/1237/19 вказану позовну заяву залишено без руху. Ухвалою суду від 18.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1237/19 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 5/97/19, підготовче засідання призначено на 15.07.2019. Ухвалою суду від 15.07.2019 №908/1237/19 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 16.09.2019, розгляд справи відкладено до 16.09.2019. Явку представників сторін визнано обов`язковою.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.09.2019 у справі №908/1237/19 призначено колегіальний розгляд справи.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 17.09.2019, на підставі ухвали господарського суду Запорізької області від 16.09.2019р. у справі №908/1237/19, відповідно до ст.ст. 32, 33 ГПК України, враховуючи, що справа розглядається в порядку загального позовного провадження та перебуває на стадії підготовчого провадження, а також, враховуючи складність справи, категорію справи, з метою забезпечення всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, справу №908/1237/19 передано на колегіальний розгляд у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Науменко А.О. та Зінченко Н.Г.

Ухвалою суду від 19.09.2019 колегією суддів у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Зінченко Н.Г., Науменко А.О. справу № 908/1237/19 прийнято до свого провадження, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 17.10.2019 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін у судове засідання визнано обов`язковою. У судовому засіданні 17.10.2019 судом оголошено перерву до 18.11.2019 о 12 год. 30 хв., про що присутні представники сторін повідомлені про час, дату та місце наступного судового засідання під розписку.

У судовому засіданні 18.11.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 18.11.2019 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК «Оберіг» .

У судовому засіданні 18.11.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовні заяві, зокрема пояснивши, що згідно умов договору оренди землі від 15.12.2008, зареєстрованого у Михайлівському РВ Запорізької РФ Центру ДЗК 15.12.2008 за № 040827300845, з урахуванням додаткової угоди до цього договору від 10.12.2013, зареєстрованої 03.01.2014, номер запису про інше речове право: 4167307, позивач є орендарем земельної ділянки кадастровий номер: 2323355100:30:008:0003, загальною площею: 23,1891 га, із цільовим призначенням: 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області. Строк дії даного договору з урахуванням додаткової угоди до нього тривав до 03.01.2019. У зв`язку із наближенням терміну закінчення строку дії договору та маючи намір на проводження орендних відносин щодо земельної ділянки кадастровий номер: 2323355100:30:008:0003, позивач звернувся до відповідача із листом-повідомленням б/н від 23.11.2018 (відповідачем отриманий 28.11.2018), в якому висловив свій намір скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. До листа-повідомлення б/н від 23.11.2018 позивачем додавалися проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та докази належного виконання обов`язків орендаря. При цьому, і сам лист-повідомлення б/н від 23.11.2018 і доданий до неї проект додаткової угоди містили положення про те, що позивач висловлює свою згоду на поновлення договору оренди землі як на тих самих, так і на нових умовах, які будуть узгоджені сторонами. Листом від 28.12.2018 № 27-8-0.6-7748/2-18 (на адресу позивача направлений 29.12.2019 та отриманий останнім 03.01.2019) відповідач відмовив СГК «КОВЧЕГ» у праві на поновлення договору оренди землі на новий строк, при цьому жодних пропозицій щодо умов, на яких договір міг би бути поновлений, та щодо порядку узгодження цих умов лист відповідача не містив. Після спливу строку, на який укладався договір оренди землі (до 03.01.2019), позивач продовжив користуватися земельною ділянкою і користується нею до теперішнього часу. Протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди землі від 15.12.2008, а саме з 04 січня по 04 лютого 2019 року, відповідач як орендодавець не звертався до позивача з листом-повідомленням про заперечення у поновлені договору оренди землі. 06.02.2019 позивач отримав від відповідача лист-повідомлення № 28-8-0.61-572/2-19 датований 04.02.2019 (проте на адресу позивача направлений 05.02.2019) про заперечення у поновленні договору оренди землі. Отже, у даному випадку має місце ситуація, передбачена ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , коли договір оренди землі є поновленим на той самий трок і на тих самих умовах, які були передбачені договором, а відтак між орендодавцем та орендарем має бути укладена додаткова угода у строк, визначений ч. 8 ст. 33 цього ж Закону. З метою спонукання відповідача до виконання вимог ч., ч. 6, 8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою б/н від 27.02.2019 про укладення додаткової угоди до договору оренди землі з проектом цієї додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах. Листом від 10.04.2019 № 28-8-0.6-1889/2-19 відповідач від укладення додаткової угоди відмовився і запропонував оскаржити цю відмову в судовому порядку. Таким чином, у спірних правовідносинах мають місце наступні обставини: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; орендодавець відмовляється від укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди, що змусило позивача звернутися до суду за захистом своїх прав з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 15.12.2008, зареєстрованого у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру ДЗК 15.12.2008 за № 040827300845, з урахуванням додаткової угоди до цього договору від 10.12.2013, зареєстрованої 03.01.2014, номер запису про інше речове право: 4167307, в редакції, запропонованій позивачем. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що позивач вперше звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з листом-повідомлення б/н від 23.11.2018 (вх. № 27-6737/0/1-18 від 28.11.2018) про поновлення спірного договору оренди землі на 10 років, а інші умови залишити без змін. Листом-повідомленням від 28.12.2018 № 28-8-0.63-7748/2-18 відповідач не погодився з пропозицією позивача в частині поновлення договору оренди на 10 років з огляду на «Стратегію удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» , затверджену Кабінетом Міністрів України № 413 від 07.06.2017. Також відповідно до листа Держгеокадастру від 05.07.2017 № 22-28-0.13-10489/2-17 територіальним органам Держгеокадастру рекомендовано поновлювати договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, набутих в оренду на безконкурентних засадах, із встановленням максимальної відсоткової ставки орендної плати, визначеної Податковим кодексом України. Однак, в запропонованому позивачем проекті додаткової угоди умови договору оренди щодо розміру орендної плати залишалися без змін (4 % від нормативної грошової оцінки). Також зазначено, що орендарем не надано документів на підтвердження проведення агрохімічної паспортизації земельної ділянки. З урахуванням викладених причин, відповідач заперечив про поновлення (продовження) договору оренди землі від 15.12.2008 та укладення додаткової угоди до нього, у зв`язку із чим зазначив, що договір вважався припиненим з 04.01.2019 та просив повернути земельну ділянку. Отже, відповідач у місячний строк розглянув лист-повідомлення позивача про поновлення договору оренди землі та направив позивачу у передбачений ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» строк заперечення в поновленні договору оренди землі. Отже, в даному випадку сторонами не була досягнута домовленість щодо істотних умов договору та переважне право орендаря на укладення договору оренди припинилося. Також відповідач зауважує, що ним відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» у строк протягом одного місяця після закінчення строку дії спірного договору оренди землі від 15.12.2008 надіслано позивачу лист-повідомлення від 04.02.2019 № 28-8-0.61-572/2-19 про заперечення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки. Таким чином, відповідач, як орендодавець, відмовив позивачу (орендарю) як у переважному праві на укладення договору оренди землі на новий строк згідно порядку, передбаченому ч., ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , так і в поновленні договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, відповідно до частини 6 цієї ж статті Закону. З огляду на викладене та практику вирішення господарськими судами спорів у подібних правовідносинах, відповідач вважає безпідставним застосування до спірних правовідносин норму матеріального права, викладену в ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» . Враховуючи викладене, відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В матеріалах справи міститься заява Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області № 876 від 30.08.2019 (вх. № 08-08/19035/19 від 16.09.2019) ро розгляд справи за її відсутністю, в якій зазначено, що заперечень проти задоволення позовної заяви у повному обсязі Михайлівська селищна рада Михайлівського району Запорізької області не має.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні, заслухавши представників позивача та відповідача, колегія суддів

ВСТАНОВИЛА:

15.12.2008 на підставі розпорядження № 508 від 01.12.2008 Михайлівською районною державною адміністрацією Запорізької області (далі - Орендодавець) та Виробничим кооперативом «Сільськогосподарський кооператив «КОВЧЕГ» (далі - Орендар, позивач) укладено договір оренди землі (далі - Договір), за умовами п. 1 якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського використання, яка знаходиться на території Михайлівської селищної ради, межі якої визначені на плані земельної ділянки, відображеному в додатку, що є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 2 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 23,1891га, у тому числі 23,1891 га ріллі.

Згідно Кадастрового плану земельної ділянки, що є невід`ємним додатком до Договору, кадастровий номер земельної ділянки, що надана в оренду - 2323355100:30:008:0003.

Пунктом 20 Договору передбачено, що передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у 10-денний строк після державної реєстрації Договору за актом її приймання-передачі.

Пунктами 15-17 Договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя (рілля). Умови збереження стану об`єкта оренди - Орендар зобов`язується належним чином здійснювати заходи щодо охорони об`єкта оренди, забезпечення збереження і поліпшення його стану.

У відповідності до п. 43 Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

15.12.2008 Договір зареєстровано у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру ДЗК, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040827300845.

Після державної реєстрації Договору Орендодавцем та Орендарем підписано акт прийому-передачі земельної ділянки за Договором оренди від 15.12.2008, згідно якого позивачу передано в натурі земельну ділянку кадастровий номер 2323355100:30:008:0003, площею 23,1891 га ріллі, яка знаходиться на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області. Зазначений акт прийому-передачі земельної ділянки є невід`ємною частиною Договору оренди землі від 15.12.2008.

Згідно з п., п. 5, 9 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 234 879,42 грн. згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки сільськогосподарського призначення № 2253 від 04.12.2008. Орендна плата вноситься Орендарем в грошовій формі та становить 7 046,39 грн. - 3 % від нормативної грошової оцінки.

Як визначено в пункті 8 Договір укладено на 5 років. Після закінчення строку Договору Орендар має право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

У зв`язку із змінами в земельному законодавстві, внесеними згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» № 5245-ІУ від 06.09.2012, розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності, до категорії яких відноситься земельна ділянка, що є об`єктом оренди за Договором оренди землі від 15.12.2008, стало Головне управління Держземагентства у Запорізькій області.

10.12.2013 Головним управлінням Держземагентства у Запорізькій області, як Орендодавцем, з позивачем укладено Додаткову угоду до договору оренди землі (зареєстрований 15.12.2008 № 040827300845), якою сторони домовилися поновити термін дії Договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності (зареєстрований 15.12.2008 № 040827300845), укладеного між Михайлівською районною державною адміністрацією Запорізької області та СГК «КОВЧЕГ» , площею 23,1891 га із цільовим призначенням: 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер 2323355100:30:008:0003), розташованої на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області, на новий термін. (п. 1 Додаткової угоди).

Також Додатковою угодою від 10.12.2013 сторонами внесено зміни до п. 9 Договору оренди, який викладено в новій редакції: «Річна орендна плата складає 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься орендарем в грошовій формі» (п. 2.1 Додаткової угоди).

Як зазначено в тексті Додаткової угоди від 10.12.2013 вона є невід`ємною частиною Договору оренди і набирає чинності з дати державної реєстрації.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права Додаткова угода до Договору оренди землі від 15.12.2008 зареєстрована 03.01.2014, номер запису про інше речове право: 4167307.

Таким чином, строк дії Договору оренди землі від 15.12.2008 з урахуванням Додаткової угоди від 10.12.2013 тривав до 03.01.2019.

Предметом розгляду у даній справі є вимога про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі від 15.12.2008, зареєстрованого у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру ДЗК 15.12.2008 за № 040827300845, з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою до цього договору від 10.12.2013, зареєстрованою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 03.01.2014, номер запису про інше речове право: 4167307, на той самий строк (п`ять років) та на тих саме умовах, що передбачені Договором, в редакції, запропонованій позивачем.

Відповідно до положень Закону України № 5245-VI від 06.09.2012 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , який набрав чинності з 01.01.2013, землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. Землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності, чи на яких розташовані об`єкти нерухомого майна комунальної власності, є землями державної власності.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка, яка є предметом спірного Договору оренди землі від 15.12.2008, знаходиться на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області поза межами населеного пункту, а тому, в силу підпункту г) пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» № 5245-VI від 06.09.2012, ця земельна ділянка знаходилась у державній власності.

За змістом ч. 4 ст. 122 ЗК України в редакції, чинній з 01.01.2013, повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, надання у власність або у користування для всіх потреб віднесено до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 5 від 14.01.2015 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» постановлено: утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком.

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 18 від 03.03.2015 затверджено положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, що є територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Отже, у зв`язку з набранням чинності зазначеним вище Законом № 5245-VІ від 06.09.2012, розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Запорізької області стало Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (відповідач у справі).

Як вбачається з матеріалів справи, листом-повідомленням № б/н від 23.11.2018 позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з повідомленням про намір скористатися переважним правом на укладення спірного Договору оренди землі від 15.12.2008, зареєстрованого у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру ДЗК 15.12.2008 за № 040827300845 (з урахуванням Додаткової угоди від 10.12.2013, зареєстрованої у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 03.01.2014, номер запису про інше речове право: 4167307) на новий строк, а саме на 10 років, залишивши інші його умови без змін. До вказаного листа-повідомлення додавалися: проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, а також додатково довідка про відсутність заборгованості з податків, зборів та платежів, що контролюються органами доходів і зборів.

Лист-повідомлення б/н від 23.11.2018 на адресу відповідача був направлений 26.11.2018 з рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення та описом вкладення до рекомендованого листа.

Згідно інформації, що міститься в мережі Internet на офіційному сайті ПАТ «Укрпошта» за адресою: http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku, лист-повідомлення б/н від 23.11.2018 отриманий відповідачем 28.11.2018.

Листом-повідомленням від 28.12.2018 за № 27-8-0.6-7748/2-18 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області заперечило проти поновлення спірного Договору оренди землі від 15.12.2008 на 10 років, посилаючись на «Стратегію удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» , затверджену Кабінетом Міністрів України № 413 від 07.06.2017, якою передбачено, що при передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в оренду строк дії оренди повинен встановлюватися 7 років та розмір орендної плати не нижче 8 % нормативної грошової оцінки землі, крім того територіальні органи Держгеокадастру повинні перевіряти стан орендованих земельних ділянок на відповідність показникам агрохімічного паспорту, та на лист Держгеокадастру України № 22-28-0.13-10489/2-17 від 05.07.2017, яким рекомендовано поновлювати договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, набутих в оренду на безконкурентних засадах із встановленням максимальної відсоткової ставки орендної плати, визначеної Податковим кодексом України. У зв`язку із цим Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області зазначило, що Договір буде вважатися припиненим 04.01.2019.

Відповідно до поштового штемпелю на конверті, а також інформації, що міститься в мережі Internet на офіційному сайті ПАТ «Укрпошта» за адресою: http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku, вказаний лист-повідомлення від 28.12.2018 за № 27-8-0.6-7748/2-18 направлено на адресу позивача 29.12.2018.

Як зазначалось вище, термін дії спірного Договору оренди землі від 15.12.2008 сплинув 03.01.2019. Після спливу строку, на який було укладено Договір оренди землі, позивач продовжив користуватися земельною ділянкою і користується нею до теперішнього часу, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів від 14.02.2019 № 7416/10/08-01-55-08 та актом обстеження земельної ділянки кадастровий номер 2323355100:30:008:0003 від 22.02.2019, складеним фахівцями із земельних відносин Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області та Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області за участю представника СГК «КОВЧЕГ» . Не заперечив проти цього факту і відповідач.

Листом-повідомленням № 27-8-0.61-572/2-19 від 04.02.2019 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області повідомило позивача про заперечення у поновленні спірного Договору оренди землі від 15.12.2008. Крім того, зазначено, що відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі» , у разі припинення договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Відповідно до поштового штемпелю на конверті, а також інформації, що міститься в мережі Internet на офіційному сайті ПАТ «Укрпошта» за адресою: http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku, вказаний лист-повідомлення № 27-8-0.61-572/2-19 від 04.02.2019 за направлено на адресу позивача 05.02.2019 та отриманий останнім 06.02.2019.

Листом-вимогою №б/н від 27.02.2019 позивач звернувся до відповідача щодо укладення додаткової угоди до Договору оренди землі від 15.12.2008 з проектом цієї додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах.

Листом № 27-8-0.6-1889/2-19 від 10.04.2019 відповідач від укладення додаткової угоди відмовився і запропонував оскаржити цю відмову в судовому порядку.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи № 908/1237/19, відзив на позовну заяву та додаткові письмові пояснення, заслухавши представників позивача та відповідача колегія суддів при прийнятті рішення враховує наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, а згідно зі ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відносини, що виникають у зв`язку з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі , законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 1 Закону України Про оренду землі визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 ЗУ Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. (ч. 1 ст. 19 ЗУ Про оренду землі ).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЗУ Про оренду землі , договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 33 ЗУ Про оренду землі регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 ст. 33 ЗУ Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у «мовчазній згоді» .

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 ЗУ Про оренду землі ", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 ЗУ Про оренду землі . При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14, у постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 ЗУ Про оренду землі » , не пов`язані одна з іншою.

З матеріалів справи судом встановлено, що в порядку ч.ч. 1-5 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , СГК «КОВЧЕГ» більше ніж за 30 днів до закінчення строку дії спірного Договору оренди землі (26.11.2018) направило до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області лист-повідомлення про поновлення цього Договору разом із проектом відповідної додаткової угоди (отримано відповідачем 28.11.2018), а також інші документи.

Таким чином, орендар земельної ділянки бажав скористатись переважним правом на укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на новий строк, належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору про намір його поновити, як це передбачено умовами Договору оренди землі від 15.12.2008 та не суперечить положенням частини 2 статті 33 ЗУ Про оренду землі .

Законодавцем у частині 5 статті 33 ЗУ Про оренду землі визначено алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі, орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах.

Натомість, як з`ясовано судом з матеріалів справи, лист-повідомлення від 28.12.2018 за № 27-8-0.6-7748/2-18 про відмову позивачеві у поновленні спірного Договору оренди землі Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області направило лише 29.12.2018 .

Отже, судом встановлений факт порушення відповідачем місячного терміну для повідомлення орендареві про прийняте рішення, що, у свою чергу, дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі .

Відповідачем факт порушення місячного терміну для повідомлення орендареві про прийняте рішення належними та допусти доказами не спростовано, надано суду усні пояснення, що така ситуація склалася внаслідок незадовільної роботи службі діловодства Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Таким чином, у разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 ст. 33 ЗУ Про оренду землі обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 ст. 509 цього Кодексу.

Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

За встановлених судом обставин належного виконання орендарем обов`язків за договором, своєчасного звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору.

При цьому, як вбачається зі змісту листа-повідомлення № 27-8-0.6-7748/2-18 від 28.12.2018, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області проінформувало, що не вважає за можливе поновити спірний Договір оренди із посиланням на Стратегію удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затверджену постановою Кабінету Міністрів України № 413 від 07.06.2017, та лист Держгеокадастру України № 22-28-0.13-10489/2-17 від 05.07.2017, якими рекомендовано в договорах оренди земельних ділянок державної форми власності встановлювати певний строк оренди та певний розмір орендної плати у відсотковому відношенні до нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Проте, суд зауважує, що в даному випадку відповідач не був позбавлений права запропонувати позивачу інші умови, ніж ті, які були запропоновані СГК «КОВЧЕГ» в проекті додаткової угоди, на яких спірний Договір оренди землі від 15.12.2008 може бути поновлено на новий строк.

Стосовно посилань відповідача у листі-повідомленні № 27-8-0.6-7748/2-18 від 28.12.2018 на відсутність агрохімічного паспорту земельної ділянки, то суд зауважує, що чинним законодавством обов`язок по агрохімічній паспортизації земельної ділянки на орендаря не покладається.

Таким чином, хоча у даних спірних правовідносинах саме відповідачем була порушена процедура реалізації позивачем переважного права на поновлення договору відповідно до вимог частин 1-5 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , проте позовні вимоги ґрунтуються на ч. 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі .

Як зазначалось вище, пролонгація договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» може мати місце за наявності у сукупності таких фактів: орендар користується земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування.

Також судом встановлено, що позивач протягом строку дії спірного Договору оренди та після закінчення строку його дії продовжував користуватися земельною ділянкою та сплачував орендну плату за неї.

Відповідачем факт продовження належного користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії Договору оренди землі від 15.12.2008 не спростовано.

Як свідчать досліджені судом фактичні обставини справи, протягом одного місяця після закінчення строку дії Договору оренди землі від 15.12.2008, а саме з 04 січня по 04 лютого 2019, відповідач як орендодавець не звертався до позивача з листом-повідомленням про заперечення у поновлені договору оренди землі.

Натомість, матеріали справи свідчать, що лист-повідомлення № 27-8-0.61-572/2-19 від 04.02.2019 про відмову позивачеві у поновленні спірного Договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені Договором, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області направило лише 05.02.2019 .

Отже, судом встановлений факт порушення відповідачем місячного строку, передбаченого ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , при направленні на адресу СГК «КОВЧЕГ» листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені договором.

Відповідачем факт порушення такого місячного терміну для повідомлення орендаря про заперечення у поновленні договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені договором, належними та допустимими доказами не спростовано, надано суду усні пояснення, що така ситуація склалася внаслідок незадовільної роботи службі діловодства Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області. Проте, такі пояснення відповідача не можуть бути прийняті судом як підтвердження належного виконання вимог закону.

Згідно ст. 17 ЗУ Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело прав. Перша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів» .

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Девелопмент ЛТД» та інші проти Ірландії встановлено, що ст. 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту «правомірних очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. «Правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об`єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

За змістом ст. 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

СГК «КОВЧЕГ» звернулось до суду за захистом свого порушеного права на поновлення Договору оренди землі від 15.12.2008 на підставі ч. 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі із дотриманням відповідної процедури та порядку. За результатами розгляду даної справи судом встановлено належне виконання позивачем умов спірного Договору оренди земельної ділянки, продовження користування цією земельною ділянкою після закінчення дії Договору, сплату орендної плати за користування земельною ділянкою після закінчення строку дії Договору оренди землі від 15.12.2008. Відповідачем ці факти не спростовані.

З метою спонукання відповідача до виконання вимог ч., ч. 6, 8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою б/н від 27.02.2019 про укладення додаткової угоди до договору оренди землі з проектом цієї додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах.

Листом від 10.04.2019 № 28-8-0.6-1889/2-19 відповідач від укладення додаткової угоди відмовився і запропонував оскаржити цю відмову в судовому порядку.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів вважає наявними підстави для відновлення порушеного права позивача шляхом задоволення позовних вимог у даній справі про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі від 15.12.2008, зареєстрованого у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру ДЗК 15.12.2008 за № 040827300845, в редакції, запропонованій позивачем.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що позивач довів належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами порушення своїх прав, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати укладеною Додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі від 15.12.2008, зареєстрованого у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру ДЗК 15.12.2008 за № 040827300845, з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою до цього договору від 10.12.2013, зареєстрованою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 03.01.2014, номер запису про інше речове право: 4167307, на той самий строк (п`ять років) та на тих саме умовах, що передбачені договором, в наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

про поновлення Договору оренди землі від 15 грудня 2008 року, зареєстрованого у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру ДЗК 15 грудня 2008 року за № 040827300845, (Додаткова угода від 10 грудня 2013 року, зареєстрована 3 січня 2014 року, номер запису про інше речове право: 4167307)

« »

---

2019 рік

ОРЕНДОДАВЕЦЬ : Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області , з однієї сторони, та

ОРЕНДАР: Виробничий кооператив «Сільськогосподарський кооператив «КОВЧЕГ» (СГК «КОВЧЕГ» ), ідентифікаційний код юридичної особи: 24906219, в особі керівника Пержинського Володимира Леонідовича, що діє на підставі Статуту, з другої сторони,

(надалі орендодавець та орендар окремо можуть іменуватися як «Сторона» , а разом як «Сторони),

на підставі ст. 33 Закону України від 06.10.1998 № 161-ХІV «Про оренду землі» , п. 8 Договору оренди землі від 15 грудня 2008 року, зареєстрованого у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру ДЗК 15 грудня 2008 року за № 040827300845, (Додаткова угода від 10 грудня 2013 року, зареєстрована 3 січня 2014 року, номер запису про інше речове право: 4167307), уклали додаткову угоду про таке:

1. Поновити строк дії Договору оренди землі від 15 грудня 2008 року, зареєстрованого у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру ДЗК 15 грудня 2008 року за № 040827300845, (Додаткова угода від 10 грудня 2013 року, зареєстрована 3 січня 2014 року, номер запису про інше речове право: 4167307), об`єктом якого є земельна ділянка кадастровий номер: 2323355100:30:008:0003, загальною площею: 23,1891 га, із цільовим призначенням: 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області, на 5 (п`ять років) .

2. Умови договору, до яких не унесені зміни, зберігають чинність.

Ця Додаткова угода є невід`ємною частиною вищевказаного Договору оренди землі від 15.12.2008, зареєстрованого у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру ДЗК 15.12.2008 за № 040827300845 (Додаткова угода від 10.12.2013, зареєстрована 03.01.2014, номер запису про інше речове право: 4167307), набирає чинності після її підписання сторонами та державної реєстрації в порядку, визначеному законодавством, складена у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної із сторін і один для органу державної реєстрації.

ОРЕНДОДАВЕЦЬ ОРЕНДАР

Головне управління Виробничий кооператив

Держгеокадастру у Запорізькій області «Сільськогосподарський

кооператив «КОВЧЕГ»

Ідентифікаційний код юридичної особи: Ідентифікаційний код юридичної

особи:

39820689 24906219

вул. Українська, 50 с. Братське, буд. 013

м. Запоріжжя Михайлівський район

Запорізька область

---

---

В.Л.Пержинський

М.П. М.П.

3. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, код ЄДРПОУ 39820689) на користь Виробничого кооперативу Сільськогосподарський кооператив «КОВЧЕГ» (72040, Запорізька область, Михайлівський район, с. Братське, буд. 013, код ЄДРПОУ 24906219) 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повний текст рішення складено: 27.11.2019.

Головуючий суддя К.В. Проскуряков

Суддя Н.Г. Зінченко

Суддя А.О. Науменко

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.