Ухвала

від 28.11.2019 по справі 910/5335/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

28.11.2019Справа № 910/5335/18 За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Есмагруп"

про видачу дублікату наказу у справі № 910/5335/18

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Есмагруп"

до Публічного акціонерного товариства "Туристичний комплекс "Пролісок"

про стягнення 18120155,40 грн

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Есмагруп" до Публічного акціонерного товариства "Туристичний комплекс "Пролісок" про стягнення 18120155,40 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.06.2018 № 910/5335/18 позов задоволено повністю.

27.07.2018 Господарським судом міста Києва на виконання рішення суду видано наказ.

Через канцелярію суду 30.07.2018 від позивача надійшла заява про повернення судового збору з бюджету у розмірі 135901,16 грн.

Ухвалою суду від 31.07.2018 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Есмагруп" (01103,м. Київ, вулиця Драгомирова, будинок 2А, ідентифікаційний код 40031102) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 135901 (сто тридцять п`ять тисяч дев`ятсот одна) грн. 17 коп., сплачений згідно платіжного доручення № 125 від 27.04.2018.

26.11.2019 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про видачу виконавчих документів на виконання рішення суду.

Судом розглянуто вказане клопотання та визнано його необґрунтованим, оскільки, наказ Господарського суду міста Києва від 27.07.2018, виданий на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2018 у справі № 910/5335/18, та оригінал ухвали суду від 31.07.2018 про повернення судового збору з гербовою печаткою отримано 03.08.2018 повноваженим представником позивача Пилипенко О.М., про що свідчить особистий підпис представника на зворотному боці наказу суду від 27.07.2018 та ухвали суду від 31.07.2018, які знаходяться в матеріалах справи № 910/5335/18.

27.11.2019 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про видачу дублікату наказу у справі № 910/5335/18, оскільки, його оригінал був втрачений стягувачем. В підтвердження обставин втрати наказу та не пред`явлення його до виконання позивач надав довідку про втрату наказу від 27.11.2019 підписану директором ТОВ "Есмагруп" Тіток Ю.С.

Розглянувши заяву, суд встановив наступне.

За приписами п. 19.4 Перехідних положень ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.07.2018 № 910/5335/18 не закінчився (може бути пред`явлений до виконання до 27.07.2021).

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.

Отже, у вирішенні питання про видачу дубліката судового наказу суди повинні враховувати правові принципи, визначені Конвенцією, які знаходять своє розширене тлумачення в рішеннях Європейського суду.

Так, у рішенні Європейського суду в справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в цій).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим пунктом статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).

Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід`ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу ("Бурдов проти Росії", комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

У п. 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Таким чином, виконання рішення є обов`язковим елементом права на справедливий суд, та сума заборгованості, яка присуджена судом є підґрунтям для "законного сподівання" позивача на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи.

З огляду на вказане судом встановлено, що оскільки наказ Господарського суду міста Києва від 27.07.2018 № 910/5335/18 втрачено стягувачем та до виконання не пред`явлено, то заява про видачу дублікату наказу підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України та приписами п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Есмагруп" про видачу дублікату наказу у справі № 910/5335/18 задовольнити.

2. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 27.07.2018 № 910/5335/18.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.В.Усатенко