Рішення

від 21.11.2019 по справі 910/10436/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.11.2019Справа № 910/10436/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Денисевича А.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал

до Житлово-будівельного кооперативу Арсеналець-14

про стягнення 586196,59 грн,

за участі представників :

від позивача - Гарматін К.В. (уповноважений представник);

від відповідача - Ковальчук Р.Д. (уповноважений представник);

Лахно О.Ю. (уповноважений представник).

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу Арсеналець-14 про стягнення заборгованості в розмірі 586196,59 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Житлово-будівельного кооперативу Арсеналець-14 належним чином не виконав взятих на себе зобов`язань за Договором №04723/4-05 від 18.08.2004, зокрема позивачем було надано послуги постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі по коду 5-404 та 5-50404 позивачем було надано послуги за період з 01.06.2016 по 31.03.2019 на суму 1314276,28 грн з яких відповідачем було сплачено 886541,11 грн внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 429130,91 грн. Також у зв`язку із неналежним виконання відповідачем грошового зобов`язання позивачем нараховано до стягнення 99825,57 грн інфляційних втрат, 22928,84 грн трьох відсотків річних, 12854,72 грн пені та 21456,55 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2019 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи по суті призначено на 05.09.2019. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 16.08.2019, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 26.08.2019 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 04.09.2019. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 30.08.2019.

02.09.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності.

02.09.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення по праві у яких останній заперечив проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2019 постановлено здійснювати розгляд справи №910/10436/19 за позовом Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал до Житлово-будівельного кооперативу Арсеналець-14 про стягнення 586196,59 грн. за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі.

30.09.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позову в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог зазначивши, що починаючи з 21.08.2014 споживачами наданих позивачем послуг є безпосередньо мешканці багатоквартирного будинку які фактично оплачують вартість отриманих послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення з використанням та з якими позивачем мали бути укладені прямі договори, а відтак, оскільки позивачем не надано доказів, що мешканці будинку письмово відмовились від укладання таких договорів, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.

07.10.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив у якій останній в повному обсязі заперечив проти доводів відповідача.

10.10.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення у яких відповідач заперечив проти доводів позивача пославшись на їх безпідставність, а також на неправильність розрахунків позивача.

24.10.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові докази на підтвердження оплати наданих позивачем послуг.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст.1 Закону України Про житлово-комунальні послуги житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Частиною 1 ст.12 Закону України Про житлово-комунальні послуги встановлено, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно з ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що 18.08.2004 року між Відкритим акціонерним товариством Акціонерна компанія Київводоканал , правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал (постачальник) та Житлово-будівельного кооперативу Арсеналець-14 (абонент) укладено Договір №04723/4-05 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язався надати абоненту послуги з постачання питної води та приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу, а абонент зобов`язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватись порядку користування питною вдою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені правилами користування системи комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України №65 від 01.07.1994, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 за №165/374 (Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 за №403/6691 (Правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Відповідно до п.п.1.4, 1.5 Договору, постачальник забезпечує якість питної води відповідно до ДОСТ 2874-82 Вода питна . Абонент забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Згідно з п.2.1.1 Договору, облік поставленої поди здійснюється за показаннями водолічильників, зареєстрованого у постачальника.

Зняття показань з водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника (п.2.1.2 Договору).

Пунктом 2.1.4 Договору визначено, що кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями водолічильників та/або іншими способами визначення об`ємів стоків у відповідності із розділом 2.1 Правил користування.

У п.2.2.1 Договору сторони погодили, що постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента платіжні документи (в електронному вигляді дебетові повідомлення, вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами.

В разі неотримання від постачальника поточного щомісячного платіжного документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води (п.2.2.4 Договору).

Згідно з п.2.2.5 Договору, у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов`язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документу до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити платіжний документ постачальника вважатиметься безпідставною.

Пунктом 3.3.4 Договору визначено, що абонент зобов`язаний сплачувати вартість наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору.

За умовами п.4.1 Договору, сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до чинного законодавства.

У разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконане (п.4.2 Договору).

Відповідно до п.4.5 Договору, за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку відмовився сплатити.

За умовами п.7.1 Договору, цей договір діє протягом всього часу надання послуг до моменту його розірвання. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Так, за вказаним договором позивач - Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал є підприємством питного водопостачання, яке надає послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення. Відповідач - Житлово-будівельний кооператив Арсеналець-14 є споживачем послуг з постачання питної води та водовідведення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у період з 01.06.2016 по 31.03.2019 по коду 5-404 позивачем виставлено рахунки відповідачу за надані послуги в розмірі 1128606,03 грн, з яких відповідачем сплачено 723286,06 грн, по коду 5-50404 позивачем виставлено рахунки на суму 185670,25 грн, з яких відповідачем сплачено 163255,05 грн, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в загальному розмірі 429130,91 грн.

Обсяг питної води, наданої відповідачу підтверджується матеріалами справи, зокрема актами про зняття показань з приладів обліку, погодженими та підписаними відповідачем, за якими відповідач частково проводив оплату вказаних послуг у спірні періоди, чим фактично визнав факт надання позивачем обумовлених договором послуг, а також розшифровками рахунків абонента за спірний період та платіжними вимогами-дорученнями.

Також матеріали справи містять Витяг з реєстрів фінансування Управління праці та соціального захисту населення Оболонського району за період з 01.06.2016 по 31.03.2019 по ЖБК Арсеналець-14 по коду абонента 5-404, а також Копії витягів з Реєстрів Управління праці та соціального захисту населення Оболонського району по погашенню кредиторської заборгованості по ПАТ Київводоканал за спірний період, які також враховані позивачем у наданому до суду розрахунку заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України Про питну воду та питне водопостачання , споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги з централізованого водопостачання і водовідведення.

Пунктом 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2008 року за № 936/15627; далі - Правила № 190) передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За правилами статті 19 Закону України Про питну воду та питне водопостачання послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, а частиною 1 статті 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Факт існування заборгованості, станом на момент звернення позивача до суду із розглядуваним позовом, в розмірі 429130,91 грн належним чином підтверджений матеріалами справи.

Стосовно тверджень відповідача, що позивачем мали бути укладені прямі договори із мешканцями будинку, які фактично оплачують вартість отриманих послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення на рахунки позивача, суд зазначає, що відповідачем до матеріалів справи не надано жодних доказів укладення відповідних догорів із мешканцями багатоквартирного будинку.

Також суд не приймає в якості належного та допустимого доказу повідомлення позивача про необхідність укладення прямих договорів із мешканцями будинку Лист відповідача №11-0163, оскільки додана відповідачем до матеріалів справи його копія не містить відображення повної дати складання такого листа, у зв`язку з чим неможливо встановити в якому році відповідач звертався до позивача із указаним листом.

Разом з тим, надані відповідачем копії платіжних доручень, які за твердженнями останнього підтверджують сплату заборгованості за договором судом до уваги не приймаються, оскільки частина наданих платіжних доручень містить призначення платежу щодо сплати за послуги, що надавались позивачем по іншим кодам абонента.

В той же час, суд зазначає, що представниками відповідача підписано акти зняття показань засобів обліку по обом спірним кодам без жодних заперечень, чи незгоди з обсягом наданих позивачем послуг.

Разом з тим, суд зазначає, що здійснивши часткові оплати наданих позивачем послуг за спірний період, відповідач фактично визнав, що Договір №04723/4-05 від 18.08.2004 є чинним та підтвердив факт споживання зазначених послуг.

Щодо поданої відповідачем, в ході розгляду справи, заяви про застосування строків позовної давності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.5 ст.261 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Таким чином, з урахуванням викладеного, перевіривши надані позивачем розрахунки, судом встановлено, що позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом 02.08.2019, що підтверджується відтиском календарного штемпелю вхідної кореспонденції суду, відтак суд приходить до висновку, що за вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за червень та липень 2016 року позивачем пропущено визначений законом строк позовної давності.

За таких обставин, здійснивши власний перерахунок заявленої до стягнення суми основної заборгованості за період з серпня 2016 року по березень 2019 року, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 386091,57 грн, а відтак, позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.

Разом з тим, стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох відсотків річних, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляційних втрат, трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (п. 2 ст. 625 ЦК України).

На підставі зазначених норм позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 99825,57 грн та трьох відсотків річних в сумі 22928,84 грн.

Перевіривши наданий розрахунок на предмет арифметичної правильності та відповідності вимогам закону, суд зазначає, що оскільки судом застосовано строки позовної давності до вимог про стягнення з відповідача основної заборгованості за червень та липень 2016 року, суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок підлягає перерахунку.

Так здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення сум, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача 91873,49 грн інфляційних втрат та 21183,51 грн трьох відсотків річних.

Стосовно заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 12854,72 грн та штрафу в сумі 21456,55 грн, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст.547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно з п.4.2 Договору, у разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

Відповідно до п.4.5 Договору, за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку відмовився сплатити.

Приписами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.258 Цивільного кодексу України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перевіривши наданий розрахунок на предмет арифметичної правильності та відповідності вимогам закону, суд зазначає, що оскільки відповідачем заявлено клопотання про застосування строків давності, суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок підлягає перерахунку.

Так здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення сум, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача 8739,76 грн пені та 19304,58 грн штрафу.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволений вимог.

Разом з тим, враховуючи подану відповідачем заяву щодо подання додаткових доказів понесення витрат, пов`язаних із розглядом справи, суд зазначає, що з огляду на положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати відповідача, які пов`язані з розглядом даної справи залишаються за Житлово-будівельного кооперативу Арсеналець-14 .

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу Арсеналець-14 (04212, м. Київ, вул. Тимошенка, буд. 13; ідентифікаційний код 22885811) на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; ідентифікаційний код 03327664) 386091 (триста вісімдесят шість тисяч дев`яносто одну) грн 57 коп. заборгованості, 91873 (дев`яносто одну тисячу вісімсот сімдесят три) грн 49 коп. інфляційних втрат, 21183 (двадцять одну тисячу сто вісімдесят три) грн 51 коп. 3% річних, 8739 (вісім тисяч сімсот тридцять дев`ять) грн 76 коп. пені, 19304 (дев`ятнадцять тисяч триста чотири) грн 58 коп. штрафу, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 7907 (сім тисяч дев`ятсот сім) грн 89 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 28.11.2019.

Суддя Я.В. Маринченко