Постанова

від 05.03.2020 по справі 910/10436/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2020 р. Справа№ 910/10436/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Пашкіної С.А.

за участю секретаря судового засідання: Добрицької В.С.

позивача Березова І.Г.

відповідача Лахно О.Ю.

відповідача Ковальчук Р.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-14"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 21.11.2019

у справі № 910/10436/19 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-14"

про стягнення 586196,59 грн,

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-14" про стягнення заборгованості в розмірі 586 196,59 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-14" належним чином не виконав взятих на себе зобов`язань за Договором №04723/4-05 від 18.08.2004, зокрема позивачем було надано послуги постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі по коду 5-404 та 5-50404 позивачем було надано послуги за період з 01.06.2016 по 31.03.2019 на суму 1314276,28 грн з яких відповідачем було сплачено 886541,11 грн внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 429130,91 грн. Також у зв`язку із неналежним виконання відповідачем грошового зобов`язання позивачем нараховано до стягнення 99825,57 грн інфляційних втрат, 22928,84 грн трьох відсотків річних, 12854,72 грн пені та 21456,55 грн штрафу.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.11.2019 у справі №910/10436/19 позов задоволено частково. Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-14" на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 386091 (триста вісімдесят шість тисяч дев`яносто одну) грн 57 коп. заборгованості, 91873 (дев`яносто одну тисячу вісімсот сімдесят три) грн 49 коп. інфляційних втрат, 21183 (двадцять одну тисячу сто вісімдесят три) грн 51 коп. 3% річних, 8739 (вісім тисяч сімсот тридцять дев`ять) грн 76 коп. пені, 19304 (дев`ятнадцять тисяч триста чотири) грн 58 коп. штрафу, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 7907 (сім тисяч дев`ятсот сім) грн 89 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначав, що факт існування заборгованості, станом на момент звернення позивача до суду із розглядуваним позовом, в розмірі 429130,91 грн належним чином підтверджений матеріалами справи. Судом не взято до уваги твердження відповідача, стосовного того, що позивач мав укласти договори прямі з мешканцями будинку, які фактично оплачують вартість отриманих послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення на рахунки позивача, оскільки відповідачем до матеріалів справи не надано жодних доказів укладення відповідних догорів із мешканцями багатоквартирного будинку.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Житлово-будівельний кооператив "Арсеналець-14" подав апеляційну скаргу, в якій просив суд зупинити дію рішення господарського суду м. Києва від 21.11.2019 № 910/10436/19. Поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду м. Києва від 21.11.2019. Залучити в матеріали справи копію Листа № 589 від 17.11.2019. Рішення Господарського суду м. Києва від 21.11.2019 № 910/10436/19 скасувати. Ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована наступним. На думку скаржника, судом першої інстанції не прийнято до уваги та не ураховано, що відповідно до п. 5.2. ст. 5 Договору, у випадку прийняття органами місцевого самоврядування чи виконавчої влади нормативних актів, якими регулюються відносини з надання послуг за цим договором, прийняття рішень щодо змін порядку розрахунків між суб`єктами господарювання, нове законодавство та новий порядок поширюються на умови цього договору без узгодження його сторонами та внесення додаткових змін. Судом не ураховано, що положення п. 5.2. ст. 5 Договору відповідають змісту норми ч. 3 ст. 11 ЦК України, відповідно до якої, цивільні права та обов`язки можуть виникати також безпосередньо з актів цивільного законодавства. Крім того, на думку апелянта, судом першої інстанції не ураховано, що 26.04.2014 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії , яким були внесені зміни, зокрема, до ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги , згідно з якими виконавець послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що проводить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2020 апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-14" передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Буравльов С.І., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-14" на рішення Господарського суду м. Києва від 21.11.2019 у справі № 910/10436/19 залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині, а саме, сплату судового збору у розмірі 13 189,49 грн.

У подальшому, після усунення апелянтом недоліків, вказаних в ухвалі суду від 14.01.2020, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 клопотання Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-14" про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста м. Києва від 21.11.2019 у справі № 910/10436/19 - задоволено, поновлено строк на апеляційне оскарження. Зупинено дію рішення Господарського суду міста м. Києва від 21.11.2019 у справі № 910/10436/19, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-14", розгляд справи призначено на 25.02.2020.

12.02.2020 на адресу суду від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому останні просив суд залишити рішення Господарського суду м. Києва від 21.11.2019 у справі № 910/10436/19 без змін, а апеляційну скаргу ЖБК Арсеналець-14 без задоволення. Крім того, позивач зазначав, що відповідно до п. 4 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону (зі змінами) співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної форми управління будинком не пізніш як протягом одного року з дня введення в дію цього Закону (тобто до 01.05.2020) зобов`язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з ч. 1 ст. 14 цього Закону, а виконавці житлово-комунальних послуг - укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин.

Позивач зазначав, що ураховуючи особливості перехідного періоду, а саме, період від моменту введення в дію Закону до моменту укладання між виконавцем комунальних послуг та співвласниками багатоквартирних будинків договорів про надання відповідних комунальних послуг, п. 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону (зі змінами) передбачено, договори про надання комунальних послуг , укладені до введення в дію цього Закону (тобто, до 01.05.2019), зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Отже, на думку позивача, ЖБК Арсеналець-14 не надав доказів укладання договорів з іншим виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення, а також не було укладено договори з мешканцями будинку який належить ЖБК Арсеналець-14 , а тому в силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні викопуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначеного Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Крім того позивач зазначав, відповідач не надав суду доказів припинення або розірвання договору в установленому договором або законом порядку.

У судове засідання, яке відбулось 25.02.2020 з`явились представники позивача та відповідача, представник відповідача клопотав перед судом про оголошення перерви в судовому засіданні для надання можливості останньому ознайомитись із відзивом позивача, оскільки станом на дату слухання відповідач не отримував відзив. У судовому засідання було оголошено перерву до 05.03.2020.

05.03.2020 у судове засідання з`явились представник позивача та відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Після проведення колегією суддів наради, головуючий суддя оголосив вступну та резолютивну частини постанови у даній справі, якою апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-14" задоволено, рішення Господарського суду м. Києва від 21.11.2019 у справі №910/10436/19 скасовано, в позові Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" відмовлено. При цьому суд апеляційної інстанції керувався наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Як убачається з матеріалів справи, 18.08.2004 між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (постачальник) та Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-14" (абонент) укладено Договір №04723/4-05 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язався надати абоненту послуги з постачання питної води та приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу, а абонент зобов`язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватись порядку користування питною вдою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені правилами користування системи комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України №65 від 01.07.1994, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 за №165/374 (Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 за №403/6691 (Правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Відповідно до п.п.1.4, 1.5 Договору, постачальник забезпечує якість питної води відповідно до ДОСТ 2874-82 "Вода питна". Абонент забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Згідно з п.2.1.1 Договору, облік поставленої поди здійснюється за показаннями водолічильників, зареєстрованого у постачальника.

Зняття показань з водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника (п.2.1.2 Договору).

Пунктом 2.1.4 Договору визначено, що кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями водолічильників та/або іншими способами визначення об`ємів стоків у відповідності із розділом 2.1 Правил користування.

У п.2.2.1 Договору сторони погодили, що постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента платіжні документи (в електронному вигляді дебетові повідомлення, вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами.

В разі неотримання від постачальника поточного щомісячного платіжного документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води (п.2.2.4 Договору).

Згідно з п.2.2.5 Договору, у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов`язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документу до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити платіжний документ постачальника вважатиметься безпідставною.

Пунктом 3.3.4 Договору визначено, що абонент зобов`язаний сплачувати вартість наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору.

За умовами п.4.1 Договору, сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до чинного законодавства.

У разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконане (п.4.2 Договору).

Відповідно до п.4.5 Договору, за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку відмовився сплатити.

За умовами п.7.1 Договору, цей договір діє протягом всього часу надання послуг до моменту його розірвання. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Так, за вказаним договором позивач - Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" є підприємством питного водопостачання, яке надає послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення. Відповідач - Житлово-будівельний кооператив "Арсеналець-14" є споживачем послуг з постачання питної води та водовідведення.

Позивачем у період з 01.06.2016 по 31.03.2019 по коду 5-404 позивачем виставлено рахунки відповідачу за надані послуги в розмірі 1128606,03 грн, з яких відповідачем сплачено 723286,06 грн, по коду 5-50404 позивачем виставлено рахунки на суму 185670,25 грн, з яких відповідачем сплачено 163255,05 грн, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в загальному розмірі 429130,91 грн.

Обсяг питної води, наданої відповідачу підтверджується матеріалами справи, зокрема актами про зняття показань з приладів обліку, погодженими та підписаними відповідачем, за якими відповідач частково проводив оплату вказаних послуг у спірні періоди, чим фактично визнав факт надання позивачем обумовлених договором послуг, а також розшифровками рахунків абонента за спірний період та платіжними вимогами-дорученнями.

Як указував суд першої інстанції, матеріали справи містять Витяг з реєстрів фінансування Управління праці та соціального захисту населення Оболонського району за період з 01.06.2016 по 31.03.2019 по ЖБК "Арсеналець-14" по коду абонента 5-404, а також Копії витягів з Реєстрів Управління праці та соціального захисту населення Оболонського району по погашенню кредиторської заборгованості по ПАТ "Київводоканал" за спірний період, які також ураховані позивачем у наданому до суду розрахунку заборгованості.

Причиною спору у справі є питання про наявність чи відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором від 18.08.2004 за період з 01.06.2016 по 31.03.2019 по коду 5-404 та 5-50404, а також нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання пені, штрафу, інфляційних втрат та 3 % річних.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 ЦК України).

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються спеціальними Законами України "Про житлово-комунальні послуги" та Законами України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення".

Відповідно до частини першої статті 19 Закону Україну "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 02.10. 2012 N 5400-VI) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

26.04.2014 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії" від 10.04.2014 N 1198-VII, яким, зокрема, внесено зміни до статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Так, ураховуючи внесені Законом України від 10.04.2014 N 1198-VII зміни, стаття 19 Закону Україну "Про житлово-комунальні послуги" встановлює, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Разом з цим, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 279 від 10.08.2012 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення", яка діяла протягом спірного періоду до 18.05.2017 включно, та постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 307 від 22.03.2017 (чинна з 19.05.2017) вид господарської діяльності у сфері централізованого водопостачання та/або водовідведення визначено такою, що підлягає ліцензуванню.

Статтею 1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" (в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 18.05.2017 N 2047-VIII) передбачено, що питне водопостачання - діяльність, пов`язана з виробництвом, транспортуванням та/або постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та/або систем питного водопостачання; централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення стічних вод за допомогою системи централізованого водовідведення.

Згідно з ст. 4 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" (в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 18.05.2017 N 2047-VIII) суб`єктами відносин у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення є: органи державної влади, до сфери управління яких належать об`єкти питного водопостачання та водовідведення; органи місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать об`єкти питного водопостачання та водовідведення; підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення; споживачі питної води та/або послуг з водовідведення.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила). Ці Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими, виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод (пункт 1.1 Правил).

Згідно з пунктом 3.7 Правил розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 3.13 Правил суб`єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач не здійснює господарської діяльності з централізованого водопостачання та/або водовідведення та не є підприємством питного водопостачання у розумінні Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" та ліцензіатом у сфері централізованого водопостачання та/або водовідведення.

Крім того, як убачається з листа, який було надано відповідачем до скарги, 17.11.2014 останній звертався до позивача щодо припинення дії Договору та укладання прямих договорів із мешканцями багатоквартирного будинку, який було отримано позивачем 17.11.2014. Вказаний лист не було надано відповідачем до суду першої інстанції. З матеріалів справи убачається, що позивач подав до суду першої інтсанції заяву (т. 2, а.с. 67), де указав, що наразі відбулася зміна керівника, і новому керівнику не було передано докумети.

У відповідності до ч. 3 ст. 269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лтше у вийняткових випадках, чкщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Беручи до уваги вищенаведене, суд апеляційної інстанції приймає указаний лист як доказ у даній справі, однак зазначає, що всі докази досліджуються судом у їх сукупності, а не оскремо.

Відтак, позивач зобов`язаний укладати договори безпосередньо зі споживачами послуг, які він надає.

Згідно зі ст. 607 ЦК України зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Таким чином, неможливість виконання зобов`язання з боку відповідача полягає у законодавчій забороні укладати з мешканцями, власниками та орендарями (споживачами послуг) договорів на надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за відсутності відповідної ліцензії, якої у відповідача немає. Внаслідок внесення зазначених змін відповідач не є балансоутримувачем житлового та нежитлового фонду, не є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та на законодавчому рівні позбавлений можливості здійснювати будь-які нарахування за комунальні послуги, у тому числі з водопостачання та/або водовідведення. Відтак, відповідач втратив підстави виступати стороною в договорі. Саме позивач (виконавець послуг) зобов`язаний укласти прямі договори на послуги з центрального опалення та гарячого водопостачання із безпосередніми споживачами цих послуг (фізичними та юридичними особами) або балансоутримувачами та вчинити інші дії, передбачені законодавством України.

За приписами статей 509, 607 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають, зокрема, з договорів. Зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що неможливість виконання зобов`язань за укладеним сторонами Договором з боку Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-14" полягає у законодавчій забороні укладати з мешканцями, власниками та орендарями (споживачами послуг) договори на надання послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення, а також з централізованого опалення та постачання гарячої води за відсутності відповідних ліцензій, яких у Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-14" немає.

Житлово-будівельний кооператив "Арсеналець-14" не є виконавцем послуг з постачання теплової енергії, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та на законодавчому рівні позбавлений можливості здійснювати будь-які нарахування за такі комунальні послуги.

Тобто, житлово-будівельний кооператив "Арсеналець-14" втратив підстави виступати стороною в Договорі. Саме ПАТ "Київводоканал" як виконавець послуг зобов`язаний був укласти прямі договори із безпосередніми споживачами цих послуг (фізичними та юридичними особами) або балансоутримувачами, які й повинні їх оплачувати.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 15.02.2018 у справі № 910/973/16, від 16.04.2018 у справі № 910/1541/16, від 11.10.2019 у справі № 910/3319/18, у справі №910/17776/17 від 10.01.2020.

За змістом ст. 607 ЦК України зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Ураховуючи вищевикладене, оскільки з 26.04.2014 припинились зобов`язання сторін за Договором у зв`язку з неможливістю їх виконання через обставину, за яку жодна із сторін не відповідає - набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії", а тому колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-14" на користь ПАТ "Київводоканал" суми основної заборгованості у розмірі 586 196,59 грн. Тоді як, на позивача покладено обов`язок укладення договорів на водопостачання та водовідведення зі споживачами вказаних послуг

При цьому, оскільки позовні вимоги про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-14" на користь ПАТ "Київводоканал" штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3 % річних є похідними від вимог про стягнення основного боргу, а тому відсутні і підстави для їх задоволення.

Посилання ПАТ "Київводоканал" на те, що укладений сторонами Договір є чинним, в установленому законодавством України порядку недійсним не визнавався, та підлягає виконанню сторонами, колегією суддів відхиляються як такі, що не спростовують факту припинення з 26.04.2014 зобов`язань сторін за Договором на підставі статті 607 ЦК України у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії".

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Отже, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-14" на рішення Господарського суду міста м. Києва від 21.11.2019 у справі № 910/10436/19 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста м. Києва від 21.11.2019 у справі № 910/10436/19 скасувати.

3. В позові Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-14" про стягнення 586 196,59 грн відмовити.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; ідентифікаційний код 03327664) на користь Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-14" (04212, м. Київ, вул. Тимошенка, буд. 13; ідентифікаційний код 22885811) 13 189,49 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.

6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/10436/19.

Повний текст постанови складено та підписано 12.03.2020.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

С.А. Пашкіна