Ухвала

від 28.11.2019 по справі 910/15684/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.11.2019 р. Справа № 910/15684/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Аста

про забезпечення позову

у справі № 910/15684/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Аста

до відповідача Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця

про зобов`язання укласти договір

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2019р. у справі №910/15684/19 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Аста до відповідача Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця про зобов`язання укласти договір передано за встановленою підсудністю на розгляд Господарського суду Львівської області.

У позовній заяві позивач просить зобов`язати Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця продати Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія Аста будівлі, споруди, інженерні мережі та інші основні засоби, що знаходяться за адресою смт.Брюховичі, вулиця Курортна, будинок, 8, що належить Приватному акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця на праві приватної власності за ціною 8865000,00 грн. з ПДВ, шляхом укладення договору купівлі-продажу посвідченого нотаріально.

До позовної заяви позивачем долучено заяву про забезпечення позову, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Аста просить накласти арешт на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Львівська область, місто Львів, смт.Брюховичі, вулиця Курортна, будинок, 8, що належить Приватному акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця та заборонити власнику та будь-яким іншим особам відчужувати, розпоряджатися, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації (перереєстрації) права власності щодо об`єктів нерухомості.

У заяві про забезпечення позову зазначено, що відповідач вчиняє дії, спрямовані на відчуження майнового комплексу Санаторій Львів , посилаючись при цьому на інформацію, що міститься на сторінках таких веб-сайтів:

1) https://portal.lviv.ua/news/2019/07/26/sanatorij-u-bryuhovychah-prodayut-za-1-2-mln-na-olx-ua ;

2) https://forpost.lviv.ua/novyny/21861 ;

3) http://lviv.nashigroshi.org/2019/07/26/sanatoriy-l-viv-v-briukhovychakh-prodaiut-za-1-2-mln/ .

Як вбачається із вказаних посилань, на веб-сайтах міститься інформація про те, що Санаторій "Львів" у Брюховичах хочуть продати за 1,2 мільйона для створення житлового комплексу . При цьому на вказаних веб-сайтах зазначено, що відповідне оголошення про продаж було опубліковане на ОLX.

Таким чином, позивач вважає, що у разі продажу оспорюваного об`єкту нерухомості третім особам, виконання рішення суду буде неможливим у разі задоволення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального України, позов забезпечується,

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» , особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками данного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій,спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Так, в мережі інтернет, за посиланнями, які вказані позивачем у заяві про забезпечення позову міститься інформація про те, що Санаторій "Львів" у Брюховичах хочуть продати за 1,2 мільйона для створення житлового комплексу , однак на момент розгляду заяви відсутні фактичні обставини чи достатньо обґрунтовані припущення про вчинення відповідачем чи іншими особами заходів з продажу майна про яке зазначає позивач. Водночас, така інформація на OLX.ua відсутня.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б містили фактичні дані чи достатньо обґрунтовані припущення, на підставі яких можна було б зробити висновок про те, що відповідачем вчиняються дії, спрямовані на продаж майна, яке вказане у позовній заяві та у заяві про забезпечення позову.

Саме лише посилання на потенційну можливість продажу відповідачем майна не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Тим не менше, суд зазначає, що відповідно до пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Однак, як вбачається із заяви про забезпечення позову, позивачем не виконано вимогу пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального України, оскільки в поданій заяві не міститься пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Відповідно до частини 7 статті 140 Господарського процесуального України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, повернути позивачу заяву про забезпечення позову, у зв`язку з невиконанням ним пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального України.

Керуючись статтями 136, 137, 138, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1 . Заяву про забезпечення позову у справі №910/15684/19 повернути заявнику.

Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу господарського суду може бути оскаржено відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Петрашко М.М.